Постанова

від 14.11.2024 по справі 912/2243/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року м.Дніпро Справа № 912/2243/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 (суддя - Тимошевська В.В.)

у справі № 912/2243/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до

1) Фермерського господарства "Підводний світ", с. Марфівка, Кіровоградська область

2) ОСОБА_2 , м. Київ

3) ОСОБА_3 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

4) ОСОБА_4 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

5) ОСОБА_5 , м. Долинська, Кіровоградська область

6) ОСОБА_6 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

7) ОСОБА_7 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

8) ОСОБА_8 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

9) ОСОБА_9 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ОСОБА_10 , м. Долинська, Кіровоградська область

про визначення розміру частки в статутному капіталі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарства (далі - ФГ) "Підводний світ", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визначення розміру частки у статутному капіталі ФГ "Клава", яке перейменоване в ФГ "Підводний світ", у сумі 200,00 грн, що становить 100 %.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_10 , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі ФГ "Клава" в розмірі 200,00 грн, що складає 100 % складеного капіталу, однак акт приймання-передачі частки не було підписано, а в подальшому, незважаючи на укладений договір, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено аналогічний договір купівлі-продажу частки у складеному (статутному капіталі) ФГ "Підводний світ" у розмірі 100 % складеного (статутного) капіталу, вартістю 200,00 грн, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2024 за клопотанням позивача замінено первісних відповідачів - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 належним відповідачем - ОСОБА_5 .

12.03.2024 та 27.03.2024 до Господарського суду Кіровоградської області надійшли клопотання ОСОБА_5 (відповідача-5; заявник) про зупинення провадження у справі, у зв`язку з його перебуванням у складі Збройних Сил України (далі - ЗСУ) внаслідок чого він не має можливості належним чином здійснювати захист своїх прав у судовій справі.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 зупинено провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України до припинення перебування ОСОБА_5 (відповідача-5) у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Мотивуючи зупинення провадження у справі судом першої інстанції на підставі доказів наявних в матеріалах справи встановлено перебування заявника у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу згідно якої він просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до господарського суду для продовження розгляду.

За твердженням апелянта заявником не надано доказів на підтвердження того, що він перебуває у складі ЗСУ, які переведені на воєнний стан, оскільки матеріали справи не містять наказ по особовому складу і його не було надано на запит суду. Водночас скаржник звертав увагу апеляційного суду, що зупинення провадження у справі направлено перш за все для захисту прав та інтересів військовослужбовців, які позбавлені фізичної можливості брати участь у судових справах, проте відповідач-5 по справі будучи мобілізованим, зміг реалізувати свої права щодо купівлі часток у складеному капіталі ФГ "Підводний Світ" через адвоката Сааді Р.М., який є представником двох відповідачів у даній справі. Крім того, відповідач-5 має змогу відправляти до суду клопотання про зупинення провадження, а отже користується своїми процесуальними правами та має можливість залучати адвоката в якості представника.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційний суд, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах проти України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, військовому командуванню (Генеральному штабу ЗСУ, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) ЗСУ, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин ЗСУ, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України "Про ЗСУ" ЗСУ - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

З`єднання, військові частини і підрозділи ЗСУ відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров`я громадян та об`єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Структура ЗСУ визначена статтею 3 Закону України "Про ЗСУ", відповідно до частини 3 якої ЗСУ організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про ЗСУ" особовий склад ЗСУ складається з військовослужбовців і працівників ЗСУ.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 76 ГПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи заявником надані документи, а саме:

- довідка № 23 від 16.01.2024 військової частини (далі - ВЧ) НОМЕР_1 , видана солдату ОСОБА_5 ;

- повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2/172-в від 27.03.2024 згідно якого ОСОБА_5 09.03.2023 призваний під час загальної мобілізації на військову службу до ЗСУ;

- відповідь № 3842 від 25.03.2024 Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_3 на запит Господарського суд Кіровоградської області, що згідно військово-облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 перебував на військовому обліку та мобілізований на військову службу 09.03.2023 до ВЧ НОМЕР_1 .

Матеріали справи також містять докази подані заявником суду першої інстанції супровідним листом від 09.04.2024, а саме:

-довідку Міністерства оборони України ВЧ НОМЕР_1 № 1165убд від 24.12.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України видану солдату ОСОБА_5 (водій), який брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у період з 02.07.2023 по 16.07.2023 та з 04.08.2023 по 15.12.2023 (витяг з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 № 21т від 28.06.2023; рапорт командира 3 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 № 1/27290 від 15.12.2023);

-довідку (форми 5) № 236 від 22.03.2024 щодо перебування ОСОБА_5 на військовій службі з 09.03.2023 по теперішній час у ВЧ НОМЕР_1 ;

-військовий квиток НОМЕР_2 від 24.02.2023 ОСОБА_5 .

Для повного і всебічного з`ясування обставин стосовно наявності у суду обов`язку зупинити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд апеляційної інстанції приймає до уваги наведені докази, що подані заявником суду першої інстанції.

Проте надіслані відповідачем-5 суду апеляційної інстанції додаткові докази супровідним листом від 24.09.2024, а саме: відпускний квиток № 4218 від 09.09.2024, виданий ВЧ НОМЕР_1 солдату ОСОБА_5 , стосовно щорічної основної відпустки м. Альтенштайг Німеччина терміном на 15 діб та 2 доби на дорогу з 10.09.2024 по 26.09.2024, після закінчення строку відпустки ОСОБА_5 зобов`язаний з`явитися до місця служби у ВЧ НОМЕР_1 27.09.2024 (дата повернення); витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 259 від 09.09.2024 щодо надання щорічної основної відпустки солдату ОСОБА_5 до м. Альтенштайг, Федеративна Республіка Німеччина з 10.09.2024 по 26.09.2024, до уваги апеляційним судом не приймаються згідно положень ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки такі докази виникли під час апеляційного перегляду ухвали.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що ОСОБА_5 (відповідач-5) перебуває у складі ЗСУ, а саме на службі у ВЧ НОМЕР_1 , яка переведена на воєнний стан, а також безпосередньо брав участь у виконанні бойових завдань.

Водночас посилання апелянта на необхідність надання заявником саме наказу по особовому складу, не спростовує встановлених обставин, які підтверджуються вищевказаними доказами.

Слід наголосити, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Відтак, запровадження в країні воєнного стану, в результаті чого сторона справи ОСОБА_5 (відповідач-5) перебуває у складі ЗСУ ускладнює виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого вирішення спору, адже перешкоджає здійснювати розгляд справи із забезпеченням дотримання принципів господарського судочинства, зокрема, щодо рівності сторін, змагальності, диспозитивності тощо.

Перебування відповідача-5 у складі ЗСУ на період воєнного стану та виконання конституційного обов`язку щодо оборони країни, її суверенітету та територіальної цілісності, істотним чином обмежують останнього у можливості ефективно розпоряджатися своїми процесуальними правами як сторони судового процесу, а отже розгляд справи за таких умов нівелює гарантії здійснення належного правосуддя.

Саме у зв`язку з цим законодавець визначив таку підставу поважним та достатнім приводом для обов`язкового зупинення судом провадження у справі, у зв`язку з чим доводи апелянта щодо можливості реалізації заявником своїх прав (з огляду на купівлю часток у складеному капіталі ФГ "Підводний Світ" через адвоката Сааді Р.М. та особисте подання клопотання про зупинення провадження) є помилковими.

Виходячи з вищевказаного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не навів вмотивованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 ГПК України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 ГПК України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

СуддяТ.А.Верхогляд

СуддяА.Є.Чередко