Рішення

від 08.11.2024 по справі 915/549/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року Справа № 915/549/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Могила А.С.,

за участі представників учасників справи:

від позивача Ципар С.М.,

Лебеденко М.Б.,

від відповідача Томашевський Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Компанії Маліеро Лімітед, вул.Еолу, 4, 3020, Лімасол, Кіпр

до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: стягнення 3 700 000, доларів США, що еквівалентно 145 891 000,00 грн.

Компанія Маліеро Лімітед звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 700 000,00 доларів США, що еквівалентно 145 891 000, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 24.02.2021 між громадянином України ОСОБА_1 (продавець) та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією Маліеро Лімітед (покупець) укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ (договір). Позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 3 700 000 дол США у вигляді оплати вартості частки у статутному капіталі ТОВ Рент УМБ на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ від 24.02.2021, який згодом розірвано продавцем в односторонньому порядку. Внаслідок перерахування позивачем відповідачеві коштів у вигляді оплати вартості частки у статутному капіталі ТОВ Рент УМБ на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ від 24.02.2021 відбувся перехід майнових благ (грошових коштів) з майнової сфери позивача (потерпілого-кредитора) у власність відповідача (набувача-боржника). Такий перехід відбувся за відсутності зустрічного задоволення з боку відповідача, внаслідок чого відповідач набув спірні грошові кошти, у вигляді плати за частку у статутному капіталі, яка передана не була. Правові підстави для зміни майнового стану сторін внаслідок утримання відповідачем грошових коштів у вигляді перерахованої за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ від 24.02.2021, який припинено, відсутні. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

Позивач через систему Електронний суд надав клопотання від 20.05.2024 (вх.№5961/24 від 20.05.2024) (т.1 а.с.55 99) в якому просить суд прийняти до свого провадження позовну заяву, що додається до цього клопотання, із додатками, що підготовлені позивачем за результатом самостійного виявлення недоліків позовної заяви, що була подана первинно. Просить відкрити провадження у справі за поданою позовною заявою із усунутими недоліками.

У подальшому, Компанія Маліеро Лімітед через систему Електронний суд надала заяву від 24.05.204 (вх.№6184/24 від 24.05.2024) (т.1 а.с.100 143) в якій просило суд вжити у справі №915/549/24 заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 28.05.2024 заяву від 24.05.204 (вх.№6184/24 від 24.05.2024) Компанії Маліеро Лімітед про застосування заходів забезпечення позову задоволено частково (т.1 а.с.203-209).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2024 позовну заяву Компанії Маліеро Лімітед залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (т.1 а.с.199, 200).

Позивач через систему Електронний суд надав заяву про усунення недоліків (вх.№6323/24 від 29.05.2024) (т.1 а.с.211 215).

Ухвалою суду від 03.06.2024 позовну заяву від 17.05.2024, яка була надана до суду згідно клопотання від 20.05.2024 (вх.№5961/24 від 20.05.2024), прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2024 (т.1 а.с.217).

Відповідач через систему Електронний суд надав відзив на позовну заяву (вх.№7153/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.1-10) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що грошові кошти, які просить стягнути позивач, ОСОБА_1 не отримував. Жодних належних та допустимих доказів передання грошових коштів позивачем не надано. Розписки, копії яких додано до позовної заяви, ОСОБА_1 не підписував, а грошові кошти, які зазначені в п.4.2. договору купівлі-продажу частки, не отримував. Зазначає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, намагаючись без виконання своїх зобов`язань по договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі і звернути стягнення на предмет іпотеки та отримати у власність нерухоме майно (справа №910/8568/23) і визнати недійсним повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу (справа №915/502/23) і розірвати договір у зв`язку з істотною зміною обставин (справа №915/386/22) і стягнути грошові кошти у межах даної справи. Вказує, що позивач на підтвердження факту передачі грошових коштів в розмірі 3700 000,00 доларів США ОСОБА_1 посилається на п.4.2. самого договору (про сплату 1500000,00 доларів США) та на розписки відповідача від 20.08.2021, 16.09.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 31.11.2021, 29.12.2021, 31.01.2022, 08.02.2022 на загальну суму 2200000,00 доларів США. Вважає, що п.4.2 договору купівлі-продажу та розписки, надані позивачем є неналежними та недопустимими доказами оплати вартості частки по договору, оскільки суперечать вимогам ст.1087, 1088 ЦК України, Закону України «Про валюту і валютні операції, а також Положенню «Про здійснення операцій із валютними цінностями», а тому не можуть бути прийняті до уваги судом. Зазначає, що вказані в п.4.2. договору кошти відповідачу не передавались, а у позивача відсутні первинні банківські документи про рух таких коштів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність факту їх передачі ОСОБА_1 за укладеним договором купівлі-продажу частки, то відсутні підстави для повернення Компанії «Маліеро Лімітед» коштів за розірваним договором на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, оскільки сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей, не породжує у позивача обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошових коштів. Зазначає, що з багатьох розписок, наданих позивачем, взагалі незрозуміло хто передавав грошові кошти та яка сума грошових коштів передавалась, а саме: - в розписці від 20.08.2021 не зазначено який саме представник Компанії «Маліеро Лімітед» передавав грошові кошти; - в розписці від 28.10.2021 вказана сума 250$, а не 250 000,00 доларів США, як стверджує позивач; - в розписці від 31.11.2021 не зазначена сума грошових коштів цифрами; - в розписках від 28.10.2021, від 31.01.2022, від 08.02.2022 взагалі не зазначено прізвище та ініціали особи, яка отримала грошові кошти.

Позивач через систему Електронний суд надав відповідь на відзив (вх.№7426/24 від 24.06.2024) (т.2 а.с.107-124) в якій зазначає, що твердження ОСОБА_1 , що він не отримував від компанії «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» жодних грошових коштів спростовується самим укладеним договором купівлі продажу, відповідними розписками про отримання грошових коштів, а також відсутністю протягом всього часу існування договірних відносин зі сторони ОСОБА_1 будь-яких претензій, зауважень, щодо порядку та графіку здійснення компанією «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» платежів в готівковій формі. Вказує, що заперечення ОСОБА_1 в частині отримання саме за період 21.02.2021по 08.02.2022 роки відповідних платежів за договором купівлі-продажу у готівковій формі - спростовується фактичними даними (доказами) у справі, наприклад, зокрема , але не виключно нотаріально завіреною заявою самого ОСОБА_1 в якій останній станом на 12.11.2022 зафіксував: « 3 лютого 2022 року і по теперішній час (12.11.2022) компанія «Маліеро Лімітед» припинила здійснювати періодичні платежі, передбачені Договором купівлі-продажу, у зв`язку з чим у компанії «Маліеро Ліметед» виникла заборгованість переді мною по договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ» в загальному розмірі 800 000. 00 доларів США (з лютого 2022 по червень 2022). При ньому , загальна сума грошових коштів, які не були сплачені покупцем компанією «Маліеро Лімітед» становить 6 300 000. 00 дол. США з загальної вартості частки у статутному капіталі, яка становить 10 000 000 дол. США. Фактично, станом на 12.11.2022 компанією «Маліеро Лімітед» було сплачено лише 3 700 000 дол. США. тобто були сплачені лише періодичні платежі за період з лютого 2021 по січень 2022». . Аналогічні застереження ОСОБА_1 зафіксовані також, зокрема, але не виключно у повідомленні про припинення іпотечного договору від 12.11.2022 №1/2022, повідомленні про припинення іпотечного договору від 12.11.2022 №2/2022 повідомленні про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ» від 24.02.2021 від 12.07.2022 року та інших.

Відповідач через систему Електронний суд надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№7767/24 від 28.06.2024) (т.2 а.с.135-140) в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. З посиланням на ч.6 ст.91 ГПК України ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій: - заяви (довідки) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022 оригіналам та просить суд витребувати для огляду у судовому засіданні у юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр Компанії Маліеро Лімітед оригінали: - заяви (довідки) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022. Вказує, що у вказаних документах Устяновський жодним чином не стверджує про те, що він отримав від Компанії Маліеро Лімітед грошові кошти в сумі 3 700 000,00 доларів США, а лише зазначає, про те що з лютого 2022 року Компанія Маліеро Лімітед не здійснювала платежів по договору купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ Рент УМБ.

Також, відповідач через систему Електронний суд надав клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх.7158/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.11-16) та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№7165/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.17-40).

Позивач через систему Електронний суд надав письмові заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (вх.№7870/24 від 02.07.2024) та письмові заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (т.2 а.с.151-168, 178-185).

Ухвалою суду від 02.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (вх.7158/24 від 17.06.2024) та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№7165/24 від 17.06.2024) відмовлено. При цьому, суд з метою уникнення сумнівів щодо правосуб`єктності позивача, на підставі ч.5 ст.161 ГПК України зобов`язав Компанію Маліеро Лімітед надати докази правосуб`єктності Компанії Маліеро Лімітед станом на день подання позову до суду (т.2 а.с.186-194).

Відповідач через систему Електронний суд надав клопотання (вх..№7170/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.49-53) в якому просить суд викликати в судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_2 .

Відповідач через систему Електронний суд надав клопотання (вх.№7168/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.41 48) про зустрічне забезпечення у справі №915/549/24 в якому просив суд зобов`язати Компанію Маліеро Лімітед внести на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області, в якості зустрічного забезпечення, грошові кошти у розмірі 3 700 000,00 доларів США протягом 10 днів з дня оголошення ухвали про зустрічне забезпечення.

Позивач через систему Електронний суд надав до суду заперечення на клопотання ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення (т.2 а.с.128/а-128/д).

Ухвалою суду від 27.06.2024, у задоволенні клопотання від 17.06.2024 (вх.№7168/24 від 17.06.2024) ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення у справі №915/549/24 відмовлено (т.2 а.с.129-131).

Відповідач через систему Електронний суд надав зустрічну позовну заяву №б/н від 17.06.2024 (вх.№7175/24 від 17.06.2024) про стягнення з Компанії Маліеро Лімітед збитків (упущеної вигоди) у розмірі 159 337 728,00 грн. (т.2 а.с.92-98).

Ухвалою суду від 24.06.2024, залишеною без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та Постановою Верховного Суду від 07.11.2024, зустрічну позовну заяву (вх.№7175/24 від 17.06.2024) повернуто ОСОБА_1 (т.2 а.с.101,102).

Відповідач через систему Електронний суд надав клопотання (вх..7174/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.86-91) в якому просить суд призначити у справі №915/549/24 судовому комплексу почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів. На вирішення експертів поставити наступні питання:

-Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на розписках про передачу грошових коштів від 20.08.2021, 16.09.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 31.11.2021, 29.12.2021, 31.01.2022, 08.02.2022 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?

-Визначити відносну давність виготовлення документів - розписок про передачу грошових коштів від 20.08.2021, 16.09.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 31.11.2021, 29.12.2021, 31.01.2022, 08.02.2022?

-Чи виготовлені друкований текст і підписи на розписках про передачу грошових коштів від 20.08.2021, 16.09.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 31.11.2021, 29.12.2021, 31.01.2022, 08.02.2022, у той час, яким датовані вказані документи?

В обґрунтування клопотання зазначає, що грошові кошти, які просить стягнути позивач ОСОБА_1 не отримував, розписки, копії яких додано до позовної заяви ОСОБА_1 не підписував.

Позивач через систему Електронний суд надав заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх.№7871/24 від 02.07.2024) (т.2 а.с.169-177) та додаткові пояснення до заперечення проти клопотання про призначення експертизи (вх.№9176/24 від 30.07.2024) (т.3 а.с.104-129) в яких заперечує проти клопотання ОСОБА_1 про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи по справі №915/549/24 та просить суд відмовити в його задоволенні. Вказує, що обставини та факти передачі позивачем та отримання відповідачем грошових коштів в сумі 3 700 000 доларів США, окрім наявних у справі відповідних розписок, можна встановити, зокрема, і за іншими наявними у справі доказами, що виключає необхідність у призначенні почеркознавчої експертизи. Вказує, що ОСОБА_1 жодного разу не поставив під сумнів ані договір, ані розписки, ані сам факт отримання коштів. Такі заперечення з боку ОСОБА_1 вперше були висловлені лише після визнання недійсним в судовому порядку п.4.10 Договору купівлі продажу частки у статутному капіталі від 24.02.2021, зокрема в апеляційній скарзі на рішення господарського суду у справі №915/386/22. До цього часу, ОСОБА_1 , як у повідомленні від 12.07.2022 так і згідно нотаріально посвідченої заяви від 12.11.2022 підтверджував факт отримання від позивача грошових коштів у сумі 3 700 000,00 доларів США.

Відповідач через систему Електронний суд надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№7173/24 від 17.06.2024) (т.2 а.с.60-85), в якому, просить суд зупинити провадження у справі №915/549/24 за позовом Компанії Маліеро Лімітед до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 3 700 000 доларів США до набрання законної сили судовим рішення, зокрема, у господарських справах:

- 915/386/22 за позовом юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр Компанії Маліеро Лімітед до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі продажу частки у Статутному капіталі ТОВ Рент УМБ від 24.02.2021 у зв`язку з істотною зміною обставин та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Компанії Маліеро Лімітед, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ТОВ Рент УМБ про визнання зобов`язань за договором купівлі продажу припиненими, припинення іпотеки та припинення застави;

-№910/8568/23 за позовом Компанії Маліеро Лімітед до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Рент УМБ, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії;

-№915/502/23 за позовом юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр Компанії Маліеро Лімітед до ОСОБА_1 , ТОВ Рент УМБ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калінюк Олег Борисович про визнання недійсним одностороннього правочину та договорів купівлі продажу майна.

Позивач через систему Електронний суд надав заперечення на клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №915/549/24 в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання. Зазначає, що справа №915/549/24 жодним чином не пов`язана із справою №915/386/22, №910/8568/23, №915/502/23 ані за матеріально-правовими вимогами, ані за характером спірних правовідносин, ані за обставинами та правовими підставами звернення до суду (т.2 а.с.145-150).

Ухвалою суду від 02.07.2024 зупинено провадження у справі №915/549/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/386/22 (т.2 а.с.196,197).

Позивач через систему Електронний суд надав клопотання від 05.07.2024 (вх.№8099/24) в якому просить суд поновити провадження у справі №915/549/24 (т.2 а.с.201-234)

Ухвалою суду від 15.07.2024 поновлено провадження у справі, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 30.07.2024 (т.2 а.с.235, 236).

Позивач через систему Електронний суд надав клопотання про долучення доказів (вх.№9137/24 від 30.07.2024) (т.3 а.с.1-12) згідно якого на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2024 надає та просить залучити до матеріалів справи докази правосуб`єктності Компанії Маліеро Лімітед станом на день подання позову до суду.

Позивач через систему Електронний суд надав додаткові пояснення у справі щодо окремих питань з врахуванням заперечень відповідача, до яких надав письмові докази. Зазначив, що оригінали документів, які відповідач просить суд витребувати у позивача, а саме: - оригінал заяви (довідки) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022; - оригінал повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022; - оригінал повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022, у позивача відсутні. Оригінали вказаних документів перебувають у володінні та розпорядженні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюка Олега Борисовича (вх.№91211/24 від 30.07.2024) (т.3 а.с.13-103).

Представник відповідача у підготовчому засіданні 30.07.2024 просив суд відкласти підготовче засідання для надання йому часу для ознайомлення з документами поданими позивачем до додаткових пояснень та надання своїх письмових заперечень.

Суд з метою дотримання процесуальних прав сторін, ухвалою суду від 30.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання представника відповідача задовольнив та відклав підготовче засідання на 28.08.2024.

Відповідач через систему Електронний суд надав заперечення проти залучення доказів у справі (вх.№9845/24 від 15.08.2024) (т.3 а.с.135-141).

Відповідач через систему Електронний суд надав додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№9846/24 від 15.08.2024) (т.3 а.с.142-146) в яких просить суд зупинити провадження у справі №915/549/24 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №915/386/22. Вказує, що рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №915/386/22 було залишено без змін постановою Південно західного апеляційного господарського суду та набрало законної сили. Проте, ухвалою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 08.08.2024 було відкрито касаційне провадження по справі №915/386/22, призначено розгляд касаційної скарги на 12.09.2024. Зазначає, що станом на теперішній час, остаточного рішення по справі №915/386/22 ще немає, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі.

Відповідачем через систему Електронний суд подано клопотання про закриття провадження (вх.№10184/24 від 26.08.2024) (т.3 а.с.163-168) в якому просить суд закрити провадження у справі №915/549/24 за позовом Компанії МАЛІЕРО ЛІМІТЕД до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ РЕНТ УМБ про стягнення грошових коштів в сумі 3 700 000 доларів США, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Роз`яснити позивачу, що даний спір повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2024 року про забезпечення позову по справі №910/8568/23, а саме: скасувати арешт та заборону розпорядження грошовими коштами, рухомим та нерухомим майном відповідача.

Позивач через систему Електронний суд надав заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі (вх.№10233/24 від 27.08.2024) (т.3 а.с.169-172) в яких зазначає, що заявлене клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження по справі №915/549/24 є безпідставним і не вмотивованим та підлягає залишенню без задоволення. Вказує, що у даній справі №915/549/24 предметом розгляду є стягнення з ОСОБА_1 на користь компанії МАЛІЕРО ЛІМІТЕД грошових коштів у розмірі 3 700 000 дол. США, сплачених компанією МАЛІЕРО ЛІМІТЕД за договором купівлі - продажу від 24.02.2021 щодо частки у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ". Тобто у даній справі №915/549/24 спір про право щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів виник унаслідок правовідносин, що випливають з укладеного між ОСОБА_1 та компанією МАЛІЕРО ЛІМІТЕД договору купівлі-продажу частки у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу Товариства, і на виконання вказаного правочину сплачених компанією МАЛІЕРО ЛІМІТЕД грошових коштів у розмірі 3 700 000 дол. США. Спори щодо правочинів, що виникають, зокрема щодо часток в юридичній особі відповідно до п. 4 ч.1 ст.20 ГПК України віднесено до предметної юрисдикції Господарських судів, і враховуючи територіальну юрисдикцію (підсудність ) дана справа № 915/549/24 підлягає розгляду саме Господарським судом Миколаївської області.

Зазначає, що підстави наведені ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження по справі №915/549/24 є безпідставними та надуманими, направленими на затягування розгляду справи або взагалі унеможливлення Судом розгляду даної справи, чим позбавляється гарантоване ст. 4 ГПК України право компанії МАЛІЕРО ЛІМІТЕД на звернення до господарського суду за захистом свого порушеного та невизнаного права.

Ухвалою суду від 28.08.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 06.09.2024.

Позивач через систему Електронний суд надав доповнення до заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх..№10489/24 від 03.09.2024) (т.3 а.с.182-186) в яких вказує, що висновки Верховного Суду, які викладені у постановах ВП ВС від 23.05.2018 у справі №911/3494/19, від 06.02.2019 у справі №607/6079/18, від 23.01.2018 у справі №925/1321/16, від 05.06.2019 у справі №709/433/17, від 22.07.2021 у справі №456/4824/19, від 07.12.2022 у справі №520/5811/13, на які послався відповідач у своєму клопотанні про закриття провадження у справу, є не релевантними та неподібними справі №915/549/24.

Ухвалою суду від 06.09.2024, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі (вх. № 10184/24 від 26.08.2024) - відмовлено. У задоволенні клопотання про виклик свідка (вх..№7170/24 від 17.06.2024) відмовлено. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №915/549/24 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №915/386/22, №915/502/23 відмовлено. Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюка О.Б. оригінали: - заяви (довідки) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022. Витребувано у позивача оригінали розписок ОСОБА_1 від 20.08.2021, від 08.02.2022, від 31.01.2022, від 29.12.2021, від 31.11.2021, від 28.10.2021, від 27.10.2021, 16.09.2021, копії яких надані до позовної заяви. Встановлено позивачу та приватному нотаріусу строк до 20.09.2024 для надання витребуваних судом документів. Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у розумний строк та відклав підготовче засідання на 27.09.2024 о 10:30.

Ухвалою суду від 18.09.2024, за заявою позивача, продовжено позивачу строк для надання оригіналів розписок ОСОБА_1 від 20.08.2021, від 08.02.2022, від 31.01.2022, від 29.12.2021, від 31.11.2021, від 28.10.2021, від 27.10.2021, 16.09.2021, копії яких надані до позовної заяви - до 27.09.2024.

Позивач через систему Електронний суд надав заяву від 25.09.2024 (вх.№11542/24 від 26.09.2024) в якій з посиланням на ч.2 ст.92 ГПК України просить суд, 27.09.2024 в судовому засіданні у справі №915/549/24 дослідити (оглянути) оригінали розписок ОСОБА_1 від 20.08.2021, від 08.02.2022, від 31.01.2022, від 29.12.2021, від 31.11.2021, від 28.10.2021, від 27.10.2021, 16.09.2021 на відповідність наданих Компанією Маліеро Лімітед копій цих розписок, що містяться в матеріалах справи №915/549/24, після чого відразу оригінали вказаних розписок ОСОБА_1 повернути назад представнику Компанії Маліеро Лімітед (т.3 арк.224-228).

Представник позивача в підготовчому засіданні 27.09.2024 надав для огляду суду оригінали розписок ОСОБА_1 від 20.08.2021, від 08.02.2022, від 31.01.2022, від 29.12.2021, від 31.11.2021, від 28.10.2021, від 27.10.2021, 16.09.2021, копії яких надані до позовної заяви. Суд оглянув оригінали вказаних розписок та повернув їх представнику позивача.

Ухвалою суду 27.09.2024 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №915/549/24 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/8568/23 відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 17.10.2024 об 11:00. Продовжено приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Калінюку О.Б. строк для надання витребуваних ухвалою суду від 06.09.2024 оригіналів документів, а саме:

- заяви (довідки) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022;

- повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022;

- повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022 до 16.10.2024.

16.10.2024 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюка О.Б. надійшов супровідний лист від 11.10.2024 №15/01-16, згідно якого на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024, строк виконання якої продовжено ухвалою суду від 27.09.2024, надав оригінали документів, а саме: - заяви (довідки) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022; - повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022.

Ухвалою суду від 17.10.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, - відмовлено.

Ухвалою суду від 17.10.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2024.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 08.11.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

24 лютого 2021 року між громадянином України ОСОБА_1 (далі продавець, відповідач) та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «Маліеро Лімітед» (далі покупець, позивач) було укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» (далі - Договір), у відповідності до умов якого ОСОБА_1 зобов`язується продати (передати у власніть), а Компанія «Маліеро Лімітед» зобов`зується придбати (прийняти у власність) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40963992) (далі ТОВ «Рент УМБ») у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 120 662 272,0 грн та сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 Договору).

У відповідності до п.4.1 Договору, за домовленістю сторін продаж зазначеної у договорі частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ» здійснюється за ціною 280 000 000,00 грн, що є еквівалентом 10 000 000,00 доларів США за обмінним курсом валют встановленим сторонами на дату укладання цього договору у розмірі 28,00 грн за один долар США.

Пунктом 4.2 Договору сторони засвідчили, що до моменту підписання цього договору покупцем здійснена часткова оплата вартості частки в сумі 42 000 000,00 грн, що є еквівалентом 1 500 000,00 доларів США за обмінним курсом валют встановленим сторонами на дату укладання цього договору у розмірі 28 гривень за 1 долар США. Факт отримання часткової оплати вартості частки у сумі 1 500 000,00 доларів США продавець засвідчує своїм підписом у цьому Договорі

Відповідно до п.4.3 Договору, оплата решти вартості частки буде проводитися на умовах розстрочення згідно наступного графіку:

2021 рік:

- 400 000,0 доларів США - не пізніше 30 серпня 2021 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 31 жовтня 2021 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 30 листопада 2021 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 31 грудня 2021 року.

2022 рік:

- 300 000,0 доларів США - не пізніше 31 січня 2022 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 28 лютого 2022 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 31 березня 2022 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 30 квітня 2022 року;

- 100 000,0 доларів США - не пізніше 31 травня 2022 року;

- 100 000,0 доларів США - не пізніше 30 червня 2022 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 30 вересня 2022 року;

- 600 000,0 доларів США - не пізніше 31 жовтня 2022 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 30 листопада 2022 року;

- 500000,0 доларів США - не пізніше 31 грудня 2022 року.

2023 рік:

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 31 січня 2023 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 28 лютого 2023 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 31 березня 2023 року ;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 30 квітня 2023 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 31 травня 2023 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 30 червня 2023 року;

- 200 000,0 доларів США - не пізніше 31 липня 2023 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 30 вересня 2023 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 31 жовтня 2023 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 30 листопада 2023 року;

- 500 000,0 доларів США - не пізніше 31 грудня 2023 року.

Згідно п.4.7 Договору, платежі здійснюються у відповідності до вимог чинного законодавства України. У разі готівкових розрахунків на підтвердження отримання коштів готівкою продавець складає розписку.

Відповідно до п.4.8 Договору, сторони зокрема узгодили, що передача частки (корпоративних прав) здійснюється виключно після повної оплати вартості частки (корпоративних прав).

Покупець та продавець зобов`язані здійснити усі необхідні дії щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі товариства не пізніше 10 січня 2024 року, за умови повної оплати вартості частки згідно цього договору.

Пунктом 4.10 Договору визначено, що невиконання (несвоєчасне виконання) покупцем грошових зобов`язань за цим договором (у тому числі несплата будь-якого чергового платежу) більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, є підставою для застосування до нього заходів відповідальності у вигляді пені в розмірі 0,07% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку, якщо термін прострочення складає більше 30 (тридцяти) календарних днів, продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку. У такому випадку цей договір вважається розірваним з моменту отримання покупцем відповідного письмового повідомлення, направленого за адресою: АДРЕСА_2 , а сплачені покупцем кошти за викуп частки не повертаються. Повідомлення вважається врученим і тоді, коли воно доставлене за вищевказаною адресою покупця, однак останній його не отримав протягом всього встановленого періоду зберігання поштового відправлення у поштовому відділенні за місцем його доставки.

Так, Компанією Маліеро Лімітед було подано позов до Господарського суду Миколаївської області з вимогою до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсною частини договору купівлi-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ, код юридичної особи: 40963992, укладеного 24.02.2021 між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - компанією МАЛІЕРО ЛІМІТЕД (MALIERO LIMITED), реєстраційний номер юридичної особи: НЕ408472, а саме наступні положення пункту 4.10. Розділу 4: У випадку, якщо термін прострочення складе більше 30 (тридцяти) календарних днів, Продавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку. У такому випадку цей Договір вважається розірваним з моменту отримання Покупцем відповідного письмового повідомлення направленого за адресою: АДРЕСА_2 , а сплачені Покупцем кошти за викуп Частки не повертаються. Повідомлення вважається врученим і тоді, коли воно доставлене за вищевказаною адресою Покупця, однак останній його не отримав протягом всього встановленого періоду зберігання поштового відправлення у поштовому відділенні за місцем його доставки..

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі №915/393/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 апеляційну скаргу Компанії Маліеро Лімітед на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 по справі №915/393/23 задоволено частково; рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 по справі №915/393/23 скасовано; прийнято нове рішення, яким вирішено: 1.Позов Компанії Маліеро Лімітед - задовольнити частково. 2.Визнати недійсним частину договору купівлi-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Рент УМБ, код юридичної особи: 40963992, укладеного 24.02.2021 між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - компанією Маліеро Лімітед (MALIERO LIMITED), реєстраційний номер юридичної особи: НЕ408472, а саме наступні положення пункту 4.10. Розділу 4: …а сплачені Покупцем кошти за викуп Частки не повертаються.. 3.В іншій частині позову відмовити.

У відповідності до п.8.1 Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання.

Згідно п.8.4 Договору, кожна із сторін однаково розуміє значення, умови цього Договору та його правові наслідки для кожної із сторін, та у сторін відсутні заперечення щодо кожної з умов цього Договору, про що свідчать особисті підписи сторін на Договорі.

Пунктом 8.9 Договору визначено, що сторони свідчать та гарантують, що укладення цього Договору відбувається у межах їх повноважень, та вони діють добросовісно і розумно та не перевищують своїх повноважень.

У відповідності до п.8.12 Договору, текст цього Договору сторонами прочитаний особисто та підписаний власноручно. Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі та вважаються належним чином відправленими, якщо вони направлені на адресу сторін, зазначену в Договорі.

Відповідно до п.8.13 Договору, кожна сторінка цього Договору підписується сторонами. Сторони погодили, що у випадку виникнення спору редакція цього Договору, яка не містить підписів сторін на кожній сторінці Договору не буде братися до уваги та не буде вважатися підставою виникнення будь-яких прав і обов`язків сторін за цим Договором.

Договір підписаний сторонами.

25 лютого 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №25/02 до Договору купівлі продажу частки.

У подальшому, 12.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Компанії «Маліеро Лімітед» з повідомленням про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ» від 24.02.2021, в якому повідомив, що оскільки Компанія «Маліеро Лімітед» не сплатила платежі за лютий, березень, квітень, травень та червень 2022 року на загальну суму 800000,0 доларів США і прострочення кожного з таких платежів складає більше 30 (тридцяти) календарних днів, то ОСОБА_1 вирішив скористатись передбаченим п.4.10 договору купівлі-продажу правом на розірвання такого договору в односторонньому порядку письмово повідомивши про це Компанію «Маліеро Лімітед», як покупця (т.1 арк.81).

В повідомленні від 12.07.2022 зазначено, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ» від 24.02.2021 вважається розірваним з моменту отримання Компанією «Маліеро Лімітед», як покупцем, такого повідомлення.

13.07.2022 повідомлення було направлено ОСОБА_1 на визначену в п.4.10 договору купівлі-продажу адресу Компанії «Маліеро Лімітед»: АДРЕСА_2 , що підтверджується поштовою накладною №6501500561760 та описом вкладення до такого поштового відправлення (т.1 арк.82).

Як вбачається з матеріалів справи, Компанія «Маліеро Лімітед» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у зв`язку з істотною зміною обставин та ОСОБА_1 із зустрічним позовом до Компанії «Маліеро Лімітед» про визнання зобов`язань за договором купівлі-продажу припиненими, припинення іпотеки та припинення застави.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2024 у справі №915/386/22 (залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024) вирішено:

-в задоволенні первісного позову юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр - Компанії «Маліеро Лімітед» до громадянина України ОСОБА_1 , про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у зв`язку з істотною зміною обставин, відмовити;

-зустрічні позовні вимоги задовольнити;

-визнати припиненими з 29.07.2022 зобов`язання сторін по договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» (ідент.код 40963992), укладеному 24.02.2021 між громадянином України ОСОБА_1 та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «Маліеро Лімітед», у зв`язку з одностороннім розірванням договору;

-визнати припиненою іпотеку нерухомого майна: реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії тощо) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1060626948248; земельної ділянки за кадастровим номером: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1557803348248; яка встановлена іпотечним договором, укладеним 24.02.2021 між юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «Маліеро Лімітед» (іпотекодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» (іпотекодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (боржник), посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О.С., зареєстрованим в реєстрі за №164;

-визнати припиненою заставу рухомого майна - частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» (ідент.код юр.особи 40963992), що становить 100% (сто відсотків) від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» та в грошовому еквіваленті становить 120662272,0 грн (сто двадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі двісті сімдесят дві гривні 00 копійок), та всі й будь-які права, які належать чи можуть належати заставодавцю, як власнику вказаної частки у статутному капіталі, яка встановлена договором застави, укладеним 24.02.2021 між громадянином України ОСОБА_1 (заставодавець) та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «Маліеро Лімітед» (заставодержатель), посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О.С., зареєстрованим в реєстрі за №167;

-зняти заборону на рухоме майно - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» (ідент.код юр.особи 40963992), що становить 100% (сто відсотків) від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» та в грошовому еквіваленті становить 120662272,0 грн (сто двадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі двісті сімдесят дві гривні 00 копійок), та всі й будь-які права, які належать чи можуть належати заставодавцю, як власнику вказаної частки у статутному капіталі, та виключити запис про заставу рухомого майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, номер запису про обтяження: №28591658 (зареєстровано 24.02.2021);

У відповідності до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору було здійснено часткову оплату вартості частки у загальній сумі 3 700 000,00 дол. США. В підтвердження факту передачі відповідачу та отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 3 700 000,00 дол. США посилається на п.4.2 Договору, яким сторони засвідчили, що покупцем до моменту підписання цього договору здійснено оплату вартості частки в сумі 42 000 000,00 грн., що еквівалентно 1 500 000,00 дол. США., розписки від 20.08.2021, 16.09.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 31.11.2021, 29.12.2021, 31.01.2022, 08.02.2022 про отримання ОСОБА_1 від представника Компанії «Маліеро Лімітед» грошових коштів за договором купівлі-продажу на загальну суму 2 200 000 дол США (т.1 арк.64-71), заяву (довідка) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022, повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022, повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022 (т.2 зв.б. арк.115-123).

Позивач з посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України зазначає, що у зв`язку з припиненням зобов`язань сторін по договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ» внаслідок одностороннього розірвання договору ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 3 700 000,00 дол. США набуті відповідачем у вигляді оплати за частку у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ», яка не була передана, підлягають стягненню з відповідача, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вказує, що грошові кошти, які просить стягнути позивач не отримував, розписки, копії яких додано до позовної заяви, не підписував, та грошові кошти, які зазначені в п.4.2 Договору купівлі продажу частки, не отримував. Зазначає, що у заяві (довідці) ОСОБА_1 про існування боргу від 12.11.2022, повідомленні про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022, повідомленні про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022 Устяновський не стверджує про те, що отримав від Компанії Маліеро Лімітед грошові кошти в сумі 3 700 000,00 доларів США, а лише зазначає, про те що з лютого 2022 року Компанія Маліеро Лімітед не здійснювала платежів по договору купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ Рент УМБ. ОСОБА_1 у підготовчому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначав, що Компанією «Маліеро Лімітед» кошти в розмірі 3 700 000,00 дол. США по Договору купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ» сплачені не були, розписки не підписував.

Предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 3 700 000 дол США, сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ», який розірвано внаслідок односторонньої відмови продавця.

Згідно зі ст.16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, закріплені главою 83 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, положення ст. 1212 Цивільного Кодексу України визначають загальні умови існування цивільно-правових зобов`язань, що виникають у зв`язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми вказаної статті мають застосовуваться для вирішення спорів, пов`язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов`язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки у разі, якщо така правова підстава в подальшому відпала, зокрема, визнана недійсною в установленому порядку, або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Стягнення безпідставно набутих коштів у порядку, передбаченому положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України є можливим за умови обов`язкового доведення відсутності правової підстави для набуття таких коштів особою, до якої заявлено вимогу про повернення коштів.

Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 910/9055/17.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.202, ст.205 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ» від 24.02.2021 визнано припиненим з 29.07.2022., що встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2024 у справі №915/386/22, яке набрало законної сили та враховується судом на підставі ч.4 ст.75 ГПК України.

Як було встановлене вище, позивач на виконня свого зобов`язання за Договором купівлі продажу частки здійснив часткову оплату вартості частки у загальній сумі 3 700 000,00 дол. США., що підтверджується:

- п.4.2 Договору, яким сторони засвідчили, що покупцем до моменту підписання цього договору здійснено оплату вартості частки в сумі 42 000 000,00 грн., що еквівалентно 1 500 000,00 дол. США. Вказаний Договір підписаний сторонами без зауважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року в справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) вказано, що «…відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою…».

Відтак, визначене п.4.2 Договору та підтверджене відповідачем шляхом підписання договору виконання з боку позивача грошового зобов`язання в сумі 1 500 000 дол США приймається судом як належне.

Заперечення відповідача про те, що сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей, не породжує у ОСОБА_1 обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошових коштів, відхиляються судом як необґрунтовані;

-розписками від 20.08.2021, 16.09.2021, 27.10.2021, 28.10.2021, 31.11.2021, 29.12.2021, 31.01.2022, 08.02.2022 про отримання ОСОБА_1 від Компанії «Маліеро Лімітед» грошових коштів за договором купівлі-продажу на загальну суму 2 200 000 дол США (т.1 арк.64-71), оригінали яких було оглянуто судом у судових засіданнях 27.09.2024 та 08.11.2024.

На перевагу тверджень відповідача, що він не отримував від Компанії «Маліеро Лімітед» грошових коштів в рахунок оплати частки у статутному капіталі згідно Договору у розмірі 3 700 000,00 дол. США, позивачем надано копії нотаріально завіреної заяви (довідки) про існування боргу та припинення зобов`язання ОСОБА_1 від 12.11.2022, повідомлення про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022, повідомлення про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022 в яких ОСОБА_1 зафіксував наступне: «З лютого 2022 року і по теперішній час компанія «Маліеро Лімітед» припинила здійснювати періодичні платежі, передбачені Договором купівлі-продажу, у зв`язку із чим у компанії «Маліеро Лімітед» виникла заборгованість переді мною по договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ» в загальному розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (з лютого 2022 року по червень 2022 року).

При цьому, загальна сума грошових коштів, які не були сплачені покупцем компанією «Маліеро Лімітед» становить 6 300 000,00 (шість мільйонів триста тисяч) доларів США з загальної вартості частки у статутному капіталі, яка становить 10 000 000,00 (десять мільйонів) доларі США.

Фактично, станом на 12 листопада 2022 року Компанією «Маліеро Лімітед» було сплачено лише 3 700 000,00 (три мільйони сімсот тисяч) доларів США, тобто були сплачені лише періодичні платежі за період з лютого 2021 року по січень 2022 року» (т.2 арк.115-117, 120-123). Таким чином, у зазначених документах ОСОБА_1 підтвердив оплату частки у статутному капіталі у розмірі 3 700 000,00 дол. США.

Оригінали вище вказаних документів були витребувані судом у приватного нотаріуса, оглянуті та досліджені у судовому засіданні.

З огляду на вказане, суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).

Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі N 390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі N 911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, в даному випадку суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти отримання грошових коштів від Компанії «Маліеро Лімітед» у розмірі 3 700 000,00 дол. США, згідно Договору та розписок, фактично підтверджує вказані обставини у нотаріально засвідчених документах, а саме у заяві (довідки) про існування боргу та припинення зобов`язання ОСОБА_1 від 12.11.2022, повідомленні про припинення іпотечного договору №1/2022 від 12.11.2022, повідомленні про припинення іпотечного договору №2/2022 від 12.11.2022, а тому така поведінка відповідача є суперечливою.

Так, оскільки між сторонами у справі перестали існувати договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, набуті останнім за договором, який було розірвано на вимогу ОСОБА_1 , підстава, на якій набуті відповідачем кошти згодом відпала, такі кошти може бути витребувано відповідно до положення ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі відсутність існування договірного характеру правовідносин передбачає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Позивач вправі вимагати повернення йому грошових коштів, за якими зустрічні зобов`язання з передачі частки відповідачем виконані не були.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73 -79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Компанії Маліеро Лімітед (вул.Еолу, 4, 3020, Лімасол, Кіпр, код юридичної особи: НЕ408472) грошові кошти в сумі 3 700 000 доларів США 00 центів, що еквівалентно 145 891 000 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1 059 800,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 18.11.2024.

Суддя Н.О. Семенчук