Ухвала

від 12.11.2024 по справі 727/10070/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 727/10070/18

провадження № 61-14339ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рендюк Наталі Василівни на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду

від 24 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернівецької міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Балацький Олег Олександрович, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, про визнання незаконним та скасування пунктів рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року та державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання частково недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу земельних ділянок

від 19 грудня 2012 року та визнання права власності,

за позовом ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Чернівецької міської ради, треті особи: громадянин Великобританії ОСОБА_1 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Балацький Олег Олександрович, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування пунктів рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року та державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання частково недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу земельних ділянок

від 19 грудня 2012 року, визнання права власності та

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, у якому, збільшивши позовні вимоги в березні 2019 року, просили:

- визнати незаконним та скасувати пункти 36, 36.1 рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року № 670, ухваленого на 30 сесії 6-го скликання, та державні акти на право власності серії ЯМ №738389 та серії ЯМ №738390, видані Чернівецькою міською радою 18 грудня 2012 року на ОСОБА_2 на підставі рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року № 670;

- визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу земельних ділянок (серія та номер: ЯМ № 738390, ЯМ № 738389) від 19 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. в частині належних громадянину Великобританії ОСОБА_4

42,5 ідеальних часток (425/1000) та в частині належних громадянину Великобританії ОСОБА_1 42,5 ідеальних часток (425/1000) земельних ділянок за кадастровими номерами 7310136300:02:001:0006 (площею 0,0302 га) та 7310136300:02:001:0007 (площею 0,0224 га) на АДРЕСА_1 ;

- визнати за кожним з них право власності на: 42,5 ідеальних часток (425/1000) земельної ділянки площею 0,0302 га на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7310136300:02:001:0006; 42,5 ідеальних часток (425/1000) земельної ділянки площею 0,0224 га на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7310136300:02:001:0007.

Вказували, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 10 грудня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбали в ОСОБА_2 по 42,5 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0302 га і та по 42,5 ідеальних часток земельної ділянки площею 0,0224 га на АДРЕСА_1 .

Право власності під час відчужування земельних ділянок продавець ОСОБА_2 в договорі купівлі-продажу від 10 грудня 2004 року підтвердила двома Державними актами про право власності на землю на яких нотаріус, який посвідчував договори купівлі-продажу земельних ділянок, зробив відмітку про відчуження частин земельних ділянок із зазначення документа, на підставі якого відбулося відчуження.

15 ідеальних часток від земельної ділянки площею 0,0302 га на АДРЕСА_1 залишилось у власності ОСОБА_2

19 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу.

Вказаний договір сторони угоди уклали, посилаючись на належність ОСОБА_2 на праві власності земельних ділянок площами 0,0302 га та 0,0224 га на

АДРЕСА_1 .

Станом на 19 грудня 2012 року відповідно до договорів купівлі-продажу

від 10 грудня 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відбувся перехід права власності на 425/1000 ідеальних часток земельних ділянок площами 0,0302 га та 0,0224 га на АДРЕСА_1 кожного.

Тому Чернівецька міська рада 18 грудня 2012 року мала видати свідоцтва про право власності на 425/1000 ідеальних часток у земельних ділянок на

ОСОБА_1 та 425/1000 ідеальних часток на ОСОБА_4 і 150/1000 ідеальних часток на ОСОБА_2 .

Зазначали, що рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року

№ 670 є незаконним в частині затвердження підприємцю ОСОБА_2 проєкту відведення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок за адресою:

АДРЕСА_1 площею 0,0224 га та площею 0,0302 га, та про зобов?язання ОСОБА_2 звернутися до Управління Деркомзему у м.Чернівцях для заміни державного акта на право власності щодо майна, яким ОСОБА_7 не могла розпоряджатися, так як була укладена угода про перехід права власності, що вважається укладеною з дня її нотаріального посвідчення.

Під час зміни цільового призначення земельних ділянок у Чернівецькій міській раді, а також під час укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок

від 19 грудня 2012 року, який оспорюється, відповідачка ОСОБА_2 як співвласник земельних ділянок та як продавець за договором приховала від Чернівецької міської ради, що 850/1000 ідеальних часток у земельних ділянках є власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , та сприяла незаконному рішенню Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року №670 в пунктах 36, 36.1, отримала незаконне свідоцтво про право власності та в подальшому уклала незаконну угоду купівлі-продажу 850/1000 ідеальних часток указаних земельних ділянок.

17 червня 2024 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено.

24 вересня 2024 року постановою Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2024 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення суду висновки щодо строку позовної давності та добросовісності набуття спірного майна.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

23 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рендюк Н. В. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його позову.

Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення в справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.

Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»);значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково (підпункт «г»).

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

У справі предметом позову є вимоги про визнання незаконним та скасування пунктів рішення міської ради та державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання частково недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу земельних ділянок і визнання права власності.

В касаційній скарзі заявниця вказує, що вартість земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:02:001:0006 та 7310136300:02:001:0007, які розташовані на АДРЕСА_1 , відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку становить 394 000,00 грн.

Заявниця оскаржує судові рішення в частині (42,5 % від обох земельних ділянок), вартість якої складає 167 450,00 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).

У касаційній скарзі заявниця не зазначила, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову в відкритті провадження) в справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Верховний Суд враховує предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, судову практику в такій категорії справ та вважає, що справа є незначної складності і не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України, та відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд зауважує, що зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі на рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням статусу Верховного Суду, в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, так як розгляд скарги касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

Водночас, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення в справі незначної складності з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рендюк Наталі Василівни на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернівецької міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Балацький Олег Олександрович, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, про визнання незаконним та скасування пунктів рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року та державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання частково недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу земельних ділянок від 19 грудня 2012 року та визнання права власності, за позовом ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Чернівецької міської ради, треті особи: громадянин Великобританії ОСОБА_1 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Балацький Олег Олександрович, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування пунктів рішення Чернівецької міської ради від 29 листопада 2012 року та державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання частково недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу земельних ділянок

від 19 грудня 2012 року, визнання права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська