Ухвала

від 19.11.2024 по справі 645/4248/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4248/24

Провадження № 1-кп/645/436/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190000797,

по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч.1ст.115КК України.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року вказане кримінальне провадження призначене до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 21.11.2024 року.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб та зазначив про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Потерпіла ОСОБА_6 погодилася із прокурором.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1ст. 131 КПКзаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 2ст. 131 КПКодним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1ст. 177 КПК).

Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

Статтею 177 КПКвстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. ВодночасКПКне вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховуваннявід судуна сьогодніна думкусуду маємісце,оскільки ймовірна можливість переховування ОСОБА_5 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків, суд враховує встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто якщо потерпілий допитувався на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд вважає, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.

На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на потерпілого лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, а потерпіла та свідки судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого, потерпіла та свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

Разом з цим, прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст.177КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки згідно відомостям наданим суду на стадії підготовчого судового засідання та судового розгляду, обвинувачений раніше за вчинення кримінальних правопорушень не засуджувався.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Під час вирішення клопотання судом вивчена можливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1ст. 177 КПК Українита оцінюючи характер та обставини справи, зокрема, і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, суд на сьогодні не вважає можливим застосувати інші запобіжні заходи.

Даних про стан здоров`я, що унеможливлює прибування обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.

Таким чином, суд вважає необхідним продовжити строки тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У даній справі суд застосовує вказані положення процесуального закону, оскільки обвинуваченому інкримінується умисне протиправне спричинення смерті потерпілій.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 201, 314, 315, 372 КПКУкраїни, суд, -

у х в а л и в:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на шістдесят днів до 17 січня 2025 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим - в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1