Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/9000/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/9000/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ"

(61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 6/8;

ідентифікаційний код: 31366203)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ31"

(01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40;

ідентифікаційний код: 44583855)

про стягнення 1 766 605,28 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ31" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №ДП050423/3 від 05.04.2023 в загальному розмірі 2 166 605,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.09.2024.

07.08.2024 відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечує.

16.08.2024 позивачем подано відповідь на відзив із спростуванням аргументів відповідача

03.09.2024 позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку із тим, що 30 серпня 2024 р. Відповідач ТОВ «АБЗ1» сплатило 400 000,00 грн. по договору поставки №ДП050423/3 від 05.04.2023 р.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ", у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 09.10.2024 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.11.2024, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2024 не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 06.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

05 квітня 2023 року між ТОВ «ТЕРМІНАЛ» (Постачальник) та ТОВ «АБЗ1»» (Покупець) було укладено та підписано договір поставки паливно-мастильних матеріалів №ДП050423/3 від 05.04.2023 р. (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність Покупцеві паливно-мастильні матеріали партіями, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити цей Товар.

Згідно п.1.2 Договору ціна, асортимент, кількість (об`єм) та порядок поставки кожної партії Товару погоджується Сторонами та відображається в рахунку-фактурі та видаткових накладних.

Згідно п.3.1. Договору Товар поставляється узгодженими партіями. Під партією розуміється кількість Товару, погоджену сторонами та зазначену у супровідних документах (видаткових накладних, актах прийому-передачі).

Згідно з п.3.3 Договору нафтопродукти вважаються переданими Постачальником та прийнятими Покупцем за якістю - згідно з технічними умовами та іншими нормативно-технічними актами і за кількістю - згідно товарно-транспортним документам.

Згідно з п.3.8. Договору перехід права власності підтверджується Покупцем шляхом підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі.

Підписання видаткової накладної або акту прийому передачі Покупцем підтверджує, що Покупець приймає дану партію в кількості і за ціною, вказаною у видатковій накладній або акті прийому-передачі.

05.04.2023 р. між Сторонами також було підписано Додаток №1 до Договору, в п.1 якого вказано, що Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 100 000 літрів, а Покупець прийняти Товар та оплатити за ціною 44,40 грн/літр, усього на суму 4 440 000,00 грн. з ПДВ. Датою поставки є дата оформлення видаткової накладної (п.4 Додатка).

Термін відвантаження- протягом 10 календарних днів з моменту підписання Додатку (п.6 Додатка) Покупець приймає Товар, що поставляється за даним Додатком, по кількості, зазначеній у видаткових накладних (п.7 Додатку). У всьому, що не передбачено умовами даного Додатка, Сторони керуються умовами Договору.

Всього за даним Договором ТОВ «ТЕРМІНАЛ» поставило дизельного пального ДП-З-Євро5-ВО ТОВ «АБЗ1» 93000 літрів на суму 4 129 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №оРН-0407/01 від 07.04.2023 р., №оРН-0410/02 від 10.04.2023 р., №оРН-0412/01 від 12.04.2023 р.

Згідно п.2 Додатку №1 від 05.04.2023 р. до Договору №ДП050423/3 від 05.04.2023 р. розрахунки за відповідну партію Товару здійснюються Покупцем шляхом оплати у розмірі 100% не пізніше 01 червня 2023 р.

Проте звертаючись до суду із позовною заявою позивач вказує, що ТОВ «АБЗ1» порушило строки оплати за поставлений Товар, сплативши за Товар 23.06.2023 р. -1 000 000,00 грн., 10.11.2023 р. - 1000000,00 грн. та 29.12.2023 р. - 1 000 000,00 грн.

Окрім того позивач зауважує, що Товар був прийнятий Покупцем без будь-яких зауважень. Жодного повідомлення про виявлені недоліки Товару Постачальник від Покупця не отримував. Таким чином, Постачальник виконав свої обов`язки по поставці Товару відповідно до умов Договору, а Покупець не оплатив отриманий Товар, внаслідок чого у Покупця виникла заборгованість в розмірі 1 129 200,00 грн., в тому числі ПДВ 188 200,00 грн.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість по оплаті поставленої продукції, що з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, становить 729 200,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару 93000 літрів на суму 4 129 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №оРН-0407/01 від 07.04.2023 р., №оРН-0410/02 від 10.04.2023 р., №оРН-0412/01 від 12.04.2023 р.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 729 200,00 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 729 200,00 грн. відповідачем не виконано.

Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 729 200,00 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 729 200,00 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних в сумі 70 499,39 грн., інфляційні витрати в сумі 63 233,40 грн.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 70 499,39 грн., інфляційні витрати в сумі 63 233,40 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача пені в сумі 903 672,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Водночас, згідно з п.п.7.7 Договору Сторони дійшли згоди і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинно бути виконано.

Згідно з п.п.7.3 Договору №ДП050423/3 від 05.04.2023 р. у разі прострочення терміну оплати або оплати не в повному обсязі Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції в розмірі 3% річних від простроченої суми за кожний календарний день прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (несплати) від вартості несплаченої суми.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинно бути виконано.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що сума відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 903 672,49 грн. пені.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідачем у відзиві доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ" в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ31" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40; ідентифікаційний код: 44583855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 6/8; ідентифікаційний код: 31366203) суму боргу у сумі 729 200,00 грн., 3% річних в сумі 70 499,39 грн., інфляційні витрати в сумі 63 233,40 грн., пені в сумі 903 672,49 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 21 199,26 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.11.2024

Суддя М.О. Лиськов