Ухвала

від 19.11.2024 по справі 462/8768/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/8768/24

УХВАЛА

19 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І.,вивчивши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальону Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Коновал Соломії Андріївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 18.11.2024 року (вх.№ 25863) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальону Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Коновал Соломії Андріївни у якому просить суд:

-Скасувати постановупро адміністративнеправопорушення серіяЕНА №3465730від 12.11.2024року пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

- Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення алміністративногом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення.

- Стягнути на користь позивача 1000.00 грн, завданої моральної шкоди.

- Стягнути на користь позивача судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документами, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;гідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так позивачем не залучено Управління патрульної поліції у Львівській області.

У позовній заяві позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору у всіх судових інстанціях на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», оскільки йому була завдана моральна шкода.

Оцінюючи такий аргумент позивача, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).

Згідно із ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).

Об`єкти справляння судового збору визначені ст. 3 ЗУ «Про судовий збір». Так, відповідно до ч. 1 цієї статті судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви.

Водночас п. 11 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У поданій до суду позовній заяві вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а тому з огляду на характер спірних правовідносин та заявлених позовних вимог, позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 11 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Адже наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди це рішення повинне бути визнане судовим рішенням незаконним.

Суд наголошує, що матеріали адміністративного позову не містять доказів, які б підтверджували, що дії чи рішення відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема, відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, в межах цієї справи ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачці заподіяно шкоду незаконними діями чи рішеннями органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому на стадії відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що спірна моральна шкода, завдана незаконними діями (рішенням) відповідача.

Отже, судовий збір за заявлені позовні вимоги має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 028 гривні.

За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суддя також ураховує, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що «системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».

Крім цього, суд бере до уваги положення частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, згідно із якими моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), а також в ухвалах від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20, від 30 липня 2020 року у справі № 9901/194/20.

З огляду на вищенаведені правові висновки Верховного Суду у цій позовній заяві позивач заявила: одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії), за яку повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб); позовну вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 грн 00 коп.), за яку повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Отже, за заявлені позовні вимоги немайнового та майнового характеру позивачка повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 422 грн 40 грн.

Суддя встановив, що позивач не сплатила судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі, який становить 2 422 грн 40 грн. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до частини першої статті 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальону Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Коновал Соломії Андріївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальону Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Коновал Соломії Андріївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: