ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2024Справа № 910/10848/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельно-монтажна компанія"
про стягнення 9 190 922,42 грн,
Представники сторін:
Від позивача: Фрідман О.О.
Від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельно-монтажна компанія" про стягнення 9 190 922,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 20/12/23-01 від 20.12.2023 в частині неповернення позивачу невикористаного авансу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10848/24, підготовче засідання призначено на 23.10.2024.
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого в ЄСІТС електронного кабінету, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 отримав представник відповідача 26.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В підготовче засідання 26.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи, не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та забезпечення участі свого представника у підготовчому засіданні, з урахуванням вчинення судом у підготовчому провадженні усіх дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.11.2024.
04.11.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшла заява про внесення даних про представника останнього до електронної справи № 910/10848/24.
В судове засідання 11.11.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності вказаного учасника справи.
Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2024 надав суду усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судовому засіданні 11.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва установив таке,
20.12.2023 між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська будівельно-монтажна компанія» (надалі - підрядник, відповідач ) укладено Договір № 20/12/23-01 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач зобов`язується на свій ризик виконати роботи, а саме: реставрація будинку прибуткового, в якому проживали відомі художники М.Врубель, В.Орловський, В. Котарбинський, родина Прахових, пам`ятки архітектури, історії монументального мистецтва місцевого значення по вул. Десятинній,14. Коригування (за ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 3.1. Договору ціна цього договору становить: 45 954 612,00 грн, в тому числі ПДВ - 20% - 7 659 102,00 грн.
Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що позивач відповідно до абзацу 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (із змінами) та згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (із змінами) протягом 5 днів з моменту підписання договору перераховує відповідачу аванс/ попередню оплату в розмірі 20% вартості робіт/ціни договору, що становить 9 190 922,40 грн, в т.ч. ПДВ-1 531 820,40 грн, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім`я відповідача в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим договором.
Відповідач зобов`язується використати одержаний аванс/попередню оплату в порядку у строк та з метою, визначену абзацом 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070. Для звітності витрачених коштів авансу відповідач повинен надати позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3, за вказаний період, або повернути суму авансу/попередньої оплати, в повному обсязі, на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 (п`яти) банківських днів.
21.12.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору відповідно до якої підпункт 4.1. пункту 4. Договору «Порядок здійснення оплати» викладено в новій редакції: « 4.1. Замовник відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (із змінами) Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання договору перераховує підряднику аванс/попередню оплату в розмірі 20% вартості робіт/ціни договору, що становить 9 190 922,40 грн. (Дев`ять мільйонів сто дев`яносто тисяч дев`ятсот двадцять дві гри. 40 коп.) в т.ч. ПДВ - 1 531 820,40грн. Аванс/попередня оплата спрямовується на небюджетний рахунок, відкритий на ім`я відповідача в органах Державної казначейської служби у встановленому порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку на цілі, визначені цим договором.
Відповідач зобов`язується використати одержаний аванс/попередню оплату протягом семи місяців з дати отримання авансу. Для звітності витрачених коштів авансу відповідач повинен надати позивачу акти приймання виконаних робіт КБ-2в, КБ-3, за вказаний період, або повернути суму невикористаного авансу/попередньої оплати на реєстраційний рахунок позивача протягом 5 (п`яти) банківських днів.
25.07.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору відповідно до якої підпункт 4.1. пункту 4. Договору «Порядок здійснення оплати» викладено в новій редакції: « 4.1. Замовник відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (із змінами) Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання договору перераховує Підряднику аванс/попередню оплату в розмірі 20% вартості робіт/ціни договору, що становить 9 190 922,40 грн. (Дев`ять мільйонів сто дев`яносто тисяч дев`ятсот двадцять дві гри. 40 коп.) в т.ч. ПДВ - 1 531 820,40грн. Аванс/попередня оплата спрямовується на небюджетний рахунок, відкритий на ім`я відповідача в органах Державної казначейської служби у встановленому порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку на цілі, визначені цим договором.
Відповідач зобов`язується використати одержаний аванс/попередню оплату протягом 8 (восьми) місяців з дати отримання авансу. Для звітності витрачених коштів авансу відповідач повинен надати позивачу акти приймання виконаних робіт КБ-2в, КБ-3, за вказаний період, або повернути суму невикористаного авансу/попередньої оплати на реєстраційний рахунок позивача протягом 5 (п`яти) банківських днів.
Відповідно до п. 4.2. Договору наступні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та Акта приймання-передачі виконаних робіт за формою № КБ-2В, підписаними уповноваженими представниками сторін, за вирахуванням авансу/попередньої оплати, протягом 60 (шестидесяти) календарних днів.
Підпунктом 6.1.1. п. 6.1. Договору визначений обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплатити за виконані роботи, якому кореспондує обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплатити за виконані роботи, якому кореспондує обов`язок підрядника забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором, визначений пп. 6.3.1. п. 6.3. Договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 13.1. Договору).
На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату в сумі 9 190 922,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 538 від 25.12.2023.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що в обумовлені Договором строки відповідач не надав доказів використання попередньої оплати та не надав позивачу акти виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3 за вказаний в Договорі період. Також відповідачем не здійснено повернення суми попередньої оплати в строкё передбачений умовами Договору. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 9 190 922,40 грн заборгованості, а також пеню у розмірі 0,01 грн та відсотки за користування авансом у розмірі 0,01 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).
Відповідно до частин 2, 3 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Наведе корелюється з вимогами ст. 629 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 9 190 922,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 538 від 25.12.2023.
Судом встановлено, що відповідач зобов`язався використати одержаний аванс/попередню оплату протягом 8 (восьми місяців) з дати отримання авансу, тобто до 27.08.2024. Для звітності витрачених коштів авансу відповідач повинен був надати позивачу акти приймання виконаних робіт КБ-2в, КБ-3, за вказаний період, або повернути суму невикористаного авансу/попередньої оплати на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 (п`яти) банківських днів.
Відповідач доказів використання авансу в строк до 27.08.2024 суду не надав. Також відповідачем не надано доказів повернення попередньої оплати позивачу в обумовлений договором строк (з урахуванням умов додаткової угоди № 2).
Позивач, зокрема, листами від 31.05.2024 № 066/1-433, від 25.07.2024 № 066/1-595, від 13.08.2024 № 066/1-652, від 29.08.2024 № 066/1-720 просив відповідача надати звітність витрачених коштів авансу відповідно до умов Договору.
Відповідач листом від 15.08.2024 № 15/08-2 повідомив позивача, що зобов`язання за Договором ним виконується відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 3) та відповідні акти виконаних робіт будуть надані позивачу у строк до 27.08.2024.
Втім, доказів виконання робіт відповідачем в матеріали справи не було подано, а останнім не було спростовано викладених у позові обставин та свого обов`язку із повернення позивачу отриманих коштів попередньої оплати.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 9 190 922,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.
Позивачем заявлені також вимоги про стягнення з відповідача 0,01 грн. пені та 0,01 грн. відсотки за користування авансом.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.6 Договору за неповернення позивачу невикористаного відповідачем авансу в строк, визначений в п. 4.1 Договору, відповідач за весь час користування чужими грошовими коштами сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу попередньої оплати, а також у відповідності до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, повинен про індексувати суму невикористаного авансу попередньої оплати на показник (індекс) інфляції за весь період прострочення та сплатити позивачу 15 відсотків річних від суми невикористаного авансу.
Суд встановив, що позивачем нараховано за порушення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань із повернення попередньої оплати пеню у розмірі 6 529,07 грн та 15% річних у розмірі 3 766,77 грн за період з 03.09.2024 по 03.09.2024. Втім, позивач керуючись своїм правом, заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 0,01 грн та 15% річних в сумі 0,01 грн, що визнається судом правомірним.
У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За положеннями ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, дослідивши подані в матеріали справи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку та враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельно-монтажна компанія» (вул. Чистяківська, 2, м. Київ, 03062, ідентифікаційний код 40239718) на користь Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (вул. Спаська, буд. 12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 21507625) 9 190 922,40 грн попередньої оплати, 0,01 грн пені, 0,01 грн 15 % річних та судовий збір у розмірі 110 291,07 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.11.2024.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123138556 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні