Постанова

від 19.11.2024 по справі 911/884/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 911/884/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 (повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024)

у справі №911/884/24 (суддя А.Ф. Черногуз)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг»

про стягнення заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №02.5-14/1-300 від 25.07.2018, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі, відповідач) про стягнення 10 477,52 грн основного боргу, 4 702,95 грн пені, 328,75 грн 3% річних, 786,08 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №02.5-14/1-300 від 25.07.2018 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині повної та своєчасної оплати наданих йому послуг. За порушення зобов`язання з оплати на суму 10 477,52 грн позивачем нарахована пеня на підставі пункту 4.2. договору в розмірі 4 702,95 грн, а також 3% річних у розмірі 328,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 786,08 грн на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у справі №911/884/24 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 10 477,52 грн основного боргу, 328,75 грн трьох відсотків річних, 786,08 грн інфляційних втрат, 3 237,73 грн пені за договором №02.5-14/1-300 від 25.07.2018 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та 2 204,38 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 10 477,52 грн.

Судом здійснено перевірку нарахувань позивача та встановлено їх арифметичну правильність в частині відсотків річних та інфляційних втрат, тому вказані вимоги задоволено судом у повному обсязі й стягнуто з відповідача 328,75 грн трьох відсотків річних та 786,08 грн інфляційних втрат за загальний період з 22.03.2022 по 01.02.2024.

Стосовно позовних вимог про стягнення 4 702,95 грн пені на підставі пункту 4.2. Договору за загальний період з 22.03.2022 по 01.02.2024, то суд зазначив, що позивачем здійснено нарахування пені без урахування вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу щодо граничних строків нарахування пені.

За висновками суду формулювання пункту 4.2. Договору не може трактуватися як виключення наведених у частині 6 статті 232 Господарського кодексу граничних строків нарахування пені, оскільки конкретних погоджень цього не наводиться, як і відсутнє посилання на вказану статтю, що нівелює можливість не брати її до уваги та не застосовувати до спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 06.09.2024 через систему «Електронний суд» Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 в частині відмови у стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 1 465,22 грн скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 1 465,22 грн пені.

ДП МА «Бориспіль» в апеляційній скарзі заперечує проти відмови у задоволенні судом першої інстанції 1 465,22 грн (4 702,95 грн - 3 237,73 грн) пені, які залишились незадоволеними через неправильне застосування судом норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував умови пункту 4.2. Договору, відповідно до якого сторони погодили строк нарахування пені - «до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за Договором».

При цьому, позивач послався на судову практику суду касаційної інстанції з цього питання, зокрема на постанову Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у справі №911/884/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Агрикова О.В.

Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/884/24, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

18.09.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку тим, що суддя Агрикова О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 23.09.2024 перебувала на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 №09.1-08/3450/24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу №911/884/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у справі №911/884/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І., розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №911/884/24 є вимога про стягнення 16 295,30 грн, а тому вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку електронного документа - копії ухвали суду від 24.09.2024 до електронних кабінетів сторін у підсистемі «Електронний суд»), а також закінчення процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.07.2018 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач) та ТОВ «Аерохендлінг» (орендар) було укладено Договір №02.5-14/1-300 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Договір укладено на виконання умов пункту 5.12 Договору №2118 від 05.06.2018 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

До Договору вносились зміни та доповнення, які викладені в додатковій угоді №1 від 21.03.2019 і листах від 15.05.2019 № 19-22/1-624, від 13.12.2019 № 19-22/1-1824, від 04.01.2022 № 19-22/1-222, від 29.07.2022 № 04-22/2-35, від 27.10.2021 № 25-22/1-319, які є невід`ємною частиною Договору.

У силу підпунктів 1.1.1. та 1.1.2. пункту 1.1. Договору балансоутримувач надає, а орендар отримує та оплачує за погодженими сторонами вартостями (цінами) наступні послуги: теплова енергія, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно; прибирання та вивезення твердих побутових відходів відшкодування вартості спожитої електричної енергії (за цінами, встановленими уповноваженим органом державної влади (НКРЕКП), згідно з показниками електролічильника кВт/год.

Підпунктом 1.1.3. пункту 1.1. Договору узгоджено, що орендар щорічно сплачує Балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду Майна. Сума компенсації розраховується пропорційною площі орендованого Майна. Сплата суми відбувається в термін, визначений пунктом 2.2.2. Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору орендар зобов`язується, зокрема:

- своєчасно здійснювати розрахунки за договором;

- щомісяця, з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, Орендар зобов`язався самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача Рахунки, Акти та раз на рік рахунки-фактури на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 Договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання Рахунку та Акту. Датою отримання Рахунків та Актів вважається 10 (десяте) число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата Рахунків здійснюється Орендарем до 20 (двадцятого) числа того ж місяця. Підписані Акти Орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від їх підписання. Якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів Акти не будуть повернуті Балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від їх підписання, вони вважаються підписаним Сторонами. Підписання Актів Орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих Послуг.

Відповідно до пункту 4.2. Договору орендар зобов`язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Договір набирає чинності з момент укладання та дії до 04.05.2021 включно. Датою укладання Договору вважається пізніша дата, якщо Договір підписувався сторонами окремо (пункт 6.1. Договору).

У пункті 6.2. Договору сторони домовились, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладання, а саме з 05.06.2018.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах (пункт 6.3. Договору).

На виконання взятих на себе на умовах Договору зобов`язань балансоутримувачем були надані відповідні послуги у лютому-грудні 2022 року, січні-листопаді 2023 року. Для сплати вартості наданих послуг, а також для сплати компенсації земельного податку за 2022 та 2023 роки, орендодавцем орендарю було виставлено рахунки: №898/74 від 28.02.2022 на суму 546,85 грн; №897/127 від 28.02.2022 на суму 908,34 грн; №897/231 від 30.04.2022 на суму 401,16 грн; №897/232 від 30.04.2022 на суму 401,16 грн; №897/377 від 31.05.2022 на суму 387,24 грн; №897/471 від 30.06.2022 на суму 387,24 грн; №897/582 від 31.07.2022 на суму 387,24 грн; №897/702 від 31.08.2022 на суму 387,24 грн; №897/847 від 30.09.2022 на суму 387,24 грн; №897/799 від 12.09.2022 на суму 0,35 грн; №897/921 від 31.10.2022 на суму 387,24 грн; № 897/1003 від 30.11.2022 на суму 514,40 грн; № 897/1116 від 31.12.2022 на суму 552,66 грн; № 897/64 від 31.01.2023 629,28 грн; №897/123 від 28.02.2023 на суму 605,93 грн; №897/227 від 31.03.2023 на суму 514,03 грн; №897/323 від 30.04.2023 на суму 412,52 грн; №897/422 від 31.05.2023 на суму 411,86 грн; №897/504 від 30.06.2023 на суму 411,86 грн; №897/550 від 30.06.2023 на суму 6,29 грн; №897/695 від 31.07.2023 на суму 411,86 грн; №897/781 від 31.08.2023 на суму 411,86 грн; №897/853 від 30.09.2023 на суму 411,86 грн; №897/1006 від 31.10.2023 на суму 411,86 грн; №897/1265 від 30.11.2023 на суму 330,98 грн; №897/1335 від 30.11.2023 на суму 89,48 грн.

Також було складено Акти від 28.02.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 31.08.2022, від 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, від 31.12.2022, від 16.01.2023, від 23.01.2023, від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023, від 30.09.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023, а також коригувальні Акти від 01.02.2022, 26.05.2022, 15.06.2022, 22.06.2022, 19.09.2022.

Позивач у позові наголошував, що вищезазначені рахунки-фактури на сплату вартості наданих послуг та акти прийому-здачі наданих послуг були отримані представником Орендаря самостійно в бухгалтерії Балансоутримувача, про що свідчать Реєстри виданих/отриманих оригіналів документів із підписом Одержувача, а також направлені:

засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc» (My Electronic Document, також Medoc, Медок) «З використанням гарантованої доставки» і отримані Орендарем, що підтверджується розміщеними в програмному забезпеченні «M.E.Doc» електронними універсальними документами до кожного з електронних відправлень окремо;

на електронну пошту Відповідача, зазначену в Договорі, що підтверджується роздруківками із програми Outlook;

на юридичну адресу Відповідача через АТ «Укрпошта», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У порушення взятих на себе зобов`язань за договором орендар не сплатив на користь балансоутримувача вартість отриманих послуг та не сплатив компенсацію земельного податку за 2022 та 2023 рік, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 10 477,52 грн, тож позивач також нарахував відповідачу і пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення в даній справі, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо позову, контррозрахунків чи посилань на обставини, що можуть слугувати підставами для звільнення сторони від відповідальності, подані позивачем докази, дійшов висновку, що з огляду на неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо відшкодування вартості отриманих ним послуг за договором за товариством утворилася заборгованість, яка в загальному становить 10 477,52 грн, строки її оплати є такими, що настали.

Суд також визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат та задовольнив їх у повному обсязі.

Стосовно ж позовних вимог про стягнення 4 702,95 грн пені на підставі пункту 4.2. Договору за загальний період з 22.03.2022 по 01.02.2024, то суд дійшов висновку про їх часткове задоволення на суму 3 237,73 грн пені з огляду на неврахуванням позивачем при здійсненні розрахунку пені вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу щодо граничного шестимісячного строку нарахування пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції від 26.08.2024 оскаржується позивачем лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 465,22 грн.

У частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, 3 237,73 грн пені рішення суду сторонами не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 465,22 грн пені з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та не оскаржується сторонами, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість з оплати послуг за Договором за період лютий-грудень 2022 року, січень-листопад 2023 року в сумі 10 477,52 грн.

Позивачем за порушення зобов`язання з оплати у вказаній сумі у позовній заяві заявлена до стягнення з відповідача, зокрема, пеня на підставі пункту 4.2. Договору в розмірі 4 702,95 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Так, у пункті 4.2. Договору сторонами погоджено, що орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Колегія суддів зазначає, що наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №916/804/17, від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Об`єднана палата Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, зазначила, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців.

Колегія суддів у відповідності до положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує наведені правові висновки під час апеляційного перегляду рішення суду в даній справі в оскаржуваній частині.

У справі, яка розглядається, колегією суддів встановлено, що у пункті 4.2. Договору сторони погодили, що пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Тобто, дана умова Договору містить певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості), до якої позивач може здійснювати нарахування пені за несвоєчасну оплату отриманих послуг.

Отже, положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо обмеження періоду нарахування пені шістьма місяцями в даному випадку не підлягають застосуванню, адже у пункті 4.2. Договору сторони продовжили термін нарахування пені до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд не виявив у ньому помилок, у зв`язку з чим вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими на суму 4 702,95 грн (період нарахування з 22.03.2022 по 01.02.2024).

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в заявленій позивачем у позові сумі за період прострочення грошового зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, є помилковим і таким, що не узгоджується з висновками щодо застосування норм права (статті 231, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України), викладених у наведених постановах Верховного Суду України та Верховного Суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» такою, що підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у даній справі підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 465,22 грн пені з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення пені в повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у справі №911/884/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у справі №911/884/24 скасувати в частині відмови у стягненні 1 465,22 грн пені.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 1 465,22 грн пені.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2024 у справі №911/884/24 викласти у наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний Державний Аеропорт, код ЄДРПОУ 32614518) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»» (08301, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 10 477 (десять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 52 коп. основного боргу, 328 (триста двадцять вісім) грн 75 коп. трьох відсотків річних, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн 08 коп. інфляційних втрат, 4 702 (чотири тисячі сімсот дві) грн 95 коп. пені за договором №02.5-14/1-300 від 25.07.2018 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору за подання позовної заяви». Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний Державний Аеропорт, код ЄДРПОУ 32614518) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»» (08301, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гр. 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видати накази із урахуванням резолютивної частини даної постанови. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/884/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко