Рішення

від 14.11.2024 по справі 913/333/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м.Харків Справа № 913/333/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шептовицької А.А.,

від представників сторін:

від позивача: Гамей В. В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Колесніченко А.С. (в режимі відеоконференції);

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», м. Київ,

до Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ», с. Мілове, Старобільський район, Луганська область,

про стягнення збитків у розмірі 9 970 506 грн 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ», в якій просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 10352050 грн 80 коп. за договором поставки № Р90028 від 30.07.2020 (далі договір).

Позовна заява обґрунтована тим, що за пунктами 1.1. та 2.1. договору Постачальник (відповідач) зобов`язувався поставити і передати у власність, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (далі Товар, Продукція) у кількості 3 000, 000 тон +/-5% за вибором покупця.

Відповідач свої договірні зобов`язання щодо поставки товару в повному обсязі в строк, установлений договором (з 01.09.2020 до 15.10.2020) не виконав належним чином, здійснив поставку товару лише частково, а отже постачання решти законтрактованого товару у кількості 1 743,02 тонн відповідачем позивачу у визначені договором строки не відбулося.

З метою забезпечення безперервного процесу здійснення господарської діяльності та досягнення запланованих показників виробництва та зважаючи на невиконання відповідачем договірних зобов`язань перед ТОВ «САТЕЛЛИТ», останнім було укладено договори поставки з третіми особами та відповідно було заміщено 1 743, 020 тонн насіння соняшника, тобто саме ту кількість товару, яку був зобов`язаний поставити відповідач.

Позивач зазначає, що ціни на насіння соняшнику, за якими він придбав товар на заміщення непоставленого товару, повністю відповідали ринковим цінам на той час, отже сума збитків позивача, пов`язаних з додатковими витратами за вимушене заміщення непоставленої продукції, склало 10 352 050 грн 80 коп., за стягненням яких позивач і звернувся з позовною заявою до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21.08.2024.

30.07.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву із заявою про витребування доказів, у якому позивач заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що за договором сторонами домовлено про безпосереднє виробництво саме відповідачем особисто (безпосередньо) товару, що має бути поставлений по договору, і вказаний товар має бути поставлений «вперше» - тобто безпосередньо після його виробництва (зібрання), виключаючи можливість перепродажу куплених товарів у інших постачальників, що призвело б до неналежного виконання умов договору відповідачем, так як поставлений товар не був би поставлений «вперше». Позивач умисно був заінтересований виключно у штрафних санкціях та не бажав отримання виконання договору, а тому одразу відмовився від самого договору, використавши інститут штрафу як наживу, що не допускається.

З метою виробництва соняшника в агросезоні 2020 року Відповідачем були укладені договори із філіями Державного підприємства «Конярство України», а саме: з філією «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України» - договір про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, договір застави майбутнього врожаю від 31.03.2020 №11, договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 31.03.2020 №12; з філією «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України» - договір про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, договір застави майбутнього врожаю від 29.04.2020 №13, договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 29.04.2020 №14. Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20 було накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року, у т.ч. і на врожай соняшника, розташованого на земельних ділянках філій «Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».

Ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.08.2020 у справі №428/6540/20 та від 18.08.2020 у справі №428/6600/20 було накладено арешт на сільськогосподарську техніку, яка належить голові ФГ «Криничне» Батирсултанову Махачу Далгатовичу.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2020 у справі №759/15457/20 було накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», зокрема, його філій Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21.09.2021 у справі №428/6599/20 було задоволено апеляційну скаргу ФГ «Криничне» та скасовано арешт, накладений на частину майна господарства.

Водночас будь-які спроби зняти арешт із арештованого врожаю соняшника 2020 року та доступу до земельних ділянок, на яких він знаходився, виявилися безрезультатними.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.10.2020 у справі №428/4589/20 ФГ «Криничне» було відмовлено у задоволенні клопотання про зняття арешту з врожаю сільськогосподарських культур, накладеного 11.08.2020.

10.10.2020 Міловським відділом поліції ГУ НП у Луганській області було затримано сільськогосподарську техніку ФГ «Криничне», яка приїхала для здійснення збору врожаю соняшника, придбаного як незавершене виробництво у філії «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України». Вилучена техніка господарства перебувала у полях під охороною до моменту винесення ухвали слідчого судді Міловського районного суду Луганської області від 16.11.2020 у справі №418/3554/20 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2020 у справі №757/45201/20 було скасовано арешт врожаю сільськогосподарських культур 2020 року, накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20.

У подальшому ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 у справах №757/47116/20 та №757/47119/20 був знову накладений арешт на земельні ділянки, на яких знаходився незібраний врожай соняшника 2020 року.

30.10.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/47216/20 було накладено арешт на сільськогосподарську техніку ФГ «Криничне», яка приїхала для збору врожаю соняшника, придбаного як незавершене виробництво у філії «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2020 у справі №759/19782/20 було задоволено клопотання ФГ «Криничне» та скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 у справі №757/47119/20 на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, володінні ДП «Конярство України», зокрема, його філій Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України», на яких знаходиться урожай сільськогосподарських культур 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2021 у справі №759/4673/21 ФГ «Криничне» було відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, зокрема, врожаю соняшника 2020 року, що знаходиться на території філій Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020 у справі №759/20451/20 було скасовано арешт, накладений на сільськогосподарську техніку ФГ «Криничне» ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020.

Отже відповідач зазначає, що він не мав жодної можливості виконати умови договору перед позивачем через незалежні від його волі обставини, а саме саму конструкцію укладеного договору та обставини непереборної сили у вигляді накладених судами численних арештів та заборон збирати арештований врожай, що було обов`язковим для відповідача за час чинності таких обставин та унеможливлювало збирати його врожай. В свою чергу, відповідач добросовісно вживав усіх належних та можливих заходів щодо скасування накладених арештів, та останній був скасований 25.11.2020 тобто вже після настання розірвання позивачем договору в односторонньому порядку.

Також відповідач вказує, що з метою засвідчення дії обставин непереборної сили, ФГ «Криничне», в установленому порядку, звернулося до Торгово-промислової палати України із відповідною заявою. Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), ТПП України засвідчила наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: акти та дії державних органів, зокрема, накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю, внаслідок чого було унеможливлено виконання ФГ «Криничне» зобов`язань перед ТОВ «САТЕЛЛИТ» за Договором поставки щодо поставки і передання у власність насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року.

Окрім цього, самостійною причиною, яка вплинула на недобір врожаю соняшника у 2020 році стала посуха, яка мала місце на території Луганської області та суттєво вплинула на якісні та кількісні показники зібраного врожаю. Тобто мова йде про складні обставини природного характеру, зокрема, посуху, які є надзвичайними та такими, що неможливо було відвернути за таких умов.

Отже на думку відповідача порушення ним зобов`язання перед Позивачем за Договором поставки сталося саме через незалежні від його волі обставини непереборної сили за відсутності будь-якої його вини, що є підставою для звільнення його від цивільно-правової відповідальності у будь-якому випадку.

Зазначає, що посилання ж позивача на п. 8.5 розірваного з 22.10.2020 за його односторонньо волею Договору поставки є безпідставним адже вказаний пункт припинив свою дію для сторін з моменту розірвання договору, тобто з 22.10.2020, що було виключно волею позивача. Також вказує на те, що товар, що поставлявся за Договором поставки № Р90028 від 30.07.2020, так і умови такої поставки повністю відрізняються від того товару та відповідних умов поставки, що були узгоджені Позивачем за його договорами з ТОВ «СИНГЕНТА» за № Р90349 від 22.10.2020; ПП «АГРО ДАР 2010» за № Р90365 від 27.10.2020 року; ТОВ «АГРОДОБРОБУТ» за №Р90384 від 29.10.2020 року; ТОВ «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» за №Р90385 від 29.10.2020; ТОВ «ЛАН» за №Р90380 від 29.10.2020, а тому навіть якщо б п. 8.5 Договору поставки № Р90028 від 30.07.2020 не припинив свою дію, то і тоді він не міг бути застосований, адже позивач відступив від його умов та придбав інший товар за іншими умовами, що відповідно істотно вплинуло на ціну товару і не може відбуватися за рахунок відповідача та від його дій в жодному разі не залежить.

Також відповідач посилається на недоведення позивачем складу цивільного правопорушення - ані розміру заподіяної шкоди, ані причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та вказаною шкодою. Зазначає, що позивачем не наведені обставини за яких він має право на відшкодування збитків. заявлені позивачем до відшкодування «витрати» не є збитками в розумінні положень чинного законодавства України, а є результатом його власної ініціативної діяльності за його волею та на його власний ризик.

Вказує, що саме у зв`язку з обставинами непереборної сили відповідачем не було виконано умови договору перед позивачем, що є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, а тому у задоволені позову слід відмовити повністю.

Посилається на те, що договір поставки було розірвано 22.10.2020, що є наслідком припинення прав та обов`язків між його сторонами, що ними передбачались, у тому числі п. 8.5. цього договору з 22.10.2020.

Відповідач також наголошує, що за договорами, які було укладено задля компенсації поставки не отриманого товару позивачем було набуто зовсім інший за своїми характеристиками та умовами товар, аніж той, що мав бути поставлений за умовами договору Поставки № Р90028 від 30.07.2020, а тому навіть за умови чинності п.8.5 останнього на момент укладення відповідних договорів вони не підпадали б під його дію через те, що це є договори купівлі-продажу зовсім іншого «товару» і під п.8.5 договору Поставки №Р90028 від 30.07.2020 не підпадають.

Зазначив, що позивач жодним чином не намагався узгодити із відповідачем питання допоставки відповідного товару коли б відпали існуючи по справі об`єктивні та непереборні для відповідача обставини, або ж можливість поставити позивачу товар іншим чином, аніж його виробництво (вирощування), у тому числі шляхом надання відповідачу можливості підшукування контрагентів для позивача, які б поставили товар за більш сприятливими цінами, можливо навіть нижчими ніж були запропоновані Відповідачем за розірваним без з`ясування причин договором.

Вказує на те, що позивач намагається усіляким чином отримати безпідставне збагачення за рахунок відповідача, який допустив прострочення виконання зобов`язання за відсутності його вини при прямому протиправному втручанні у його господарську діяльність з боку інших осіб та без врахування багатомільйонних збитків, яких зазнав сам відповідач у зв`язку із існуючою ситуацією, та без урахування подій після 24.02.2022, коли більша частина активів відповідача знаходиться в окупації (зокрема земельні ділянки) і його господарська діяльність зупинена та не факт що буде відновлена. При цьому позивач вже стягує відповідний 20% штраф у сумі 2214936,00 по справі №913/767/21, а зараз намагається і здійснювати господарську діяльність за рахунок відповідача що є недобросовісним, несправедливим, нерозумним та покладає на відповідача непропорційний індивідуальний та надмірний тягар що так само підлягає врахуванню на рівні з іншими доводами відповідача та є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо посилання позивачем на аналітичні дані ДП «Держзовнішінформ» відповідач зазначає, що вони носять довідковий характер, не зрозуміло за якою методикою отримані та жодні обставини справи не підтверджують.

Також зазначає, що його попередній розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, у зв`язку з розглядом справи, складає 250000,00 грн.

06.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив від 05.08.2024, у якому зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, зокрема, що позивач був заінтересований виключно у штрафних санкціях та використав інститут штрафу як наживу, оскільки це твердження Відповідача абсолютно не підкріплені жодними належними та допустимими доказами чи реальними фактичними обставинами, які б могли їх підтвердити, та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Також зазначає, що відповідач ототожнює штрафні санкції та збитки, які є різними інститутами за свою правовою природою та змістом. Правова природа збитків має певні особливості, серед яких зокрема і те, що відшкодування збитків не є відповідальністю. Таким чином, поданням позивачем позовної заяви має на меті не наживитися з Відповідача, а лише є наміром ефективного захисту свого порушеного права внаслідок недобросовісних та протиправних дій відповідача.

Позивач зазначає, що уклавши форвардний контракт на поставку певної кількості товару за фіксованою ціною, мав право очікувати належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме отримання партії товару за фіксованою ціною. Укладаючи договір, сторони домовились саме про такий порядок компенсації втрат позивача, котрі викликані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань. Тому звинувачення відповідача про небажання позивача прийняти товар є повністю необґрунтованими, оскільки відповідач не довів належними доказами, що він вчиняв спроби поставити позивачу товар, однак останній відмовився його приймати.

Щодо арешту майна відповідача позивач зазначив, що будь-які посилання відповідача на непорозуміння та конфлікти з його контрагентами по інших зобов`язаннях (договорах), пов`язані з цим судові процеси чи кримінальні провадження, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на недоведеність обставин, на які він посилається, а також на відсутність зв`язку між обставинами та порушенням його зобов`язань за договором щодо поставки товару, а не його вирощування чи збирання.

Позивач також вказав на те, що ураховуючи, що посуха та її наслідки не настають раптово, а несприятливі погодні умови, як зазначає відповідач почали діяти з липня 2020 року, враховуючи, що договір укладався 30.07.2020, а поставки (і збір врожаю відповідно) мали починатись уже через місяць, тобто з 01.09.2020 - відповідач міг усвідомлювати про такі обставини та міг передбачити до того, як договір було укладено, обсяги врожаю та ризики, пов`язані з невиконанням Договору.

Щодо розірвання договору позивач зазначив, що п. 8.2. Договору передбачає право односторонньої відмови покупця від Договору. Таким чином, відмова від Договору вказує на те, що після суттєвого порушення та прострочення зі сторони відповідача позивач мав право не приймати товар від постачальника та, відповідно, не оплачувати його. У цьому контексті відмова покупця від договору не є тотожним поняттям до розірвання договору повністю. Та з посиланням на ч. 5 ст. 653 ЦК України зазначив, що про його право на відшкодування збитків.

Також в контексті зазначення відповідачем про укладання позивачем договорів з іншими контрагентами за завищеними цінами зазначає, що за загальним правилом, що передбачені нормами права договір є обов`язковим до виконання, зазначив, що відповідач вдається до суперечливої та не послідовної поведінки, стверджуючи, що позивач укладаючи Договори на заміщення «діяв на власний ризик», адже, взявши на себе зобов`язання по поставці соняшника за Договором №Р90028 від 30.07.2020 року, відповідач так само діяв на власний ризик, проте, не дивлячись на це, нині він стверджує, що його вина у не поставці Товару нібито є відсутньою.

Вказав на те, що позивач, укладаючи договори на заміщення не поставленої продукції, діяв вимушено, адже мав реагувати на порушення строків поставки. Зокрема, 15.10.2020 року позивач розпочав впроваджувати систему заходів направлених на заміщення непоставленої продукції, що і знайшло свій прояв в укладені вказаних у позовній заяві договорів. За таких обставин, доводи відповідача, що вказані Договори були укладені у процесі звичайної господарської діяльності позивача спростовуються не відповідністю фактичним обставинам справи, а також наявним у матеріалах справи доказами.

Позивач також зазначив, що відповідач, із посиланням на постанови Верховного Суду по справах №914/127/20 від 02.05.2024 року, №910/899/23 від 25.01.2024 року, №906/435/22 від 21.11.2023 року, №914/127/20 від 17.10.2023 року, стверджує, що позивачем нібито не наведена жодна з визначених у нормах закону та висновках ВС з обставин, яка б свідчила про право на відшкодування завданих збитків. Разом із тим, зазначене не відповідає дійсності, адже наведене відповідачем правове обґрунтування, що було запозичено з вказаних попередньо постанов, навпаки - свідчить про зворотнє, а саме про дійсну відповідність передбачених законом підстав задля відшкодування збитків до наявних фактичних обставин справи. Зокрема, такого елементу, як понесені додаткові витрати внаслідок вимушеного заміщення не поставленого товару.

Вказав на неправильне посилання відповідачем на наведену практику Верховного Суду стосовно стягнення збитків у вигляді понесених додаткових витрат.

Також вказав, що відповідач, ставлячи під сумнів відомості надані офіційного аналітичного центру, уповноваженого МінЕкономіки України на проведення таких досліджень, вчергове жодним чином не надає докази, що містили б підтвердження тез Відповідача про нібито навмисну закупівлю Товару Позивачем за завищеними цінами, нібито з метою «наживи» на ФГ «КРИНИЧНЕ».

У відповіді також зазначив, що твердження відповідача, що фактично позивач на зміщення непоставленого товару придбав інший товар, з посиланням на певні відмінності окремих якісних показників насіння соняшнику, є необґрунтованими, оскільки такі відмінності є мінімальними та не суттєвими, що не впливає на ключові характеристики товару.

У зв`язку з зазначеним позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

06.08.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

На підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 №54-р щодо заяви про забезпечення позову, у зв`язку з перебуванням судді Злепко Н.І. у відпустці, призначено повторний авторозподіл та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 призначено суддю Драгєвіч О.В.

07.08.2024 від позивача надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову від 06.08.2024.

Також 07.08.2024 від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про забезпечення позову.

08.08.2024 від позивача надійшла заява про долучення судового збору.

09.08.2024 від відповідача надійшло заперечення проти заяви про забезпечення позову та уточнення заяви про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В. ухвалою від 09.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САТЕЛЛИТ про забезпечення позову б/н від 05.08.2024 у справі №913/333/24 задовольнив частково. Накладено арешт у межах ціни позову 10 352 050 грн 80 коп. на грошові кошти та майно, що належать або підлягають передачі або сплаті Фермерському господарству КРИНИЧНЕ і знаходяться у нього чи в інших осіб, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання цієї ухвали про забезпечення позову; в решті задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю САТЕЛЛИТ відмовлено; в задоволенні клопотання Фермерського господарства КРИНИЧНЕ про застосування заходів зустрічного забезпечення, викладеного в поданих запереченнях б/н від 08.08.2024, відмовлено.

09.08.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 08.08.2024, в яких він зазначив, що вказані заперечення позивача є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи чітко вбачаються поважні причини, чому відповідач не зміг своєчасно виконати зобов`язання. Крім того, позивач та відповідач могли погодити постачання відповідачем не лише власно виготовленого, а й аналогічного товару в інших постачальників за тією ж ціною, однак позивач відразу розірвав договір. Також відповідач зазначив, що своєю суб`єктивною незгодою з об`єктивними, поважними та непереборними обставинами позивач жодним чином не спростував доводи відповідача щодо їх наявності. Також відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 21.08.2024 в судовому засіданні у задоволенні клопотання Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ» про витребування доказів б/н б/д, яке надійшло разом із відзивом 31.07.2024, відмовлено; задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, долучено до матеріалів справи текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 року у справі №913/769/21; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі відкладено на 16 вересня 2024 року.

09.09.2024 від відповідача надійшла заява про відвід судді Злепко Н.І.

Ухвалою суду 11.09.2024 зазначену заяву визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відвід судді Злепку Н.І. передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.

12.09.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви Фермерського господарства "КРИНИЧНЕ" (адвокат Колісниченко А.С.) від 08.09.2024 про відвід судді Злепка Н.І. у справі № 913/333/24.

Ухвалою від 16.09.2024 в судовому засіданні заяву відповідача про витребування доказів від 08.09.2024, яка надійшла до суду 09.09.2024, залишено без задоволення у відповідності до положень ч.1 ст.81 ГПК України; з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 15.10.2024.

19.09.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що між ТОВ «САТЕЛЛИТ» та ФГ «КРИНИЧНЕ» має місце саме ситуація із частковою, передбаченою умовами Договору №Р90028, односторонньою відмовою позивача від зобов`язання щодо прийняття та оплати товару після прострочення строків його поставки, що не може мати наслідком повне розірвання договору, як про це стверджує відповідач.

Щодо питання співвідношення визначених якісних показників товару у договорі поставки № Р90028 від 30.07.2020 року та договорах, якими була заміщена не поставлена відповідачем кількість товару позивач зазначив, що у договорі №Р90349 від 22.10.2020 року, Договорі № Р90365 від 27.10.2020 року, Договорі № Р90384 від 29.10.2020 року, Договорі № Р90385 від 29.10.2020 року, Договорі № Р90380 від 29.10.2020 року різниця між Договором № Р90028 полягає лише у відсутності показнику олійності на абсолютну суху речовину (АСР). Решта показників є ідентичною. Вказана мінімальна різниця лише у значенні одного показника не впливає на те, що заміщений товар є аналогічним до того, який не поставив позивачу відповідач.

В судовому засіданні 15.10.2024 оголошено перерву до 14.11.2024 у межах розгляду справи по суті.

12.11.2024 від позивача надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), в якій він зазначає, що у наданому розрахунку позовних вимог не було враховано, що відповідно до пунктів 1.1. та 2.1. Договору поставки №Р90028 відповідач зобов`язувався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 3 000, 000 тон +/-5% за вибором покупця.

Таким чином, наведені положення Договору поставки № Р90028 надають Позивачу

право на коригування обсягу поставки у визначених межах, що дозволяло йому вимагати як зменшення, так і збільшення обсягу товару в межах діапазону 5% від обумовленої кількості Товару.

Отже, враховуючи договірну умову щодо допустимого коливання обсягу поставки, Позивач мав право розраховувати на можливість отримання товару в обсязі до 3 150,000 тонн (3 000,000 тонн + 5%), а відтак, у зв`язку з частковою поставкою Відповідачем Товару в кількості 1256,98 тонн Товару, Позивач мав легітимні очікування на отримання від Відповідача іншої недопоставленої кількості Товару в обсязі до 1 893,02 тонн (3 150,00 тонн - 1256,98 тонн). у формулі розрахунку суми понесених Позивачем збитків, що була вказана у позовній заяві, у складову формули розрахунку збитків «К» (кількість законтрактованого товару за договором поставки №Р90028, який було недопоставлено) була включена кількість Товару лише в обсязі 1743,02 тонн, що не є коректним.

Правильним значенням у формулі розрахунку суми збитків є число 1 781,48 тонн кількість Товару, який фактично було постановлено Позивачу третіми особами.

Також Позивачем було виявлено помилку у розрахунку суми, що підлягає стягненню з Відповідача. У зв`язку з цим, Позивач наводить правильний розрахунок цієї суми. Зважаючи, що виведена сума за правильним розрахунком є меншою, ніж заявлена до стягнення у позовній заяві, Позивач відмовляється від позову в частині суми стягнення, що становить відповідну різницю. Розмір збитків за уточненим розрахунком складає 9 970 506, 03 грн. Різниця між цією сумою та ціною позову складає 381 544,77 грн. (10 352 050,80 9 970 506,03). В цій частині Позивач відмовляється від позову.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Зазначена заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) судом приймається, а розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

14.11.2024 в судовому засідання в режимі відеоконференції взяли участь представники сторін, надали пояснення з приводу заяви про відмову від частини вимог, та пояснення щодо заявлених позовних вимог, позивач позов підтримав, просив задовольнити, а відповідач заперечив проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Позовні вимоги у справі заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» до Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ» у формі збитків у розмірі 10352050 грн 80 коп. за договором поставки №Р90028 від 30.07.2020.

За умовами п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (товар) на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Міловський район (Журавське).

Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 3 000 тон +/-5% за вибором покупця (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору якість товару, що постачається постачальником, має відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006, а саме: вологість - не більше 8%, сміттєва домішка - не більше 3%, масляна домішка - не більше 7%, олійність на абсолютно суху речовину (АСР) - не менше ніж 45%.

Згідно з п.3.1 договору ціна товару згідно даного договору становить 8 306 грн 01 коп. без ПДВ за 1 тону, крім того ПДВ 20% - 1 661 грн 20 коп., що еквівалентно 359,96 доларів США за 1 тону згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,6867 за долар США.

Оплата товару здійснюється виключно у гривні згідно курсу НБУ на момент укладення договору, за винятком оплати фінального рахунку. У разі збільшення чи зменшення курсу Нацбанку USD до гривні на день виставлення фінального рахунку за товар у відношенні до курсу на дату укладення договору сума оплати визначається шляхом перерахунку валютного еквіваленту в гривню за курсом НБУ, встановленого на дату виставлення фінального рахунку (пп.3.1.1 п.3.1 договору).

У відповідності до п.3.5 договору загальна вартість товару, що постачається, на дату укладення цього договору становить 29 901 636 грн 00 коп. +/-5%, в тому числі ПДВ 20% - 4 983 606 грн 00 коп. з урахуванням п.2.1 договору.

Згідно з п.4.1 договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов`язань в період дії договору, то даний договір може бути продовжений на строк протягом якого діяла така обставина.

За замістом пункту 9.2 договору сторона, для якої виконання зобов`язань згідного договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин.

Відповідно до п.9.3 договору інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань за договором.

Згідно з п. 9.4 договору сторони зобов`язуються докласти всі необхідні зусилля по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Якщо обставини форс-мажору перешкоджають виконанню якоюсь із сторін її зобов`язань згідного договору протягом більш ніж 15 днів, то даний договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін без відшкодування збитків іншій стороні.

Відповідно до п.13.4 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених даним договором. Цей договір, додатки, додаткові угоди до даного договору, а також будь-які пов`язані з його виконанням документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі сторін.

Пунктом 13.8 договору передбачено, що цим постачальник підтверджує, що є безпосереднім сільськогосподарським виробником товару, що поставляється вперше, та є платником єдиного податку, гр. IV в розумінні п.291.4 Податкового кодексу України, та є платником ПДВ.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

За Видатковими накладними №1 від 13.09.2020 року, №2 від 14.09.2020 року, №3 від 15.09.2020 року, №4 від 24.09.2020 року, №5 від 25.09.2020 року, №6 від 28.09.2020 року, №7 від 29.09.2020 року, №8 від 30.09.2020 року, №1 від 01.10.2020 року, №2 від 02.10.2020 року та податковими накладними №1 від 13.09.2020 року, №2 від 14.09.2020 року, , №3 від 15.09.2020 року, , №4 від 24.09.2020 року, №5 від 25.09.2020 року, №6 від 28.09.2020 року, №7 від 29.09.2020 року, №8 від 30.09.2020 року, №1 від 01.10.2020 року, №2 від 02.10.2020 року на виконання умов договору ФГ «КРИНИЧНЕ» здійснило поставку товару за договором у загальній кількості 1 256,980 тонн.

Відповідно ТОВ «САТЕЛЛИТ» здійснило оплати за поставлений товар, що підтверджується платіжними інструкціями №2020091518210054 від 15.09.2020 року, №2020091518210055 від 15.09.2020 року, №2020091618210033 від 16.09.2020 року, №2020091818210065 від 18.09.2020 року, №2020091818210066 від 18.09.2020 року, №2020092218210100 від 22.09.2020 року, №2020092818210023 від 28.09.2020 року, №2020092818210032 від 28.09.2020 року, №2020092918210035 від 29.09.2020 року, №2020092918210041 від 29.09.2020 року, №2020093018210031 від 30.09.2020 року, №2020100118210006 від 01.10.2020 року, №2020100218210104 від 02.10.2020 року, №2020100518210042 від 05.10.2020 року, №2020100718210087 від 07.10.2020 року, №2020101518210097 від 15.10.2020 року, №2020101518210107 від 15.10.2020 року, №2020102018210061 від 20.10.2020 року, №2020102718210065 від 27.10.2020 року, №2020102718210066 від 27.10.2020 року.

Також рішенням у справі №913/769/21, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Фермерського господарства «Криничне» про стягнення неустойки (штрафу) за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028 у сумі 3 474 609 грн 27 коп. встановлено, що поставка товару здійснювалась партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.

У період з 13.09.2020 по 02.10.2020 відповідач поставив позивачеві насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року в загальній кількості 1 256,98 тон, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами. Позивач отриманий товар оплатив на загальну суму 12 520 596 грн 09 коп. з урахуванням проведених коригувань курсу долара США.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.

Отже факти щодо поставки 1 256,98 тон на суму 12 520 596 грн 09 коп. за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028 не підлягають встановленню у цій справі, оскільки мають характер преюдиційності та їх встановлено у зазначеному вище рішенні.

Відповідач зазначив, що листом від 22.09.2020 №356 повідомив позивача про неможливість відвантажити кількість продукції, яка передбачена договором, у зв`язку з виникненням непередбачуваних обставин, зокрема порушення кримінальних проваджень, в межах яких накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні філій ДП «Конярство України», відсутністю опадів, а також судові процеси щодо скасування накладеного арешту тощо.

Зазначив про відсутність можливості збору врожаю соняшника 2020 року, розташованого на землях філій кінних заводів, а також про низьку врожайність, повідомив, що його підприємство не має змоги виконати поставку сільськогосподарської продукції по контрактам з ТОВ САТЕЛЛИТ в повному обсязі та просив зменшити об`єм поставки соняшника до 1500 тон.

Відповідачем також до відзиву на позовну заяву додано копію листа №387 від 15.10.2020 на адресу ТОВ САТЕЛЛИТ, у якому зазначено, що ФГ «КРИНИЧНЕ» розпочало збір соняшника врожаю 2020 року, але у зв`язку із відсутністю опадів, недостатньою кількістю вологи, врожайність соняшника значено нижче, ніж у попередні роки; товариством зібрано врожай з 807,468 га товарного соняшника, валовий збір соняшника склав 1258 тон.

Однак докази направлення відповідачем вказаних листів позивачу в матеріалах справи відсутні.

23.10.2020 позивач надіслав відповідачу претензію №22102020.24/010 від 22.10.2020 у якій зазначив, що з метою отримання належної (запланованої до отримання) кількості товару, позивач з метою розуміння необхідності здійснення компенсаторної закупівлі насіння соняшника у кількості 1743,020 тонн просив відповідача повідомити про намір виконати договір, у випадку ігнорування заявлених вимог ФГ «КРИНИЧНЕ» буде зобов`язано компенсувати ТОВ «САТЕЛЛИТ» різницю в ціні закупленого у третіх осіб та непоставленого постачальником товару.

Наказом №60/2-од від 15.10.2020 Генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИТ» Зуб С.О. з метою забезпечення безперервного процесу та досягнення запланованих показників виробництва, зважаючи на не поставку в повному обсязі насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року зі сторони ФГ «Криничне», зокрема за договором №Р90028 від 30.07.2020 наказано торгівельним працівника Комерційного відділу ТОВ «Сателлит» невідкладно, але не пізніше 16.11.2020, укласти нові, поновити або продовжити існуючі договори з іншими постачальниками на поставку відсутнього (не поставленого) обсягу насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року.

Позивач зазначає, що задля заміщення не поставлених відповідачем 1 743, 02 тонн товару, позивач уклав договори поставки насіння соняшнику з іншими контрагентами.

Зокрема договір №Р90349 від 22.10.2020, за яким ТОВ «САТЕЛЛИТ» придбало у ТОВ «СИНГЕНТА» насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 250,000 тонн (+/- 5%) за ціною 12 750,00 грн без ПДВ за 1 тонну.

За цим договором було здійснено поставку об`ємом 258,10 тонн насіння соняшнику. Зазначене позивач підтверджує видатковими накладними №РН-0000656 від 23.10.2020 року, №РН-0000671 від 26.10.2020, №РН-0000677 від 27.10.2020, №РН-0000700 від 28.10.2020 року, а також платіжними інструкціями №2020102718210064 від 27.10.2020, №2020102818210084 від 28.10.2020, №2020102918210067 від 29.10.2020, №2020110318210016 від 03.11.2020, №2020111618210071 від 16.11.2020, №2020111618210073 від 16.11.2020, №2020111618210074 від 16.11.2020, №2020111618210072 від 16.11.2020, на загальну суму 3 909 569,43 грн. з ПДВ.

Договором поставки №Р90365 від 27.10.2020, що укладений позивачем з ПП «АГРО ДАР 2010», ТОВ «САТЕЛЛИТ» домовлено сторонами про придбання насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 500,000 тон (+/- 5%) за ціною 13 054,17 грн. без ПДВ за 1 тонну.

За договором придбано 508,560 тонн насіння соняшнику, на суму 7 828 100,80 грн. з ПДВ., що підтверджується видатковими накладними №18 від 28.10.2020, №19 від 29.10.2020, №20 від 02.10.2020 року, №21 від 03.11.2020 року, №22 від 04.11.2020 року, №23 від 10.11.2020 року, а також платіжними інструкціями №2020103018210073 від 30.10.2020, №2020103018210072 від 30.10.2020, №2020110518210055 від 05.11.2020, №2020110518210006 від 05.11.2020, №2020110518210005 від 05.11.2020, №2020111018210005 від 10.11.2020, №2020111018210006 від 10.11.2020, №2020111218210016 від 12.11.2020, №2020111218210080 від 12.11.2020, №2020111218210013 від 12.11.2020, №2020112718210096 від 27.11.2020, №2020120218210044 від 02.12.2020.

Договором поставки №Р90384 від 29.10.2020, що укладений між позивачем та ТОВ «АГРОДОБРОБУТ», ТОВ «САТЕЛЛИТ» придбало насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 500,000 тон (+/- 5%) за ціною 13 333,33 грн. без ПДВ за 1 тонну.

На виконання цього договору було придбано 510,80 тонн насіння соняшнику на суму 8 175 607,27 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №01/112020 від 03.11.2020, 02/112020 від 04.11.2020, №03/112020 від 05.11.2020, №04/11/2020 від 06.11.2020, а також платіжними інструкціями №2020110218210011 від 02.11.2020, №2020111118210096 від 11.11.2020.

Договором поставки №Р90385 від 29.10.2020, що укладений між позивачем та ТОВ «АГРОФІРМА «СВІТАНОК», ТОВ «САТЕЛЛИТ» придбало насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 200,000 тон (+/- 5%) за ціною 13 333,33 грн. без ПДВ за 1 тонну.

На виконання договору позивачу було поставлено 216,62 тонн насіння соняшнику на суму 3 435 637,23 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №1131 від 02.11.2020, №1133 від 03.11.2020, а також платіжними інструкціями №2020110418210019 від 04.11.2020, №2020110418210008 від 04.11.2020, №2020110418210060 від 04.11.2020, №2020110918210009 від 09.11.2020.

Договором поставки №Р90380 від 29.10.2020, що укладений між позивачем та ТОВ «ЛАН», ТОВ «САТЕЛЛИТ» придбало насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 300,000 тон (+/- 5%) за ціною 12 875,00 грн. без ПДВ за 1 тонну.

На виконання договору позивачу було поставлено 287,400 тонн насіння соняшнику на суму 4 377 976,61 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №113 від 03.11.2020, №114 від 07.11.2020, №115 від 08.11.2020, а також платіжними інструкціями №2020110218210010 від 02.11.2020 та №2020111718210062 від 17.11.2020.

У зв`язку з зазначеним, позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про стягнення збитків у розмірі 10 325 050 грн 80 коп.

Відповідач, з підстав зазначених вище, у відзиві та у запереченні на відзив заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Вищевказаний договір поставки №Р90028 від 30.07.2020 є підставою для виникнення у сторін за цим договором зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України (ст.ст. 173, 174 ГК України) і згідно ст. 629 ЦК України та є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України, ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Під збитками, відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За вимогами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зі змісту положень ст. 1166 ЦК України слідує, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора; вина боржника.

Як зазначено вище відповідачем на виконання умов договору поставлено 1 256,98 тонн, недопоставка складає 1781,48 тонн.

Відповідно до п. 8.1. договору сторона, яка порушила умови цього договору, відшкодовує іншій стороні спричинені своїми діями чи бездіяльністю збитки та втрачений прибуток.

Пунктом 8.5. договору визначено, що у разі якщо постачальник не поставить товар у кількості передбаченій договором, покупець має право укласти договір з третьою особою щодо поставки не отриманого товару, а постачальник у такому випадку буде зобов`язаний компенсувати покупцю витрати на укладення такого договору з третьою особою та різницю в ціні за товар між договором та договором з третьою особою.

Позивач зазначає про існування причинного зв`язку між непоставкою йому товару відповідачем та здійсненням ним витрат на закупівлю товару у інших постачальників.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що укладення договорів з низкою контрагентів на заміщення не поставленого ФГ «Криничне» товару було звичайною господарською діяльністю позивача відповідно до принципів свободи договору на свій розсуд та свій власний ризик.

Частиною 2 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

За змістом статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що, зокрема, листом Генерального директора позивача Зуб С.О. повідомлено відповідача про умови договору (п.8.5), та зазначено про необхідність повідомленням відповідачем про намір виконання договору щодо поставки насіння у кількості 1743,020 тонн, у зв`язку з правом покупця укласти договір щодо поставки не отриманого товару т третьої особою, та про зобов`язання відповідача у такому випадку компенсувати витрати позивачу. Зазначений лист, відповідно до фіскального чеку та опису вкладення від 22.10.2020 надіслано відповідачу за адресою, що вказана у договорі №Р90028 від 30.07.2020 (92505, Луганська область, Міловський район, с. Криничне, на ім`я ФГ «Криничне»).

За змістом наказу №60/2-од від 15.10.2020 Генерального директора ТОВ «САТЕЛЛИК» Зуб С.О. з метою забезпечення безперервного процесу та досягнення запланованих показників виробництва, зважаючи на не поставку в повному обсязі насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року зі сторони ФГ «Криничне» позивачем наказано укласти договори поставки з іншими контрагентами.

За змістом службової записки Торгівельного представника ТОВ «САТЕЛЛИТ» Д.М. Корнійко від 13.11.2020 на виконання Наказу №60/2-од від 15.10.2020 позивачем укладено договори поставки насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року з ТОВ «СИНГЕНТА» договір №Р90349 від 22.10.2020, придбано насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 258,10 тонн за ціною 12 750,00 грн. без ПДВ за 1 тонну; з ПП «АГРО ДАР 2010» - договір №Р90365 від 27.10.2020 придбано насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 508,56 тонн за ціною 13 054,17 грн. без ПДВ за 1 тонну; з ТОВ «АГРОДОБРОБУТ» - договір №Р90384 від 29.10.2020 придбано насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 510,80 тонн за ціною 13 333,33 грн. без ПДВ за 1 тонну; з ТОВ «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» - договір №Р90385 від 29.10.2020 придбано насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 216,62 тонн за ціною 13 333,33 грн. без ПДВ за 1 тонну; з ТОВ «ЛАН» - договір №Р90380-PREP від 29.10.2020 придбано насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 287,40 тонн за ціною 12 875,00 грн. без ПДВ за 1 тонну.

Отже, на думку суду, надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеним факт укладання позивачем зазначених договорів саме на заміщення непоставленого об`єму насіння відповідачем за договором №Р90028 від 30.07.2020.

Також відповідач зазначив, що внаслідок укладення договорів на заміщення позивач придбав інший товар за іншими умовами, що, на думку відповідача, істотно вплинуло на ціну товару.

Суд звертає увагу, за змістом п.2.2, 2.3 Договору №Р90028 від 30.07.2020 якість товару, що поставляється має відповідати ДСТУ 4694:2006 вологість не більше 8%, сміттєва домішка не більше 3%, масляна домішка не більше 7%, олійність на абсолютну суху речовину товару (АСР) не менше ніж 45%. Гранично допустимі показники прийомки товару: вологість від 5% до 13%, сміттєва домішка не більше 8%, масляна домішка не більше 15%.

Зазначені вимоги по якості та показники прийомки товару відповідають положенням договорів, укладених на заміщення непоставленого товару (№Р90349 від 22.10.2020, №Р90365 від 27.10.2020, №Р90384 від 29.10.2020, №Р90385 від 29.10.2020, №Р90380 від 29.10.2020), окрім наявності додаткової вимоги у пункті 2.3 договорів на заміщення, щодо олійності на абсолютну суху речовину. Отже вимоги щодо якості товару є ідентичними та відповідають другому класу відповідно до ДСТУ 7011:2 009.

Наявність договірної умови у договорах на заміщення про такий показник для прийомки товару, як олійність на абсолютну суху речовину (АСР) не менше ніж 39% не свідчить про придбання іншого, за своїми якісними та кількісними характеристиками товару, оскільки вимога щодо АСР (45%) наявна і у п.2.2 Договору №Р90028 від 30.07.2020.

Суд зазначає, що відмінність в цьому показнику не свідчить про закупівлю позивачем з метою заміщення іншого, не аналогічного товару, адже як за договором №Р90028 від 30.07.2020, так і за всіма договорами заміщення позивачем придбавався конкретний товар - насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року.

Погодження позивачем на заміщення придбати вказаний товар із показником олійності на абсолютно суху речовину (АСР) - не менше ніж 39%, лише свідчить про погодження позивача прийняти товар дещо меншої якості, що є правом позивача та навпаки сприяє потенційно зниженню ціни, а не збільшенню.

Також у договорах на заміщення сторонами були унормовані додатково такі показники щодо: хлорпірифос - не більше 0,01 мг/кг; хлорпірифос-метил - не більше 0,01 мг/кг, які зокрема не були зазначені в договорі з відповідачем №Р90028 від 30.07.2020.Зазначені показники передбачені та відповідать вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006, на яке міститься посилання у всіх договорах.

Показники хлорпірифос та хлорпірифос-метил є показниками рівня використання виробниками інсектицидів, які можуть використовуватися для боротьби з комахами-шкідниками в ряді культур.

Однак не зазначення вказаних показників в договорі з відповідачем №Р90028 від 30.07.2020 та включення їх поряд зі всіма іншими показниками, які відповідають вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006, не свідчить про здійснення закупівлі іншого товару.

Також на підтвердження своїх позицій відповідач посилається на практику Верховного Суду, зокрема Відповідач, із посиланням на постанови Верховного Суду, зокрема у справах №914/127/20 від 02.05.2024 року, №910/899/23 від 25.01.2024 року, №906/435/22 від 21.11.2023 року, №14/127/20 від 17.10.2023та №902/439/21 від 18.05.2022.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року № 910/17999/16).

Наведені постанови Верховного Суду не є подібними справі, що розглядається (№913/333/24).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, позивач зазначає, що Договір поставки №Р90028 від 30.07.2020 року є розірваним, оскільки внаслідок надіслання Позивачем Повідомлення №22102020.25/010 від 22.10.2020 року ТОВ «САТЕЛЛИТ» нібито в односторонньому порядку розірвало Договір № Р90028 з ФГ «КРИНИЧНЕ».

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В даному випадку не має значення факт розірвання договору чи його відсутність, оскільки за договором №Р90028 від 30.07.2020 право вимоги на відшкодування шкоди, на підставі п.8.5, у позивача виникло на наступний день невиконання відповідачем своїх зобов`язань (16.10.2024), а тільки розмір збитків став відомий лише після укладення договорів позивачем з третіми особами на заміщення непоставленого товару.

Заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, відповідач також посилається на відсутність його вини у порушенні умов договору щодо поставки товару у строки та обсязі, встановлені договором, що ФГ "Криничне" як сільгоспвиробником було вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на засівання майбутнього врожаю соняшника та його виробництво в агросезоні 2020 року. Зазначив, що були укладені договори із філіями Державного підприємства «Конярство України», а саме: з філією «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України» - договір про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, договір застави майбутнього врожаю від 31.03.2020 №11, договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 31.03.2020 №12; з філією «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України» - договір про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, договір застави майбутнього врожаю від 29.04.2020 №13, договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 29.04.2020 №14.

На підтвердження існування для ФГ "Криничне" форс-мажорних обставин, що мали наслідком неможливість виконання договірних зобов`язань, відповідач посилається на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20, якою накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року, у т.ч. і на врожай соняшника, розташованого на земельних ділянках філій "Стрілецький кінний завод №60", "Лимарівський кінний завод №61" ДП "Конярство України".

Зазначає, що вказані обставини є такими, що унеможливили належне виконання договору у встановлені строки та мають ознаки форс-мажорних для ФГ "Криничне", що підтверджується наданим до матеріалів справи сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-21-0935 від 30.11.2021, виданий Торгово-промисловою палатою України.

За змістом статей 617 Цивільного кодексу України та 218 Господарського кодексу України для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин, навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

З наданого сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-21-0935 від 30.11.2021, виданого Торгово-промисловою палатою України, вбачається, що його видано ФГ "Криничне", місцезнаходження: 92500, Луганська обл., Старобільський район, смт Мілове, вул Міловська, буд. 68 А щодо обов`язку (зобов`язання) а саме, поставити і передати у власність насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 1743,02 тон у термін з 01.09.2020 по 15.10.2020 за договором поставки №Р90028 від 30.07.2020, укладеним з ТОВ "Сателлит".

Ним засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: акти та дії державних органів, зокрема накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 11.08.2020, дата закінчення - 20.07.2021.

Суд зауважує про те, що укладаючи господарські договори з філіями ДП "Конярство України" відповідач діяв як господарюючий суб`єкт з урахуванням предмета своєї статутної діяльності, якою є вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку.

Відповідач як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність), укладаючи господарські договори з філіями ДП "Конярство України" діяв як господарюючий суб`єкт з урахуванням предмета своєї статутної діяльності, якою є вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку та не міг не знати чи не передбачити можливість настання обставин, за яких він не зміг би виконати зобов`язання за договором. Зазначене також стосується порушених кримінальних проваджень, в межах яких правоохоронними органами здійснювались заходи арешту врожаю, який знаходився на землях, що належали Державному підприємству "Конярство України".

Суд зазначає, що арешт активів контрагента за обставин ведення господарської діяльності за вказаних обставин не можна назвати непередбачуваним.

Також суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази про своєчасне повідомлення позивача про початок дії форс-мажорних обставин та направлення позивачу сертифікату Торгово-промислової палати України від 30.11.2021 №3100-21-0935, що суперечить унормованим сторонами договірним правовідносинам, викладеним у розділі 9 договору поставки №Р90028 від 30.07.2020.

Отже на підставі викладеного судом не може бути прийнято в якості доказів форс-мажорних обставин наданий відповідачем сертифікат №3100-21-0935 від 30.11.2021.Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено строк виконання зобов`язання за договором та у встановлений строк поставка насіння соняшника, на умовах визначених договором, відповідачем позивачу не відбулась. До того ж порушення умов виконання договору безпосередньо пов`язано із самостійною господарською діяльністю відповідача.

Отже суд погоджується з доводами позивача про наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, а також наявність повного складу цивільного правопорушення. Зокрема, у разі належного виконання ФГ «КРИНИЧНЕ» зобов`язань за договором та здійснення поставки товару у встановлений договором строк та у повному обсязі не викликало б необхідності у здійсненні в найкоротші строки заміщенні товару у інших контрагентів, і зазначені витрати не були б понесені позивачем.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо поставки позивачу товару в повному обсязі в строк, установлений договором, позивач придбав товар у інших постачальників згідно зазначених вище договорів для заміщення недопоставленого товару в об`ємі 1781,48 тонн, однак за вищою ціною, що призвело до збитків позивача.

За інформацією, що міститься у витягах Аналітичних оглядів ринків АПК Державного інформаційно аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, що, суд погоджується з доводами позивача, що ціни на насіння соняшнику, за якими він придбавав товар на заміщення непоставленого відповідачем товару, відповідали ринковим цінам на той час, адже як вбачається ціни на товари олійного комплексу в Україні, а саме насіння соняшнику, станом на 21.10.2020 були на рівні 14600-15000 грн/т з ПДВ, а станом на 28.10.2020 - 15100-15500 грн/т з ПДВ.Отже суд вважає безпідставними та не погоджується із доводами відповідача, що позивач здійснював закупівлю насіння соняшника з метою заміщення по завищеним цінам та з метою наживи а також з доводами про вибір позивачем договорів з метою відшкодування збитків, що мали найбільшу ціну.

Також суд зазначає, що позивачем на заміщення непоставлених відповідачем 1 743, 02 тонн було придбано, на підставі укладених договорів з іншими контрагентами 1781,48 тонн, що на 38,46 тонн більше, обумовлених договором №Р90028 від 30.07.2020.

Відповідно до пп.1.1, 2.1 Договору відповідач зобов`язався поставити і передати у власність , а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 3000,000 тонн +/- 5% за вибором покупця. Тобто позивач, відповідно до умов договору, мав право очікувати поставку насіння об`ємом від 2850,000 до 3150,000 тонн, що в межах обсягу придбаного на заміщення позивачем.

Наданий уточнений позивачем розрахунок, має наступний зміст:

З = (С) - (К * Ц1), де

З сума понесених збитків у вигляді понесених додаткових витрат;

С сума коштів, сплачена Позивачем на користь ТОВ «СИНГЕНТА», ПП «АГРО ДАР 2010», ТОВ «АГРОДОБРОБУТ», ТОВ «АГРОФІРМА «СВІТАНОК», ТОВ «ЛАН» внаслідок заміщення непоставленої Відповідачем продукції;

К кількість законтрактованого залишку не поставленого Відповідачем товару за Договором поставки № Р90028;

Ц1 законтрактована ціна товару з ПДВ за Договором поставки № Р90028.

Розрахунок суми: 9 970 506, 03 грн. = 27 726 891, 30 грн. - (9 967, 21 грн. * 1 781, 48 тонн)

Перевіривши даний розрахунок, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 грн 00 коп.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже судовий збір у сумі 119 646 грн 07 покладається на відповідача, що відповідає пропорційному розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України та з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129,232-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю САТЕЛЛИТ до відповідача Фермерського господарства КРИНИЧНЕ про стягнення 9970506 грн 03 коп., з урахуванням заяви про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) від 12.11.2024, задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства КРИНИЧНЕ (вул.Міловська, буд.68-А, смт.Мілове, Старобільський район Луганської області, 92500, ідентифікаційний код 32064945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САТЕЛЛИТ (вул.Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985) 9970506 грн 03 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 119 646 грн 07 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 19.11.2024.

Суддя Н.І. Злепко