Рішення

від 18.11.2024 по справі 914/2160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 Справа № 914/2160/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін

справу № 914/2160/24

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Рава-Руське лісове господарство, м. Рава-Руська Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Промвуд Індастрі, м. Львів

про стягнення 56 424, 06 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Рава-Руське лісове господарство звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промвуд Індастрі про стягнення 56 424, 06 грн з яких: 47 181, 77 грн основного боргу, 7 363, 78 грн пені, 735, 44 грн 3% річних, 1 143, 07 грн інфляційних втрат за неналежне виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини № UUВ-8242-3 від 05.10.2023.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.09.2024 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Сторони повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали в їхні електронні кабінети та отримали таку 20.09.2024.

11 листопада 2024 року позивач подав суду для огляду оригінали товарно-транспортних накладних від 17.10.2023 та 01.11.2023.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем строків оплати за поставлений товар згідно з договором купівлі-продажу необробленої деревини № UUВ-8242-3 від 05.10.2023 на суму 47 181, 77 грн. Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач заявив до стягнення 7 363, 78 грн пені, 735, 44 грн 3% річних та 1 143, 07 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

05 жовтня 2023 року Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Рава-Руське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМВУД ІНДАСТРІ» (далі - Покупець) уклали договір купівлі-продажу необробленої деревини № UUВ-8242-3 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого за результатами Аукціону, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час Аукціону (Аукціонів),яка відповідає умовам цього Договору (далі - Товар), і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 договору сума гарантійного внеску (за вирахуванням суми комісійного збору Біржі), перерахована Покупцем на рахунок Біржі для участі в Аукціоні (Аукціонах), перераховується Біржею Продавцю в рахунок часткової оплати за придбаний в Аукціоні (Аукціонах) Товар в строки та в порядку, що встановлені Регламентом.

У пункті 4.4 договору погоджено, що Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п`яти) робочих днів, після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених пунктом 4.2 Договору, якщо інше не обумовлено Сторонами згідно з пунктом 4.6. Договору.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 7 договору, зокрема, у пункті 7.4 зазначено, що за несвоєчасну або неповну оплату партії Товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії Товару Покупцем на умовах відтермінування платежу, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за цим Договором припиняється при повному виконанні своїх зобов`язань Стороною, яка порушила умови цього Договору (пункт 7.10. договору).

На виконання умов договору позивач 17.10.2023 поставив відповідачу товар вартістю 130 722, 80 грн, а 01.11.2023 вартістю 46 533, 94 грн.

На підтвердження поставки позивач долучив підписані товарно-транспортні накладні, вантажоодержувачем в яких зазначений відповідач.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, зокрема, 19.10.2023 на суму 88 000, 00 грн та 01.11.2023 на суму 30 500, 00 грн. У призначеннях платежів є посилання на укладений сторонами договір.

Крім того, відповідач оплатив гарантійний внесок на загальну суму 11 574, 97 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач скерував відповідачу на електронну пошту, зазначену в договорі, та засобами поштового зв`язку претензію №85/21.23-2024 від 11.03.2024.

Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Враховуючи часткову оплату поставленого товару, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення 47 181, 77 грн основного боргу, 7 363, 78 грн пені, 735, 44 грн 3% річних та 1 143, 07 грн інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № UUВ-8242-3 від 05.10.2023.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 177 256, 74 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, оригінали яких суд оглянув.

Відповідач прийняв та оплатив цей товар частково, на суму 130 074, 97 грн (з урахуванням гарантійного внеску).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони погодили у договорі 100% передоплату товару.

Однак ні доказів передоплати, ні доказів повної оплати товару після його прийняття матеріали справи не містять.

Тому позивач довів, а відповідач не спростував заборгованість за поставлений товар на суму 47 181, 77 грн.

Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував відповідачу 7 363, 78 грн пені з 01.11.2023 по 08.05.2023 на суму заборгованості 47 181, 77 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 1 143, 07 грн інфляційних втрат за період з листопада 2023 року по березень 2024 року та 735, 44 грн 3% річних за період з 01.11.2023 по 08.05.2024. Нарахування також здійснено на суму заборгованості 47 181, 77 грн.

Перевіривши розрахунки, суд встановив, що такі є правильними.

Тому позовні вимоги про стягнення 47 181, 77 грн основного боргу, 7 363, 78 грн пені, 735, 44 грн 3% річних та 1 143, 07 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову в електронній формі, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю Промвуд Індастрі (місцезнаходження: 79014, місто Львів, вул. Кривчицька Дорога, будинок 38, ідент. код: 43862337) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ідент. код: 44768034) в особі філії Рава-Руське лісове господарство (місцезнаходження: 80316, Львівська область, місто Рава-Руська, вул. Володимира Великого, будинок 99, ідент. код філії: 44955594) 56 424, 06 грн, з яких: 47 181, 77 грн основний борг, 7 363, 78 грн пеня, 735, 44 грн 3% річних, 1 143, 07 грн інфляційні втрати та 2 422, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

СуддяНикон О.З.