Постанова

від 07.11.2024 по справі 927/384/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. Справа№ 927/384/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Яковлєва М.Л.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 07.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024

у справі № 927/384/24 (суддя В.В.Мацьора)

за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі

позивача 1. Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

2. Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

до Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп»

про відшкодування шкоди в розмірі 283 537,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" про відшкодування шкоди в розмірі 283 537,83 грн, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправною поведінкою відповідача, яка полягає у незабезпеченні ним охорони і збереження лісового фонду, що призвело до незаконної порубки 33 дерев роду акація у лісовій ділянці, розташованій між с.Киїнка та с.Шестовиця, Чернігівського району Чернігівської області, яка перебуває у постійному користуванні відповідача. Зважаючи на те, що відповідачем не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, з останнього підлягає стягненню шкода, заподіяна даною незаконною вирубкою дерев, у розмірі 283 537,83 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі №927/384/24 позов задоволено:

- стягнуто з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" на користь Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області 283 537,83 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу ;

4. - стягнуто з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" на користь Чернігівської обласної прокуратури 4 253,07 грн судового збору.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач мав можливість і повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку, проте не здійснював належних заходів охорони лісу.

6. Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).

7. Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода.

8. Розмір екологічної шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу (державі), внаслідок порубки ростучих дерев роду акація до ступеня припинення росту складає: Ні х 59609 = 1,223 х 1,123 х 1,091 х 1,046 х 1,005 х 1,249 х 1,433 х 1,124 х 1,137 х 1,098 х 1,041 х 1,050 х 1,1 х 59609 = 283 537,83 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі №927/384/24, Чернігівське районне дочірне агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Чернігіврайагролісгосп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі №927/384/24, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

10. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що прокурор в позові звинувачує відповідача в порушенні Порядку охорони лісу, це звинувачення прокурора, на думку скаржника, ґрунтується виключно на твердженні прокурора, його судженні, що є нічим іншим ніж припущенням прокурора, бо прокурор не надає суду належних та допустимих доказів обставини, про яку прокурор стверджує - порушення відповідачем Порядку охорони лісу, відповідач заперечує наявність вказаної обставини.

11. Скаржник зазначає, що наданий прокурором до позову висновок експерта від 05.04.2023, що здійснений в рамках кримінального провадження, згідно змісту висновку, здійснений експертом за даними протоколу огляду місця події від 09.08.2022, листа документів відповідача, тобто безпосередньо експерт не здійснював заміри пнів за допомогою стандартизованого інструменту (лінійки).

12. Прокурор мотивує те, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є позивачем у справі через те, що вона уповноважена державою здійснювати відповідні контрольні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу.

13. На думку скаржника, таке посилання прокурора є хибним, оскільки Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не здійснювала перевірку відповідача, як наслідок позбавляється всіх законних повноважень, які надаються інспекції виключно за умови здійснення державного нагляду (контролю), що в даному спорі не відбувалося, а тому інспекція не має жодних законних повноважень, зокрема законних повноважень виступати позивачем в суді в даній справі.

14. Це ж стосується і органу місцевого самоврядування, при тому що він не є власником земельної ділянки, лісу, що там росте, а також розпорядником земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні відповідача, оскільки таким розпорядником є Чернігівська обласна рада.

15. На переконання скаржника, заступником керівника прокуратури належними і допустимими доказами не доведено, а ні наявність якої-небудь заподіяної відповідачем шкоди у вигляді втрат, яких хто-небудь зазнав у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрат, які хто-небудь зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або доходів, які хто-небудь міг реально одержати за звичайних обставин але не одержав, а ні протиправної поведінки відповідача, спрямованої на заподіяння такої шкоди, а ні причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

16. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Хрипун О.О., ОСОБА_3.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

18. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Яценко О.В. у відпустці з 08.07.2024 по 21.07.2024, вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження здійснено після виходу головуючого судді Яценко О.В. із відпустки.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі №927/384/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, ОСОБА_3, Хрипуна О.О.) відкрито апеляційне провадження; розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін; справу призначено до розгляду на 03.10.2024.

21. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 № 09.1-08/3597/24, у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення судді ОСОБА_3, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/384/24.

22. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 927/384/24 між суддями від 01.10.2024, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Яценко О.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 р. у справі № 927/384/24; розгляд апеляційної скарги Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі № 927/384/24 призначено на 21.10.2024.

24. У зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці 21.10.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

25. У зв`язку з виходом судді Хрипуна О.О. з відпустки, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне призначити справу до розгляду у судовому засіданні на нову дату.

26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) розгляд апеляційної скарги Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі № 927/384/24 призначено на 07.11.2024.

Клопотання учасників справи

27. Представник скаржника в своїй апеляційній скарзі просить суд витребувати у прокурора, інших осіб оригінали доказів, які подавались прокурором до позову.

28. Згідно ч. 1-2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

29. Колегія суддів відхиляє вказане клопотання представника відповідача про витребування доказів, оскільки представник Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» не обґрунтував клопотання про витребування доказів, не висловив чіткої позиції щодо необхідності дослідження таких доказів, відповідач жодним чином не обґрунтував, якими обставинами викликані його сумніви у документах, приєднаних прокурором до позовної заяви у справі №927/384/24, не конкретизував оригінали яких саме документів ставляться під сумнів і підлягають витребуванню та не визначив коло осіб, у яких необхідно витребувати оригінали документів.

30. Крім того, в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

31. Більше того, додані прокурором до позовної заяви докази, засвідчені прокурором Чернігівської окружної прокуратури Тишкевич Л.В., містять відмітку "Згідно з оригіналом" та печатку Чернігівської окружної прокуратури.

32. Отже, копії документів, додані до позовної заяви, завірені належним чином, відповідно до ч.2 ст. 91 ГПК України є належними доказами у справі.

Позиції учасників справи

33. Прокуратура відзиву на апеляційну скаргу не подала. Однак прокуратурою були подані заперечення на пояснення представника відповідача Підгорного К.Є. та пояснення щодо заявлених відповідачем клопотань, в яких зазначила, що підстави для задоволення заявлених відповідачем клопотань відсутні.

Явка представників учасників справи

34. У судове засідання 07.11.2024 з`явилися представник прокуратури та відповідача.

35. Представники позивачів в судове засідання не з`явилися, позивач-2 причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

36. Позивач-1 - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області подала заяву про розгляд справи без її участі.

37. У судовому засіданні 07.11.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

38. Представник прокуратури проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

39. На підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 01.11.2005 №530 Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємства "Чернігіврайагролісгосп" надано у постійне користування земельну ділянку 337,8955 га на території Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області для ведення лісового господарства, про що видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№370502 від 03.02.2006 (а.с. 38).

40. 09.08.2022 працівниками ДП "Чернігіврайагролісгосп" було виявлено самовільну рубку 33 дерев акації білої сироростучої в кварталі 126 виділ 23 обходу №17 (лісник ОСОБА_2) майстерської дільниці №5, складено польову перелікову відомість самовільно зрубаних дерев відомість переводу діаметрів пнів до діаметру на висоті 1,3 м та відомість розрахунку заподіяної шкоди лісовому господарству(а.с. 28-29).

41. Листом №121 від 10.08.2022 директор ДП "Чернігіврайагролісгосп" звернувся до начальника Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, в якому просив притягти до відповідальності винних осіб у скоєному правопорушенні згідно вимог чинного законодавства з відшкодуванням збитків завданих лісовому господарству (а.с. 27).

42. Відомості щодо вказаної події були внесені 09.08.022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340003966 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 18).

43. Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022270340003966 від 09.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної порубки 33 дерев роду акація в кварталі 126 виділі 23 лісового фонду ДП «Чернігіврайагролісгосп» поблизу с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області.

44. В ході досудового розслідування 27.10.2021 проведено огляд місця події, а саме на території ділянці лісового фонду ДП «Чернігіврайагролісгоспу» за координатами 51.424450, 31.166599 між с. Киїнка та с. Шестовиця, Чернігівського району та області виявлено місце порубки дерев, а саме 33 пнів від зрубаних дерев породи акація, під час якого виявлено факт незаконної порубки дерев (протокол огляду місця події від 09.08.2022) (а.с.19).

45. 10.08.2022 допитано в якості свідків працівників ДП «Чернігіврайагролісгосп» ОСОБА_4, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про що складено протоколи допиту свідка від 10.08.2022 (а.с.21-26).

46. Відповідно до постанови слідчого від 05.01.2023 про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022270340003966 від 09.08.2022, було призначено судову інженерно-екологічну експертизу.

47. За висновком експерта від 05.04.2023 № СЕ-19/125-23/628-Е розмір екологічної шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу (державі), внаслідок вирубки ростучих дерев роду акація до с тупеця припинення росту, в кількості 33 штук, станом на 09.08.2022, у лісовій ділянці кварталу 126, виділу 23 ДА "Чернігіврайагролісгосп", розташованої неподалік с. Киїнка та с. Шестовиця, Чернігівського району та області становить 283 537,83 грн (а.с.40-49).

48. Постановою прокурора Чернігівської окружної прокуратури Ростислава Галенка від 19.12.2023 надано дозвіл заступнику керівника Чернігівської окружної прокуратури Гресь А.В. на розголошення відомостей досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022270340003966 від 09.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, під час реалізації представницьких повноважень прокурора в частині використання документів та їх копій, перелік яких вказаний у постанові (а.с. 50-51).

49. 27.12.2023 слідчим СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Крутенок К.Б. винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270340003966 від 09.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 52-53).

50. У вказаній постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження проведено ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, однак осіб, причетних до вчинення злочину, не встановлено та вичерпані можливості отримати будь-які відомості про вчинення кримінального правопорушення.

51. Прокурор вважає, що наявність кримінального провадження, розпочатого за фактом незаконної вирубки дерев, не спростовує бездіяльності відповідача у забезпеченні належної охорони лісу, а тому саме на нього покладається обов`язок з відшкодування завданої шкоди у розмірі 283 537,83 грн.

52. Доказів сплати коштів у розмірі 283 537,83 грн відповідач суду не надав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

53. Щодо обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді колегія суддів зазначає таке.

54. Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

55. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

56. Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

57. Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

58. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

59. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

60. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

61. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

62. Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що внаслідок ненадходженя суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.

63. Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

64. Вказані фонди утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

65. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

66. Отже, ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків, завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

67. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

68. Органом, уповноваженим у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області з огляду на наступне.

69. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

70. Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

71. Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

72. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом іст. 170 Цивільного кодексу України).

73. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

74. Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

75. Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

76. Відповідно до п. 10, п. 11 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, вживає з установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

77. Аналогічними за змістом є норми Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 45 (п. 9, п.10).

78. Отже, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

79. Проте, позивачем з дати проведення розрахунку шкоди і до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним вирубуванням дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

80. Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти лід «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

81. Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.

82. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

83. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

84. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

85. Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності, бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

86. Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

87. Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

88. Також слід зазначити, що ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов`язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

89. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів.

90. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.

91. Відповідні обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави узгоджується із судовою практикою, що склалась за позовами органів прокуратури (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1552/16 та від 04.09.2018 у справі 920/1072/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 16.04.2019 у справі .N» 910/3486/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 11.12.2019 у справі ЛЬ487/10132/14-ц).

92. Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, як орган контролю, не вживала надані законом повноваження щодо стягнення шкоди, завданої самовільною порубкою дерев навіть після інформування окружною прокуратурою про встановлений факт порушення вимог природоохоронного законодавства. Так, згідно листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 14.03.2024 № 10/641, наданого на запит прокурора від 11.03.2024, жодних заходів щодо стягнення заподіяної шкоди внаслідок незаконної порубки екологічною інспекцією не вжито. Разом з тим, екологічна інспекція вважає за можливе звернення до суду з позовом безпосередньо Чернігівською окружною прокуратурою.

93. Вказане свідчить про не здійснення Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

94. Також селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

95. Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам міст, селищ, сіл належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

96. Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

97. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

98. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст. 145 Конституції України).

99. Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону довкілля, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

100. Матеріалами встановлено, що самовільна порубка мала місце у лісовому масиві, що розташований на території Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

101. Киїнська сільська рада є розпорядником всього комунального майна, прав та обов`язків сільської ради, на території якої здійснено незаконну порубку.

102. Таким чином шкода, завдана внаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Киїнської сільської ради, підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Киїнської сільської ради на розподільчий казначейський рахунок за кодом класифікації доходів бюджету.

103. З огляду на зазначене Киїнська сільська рада є уповноваженим органом на здійснення відповідних повноважень з метою захисту інтересів територіальної громади, а тому визначена позивачем у справі.

104. При цьому, установлено, що Киїнською сільською радою належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади навіть після інформування окружною прокуратурою про встановлений факт порушення вимог законодавства, не вжито. Так, згідно листа Киїнської сільської ради від 12.03.2024 № 02-09/377, наданого на запит прокурора від 11.03.2024, жодних заходів щодо стягнення заподіяної шкоди внаслідок незаконної порубки, сільською радою не вжито. Разом з тим, сільська рада просить Чернігівську окружну прокуратуру пред`явити до суду позов та представляти в суді інтереси територіальної громади.

105. Така позиція сільської ради свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення захисту інтересів держави.

106. Таким чином, всупереч твердженням скаржника, прокурором вірно визначено позивачів у даній справі у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

107. За таких обставин, враховуючи звернення прокурора до компетентних органів та нездійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом упродовж тривалого часу, у даному випадку, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявні підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення до суду цього позову в інтересах органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Киїнської сільської ради про стягнення з ДП «Чернігіврайагролісгосп» заподіяної шкоди.

108. На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шосткинською окружною прокуратурою повідомлено позивачів про намір реалізувати представницькі повноваження шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» 283 537,83 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (докази повідомлення додано до позовної заяви).

109. Щодо суті позовних вимог колегія суддів дійшла наступних висновків.

110. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

111. Статтею 40 вказаного закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

112. Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

113. Згідно з п. 5 ст. 64 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

114. Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

115. Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

116. Відповідно до ст. 17 цього кодексу у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

117. Статтею 19 Лісового кодексу України, встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

118. Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до видів діяльності Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» належать лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг.

119. Відповідно до п. 2 Статуту Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп», затвердженого наказом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 19.02.2018 № 9, підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу та з врахуванням обмежень, передбачених цим Статутом.

120. Предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, що включає в себе, зокрема, лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів; охорону навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду (п.2.2.1 Статуту).

121. Згідно п.3.8 Статуту ДП «Чернігіврайагролісгосп» є лісокористувачем та здійснює діяльність згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів.

122. Згідно п. 6.4. Статуту ДП «Чернігіврайагролісгосп» виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення лісових ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

123. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідача як постійного лісокористувача відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 03.02.2006, виданого на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 01.11.2005 №530, знаходиться земельна ділянка площею 337,8955 га для ведення лісового господарства, на якій було виявлено незаконну порубку.

124. 09.08.2022 працівниками ДП "Чернігіврайагролісгосп" було виявлено самовільну рубку 33 дерев акації білої сироростучої в кварталі 126 виділ 23 обходу №17 (лісник ОСОБА_2) майстерської дільниці №5, складено польову перелікову відомість самовільно зрубаних дерев відомість переводу діаметрів пнів до діаметру на висоті 1,3 м та відомість розрахунку заподіяної шкоди лісовому господарству(а.с. 28-29).

125. Листом №121 від 10.08.2022 директор ДП "Чернігіврайагролісгосп" звернувся до начальника Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, в якому просив притягти до відповідальності винних осіб у скоєному правопорушенні згідно вимог чинного законодавства з відшкодуванням збитків завданих лісовому господарству (а.с. 27).

126. Відомості щодо вказаної події були внесені 09.08.022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340003966 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 18).

127. Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022270340003966 від 09.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної порубки 33 дерев роду акація в кварталі 126 виділі 23 лісового фонду ДП «Чернігіврайагролісгосп» поблизу с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області.

128. В ході досудового розслідування 27.10.2021 проведено огляд місця події, а саме на території ділянці лісового фонду ДП «Чернігіврайагролісгоспу» за координатами 51.424450, 31.166599 між с. Киїнка та с. Шестовиця, Чернігівського району та області виявлено місце порубки дерев, а саме 33 пнів від зрубаних дерев породи акація, під час якого виявлено факт незаконної порубки дерев (протокол огляду місця події від 09.08.2022) (а.с.19).

129. 10.08.2022 допитано в якості свідків працівників ДП «Чернігіврайагролісгосп» ОСОБА_4, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про що складено протоколи допиту свідка від 10.08.2022 (а.с.21-26).

130. Відповідно до постанови слідчого від 05.01.2023 про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022270340003966 від 09.08.2022, було призначено судову інженерно-екологічну експертизу.

131. За висновком експерта від 05.04.2023 № СЕ-19/125-23/628-Е розмір екологічної шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу (державі), внаслідок вирубки ростучих дерев роду акація до с тупеця припинення росту, в кількості 33 штук, станом на 09.08.2022, у лісовій ділянці кварталу 126, виділу 23 ДА "Чернігіврайагролісгосп", розташованої неподалік с. Киїнка та с. Шестовиця, Чернігівського району та області становить 283 537,83 грн (а.с.40-49).

132. Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

133. У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 зазначеного закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

134. Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

135. Відповідно до статті 107 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

136. За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

137. Крім цього, згідно п. 6.1.2 роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/544 «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

138. Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність винних дій державного підприємства у скоєній незаконній порубці дерев, колегія суддів констатує, що Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Чернігіврайагролісгосп», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, у порушення вимог ст. ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, тобто не забезпечивши належну охорону лісів допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.

139. З огляду на зазначене та положення ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», скаржник, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 33 дерев, а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 283 537,83 грн.

140. Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, 24.04.2018 у справі № 910/6277/16, 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

141. Отже, з огляду на наведені вище вимоги законодавства, судову практику, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне вирубування дерев, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

142. Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.

143. Аналогічними є висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду при розгляді цієї категорії справ у постановах від 23.08.2028 у справі № 917/1261/17, 20.09.2018 у справі № 909/495/17, 07.06.2019 у справі № 914/1960/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

144. Крім цього, забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 19, 63, 64, 105, 107 Лісового кодексу України ст. 1166 Цивільного кодексу України, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постановах від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16 та від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 вказав, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконного вирубування та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог законодавства щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

145. Крім цього, колегія суддів зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

146. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

147. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

148. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

149. Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

150. Вина та протиправна поведінка Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену вищевказаним розрахунком Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та арифметично підтверджена висновком експерта.

151. Як вже зазначалось колегією суддів вище, факт вчинення протиправного діяння відповідачем/скаржником підтверджується заявою Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» про самовільний поруб дерев від 10.08.2022 на адресу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, протоколом огляду місця події - місця незаконної порубки дерев від 09.08.2022, польовою переліковою відомістю від 09.08.2022, протоколами допиту свідків від 10.08.2022.

152. Також наявний причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природньому середовищу (незаконне вирубування дерев третіми особами) саме протиправною поведінкою відповідача (внаслідок протиправної бездіяльності - не виконання обов`язку щодо охорони і збереження лісу).

153. З огляду на зазначене у даному випадку, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки наявні всі елементи цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами, доданими до позовної заяви.

154. Крім цього, за змістом ст. 1172 цього кодексу юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

155. Також, за загальним правилом застосуванням як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника.

156. У свою чергу колегія суддів зазначає, що позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

157. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, 20.12.2018 у справі № 924/12/18, 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 22.07.2019 у справі № 909/374/18, що стосуються вирішення спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев.

158. Отже, саме внаслідок бездіяльності відповідача та його працівників стало можливим і відбулось вирубування дерев та була заподіяна шкода, у зв`язку із чим колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

159. Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо того, що прокурор в позові звинувачує відповідача в порушенні Порядку охорони лісу, це звинувачення прокурора, на думку скаржника, ґрунтується виключно на твердженні прокурора, його судженні, що є нічим іншим ніж припущенням прокурора, бо прокурор не надає суду належних та допустимих доказів обставини про яку прокурор стверджує - порушення відповідачем Порядку охорони лісу, відповідач заперечує наявність вказаної обставини.

160. Не підтвердились також доводи скаржника, заступником керівника прокуратури належними і допустимими доказами не доведено, а ні наявність якої-небудь заподіяної відповідачем шкоди у вигляді втрат, яких хто-небудь зазнав у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрат, які хто-небудь зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або доходів, які хто-небудь міг реально одержати за звичайних обставин але не одержав, а ні протиправної поведінки відповідача, спрямованої на заподіяння такої шкоди, а ні причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

161. Що стосується тверджень скаржника про те, що наданий прокурором до позову висновок експерта від 05.04.2023, що здійснений в рамках кримінального провадження, згідно змісту висновку, здійснений експертом за даними протоколу огляду місця події від 09.08.2022, листа документів відповідача, тобто безпосередньо експерт не здійснював заміри пнів за допомогою стандартизованого інструменту (лінійки), - то колегія суддів зазначає наступне:

162. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

163. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

164. Як передбачено ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

165. За ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

166. У відповідності до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

167. 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

168. 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

169. У відповідності до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

170. Суд першої інстанції прийняв висновок експерта як належний доказ у справі. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу рішення суду першої інстанції вбачається, що висновок експерта оцінювалися судом разом із іншими доказами, відтак рішення не ґрунтувалося тільки на вказаному висновку, хоча цей висновок судової експертизи містить докладні описи проведених досліджень, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань

171. Крім того, матеріали, використані експертами під час проведення указаної експертизи у межах кримінального провадження № 12022270340003966 від 09.08.2022, узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, дослідженими судом.

172. Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

173. Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

174. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

175. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 по справі № 925/400/21 висновок експерта є одним із джерел одержання доказів, спростувати який іншими доказами, без проведення інших спеціальних досліджень (додаткової, повторної експертизи, тощо) досить непросто. Висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, при його оцінці необхідно враховувати, що на відміну від інших доказів, він з`являться тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об`єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору.

176. Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

177. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 927/384/24, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.

178. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

179. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

180. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

181. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

182. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

183. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі №927/384/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

184. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» відсутні.

Судові витрати

185. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

186. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024 у справі №927/384/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.11.2024 після виходу з відпустки судді Яковлєва М.Л. та повернення з відрядження судді Хрипуна О.О.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

М.Л. Яковлєв