Ухвала

від 18.11.2024 по справі 274/3797/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3797/23 Провадження № 1-кс/0274/2035/24

УХВАЛА

іменем України

18.11.2024 м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві скаргу Дочірнього підприємства "Рогачівське" на постанову про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі вказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову дізнавача СД Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12023065480000313 від 25.03.2024.

Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання

Скарга мотивована тим, що дізнавач дійшла передчасного висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а також не вжила заходів щодо встановлення реального розміру завданої шкоди потерпілому в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Процедура, позиції учасників провадження

Ухвалою судді від 12.11.2024 відкрито провадження за скаргою Дочірнього підприємства "Рогачівське" на постанову про закриття кримінального провадження,

Представник заявника - адвокат ОСОБА_4 просив розгляд скарги провести за його відсутності, вимоги скарги підтримав, про що 18.11.2024 оформлена телефонограма.

Дізнавач та прокурор у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Неявка дізнавача та прокурора не перешкоджає розгляду скарги.

На адресу суду надано матеріали кримінального провадження №12023065480000585.

Кримінально-процесуальне законодавство

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Пунктом другом частини першої статті 284 КК України визначено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки

Встановлено, що СД Бердичівського районного відділу поліції ГУНП у Житомирській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023065480000313 від 06.07.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття орендованих земельних ділянок (паїв), які перебувають у користуванні ДП «Рогачівське» з боку ПП «Ташір».

Постановою від 25.03.2024 дізнавача СД Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 кримінальне провадження 12023065480000313 від 06.07.2023 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.197-1КК України.

Постанову дізнавач мотивує тим, що під час досудового розслідування було допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно постанови, під час розслідування даного кримінального провадження встановлено, що межі земельних ділянок (паїв), що перебувають у користуванні ДП «Рогачівське» та ПП «Ташір» в натурв не виділено, межі не встановлено. Факт самовільного зайняття орендованих земельних ділянок, що перебувають у користуванні ДП «Рогачівське» з боку ПП «Ташір» не знайшов підтвердження, а завдана шкода становить 14485,465 грн, тобто не є значною.

Слідчий суддя зазначає, що закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Змістом досудового розслідування є діяльність дізнавача, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

При цьому, основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Прийняттю постанови про закриття кримінального провадження має передувати вжиття дізнавачем всіх можливих заходів в порядку, передбаченому Кримінального процесуального кодексу України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Саме на слідчого, дізнавача, прокурора покладається обов`язок доказування обставин, передбачених статті 91 Кримінального процесуального кодексу України

Між тим, на переконання слідчого судді, оскаржувана постанова є немотивованою та необґрунтованою, прийнята передчасно, без проведення повного, об`єктивного та всебічного досудового розслідування.

Самовільне зайняття земельної ділянки за ч. 1ст. 197 КК Україниз об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Так, при ухваленні оскаржуваної постанови дізнавач обмежилась лише констатацією факту про відсутність в діях ПП «Ташір» складу кримінального правопорушення, посилаючись на те, що межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні в натурі не виділено, межі не установлено.

При цьому, виходячи із змісту постанови, у ній не наведено мотивів, на підставі яких дізнавач дійшла вказаного висновку.

ДП «Рогачівське» звертаючись до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення та під час допиту в якості свідка директора цього підприємства, останній наголошував, що на земельні ділянки (кадастрові номери: 1825285600:03:000:0021, 182528600:03:000:0020, 1825285600:01:000:0075 самовільно була завезена сільськогосподарська техніка ПП «Ташір» й без відома ДП «Рогачівське» почали виконуватись сільськогосподарські роботи, земельні ділянки з їхніми посівами були переорані та засіяні соняшником.

В оскаржуваній постанові дізнавачем не наведено аналізу показань директора ДП «Рогачівське», допитаного в якості свідка та інших свідків, які між собою різняться. Дізнавачем не усунуто такі розбіжності у показаннях.

У вказаному кримінальному провадженні, в ході дізнання дізнавачем було встановлено розмір заподіяної шкоди на підставі показів свідка ОСОБА_9 , начальника відділу державного контролю за використанням і охороною земель № 2 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, який навів методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та показав, що у разі складення акту перевірки за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду та протоколу про адміністративне правопорушення загальна фактична шкода за самовільне зайняття земельних ділянок вказаної категорії та цільового призначення площею 4,228 га становитиме 14485,46 грн.

При цьому вказаний свідок наводив можливий розрахунок шкоди щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1825285600:03:000:0021, 182528600:03:000:0020, поза увагою залишилась земельна ділянка 1825285600:01:000:0075.

Отже, у вказаному кримінальному провадженні, в ході дізнання дізнавачем не було встановлено розмір реально заподіяної шкоди ДП «Рогачівське», який наголошував, що були знищені його посіви, зважаючи на те, що розмір матеріальної шкоди є головною ознакою, яка відмежовує кримінально каране діяння (кримінальний проступок) від адміністративного правопорушення.

Водночас, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 25 листопада 2019 року, імперативність п. 6 ч. 2ст. 242 КПК Україниу редакціїЗакону № 1261-VIIщодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Слідчий суддя звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про призначення відповідних експертиз.

Наведене у своїй сукупності свідчить про неповноту проведення досудового слідства та передчасність прийнятого дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження.

Крім того, резолютивна частина цієїпостановиє неконкретизованою, так як не містить даних про те, в діянні якої (яких) конкретно особи (осіб) відсутній склад кримінального проступку. Закриття кримінального провадження за відсутністю конкретного складу кримінального правопорушення можливе лише щодо певних осіб, однак, всупереч вимогамКПК України, зазначаючи про відсутність складу кримінального проступку, в діях яких саме осіб дізнавачем не вказано, що у своїй сукупності з наведеними вище доводами є підставою для скасування постанови дізнавача.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження дізнавачем була допущена неповнота проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, не всі обставини події були з`ясовані в повному обсязі, що свідчить про порушення вимог процесуального закону при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження та його передчасність, у зв`язку з чим постанова дізнавача від 25.03.2024 про закриття кримінального провадження 12023065480000313 від 06.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК Українипідлягає скасуванню.

При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з`ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів потерпілого.

Слідчий суддя, виходячи з ч. 5ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) дізнавачу у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції дізнання (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що дізнання зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

Керуючись ст.ст.2,9,26,91,284,303-307,309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Дочірнього підприємства "Рогачівське" на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Постанову дізнавача СД Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 25.03.2024 про закриття кримінального провадження 12023065480000313 від 06.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України- скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10