Ухвала

від 18.11.2024 по справі 910/9030/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9030/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів у складі: Поліщук В.Ю. - головуючий, Гончаров С.А., Доманська М.Л.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 (суддя Івченко А.М.)

у справі № 910/9030/20

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:

1) Київської міської державної адміністрації;

2) Фонду державного майна України;

3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

та за позовом Фонду державного майна України,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіф Інвест"

про визнання договору недійсним

в межах справи № 15/175-б

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України 28.10.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/9030/20.

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2024 касаційну скаргу Фонду державного майна України залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання доказів доплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 670,40 грн.

15.11.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2024 скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги до касаційної скарги, додавши докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2024 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Фонд державного майна України у касаційній скарзі наводить підстави касаційного оскарження, які передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, посилаючись на те, що судами при розгляді справи було порушено норми процесуального права, а саме : ст.ст. 2, 13, 42, 43, 73, 76, 77, 236, 287, 316 ГПК України та невірно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. ст. 4, 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 23, 29 Закону України "Про відновлення боржника або визнання його банкрутом" (в розрізі визначення понять "інвестор" та його правової природи) , ст. ст. 20, 21, 42, 92, 95, 96, 120 Земельного Кодексу України, ст.ст.16, 213, 215, 377 ЦК України та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 27.07.2022 у справі № 910/7966/21, від 01.10.2020 у справі № 190/21935/17, від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18, від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21, від 21.09.2019 у справі № 916/4644/15, від 23.03.2023 у справі № 916/2380/18, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.06.2019 у справі № 910/22880/17 щодо застосування вказаних норм права; не було враховано висновок Верховного Суду щодо особливого правового режиму боржника, вкладений у постановах від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 22.10.2019 у праві № 904/10560/17, від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Заступник Генерального прокурора 25.10.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/9030/20.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Заступник Генерального прокурора у касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказуючи те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушені норми процесуального права, а саме : ст.ст. 2, 7, 11, 73, 76-79, 86, 236, 237, 316 ГПК України та невірно застосовані норми матеріального права.

Так, Заступник Генерального прокурора зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21, від 27.07.2022 у справі № 910/7966/21, від 18.04.2018 у справі № 910/4501/17, від 03.11.2020 у справі № 920/611/19, від 16.01.2020 у справі № 922/1362/17, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 11.07.2019 у справі № 910/10673/18 щодо застосування положень ст.ст. 203, 215 ЦК України при вирішенні спорів про визнання договорів недійсними, ст.1130 ЦК України щодо визначення правової природи договору, який містить ознаки договору про спільну діяльність та застосування Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296; не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.03.2021 у справі № 916/2380/18, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17, від 15.06.2018 у справі № 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18 щодо визначення правової природи договору, яка не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків; не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 09.09.2024 у справі № 711/4773/23, від 17.06.2021 у справі № 761/12692/17 щодо застосування положень ст.ст. 203, 215 ЦК України та щодо встановлення наявності підстав для визнання правочину недійсним саме на момент вчинення оспорюваного правочину; не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 10.05.2018 у справі № 924/263/17, від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 21.06.2019 у справі № 910/22880/17, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17 щодо відсутності у постійного землекористувача права розпоряджатися земельною ділянкою; не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.05.2018 у справі № 908/825/17 щодо суперечності договору вимогам Земельного кодексу України в частині додержання процедури припинення та надання у користування земельних ділянок державної форми власності, зміни цільового призначення земельної ділянки та наявності підстав визнання його недійсним, згідно приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України; не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 у справі № 10/189-09 (902/186/20) щодо застосування положень ст. 22 Закону України "Про відновлення боржника або визнання його банкрутом" та ст. 73-2 ГК України щодо погодження укладення державним підприємством значного правочину не лише розпорядником майна підприємства- боржника, а й органом його управління; не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, від 14.08.2024 у справі № 504/112/22 щодо застосування ст. 3 ЦК України під час надання оцінки діям/поведінці сторін правочину з позиції дотримання принципу доброчесності; не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.06.2020 у справі № 925/1133/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 28.09.2022 у справі 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 22.10.2019 у справі № 926/979/19, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме визначення прокурором підстав звернення до суду з позовом.

Також, скаржники - Фонд державного майна України та Заступник Генерального прокурора у касаційних скаргах зазначають, що судами попередніх інстанцій, під час нового розгляду справи, в порушення приписів ст. 316 ГПК України, не було виконано вказівки суду касаційної інстанції, зазначені у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у цій справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника Генерального прокурора, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Зі змісту ч.ч. 1 та 7 ст. 173 ГПК України слідує, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між особою підставою виникнення або поданими доказами, про що суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що касаційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора подані на одні і ті ж самі судові рішення - постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/9030/20, колегія суддів дійшла висновку про об`єднання зазначених касаційних скарг в одне касаційне провадження.

Керуючись статтями 173, 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргам Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/9030/20.

2. Об`єднати касаційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора в одне касаційне провадження.

3. Призначити розгляд справи № 910/9030/20 за касаційними скаргами Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора у відкритому судовому засіданні на 12 грудня 2024 року о 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 05 грудня 2024 року.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/9030/20.

6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

К. Огороднік

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду