Постанова

від 06.11.2024 по справі 926/5602/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа №926/5602/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Желік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" від 12.06.2024 (вх. №01-05/1662/24 від 12.06.2024) та Чернівецької обласної прокуратури б/н та дати (вх. №01-05/1777/24 від 21.06.2024)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 (суддя Гушилик С.М., повний текст складено 30.05.2024)

у справі № 926/2506/23

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м.Чернівці, вул.28 Червня, 69) в інтересах держави в особі: Новоселицької міської ради (60300, Чернівецька обл., м.Новоселиця, вул.Чкалова, 7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58018, м.Чернівці, вул.Сидора Воробкевича, 1-А)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 900565,00 грн.

за участю представників сторін:

прокурор: Цинайко Н.І.

від відповідача: Попов В.Д. (поза межами приміщення суду)

від позивача: не з`явився.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі №926/5602/23 позовні вимоги керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 900565,00 грн. - задоволено частково; визнано недійсними додаткові угоди до договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №41НВ587-203-20 від 27.03.2020, який укладений між ТОВ "Чернівцігаз Збут" та Новоселицькою міською радою, зокрема: №2 від 09.07.2020, №3 від 31.07.2020, №4 від 31.08.2020, №5 від 15.09.2020, №6 від 02.10.2020, №7 від 04.11.2020, №8 від 24.11.2020, №9 від 14.12.2020, №10 від 30.12.2020, №13 (без дати), та додаткову угоду №12 від 18.01.2020 в частині включення до суми договору 129595,46 грн. та встановлення загальної суми договору 1458936,62 грн.; стягнуто з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Новоселицької міської ради сплачені кошти в сумі 724918,38 грн.; стягнуто з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Чернівецької обласної прокуратури судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 10874,33 грн. та судовий збір в сумі 16654,00 грн. за вимоги немайнового характеру; стягнуто з Новоселицької міської ради на користь Чернівецької обласної прокуратури судовий збір в сумі 16654,00 грн. за вимоги немайнового характеру; в решті позовних вимог відмовлено; заяву адвоката Попова В.Д., який діє в інтересах ТОВ "Чернівцігаз Збут" (вх.№1162 від 29.04.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково; стягнуто з Новоселицької міської ради на користь ТОВ "Чернівцігаз Збут" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.; в решті заяви (вх.1162 від 29.04.2024) відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі №926/5602/23 в частині стягнення з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Новоселицької міської ради сплачені кошти в сумі 724918,38 грн. та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог керівника Чернівецької окружної прокуратури про стягнення з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області 724918,38 грн. відмовити. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Чернівцігаз Збут" від 12.06.2024 (вх. №01-05/1662/24 від 12.06.2024); призначено розгляд справи №926/5602/23 на 03.07.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 28.06.2024; витребувано матеріали справи №926/5602/23 у Господарського суду Чернівецької області.

18.06.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі №926/5602/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 175646,88 грн. та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.06.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької обласної прокуратури б/н та дати (вх. №01-05/1777/24 від 21.06.2024); призначено розгляд справи на 03.07.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

26.06.2024 на адресу суду від ТОВ "Чернівцігаз Збут" надійшов відзив на апеляційну скаргу Чернівецької окружної прокуратури (вх. №01-04/4330/24), в якому відповідач просить оскаржене рішення в частині відмови у стягненні з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області коштів у сумі 175 646,88 грн. без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

27.06.2024 Новоселицька міська рада направила суду апеляційної інстанції заяву (вх.№01-04/4387/24), в якій просила суд здійснювати розгляд апеляційної скарги Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури без їхньої участі. Позовні вимоги, як зазначає представник, підтримує у повному обсязі.

27.06.2024 від Новоселицької міської ради Чернівецької області надійшов відзив на апеляційні скарги ТОВ "Чернівцігаз Збут" та Чернівецької обласної прокуратури (вх. №01-04/4350/24), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача - ТОВ "Чернівцігаз Збут", а апеляційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури задоволити в повному обсязі.

27.06.2024 на адресу суду від Чернівецької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Чернівцігаз Збут", в якому прокурор просить апеляційну скаргу ТОВ "Чернівцігаз Збут" залишити без задоволення.

В судовому засіданні 03.07.2024 колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила об`єднати в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" від 12.06.2024 (вх. №01-05/1662/24 від 12.06.2024) та Чернівецької обласної прокуратури б/н та дати (вх. №01-05/1777/24 від 21.06.2024) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі №926/5602/23. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 розгляд апеляційних скарг відкладався з підстав зазначених у ній.

16.07.2024 відповідач подав клопотання (вх. №01-05/2007/24) про зупинення провадження у справі до ухвалення та оприлюднення рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз. 1 ч.3, абз.1,2,3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII набрання законної сили судовим рішенням у справі №918/1043/21.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у задоволенні клопотання ТОВ "Чернівцігаз Збут" (вх. №01-05/2007/24 від 16.07.2024) про зупинення апеляційного провадження - відмовлено.

09.08.2024 та 13.08.2024 від Новоселицької міської ради Чернівецької області надійшли клопотання (вх. №01-04/5232/24 та №01-04/5295/24) про розгляд справи без участі представника.

14.08.2024 Ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційних скарг відкладався з підстав зазначених у ній.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А. з 03.09.2024 по 06.09.2024 розгляд справи 04.09.2024 не відбувся. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 розгляд справи призначено на 02.10.2024.

27.09.2024 представник відповідача подав пояснення до апеляційної скарги (вх. №01-04/6399/24).

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та 23.10.2024 розгляд апеляційних скарг відкладався з підстав зазначених у них.

В судове засідання 06.11.2024 прокурор та відповідач участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційних скарг та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, в задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, з огляду на наступне.

1. Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" з врахуванням заяви про зміну предмета спору (вх.№763) про визнання недійсними додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13 до договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 в цілому, додаткової угоди №12 в частині та стягнути з відповідача безпідставно сплачені кошти в сумі 900565,26 грн. обґрунтовуючи свої вимоги невідповідність додаткових угод положенням Закону України "Про публічні закупівлі".

В оскарженому рішенні господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024, яким позовні вимоги задоволено частково місцевий господарський суд дійшов наступних висновків:

- інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

- Новоселицька міська рада є стороною правочину, до якого були укладені оспорюванні додаткові угоди, втім, не звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними та повернення коштів після отримання інформації від прокурора про наявні порушення, що підтверджує бездіяльність компетентного органу. Таким чином, суд приходить висновку, що прокурор правомірно та в межах своїх повноважень звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради до ТОВ "Чернівцігаз Збут".

- у частині четвертій статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

- враховуючи зазначено норму права, законодавець сторонам договору дозволяє збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% за весь час дії договору.

- враховуючи ціну договору, яка була на момент укладення (2999,00 грн.) та стала після підписання сторонами останньої додаткової угоди №13 в сумі 7063,00 грн., ціна договору зросла на 135,51% при дозволеному законодавством 10%, при цьому постачання газу суттєво зменшилося.

- таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

- довідка Чернівецької торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на природний газ на ринку, а відображає інформацію електронних торгів станом на певні дати.

- в даному випадку констатовано ціни на природний газ на певні дати без відображення будь-якого коливання, не на внутрішньому ринку України і не в національній валюті. Отже, надані відповідачем довідки не встановлюють наявності факту коливання ціни на природний газ у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер.

- відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження коливання ціни на природній газ в сторону її збільшення, що зумовило укладання відповідних додаткових угод, а відтак відповідачем не доведено виникнення у нього права змінити вартість природного газу, що поставляється за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку.

- виключно коливання цін на ринку природного газу не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

- недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобовєязання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка газу, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного договору, виходячи з вартості за 1000 куб.м. газу 2999,00 грн.

- щодо сплати Новоселицькою міською радою за природний газ коштів в розмірі 164077,90 грн, слід відмітити, що згідно платіжних доручень №1069 від 29.07.2021 року на суму 2467,81 грн, №1068 від 29.07.2021 року на суму 2440,84 грн, №1070 від 29.07.2021 року на суму 8450,62 грн, №1071 від 29.07.2021 року на суму 10343,51 грн, №1072 від 29.07.2021 року на суму 11211,39 грн, №1073 від 29.07.2021 року на суму 129163,73 грн, в призначенні платежу вказана сплата за постачання природного газу згідно договору №41НВ587-458-21 від 12.07.2021 року, а відтак вказані сплати не стосуються предмету спору, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 164077,90 грн слід відмовити.

- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

- про необхідність застосування двосторонньої реституції та зобов`язання позивача повернути відповідачеві природний газ, який позивач одержав на виконання договору слід зазначити, що судом визнано недійсними лише додаткові угоди, а не сам договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. Останній є таким, що відповідає вимогам закону, а відтак відсутні підстави для застосування реституції у спірних правовідносинах.

2. Узагальнені доводи апелянтів, заперечення сторін.

Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" обґрунтовано тим, що оскаржене рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 724 918,38 грн. є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; обставини, що суд вважав встановленими є недоведеними; прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

- прокурором в порушення Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", а також Закону України "Про публічні закупівлі" фактично здійснено моніторинг закупівлі позивачем природного газу, який повинен здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

- прокурором не було обґрунтовано наявності визначених законом підстав для здійснення представництва інтересів держави, зокрема не надано доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює, не належним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

- матеріали справи не містять результатів моніторингу закупівлі природного газу.

- при розгляді господарським судом справи №926/1206/23 встановлено нікчемність виключно п.6.2.2., 6.2.3. Додаткової угоди №1 від 08.07.2020 до Договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 в силу приписів ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", так як договір в цій частині укладений з порушенням вимог ч.4 ст. 36 вказаного Закону. Таким чином, судами в межах розгляду справи №926/1206/23 вже було досліджено Додаткову угоду №1 від 08.07.2020, натомість висновки суду у даній справі щодо того, що в межах розгляду справи №926/1206//23 не ставилося питання щодо інших її пунктів не відповідають фактичним обставинам справи.

- належним чином оформивши та підписавши оскаржені додаткові угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. При цьому, в процесі виконання його умов ціна природного газу збільшувалася, а динаміка збільшення вартості природного газу у спірному періоді на ринку відображена на Українській енергетичній біржі.

- сторонами не порушено положень Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна ціни за одиницю товару відбулася не більше як на 10% та на підставі п.2.9. договору, шляхом підписання актів приймання-передачі природного газу за відповідний період.

- позивач жодного разу не заявив про свою відмову від договору у зв`язку зі зміною ціни, та продовжував здійснювати відбір природного газу за погодженою сторонами ціною, що є підставою для відмови у визнанні позовних вимог щодо визнання недійсними додаткових угод.

- доказами фактично спожитого обсягу природного газу є акти приймання-передачі, які підписані без зауважень. Між сторонами відсутній спір щодо обсягу спожитого газу. Відповідач поставив позивачу природній газ рівно в тому обсязі, який оператор ГРМ розподілив позивачу у спірному періоді, а позивач відібрав із газорозподільних мереж та оплатив його вартість.

- умовами Договору №41НВ587-203-20 в редакції від 27.03.2020 не було передбачено продовження його дії на наступний календарний рік, в той же час таке право передбачено положенням Додаткової угоди №1 від 08.07.2020, яку суд визнав недійсною.

- позивачем порушені умови, як первинного договору, так і договору в редакції додаткової угоди №1 від 08.07.2020 в частині дисципліни споживання природного газу, а саме обов`язковій зміні обсягу постачання газу шляхом подання споживачем постачальнику письмової заявки на зміну планових обсягів використання газу.

- у 2021 році позивачем безпідставно спожито 153 800,91 куб.м. природного газу на загальну суму 1 086 289,98 грн., що не було передбачено ні первинним договором, ні договором в редакції додаткової угоди № 1 від 08.07.2020. Відтак, зважаючи на те, що суди визнали недійсними додаткові угоди, в тому числі щодо продовження дії договору на 2021 рік до вартості спожитого позивачем в січні-квітні 2021 положення Закону України "Про публічні закупівлі" не повинні застосовуватися. Натомість повинні бути застосовані положення ст.1212 ЦК України в частині сплати вартості природного газу.

- ні прокурором, ні позивачем не було надано доказів, які б підтверджували наявність розбіжностей та намагання позивача їх врегулювати у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого газу у спосіб встановлений договором розподілу природного газу.

- в порушення ст.216 ЦК України судом застосовано правові наслідки недійсності додаткових угод у вигляді односторонньої реституції.

Позивач заперечуючи вимоги апеляційної скарги наводить доводи на їх спростування, а саме:

- договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовим від 27.03.2020 №41НВ587-203-20 є договором про закупівлю, і його умови не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результати аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених п.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі". В той же час, усі додаткові угоди, що були укладеними між сторонами, спрямовані на збільшення ціни на газ, а не на зменшення, як це зазначає відповідач.

- дії відповідача щодо підняття ціни на газ в декілька разів після укладення основного договору за результатами проведення процедури закупівлі, відповідно до довідок торгово-промислової палати про збільшення ціни на товар у даний період часу на ринку, суперечить його поведінці (добровільно запропонована ціна на газ під час торгів, що встановлена сторонами у договору), тобто є недобросовісною.

Прокурор заперечуючи вимоги апеляційної скарги наводить доводи на їх спростування, а саме:

- Наказом Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави у суді" визначено, що відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень прокурору необхідно отримувати, у тому числі з публічної інформації у формі відкритих даних.

- згідно положень про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 інформація про закупівлі, що оприлюднюється згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" включено до наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" вебпортал Уповноваженого органу з питань закупівель це інофрмаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Вебпортал Уповноваженого органу є онлайн сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

- відтак, твердження відповідача про проведення прокурором моніторингу публічної закупівлі є помилковим, оскільки прокурором проаналізовану загальнодоступну інформацію.

- щодо нікчемності додаткової угоди № 1 від 08.07.2020 до договору на постачання природного газу то і стара, і нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі" (ч.4.ст 36 в редакції закону у старій редакції та ч.4 ст. 41 закону, в редакції чинній з 19.04.2020) встановлює, що договір є нікчемним у разі, якщо його умови не відповідають змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі.

- 08.07.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1/41НВ587-203-20 відповідно до положень якої умови договору викладено у новій редакції, зокрема, щодо можливості зміни ціни договору, які визначають нові договірні зобов`язання для Новоселицької міської ради та звужують її права, при цьому значно збільшують права ТОВ "Чернівцігаз Збут" та зменшують його зобов`язання, а тому є такими, що укладені в порушення норм ч.4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є нікчемними.

- питання щодо відповідності додаткової угоди №1 (окрім п.6.2.2., 6.2.3.) умовам ч.4.ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не було предметом розгляду у справі №926/1206/23, що вірно встановлено господарським судом.

- в спростування доводів скаржника про порушення дисципліни споживання газу вказує, що акти приймання-передачі природного газу не є належними доказами фактичного обсягу, оскільки складені в останній день місяця, що свідчить про не включення до них показників спожитого газу протягом останнього дня місяця до 7 години першого дня наступного місяця включно. Вказані обставини унеможливлюють встановити точний обсяг фактично спожитого газу споживачем протягом розрахункового періоду і відповідно встановити порушення ним обсягів підтвердженого обсягу газу за вказаний період.

- окрім того, у випадку порушення дисципліни споживання газу, постачальник має право на відшкодування збитків в порядку встановленому правилами. Дане право було реалізоване постачальником під час розгляду справи №926/1206/23 за позовом до Новоселицької міської ради про стягнення штрафних санкцій.

- щодо необхідності застосування двохсторонньої реституції, вказує, що положення ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу",ст.669, 670, ч.2 ст. 712 ЦК України недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором без врахування змін, внесених додатковими угодами. Таким чином вимога відповідача про застосування двохсторонньої реституції є безпідставна, оскільки основний договір в судовому порядку не визнавався недійсним.

- твердження відповідача про подібність правовідносин у справі №918/1043/21 також є помилковим, з огляду на те, що предметом позову є визнання недійсним основного договору на підставі положень ст. 228 ЦК України, а не додаткових угод до нього, що має місце у даній справі.

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

- під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених положенням ст. 652 ЦК України та п.2ч.5.ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22.

Вимоги апеляційної скарги Чернівецької обласної прокуратури обґрунтовано тим, що оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі 175 646,88 грн. підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у ньому фактичним обставинам справи та в наслідок неправильного застосування норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

- відповідно до поданого прокурором розрахунку кошти у сумі 7829,38 грн. дійсно сплачені відповідно до договору №41НВ587-118-19 від 01.02.2019, однак є такими, що сплачені зайво, даний факт встановлено при розгляді господарської справи №926/263/22. Відтак, така переплата зарахована сторонами в оплату за договором №41НВ587-203-20 від 27.03.2020.

- кошти у сумі 3739,6 грн. згідно платіжного доручення №2792 від 21.10.2020 сплачено на розрахунковий рахунок відповідача, однак у ньому помилково зазначено у призначенні платежу договір укладений з іншою юридичною особою, однак згодом ці кошти також зараховані в оплату позивача за договором 2020 року, що підтверджується поясненнями позивача. Факт сплати вказаних коштів на рахунок відповідача не заперечувався останнім під час розгляду справи.

- 12.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір №41НВ587-458-21, на виконання якого постачання газу не здійснювалося, натомість мало місце врегулювання заборгованості за договором 2020 року у сумі 151020,6 грн., а також постачання газу у квітні 2021 у сумі 13057,3 грн.

- 29.07.2021 позивачем проведено оплату за вказаним договором на суму 164 077,9 грн., де в призначені платежу вказано акт звіряння взаємних розрахунків від 27.07.2021 та договір 2021.

- зазначення в призначенні платежу реквізитів іншого договору, а саме від 29.07.2021 зумовлене неможливістю здійснення розрахунків, так як кошти за договором 2020 використані у повному обсязі. З огляду на що, скаржник вважає помилковими висновки суду, щодо того, що вказані кошти не стосуються предмету спору.

- можливість застосування до стягнення коштів за наявності правової підстави (договору) положень ст.1212 ЦК України можливе, коли безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

- незгода суду з наведеним обґрунтуванням не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом "суд знає закони" під час розгляду справи самостійно здійснює юридичну кваліфікацію спірних правовідносин. Відтак, відмова суду у стягненні коштів у сумі 175 646,88 грн. cприяє повторному зверненню до суду позивач за поновленням своїх прав.

Відповідач заперечуючи вимоги апеляційної скарги Чернівецької окружної прокуратури наводить доводи на їх спростування:

- розділом 6 договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 встановлений порядок та умови проведення розрахунків, зокрема: сторони погоджують, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

- з огляду на що, кошти у сумі 175 646,88 сплачені позивачем на виконання зобов`язань за іншими договорами, що вірно встановлено господарським судом, та не стосуються предмету спору.

- з реквізитів "призначення платежу" у доданих прокурором платіжних дорученнях вказано про сплату позивачем грошових коштів за інші послуги, які відповідач не надає - розподіл природного газу, за інші періоди та за зобов`язанням по інших договорах, які укладалися як до, та і після завершення закупівлі за спірним договором.

- матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що після списання коштів на виконання умов договору, позивач звертався до надавача платіжних послуг із відповідними заявами щодо уточнення інформації реквізитів призначення платежу.

- загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності безпідставності такого виконання.

- таким чином, господарський суд вірно зазначив, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

- правовідносини між сторонами виникли з Договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. Таким чином, кошти у сумі 900 565,26 грн., які прокурор просив стягнути з відповідача пов`язані із нікчемністю додаткової угоди №1, та недійсністю додаткових угод № 2,3,4,5,6,7,8,9,10,12 та до вказаного договору.

- оплати по платіжних дорученнях від 22.07.2021 №1068, 1070, 1071, 1072, 1073 на загальну суму 164 077,0 грн. проводилися виключно в межах договору № 41НВ587-458-21 від 12.07.2021, а току кошти за отриманий природний газ не є безпідставно набутим майном в розумінні ст. 1212 ЦК України.

- з огляду на зазначене, а також те, що умови договору № 41НВ587-458-21 від 12.07.2021 не були предметом розгляду в межах даної справи судом правомірно відмовлено в її задоволенні.

3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

У лютому 2020 року Новоселицькою міською радою проведено відкриті торги щодо закупівлі "природного газу" ДК 021:2015: 091200000-6 "Газове паливо".

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro" за UA-2020-02-21-002214-a Єдиним критерієм вибору переможця є ціна.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Чернівцігаз Збут" з ціновою пропозицією 1274575 грн.

За результатами проведених торгів між Новоселицькою міською радою та ТОВ "Чернівцігаз Збут" укладено договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №41НВ587-203-20 від 27.03.2020, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ належної якості, а споживач зобов`язаний прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.

За умовами п.2.1 договору постачальник передає споживачу з дати підписання по 31.12.2020 року (включно) газ обсягом до 425000,0 куб.м., в тому числі по місяцях (березень - 50000,0, квітень - 50000,0, травень - 25000,0, жовтень - 50000,0, листопад - 100000,0, грудень 150000,0).

За підсумками розрахункового періоду до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом семи днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п.п.3.3-3.5 договору).

Згідно п.5.1 договору сторони визначили, що ціна за 1000 куб.м.газу становить 2499,17 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 499,83 грн, всього до сплати 2999,00 грн. до ціни газу постачальний враховує витрати на транспортування газу до установ споживача.

Загальна вартість договору становить разом з ПДВ - 1274575,00 грн (п.5.4 договору).

Замовник має право продовжити дію цього договору на наступний рік у вартості не більше 20% для проведення відкритих торгів згідно Закону "Про публічні закупівлі" (п.5.5 договору).

За умовами п.6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем включно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати до 10 числа наступного місяця за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі природного газу.

Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим (п.6.2 договору).

Згідно з п.11.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє в частині поставок газу до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі". Всі зміни і доповнення до даного договору, у тому числі здійсненні на підставі нормативних актів Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП або іншого органу, що регулює відносини на ринку природного газу України, повинні бути оформлені письмово і підписані повноваженими представниками сторін (п.11.2 договору).

Всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінальні печатки підприємств (п.11.3 договору).

08.07.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1 до згаданого договору, якою договір від 27.03.2020 року викладено в новій редакції.

У відповідності до вимог п.1.1 договору (в новій редакції) постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (код за державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015: 091200000-6 "Газове паливо") у необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначений цим договором.

За умовами п.1.3 договору (в новій редакції) річний плановий обсяг газу визначається сторонами у додатку №1 до цього договору.

За умовами договору постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. Оперативний контроль за відпуском газу замовнику здійснює оператор ГРМ відповідно до умов договору розподілу газу укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ. Постачальник також має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних оператора ГРМ/ГТС або інформацію споживача, а також самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Якість газу, який передається споживачеві в пунктах призначення, має відповідати вимогам, установленим державними стандартами та технічними умовами щодо його якості (пункт 2.1 договору в новій редакції).

Обсяг переданого (спожитого), газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору в новій редакції), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ (пункт 2.3 договору (в новій редакції).

Порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами визначений у п.2.9 договору (в новій редакції).

3а підсумками розрахункового періоду cпоживач до 02 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію акту, який визначає фактичний обсяг розподіленого oператором ГРМ природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між oператором ГРМ та Споживачем (п.2.9.1 договору (в новій редакції).

На підставі отриманого від cпоживача акту, складеного між oператором ГРМ та cпоживачем згідно з п.2.9.1 цього договору, Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних постачальником. При цьому, споживач, після виконання ним п.2.9.1 цього договору, зобов`язаний до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (або в інший строк, визначений постачальником) особисто (або через уповноваженого представника чи працівника споживача) отримати у постачальника два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних постачальником (п.2.9.2 договору в новій редакції).

Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п.3.1 договору (в новій редакції).

Згідно п.3.2 договору (в новій редакції) ціна газу становить 2499,17 грн за 1000 куб., крім того, ПДВ 499,83 грн, всього з ПДВ - 2999,00 грн.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4 договору (в новій редакції), ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору шляхом повідомлення споживача постачальником про відповідну зміну ціни. При цьому, кожне останнє повідомлення постачальника скасовує відповідні ціни на газ, вказані в попередніх повідомленнях постачальника з моменту, вказаному в останньому повідомленні постачальника. Сторони можуть також за взаємною згодою додатково оформити відповідну додаткову угоду про зміну ціни. У разі непогодження з новою ціною, споживач в строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку наступного місяця поставки газу зобов`язаний : письмово повідомити про це постачальника, повністю розрахуватись з постачальником за фактично спожитий газ станом на останній день місяця поставки газу постачальником по цьому договору, укласти з постачальником угоду про припинення дії цього договору з першого дня відповідного місяця поставки газу, або припинити власне споживання газу в останній день місяця поставки газу постачальником по цьому договору із забезпеченням споживачем виконання процедури опломбування oператором ГРМ всього газового обладнання споживача.

У відповідності до вимог п.3.7 договору (в новій редакції) сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до цього договору, застосовується сторонами при розрахунках за цим договором.

Місячна вартість газу визначається шляхом множення ціни газу за 1 куб.м. на загальний місячний обсяг фактично спожитого газу споживачем, визначеного згідно з цим договором (п.3.8 договору в новій редакції).

Згідно п.3.9 договору (в новій редакції) загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним договором та становить 1274575,00 грн, в т.ч. - ПДВ 212429,17 грн.

Порядок оплати газу, сторони погодили у п.4.2 договору (в новій редакції), за яким оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Споживач сплачує вартість спожитого обсягу газу протягом місяця його споживання пропорційно спожитому щоденно обсягу газу.

Оплата може проводитись cпоживачем подекадно або в інші строки протягом місяця споживання, але не пізніше останнього числа цього місяця. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 05 числа місяця, наступного за місяцем споживання за ціною зазначеною постачальником в акті приймання - передачі природного газу за цей період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діє на дату здійснення оплати. При цьому, у випадку зміни постачальником ціни після проведення споживачем оплати, сплачені споживачем кошти зараховуються в оплату вартості газу по ціні , зміненої постачальником, який проводить споживачу відповідний перерахунок вартості газу та зміненою ціною. Сторони можуть в порядку, визначеному п.2.9.7 цього договору додатково (в т.ч для забезпечення споживачем процедури закупівлі відповідного обсягу газу) оформити рахунок-акт визначення договірних обсягів газу (п.4.2.1 договору (в новій редакції).

Відповідно до п. 11.1 -11.2 договору (в новій редакції), цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання газу до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на строк, достатній для проведення споживачем процедури закупівлі на наступний календарний рік в порядку та розмірі, передбачених Законом. При цьому, у разі необхідності зміни споживачем планових обсягів постачання газу на продовжений строк, споживач, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного календарного року, надає оператору ГРМ та постачальнику письмову пропозицію щодо зміни планових обсягів постачання газу, а сторони можуть після цього внести відповідні зміни в частині зміни планових обсягів постачання газу на продовжений строк до додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною. У разі незабезпечення проведення споживачем процедури закупівлі, обсяг газу оплачується споживачем відповідно до п.1.8 цього договору.

У подальшому між постачальником та споживачем укладено ряд додаткових угод до договору №41НВ587-203-20 від 27.03.2020, якими змінено ціну газу та обсяги його споживання, а саме: - №2 від 09.07.2020 ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ становить 3298,00 грн, річний обсяг газу - 386,725675 тис.куб.м.; - №3 від 31.07.2020 ціна газу з ПДВ за 1000 куб.м. становить 3627,00 грн, річний обсяг газу - 351,902968 тис.куб.м.; - №4 від 31.08.2020 ціна газу з ПДВ за 1000 куб.м. становить 3989,00 грн, річний обсяг газу - 320,224723 тис.куб.м.; - №5 від 15.09.2020 року ціна газу за 1000 куб.м. становить 4387,00 грн з ПДВ, річний обсяг газу - 290,830772 тис.куб.м.; - №6 від 02.10.2020 року ціна газу за 1000 куб.м. становить 4825,00 грн з ПДВ, річний обсяг газу - 265,231518 тис.куб.м.; - №7 від 04.11.2020 ціна газу за 1000 куб.м. становить 5307,00 грн з ПДВ, річний обсяг газу - 241,399283 тис.куб.м.; - №8 від 24.11.2020 року ціна газу за 1000 куб.м. становить 5837,70 грн з ПДВ, річний обсяг газу - 220,0647125 тис.куб.м.; - №9 від 14.12.2020 ціна газу за 1000 куб.м. становить 6421,46 грн з ПДВ, річний обсяг газу - 203,862413 тис.куб.м.; - №10 від 30.12.2020 сторони погодили внести зміни до п.3.9 договору: а саме "загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та становить 1215780,52 грн, в т.ч.ПДВ 202630,08 грн; при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу - 153,179827 тис.куб.м.; - №11 (без дати) сторони внесли зміни в п.1.8 договору та в п.11.2 договору, якою зокрема дію договору сторони погодили до 31.03.2021; - №12 від 18.01.2021 сторони визначили загальну суму договору, яка становить 1458936,62 грн, в т.ч.243156,10 грн ПДВ, (до якої включається вартість газу в сумі 243156,10 грн т.ч. ПДВ 40526,02 грн, дію договору сторони погодили до 31.03.2020 року, річний обсяг газу на 2021 рік - 37,86617 тис.куб.м.; - №13 (без дати) ціна газу за 1000 куб.м. становить 7063,00 грн з ПДВ, річний обсяг газу - 34,426745 тис.куб.м.

Згідно актів приймання-передавання товарної продукції, які подані прокурором, відповідачем поставлено 243383,26 куб.м.газу, зокрема: №ЧЦ389021330 від 31.12.2019, №ЧЦ380000507 від 31.01.2020, №ЧЦ380003354 від 29.02.2020, №ЧЦ380005396 від 31.03.2020, №ЧЦ380008422 від 30.04.2020, №ЧЦ380019230 від 31.10.2020, №ЧЦ380020665 від 30.11.2020, №ЧЦ380022838 від 31.12.2020, №ЧЦ381000980 від 31.01.2021, №ЧЦ381003076 від 28.02.2021, №ЧЦ381005165 від 31.03.2021, №ЧЦ381006620 від 30.04.2021, а споживачем сплачено кошти.

Сплата за поставлений газ підтверджується платіжними дорученнями: №2839 від 17.12.2019 на суму 711261,30 грн, №2841 від 17.12.2019 на суму 104197,20 грн, №2844 від 17.12.2019 на суму 2330,6 грн, №2848 від 17.12.2019 на суму 66544,7 грн, №2846 від 17.12.2019 на суму 2284,17 грн, №822 від 27.03.2019 на суму 45000 грн, №837 від 27.03.2019 на суму 2500 грн №825 від 27.03.2019 на суму 150000 грн №828 від 27.03.2019 на суму 210776,03 грн №835 від 27.03.2019 на суму 10000 грн №839 від 27.03.2019 на суму 1000 грн, №1432 від 09.06.2020 на суму 8486,34 грн, №2792 від 21.10.2020 на 3739,6 грн, №3117 від 12.11.2020 на 6000 грн, №3116 від 12.11.2020 на 2150,87 грн, №3118 від 12.11.2020 на 8750 грн, №3457 від 11.12.2020 на 100000 грн, №3452 від 11.12.2020 на 105006,31 грн разом 205006,3 грн, №3777 від 29.12.2020 на 8300 грн, №3778 від 29.12.2020 на 4300 грн, №3776 від 29.12.2020 на 34000 грн, №3773 від 29.12.2020 року на 103969,18грн, №3775 від 29.12.2020 на 706968,69 грн, №3774 від 29.12.2020 на 127849,13 грн, №235 від 15.03.2021 року на 61000 грн, №238 від 15.03.2021 на 10000 грн, №233 від 15.03.2021 на 28000 грн, №232 від 15.03.2021 на 129156,1 грн, №237 від 15.03.2021 на 5000 грн, №239 від 15.03.2021 на 10000 грн, №1069 від 29.07.2021 на 2440,84 грн, №1068 від 29.07.2021 на 2467,81 грн, №1070 від 29.07.2021 на 8450,62 грн, №1071 від 29.07.2021 на 10343,51 грн, №1072 від 29.07.2021 на 11211,39 грн, №1073 від 29.07.2021 на 129163,73 грн.

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас у силу положень статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, а тому заявляючи позов про визнання недійсним договору (його частини), позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Таким чином під час вирішення даного спору суд виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. У спорі про визнання договорів недійсними суд обов`язково повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 цієї частини).

Cистемний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Як передбачено положеннями частин першої, другої, третьої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Відповідач мотивує збільшення ціни, посилаючись на цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати №463 від 13.05.2020, №714 від 27.07.2020, №667 від 1307.2020, №754 від 12.08.2020, №915 від 16.09.2020, №972 від 28.09.2020, №1081 від 21.10.2020, №1128 від 28.10.2020, №1116 від 26.10.2020, №1193 від 16.11.2020, №1223 від 23.11.2020 , №1246 від 26.11.2020, №1175 від 11.11.2020, №1281 від 02.12.2020, №1305 від 09.12.2020, №1340 від 17.12.2020, на запит відповідача в яких надана інформація щодо ціни природного газу на європейському газовому хабі Gaspool.

Колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що довідка Чернівецької торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни на природний газ на ринку, а відображає інформацію електронних торгів станом на певні дати. Тобто, в даному випадку констатовано ціни на природний газ на певні дати без відображення будь-якого коливання, не на внутрішньому ринку України і не в національній валюті. З огляду на що, надані відповідачем довідки не встановлюють наявності факту коливання ціни на природний газ у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер.

Натомість, при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Виключно коливання цін на ринку природного газу не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Судом вірно встановлено, що сторони, протягом строку дії договору одинадцять разів змінювали вартість природного газу, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) позивачу.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Oбмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020 (висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №908/653/22).

Колегія суддів також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування норм п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, суд приходить висновку, що оспорювані прокурором додаткові угоди до договору суперечать нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.

Щодо розгляду вимог апеляційної скарги Чернівецької окружної прокуратури колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом, Новоселицька міська рада, надміру сплатила по акту №ЧЦЗ80005396 від 31.03.2020 за постачання природного газу за договором №41НВ587-118-19 від 01.02.2019 кошти сумі 7829,38 грн., що встановлено також при вирішенні господарської справи №926/263/22 за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради до ТОВ "Чернівцігаз Збут" про стягнення зайво стягнених коштів.

Однак, як вірно встановлено господарським судом, договір №41НВ587-118-19 від 01.02.2019 не стосується суті даного спору та сторонами у даній справі не оспорюється, що є підставою для відмови у задоволенні вимог у цій частині.

З аналогічних підстав, згідно платіжного доручення №2792 від 21.10.2020 на суму 3739,60 грн позивач сплатив кошти за розподіл природного газу згідно договору №094204QEHB016 від 05.03.2020 та згідно платіжних доручень №1069 від 29.07.2021 на суму 2467,81 грн, №1068 від 29.07.2021 на суму 2440,84 грн, №1070 від 29.07.2021 на суму 8450,62 грн, №1071 від 29.07.2021 на суму 10343,51 грн, №1072 від 29.07.2021 на суму 11211,39 грн, №1073 від 29.07.2021 на суму 129163,73 грн, згідно договору №41НВ587-458-21 від 12.07.2021, а відтак вказані сплати не стосуються предмету спору, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 164077,90 грн слід відмовити.

Враховуючи зазначене, а також те, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України за виключенням випадків, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових сум у розмірі 175 646,88 грн. відсутні.

Щодо доводів відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції та зобов`язання позивача повернути відповідачеві природний газ, який позивач одержав на виконання договору слід зазначити, що судом визнано недійсними лише додаткові угоди, а не сам договір на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. Останній є таким, що відповідає вимогам закону, а відтак відсутні підстави для застосування реституції у спірних правовідносинах.

Щодо підставності звернення прокурора із цим позовом до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

За ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві й в такому разі набуває статусу позивача.

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені також у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема господарських правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19). Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган.

У постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних/господарських правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: вагомість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у п. 140 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 узагальнила висновки щодо застосування вищевказаних норм права та виснувала, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету та є належним позивачем у справі (Верховного Суду, викладений у постанові від 11.09.2024 у справі № 922/2497/23.

Досліджуючи підставність звернення прокурора з цим позовом до господарського суду, судом встановлено, що у цій справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в міської ради, як органу, який, серед іншого, здійснює контроль за використанням бюджетних коштів громади (у оголошені про проведення відповідних торгів джерелом фінансування визначено місцевий бюджет). Встановив також те, що прокурор Листами від 25.01.2023 №52-750ВИХ-23, від 04.10.2023 №52-9089ВИХ-23, від 04.10.2023 №52-9090ВИХ-23 Чернівецька окружна прокуратура зверталась до Новоселицької міської ради щодо необхідності повернення коштів в дохід бюджету. Однак, останньою не вчинялись дії для усунення порушень та повернення коштів у бюджет.

У зв`язку із зазначеними обставинами, прокурор повідомив позивача про наявні підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Новоселицької міської ради, у зв`язку з чим має намір звернутися до суду із відповідним позовом, що саме ним зроблено і було.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор пояснював, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі". Наполягав, що Новоселицька міська рада, укладаючи додаткові угоди до договору, всупереч вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", сама сприяє порушенню інтересів держави і жодних дій задля їх захисту не вживає.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що виключно Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Зазначаючи про те, що оцінку подібним доводам вже надавав Верховний Суд, зокрема у постановах від 05.03.2024 у справі № 918/323/23, від 11.09.2024 у справі № 922/2497/23 та вказав на те, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви у справі в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, як органу, що здійснює, зокрема розподілення бюджетних коштів громади та контроль за їх використанням; врахував також висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 у справі № 918/323/23 відхилив доводи скаржника про те, що прокурор помилково визначив раду уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Отже, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам відповідно до норм ст. 86 ГПК України, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо повідомлення позивача про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів щодо поновлення порушених інтересів держави, а також повідомив про намір звернутися до господарського суду в інтересах позивача з відповідним позовом. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Наказом Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави у суді" визначено, що відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень прокурору необхідно отримувати, у тому числі з публічної інформації у формі відкритих даних.

Статтею 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Згідно положень про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджених постановою Кабінету Міністрівo України від 21.10.2015 №835 інформація про закупівлі, що оприлюднюється згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" включено до наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" вебпортал Уповноваженого органу з питань закупівель це інофрмаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Вебпортал Уповноваженого органу є онлайн сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Вказане спростовує доводи скаржника щодо здійснення прокурором діяльності із перевищенням наданих йому повноважень.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що прокурором обрано вірний спосіб захисту порушених прав, внаслідок визнання недійсними додаткових угод, як таких, що укладені всупереч вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно плачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст.670 ЦК України.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянтів такими, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі № 926/5602/23 скасуванню.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір за результатами розгляду апеляційних скарг слід покласти на скаржників.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" від 12.06.2024 (вх. №01-05/1662/24 від 12.06.2024) та Чернівецької обласної прокуратури б/н та дати (вх. №01-05/1777/24 від 21.06.2024) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2024 у справі № 926/2506/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржниками.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.