Ухвала

від 19.11.2024 по справі 915/549/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

19 листопада 2024 року Справа № 915/549/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Могила А.С.,

розглянувши клопотання №б/н від 07.11.2024 (вх.№13727/24) ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі

за позовом: Компанії Маліеро Лімітед, вул.Еолу, 4, 3020, Лімасол, Кіпр

до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про: стягнення 3 700 000, доларів США, що еквівалентно 145 891 000,00 грн.

Компанія Маліеро Лімітед звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 3 700 000,00 доларів США, що еквівалентно 145 891 000, 00 грн.

У подальшому, Компанією Маліеро Лімітед через систему Електронний суд подано заяву від 24.05.2024 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом :

- накладення арешту на рухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим рухомим майном;

- накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження, у тому числі, але невиключно, на (перелік нерухомого майна відповідно до поданої заяви про забезпечення позову).

- накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, що відкриті на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним державним адміністраціям, на території яких знаходиться майно чи зареєстровані юридичні особи, яким воно належить, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії стосовно арештованого нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картка платника податків: НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 та постановою Верховного Суду від 10.10.2024, заяву Компанії Маліеро Лімітед про застосування заходів забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт в межах ціни позову 3 700 000,00 доларів США, що еквівалентно 145 891 000, 00 грн. на:

- грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, що відкриті на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на праві власності (тимчасове обмеження права на відчуження/розпорядження майном, без обмеження/ позбавлення права користування ним);

- нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на праві власності (тимчасове обмеження права на відчуження/розпорядження майном, без обмеження / позбавлення права користування ним), (відповідно до переліку визначеного у резолютивній частині ухвали від 28.05.2024), в решті заяви відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням №б/н від 07.11.2024 (вх.№13727/24) в якому просить суд: частково скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2024 у справі №915/549/24, а саме: скасувати арешт з грошових коштів та усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , окрім:

-реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2676933748060;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4824810100:04:048:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1557803348248.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вживаючи заходи забезпечення позову у даній справі, суд прийшов до висновку про те, що необхідно вжити заходи забезпечення у межах ціни позову. Оскільки відповідач не надав суду доказів вартості майна, на яке накладено арешт у межах ціни позову, то арешту підлягало все рухоме та нерухоме майно відповідача. З метою з`ясування достовірної та реальної вартості об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності ОСОБА_1 , відповідачем були замовлені звіти про експертну грошову оцінку. Згідно до звітів, виконаних ТОВ «УкрПрофі», станом на 15.10.2024 вартість, реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2676933748060 становить 175 980 000,00 (сто сімдесят п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят тисяч) гривень, а вартість земельної ділянки, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1557803348248 становить 17 359 600,00 (сімнадцять мільйонів триста п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот) гривень. З вказаних звітів про експертну грошову оцінку земельної ділянки та звіту про незалежну оцінку вартості реконструкції оліє переробного підприємства, вбачається, що вартості двох вказаних об`єктів нерухомого майна повністю достатньо для забезпечення всіх заявлених позивачем грошових вимог до відповідача (145 891 000, 00 грн.). У зв`язку з цим заявник вважає, що достатніми та співмірними із ціною позову заходами забезпечення позову буде накладання арешту на: - реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2676933748060; - земельну ділянку, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1557803348248. Вважає, що арешт, накладений на все інше рухоме та нерухоме майно відповідача, а також на його грошові кошти, підлягає скасуванню.

Позивач через систему «Електронний суд» надав заперечення на клопотання відповідача про часткове скасування заходів забезпечення позову (вх.№13794/24 від 08.11.2024) в яких просить суд відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману щодо дійсної вартості арештованого майна, шляхом виготовлення експертних висновків якими то зменшується то збільшується вартість майна з намірами, у разі скасування судом арешту з майна, швидко вивести майно з володіння ОСОБА_1 та в подальшому у даній справі унеможливити виконання судового рішення. Зазначає, що на замовлення ТОВ «РЕНТ УМБ» та ОСОБА_1 у приватному порядку, зокрема експертами у різний період часу починаючи з 2021 року по цей день ринкова вартість нерухомого майна одного і того ж самого визначалася по різному: у лютому 2021 - 129 006 648 грн; у серпні 2022 - 135 156 710 грн або 3 695 977 дол. США.; у грудні 2022 - 4 505 817 грн., а в жовтні 2024 - 193 339 600, 00 грн. Вказує, що вартість об`єктів нерухомості, оцінка яких зроблена у жовтні 2024 експертами у приватному порядку на замовлення ОСОБА_1 , станом на жовтень 2024 становить значно вище (193 339 600, 00 грн.,), в той час як до 2022 вказані об`єкти мали значно нижчу вартість, що ставить під обґрунтований сумнів надані ОСОБА_1 останні звіти про оцінку вартості нерухомості станом на жовтень 2024, а зроблені експертами в них висновки - суперечливими попереднім зробленим висновкам, зокрема іншими експертами в частині визначення вартості нерухомості. Вказує, що на сьогоднішній день не припинилися (змінилися) обставини за яких ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2024 у справі №915/549/24 вжито заходи забезпечення позову, та мета не досягнута, від так арештоване майно в тому виді який він наразі є потребує продовження перебування під арештом, з метою недопущення ОСОБА_1 його відчуження у разі чого це призведе до унеможливлення в даній справі виконання судового рішення та ефективного захисту Компанією «Маліеро Лімітед» свого права, за захистом якого звернулося до суду у даній справі.

Ухвалою суду від 08.11.2024 розгляд клопотання призначено на 12.11.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав заперечення на клопотання (заяву) (вх..№14044/24 від 12.11.2024) в яких зазначає, що з 28.05.2024 року і станом на 05.11.2024 року ухвала суду від 28.05.2024 року, як і вжитті відповідно до неї заходи забезпечення позову, зокрема, арешт рухомого майна, у тому числі часток в статутному капіталі товариств, що належать на праві власності ОСОБА_1 , були чинними. Вказує, що 05.11.2024 представником позивача виявлено, що учасником ТОВ «РЕНТ УМБ» значиться громадянин ОСОБА_2 . Зміна учасника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 відбулась шляхом укладення правочину, за яким право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ» від ОСОБА_1 перейшло до ОСОБА_2 , зокрема, договору купівлі-продажу. Оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у справі № 915/549/24 за позовом компанії «Маліеро Лімітед» про стягнення з нього суми у розмірі 3 700 000, 00 доларів США в гривневому еквіваленті, він був обізнаний із змістом ухвали суду від 28.05.2024 року, зокрема, із арештом на рухоме майно, у тому числі частки в статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ», яка станом на 28.05.2024 року належала йому на праві власності, та був обізнаний із забороною відчужувати таке майно та із наслідками здійснення такого відчуження всупереч арешту та забороні. Не дивлячись на накладений відповідно до ухвали суду від 28.05.2024 року у справі № 915/549/24 арешт на рухоме майно (тимчасове обмеження права відчужувати майно), у тому числі частку в статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ», що належить на праві власності ОСОБА_1 , останній у проміжок часу з 29.10.2024 року по 04.11.2024 року включно, порушуючи законодавство, фактично не виконуючи ухвалу суду, здійснив відчуження арештованого майна на користь іншої особи ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вказує, що мета - формальна зміна власника ТОВ "РЕНТ УМБ" ( ОСОБА_2 є пов`язаною особою із ОСОБА_1 ) для того, аби пред`явити позов, створивши ілюзію правомірності пред`явлення такого шляхом зміни власника товариства, про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна: заводу та земельної ділянки (які Відповідач хоче залишити під забезпеченням за ухвалою суду від 28.05.2024 року, маніпулюючи оцінкою цього майна), саме тих договорів купівлі-продажу, за якими в грудні 2022 року ОСОБА_1 як фізична особа, Покупець, було придбано це нерухоме майно у ТОВ "РЕНТ УМБ" (Продавця, від імені якого діяв ОСОБА_2 , як довірена особа, за довіреністю, виданою ОСОБА_3 , як директором ТОВ "РЕНТ УМБ"), єдиним власником та директором якого на той час, 29.12.2022 року, був саме ОСОБА_1 . Після зміни власника ТОВ "РЕНТ УМБ" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 04.11.2024 року, ТОВ "РЕНТ УМБ» звертається із позовом про розірвання договорів купівлі-продажу від 29.12.2022 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області справа №482/2275/24. Відповідач, надавши суду звіти про оцінку, хоче переконати суд, що арешту майна: землі та заводу на ній, буде достатнім для забезпечення позову із заявленими вимогами, але, при цьому відповідач під час дії арешту і заборони відчужує майно, за рахунок якого теж було здійснено забезпечення позову, а ТОВ "РЕНТ УМБ" звертається із позовом про розірвання договорів купівлі-продажу, за якими власником нерухомого майна: землі та заводу на ній, є Відповідач у цій справі, та яке за замислом відповідача має залишитись під забезпеченням.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.2024 вказані обставини не спростував.

У судовому засіданні 12.11.2024 судом оголошено перерву до 18.11.2024.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2024 підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2024 проти заяви заперечив та просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову, господарський суд враховує наступне.

Інститут забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це механізм запобігання можливим порушенням майнових прав чи інтересів юридичної або фізичної особи. Він полягає у сукупності процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, реалізація якого залежить від наявності визначених ч.2 ст. 136 ГПК України обставин.

Згідно з п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти.

Порядок та підстави скасування вжитих заходів забезпечення позову врегульований ст.145 ГПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду (частини 1-6 ст.145 ГПК України), або обов`язком суду (частини 9, 13 ст. 145 ГПК України). Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами 9, 13 ст. 145 ГПК України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку ч. 1-6 ст. 145 ГПК України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування визначених ч.2 ст.136 ГПК України критеріїв, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.

Розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову. Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

У постанові від 15.08.2019 по справі № 15/155-б Верховний Суд наголосив, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Отже, чинним ГПК України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком з цих правил є випадки, коли: 1) потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2) змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3) забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.

Водночас, забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.

Приписами ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується з ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно з ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

В ухвалі від 28.05.2024 господарський суд дійшов висновку, про доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, оскільки це забезпечить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а необхідність полягає в можливості відповідача в будь-який момент розпорядитись коштами або відчужити майно. При цьому, господарський суд зазначив, що за умови неможливості встановити достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів у заявленому позивачем розмірі, то доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2024 у справі №915/549/24 позов Компанії Маліеро Лімітед задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Компанії Маліеро Лімітед грошові кошти в сумі 3 700 000 доларів США 00 центів, що еквівалентно 145 891 000 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1 059 800,00 грн.

Так, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду.

Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 Суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції також зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2, 5, 8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Так, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні не зміг зазначити відомостей щодо достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення 3 700 000,00 дол. США, що еквівалентно 145 891 000,00 грн.

При цьому, відповідач зазначає, що з метою з`ясування достовірної та реальної вартості двох об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності ОСОБА_1 , відповідачем були замовлені звіти про експертну грошову оцінку. Відповідно до звітів, виконаних ТОВ «УкрПрофі», станом на 15.10.2024 вартість, реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2676933748060 становить 175 980 000,00 (сто сімдесят п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят тисяч) гривень, а вартість земельної ділянки, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1557803348248 становить 17 359 600,00 (сімнадцять мільйонів триста п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот) гривень. Вказує, що з вказаних звітів про експертну грошову оцінку земельної ділянки та звіту про незалежну оцінку вартості реконструкції оліє переробного підприємства, вбачається, що вартості двох вказаних об`єктів нерухомого майна повністю достатньо для забезпечення заявлених позивачем грошових вимог до відповідача (145 891 000, 00 грн.), тому вважає достатніми та співмірними із ціною позову заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на ці об`єкти.

Разом з тим, позивач вказує, що на замовлення ТОВ «РЕНТ УМБ» та ОСОБА_1 у приватному порядку, зокрема експертами у різний період часу починаючи з 2021 року по цей день ринкова вартість нерухомого майна одного і того ж самого визначалася по різному: у лютому 2021 - 129 006 648 грн; у серпні 2022 - 135 156 710 грн або 3 695 977 дол. США.; у грудні 2022 - 4 505 817 грн., а в жовтні 2024 - 193 339 600, 00 грн. Вказує, що вартість об`єктів нерухомості, оцінка яких зроблена у жовтні 2024 експертами у приватному порядку на замовлення ОСОБА_1 , станом на жовтень 2024 становить значно вище (193 339 600, 00 грн.,), в той час як до 2022 вказані об`єкти мали значно нижчу вартість, що ставить під обґрунтований сумнів надані ОСОБА_1 останні звіти про оцінку вартості нерухомості станом на жовтень 2024. Більш того, не дивлячись на накладений ухвалою суду від 28.05.2024 у справі №915/549/24 арешт на рухоме майно, ОСОБА_1 у проміжок часу з 29.10.2024 по 04.11.2024 здійснив відчуження частки у статутному капіталі «РЕНТ УМБ» на користь іншої особи ОСОБА_2 , що підтверджує Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 05.11.2024.

Позивач зазначає, що після зміни власника ТОВ «РЕНТ УМБ» з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , товариство звернулось до суду з позовом про розірвання договорів купівлі продажу від 29.12.2022 (Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08.11.2024 відкрито провадження у справі №482/2275/24 про розірвання договорів купівлі продажу), на підставі яких ТОВ «РЕНТ УМБ» продало ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: - реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), за адресою: АДРЕСА_2 ; - земельну ділянку, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та яке відповідач просить суд залишити під забезпеченням згідно ухвали суду від 28.05.2024, що не спростовано відповідачем.

З урахуванням викладеного, взявши до уваги наступні обставини, зокрема: - дії відповідача щодо відчуження належного йому рухомого майна під час дії ухвали від 28.05.2024 про забезпечення позову; - наявність судового спору про розірвання договорів купівлі продажу від 29.12.2022 (олієпереробного підприємства та земельної ділянки, які відповідач просить суд залишити під забезпеченням); - розбіжності вартості майна в період 2022 2024 рік, суд дійшов висновку, що арешт тільки на певну частину нерухомого майна відповідача (олійний завод, земельна ділянка), за відсутності у суду відомостей про наявність грошових коштів на рахунках відповідача та неможливості встановлення реальної вартості олійного заводу та земельної ділянки станом на момент виконання судового рішення, достатності чи недостатності їх вартості для задоволення суми позовних вимог під час звернення стягнення, у разі залишення в силі рішення суду першої інстанції, може призвести до порушення прав позивача.

Таким чином, за результатом оцінки доводів заявника та поданих ним доказів, заперечень позивача та поданих ним доказів, судом не встановлено обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути підставами для часткового скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, тому клопотання №б/н від 07.11.2024 (вх.№13727/24) ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

За висновком суду, у даній справі на даний час права відповідача не порушуються, і накладення арешту на кошти в межах ціни позову та на майно відповідача в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів, не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.145, 232, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання №б/н від 07.11.2024 (вх.№13727/24) ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі №915/549/24 відмовити.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.4 ч.1 ст.255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повна ухвала складена 20.11.2024.

Суддя Н.О. Семенчук