Ухвала

від 19.11.2024 по справі 916/4798/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"19" листопада 2024 р.м. Одеса № 916/4798/24Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріли заяви

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (код ЄДРПОУ 01125206, 68355, Одеська обл., м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" (код ЄДРПОУ 43098924, 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, оф. 2)

про стягнення 323340,54 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" про стягнення 323340,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг від 02.02.2023 № 34Д.

Ухвалою від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Вище вказана ухвала суду від 04.11.2024 про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу до його Електронного кабінету.

Так, згідно з ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 04.11.2024 була доставлена позивачу до Електронного кабінету 04.11.2024 о 19:40.

Отже, строк для подання до суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням дати вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, становить 14.11.2024.

14.11.2024 до суду надійшла заява представника Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.11.2024 у задоволенні заяви Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви відмовлено.

Суд відзначає, що станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуті.

Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Крім викладеного суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 визначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Крім цього, суд звертає увагу на таке.

Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.

Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.

Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.

В ухвалі від 04.11.2024 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.

Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.

Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов`язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.

При цьому, господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.

Враховуючи, що позовна заява була подана до суду позивачем, тому останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї справи.

Згідно з ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Отже, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 04.11.2024 максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви сплив, а позивачем недоліки позовної заяви станом на цей час не усунуто, позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що згідно із ч.8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" про стягнення 323340,54 грн. повернути позивачу.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 19.11.2024.