Рішення

від 14.11.2024 по справі 193/1698/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1698/24

Провадження № 2-а/193/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О. В.

за участі секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

23.09.2024 представник позивача Луковенко А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно вимог якого просив суд скасувати постанову поліцейського ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Норенка А.В., серії БАД №584345 від 14.09.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАП, за фактом порушення пп.8.7.3 «е» ПДР України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що факт правопорушення зазначеного в постанові нібито було зафіксовано на нагрудні камери поліцейських, проте з відеозаписом вчинення правопорушення позивача не ознайомлено. Крім того вказав, що з жодним доказом, який би підтверджував факт скоєння правопорушення ним правопорушення працівниками поліції ознайомлено не було, окрім постанови серії БАД №584345 від 14.09.2024. Відтак вважає, що працівником відповідача винесено оскаржувану постанову з істотним порушенням прав та правових гарантій, а саме працівник поліції обмежив його право на захист і після заявленого клопотання про участь в розгляді справи захисника не надав достатньо часу для виклику захисника та відкладення розгляду справи до моменту залучення позивачем захисника. Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, нібито було вчинено. Вважає, що зазначена постанова складена безпідставно та з істотним порушенням прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

26.09.2024 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху у зв`язку із невідповідністю її вимогам ст.160,161 КАС України та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

На виконання вимог ухвали суду від 26.09.2024 позивачем усунуто недоліки та 08.10.2024 подано уточнений позов.

Ухвалою суду від 11.10.2024, у зв`язку з усуненням недоліків позову, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Одночасно у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у відповідача відеозаписи з реєстратора патрульного автомобіля чи бодікамери патрульних поліцейських, які здійснювали складання оскаржуваної постанови та інші наявні матеріали у яких містяться дані про фіксацію вказаного правопорушення.

23.10.2024 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та надано до суду оптичний диск DVD-R, на якому містяться відеофайли з місця вчинення адміністративного правопорушення 14.09.2024.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, заяву про розгляд справи без його участі до суду не надавав.

У зв`язку з неявкою представника відповідача, який був належним сповіщений про розгляд адміністративної справи та подав відзив на позов, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Вислухавши доводи позивача, враховуючи наданий відзив на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 14.09.2024 поліцейським взводу 1 роти 1 батальону 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської області ст.сержантом поліції Норенко А.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 548345 від 14.09.2024, за фактом того, що 14.09.2024 о 12 год 28 хв у м. Кривий Ріг на перехресті проспекту Миру та вул.Балхаська водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Vokswagen Golf, н/з НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Мотиви суду та застосування норми права.

За порушення пп. 8.7.3 «е» ПДР України позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2. ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 548345 від 14.09.2024, перевіряючи правомірність її винесення суб`єктом владних повноважень, суд зобов`язаний перевірити наявність в діях позивача складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

За приписами ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, ... проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ...тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. 8.7.3 «е» ПДР, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону встановлено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В статті 222 КУпАП зазначається, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається.

Частиною 4 статті 258 КУпАП регламентовано, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Правила щодо відсутності необхідності в уповноваженої особи складати протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого віднесено, до компетенції Національної поліції передбачаються і в ч. 5 вказаної статті 258 КУпАП, згідно якої, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Таким чином, оскільки виявлене відповідачем адміністративне правопорушення не підлягає оформленню протоколом, суд вважає, що розгляд питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності має відбуватись на місці його вчинення шляхом складання відповідної постанови, тобто за правилами ч. 4 ст.258 КУпАП, що кореспондується з положеннями ч. 6 ст.276 КУпАП.

Крім того, у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону , Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу .

Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно чч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху . Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Тобто, положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідачем напідтвердження правомірності винесення оскаржуваної постановинадано до суду відеозаписз місця вчинення адміністративного правопорушення від 14.09.2024 з якого під час перегляду у судовому засіданні чітков видно, що автомобіль Vokswagen Golf, н/з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору.

Згідно п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки" якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Правила дорожнього руху передбачають саме такий варіант зупинки, тому що зупинений таким чином транспортний засіб не заважатиме перетинанню перехрестю іншими учасниками дорожнього руху (пішоходам та транспорту). Крім того водії бачитимуть чітко сигнали світлофора, що дозволить своєчасно реагувати на його дозволяючий сигнал та своєчасно почати рух.

Під час перегляду відеофайлу clip-14 у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заперечував, що справді на власному авто проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору.

Відповідно до пп.8.7.3 «е» ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий забороняє рух, а тому позивач мав припинити рух транспортного засобу та здійснити його зупинку на відстані, яка передбачена п.8.10 ПДР України.

З відеозапису також вбачається, що працівником поліції оголошено причину зупинки згідно ст. 35 ЗУ „Про Національну поліцію, роз`яснено його права та обов`язки, згідно ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

За вказаного, відповідач згідно з вимогами ст.77 КАС України довів належними доказами, зокрема відеозаписом, правомірність прийнятого ним рішення.

Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, адміністративне стягнення визначене в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже підстави для її скасування чи зміни відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду адміністративної справи, а тому в їхньому задоволенні належить відмовити.

За змістом положень ч.3 ст.139 КАС України у зв`язку повною відмовою у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати на оплату судового збору, у розмірі 605,60 грн., слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст. 2, 8,9, 72-77, 241- 246,250,271,272,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, серії БАД № 584345 від 14.09.2024, про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи, у той же строк, з часу отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача: Полк Патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя О. В. Томинець