Ухвала

від 18.11.2024 по справі 481/1924/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1924/24

Провадж.№ 1-кс/481/675/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 року слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг клопотання прокурора Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024152270000537 від 15.11.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт майна,

Встановила:

15.11.2024 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна, в обґрунтування якого зазначено, що у провадженні СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024152270000537 від 15.11.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

15.11.2024 до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 15.11.2024 року, на 183 км. + 100 м., автодороги Н-11 зі сполученням "Дніпро-Миколаїв" він керуючи автомобілем марки MAN 8.224 реєстраційний номер НОМЕР_1 у напрямку від м. Новий Буг в бік м. Миколаїв, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка раптово здійснила вихід на проїзну частину з права наліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок вказаної події пішохід отримала тілесні ушкодження у вигляді СГМ, ЗЧМТ, забій головного мозку, множинні садна тіла та переломів кісток тазу і лівої стопи з якими доставлена до КПП "Новобузька багатопрофільна лікарня".

15.11.2024 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за № 12024152270000537 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, що проводився 15.11.2024 на автомобільній дорозі Н-11 сполучення «Дніпро- Миколаїв» 183 км + 100 м. в напрямку від м. Новий Буг в бік м. Миколаїв було зафіксовано обстановку дорожньо-транспортної пригоди, сліди на дорожньому полотні та розташування транспортного засобу, а саме: автомобіля марки MAN 8.224 реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі слідами пошкоджень. Вказаний транспортний засіб оглянуто, вилучено та поміщено до вантажної стоянки на автомобільній дорозі Н-11 сполученням «Дніпро- Миколаїв» в м. Новий Буг. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль марки MAN 8.224 реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що вищевказаний автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів прокурор вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно обґрунтоване і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чиннийкримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 статті 173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим (прокурором) вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Диспозиція ч.1 ст.286 КК України передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,

Як вбачається з матеріалів в провадженні ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12024152270000537, відомості про яке внесені 15.11.2024 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.11.2024 року, на 183 км. + 100 м., автодороги Н-11 зі сполученням "Дніпро-Миколаїв" він керуючи автомобілем марки MAN 8.224 реєстраційний номер НОМЕР_1 у напрямку від м. Новий Буг в бік м. Миколаїв, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка раптово здійснила вихід на проїзну частину з права наліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок вказаної події пішохід отримала тілесні ушкодження у вигляді СГМ, ЗЧМТ, забій головного мозку, множинні садна тіла та переломів кісток тазу і лівої стопи з якими доставлена до КПП "Новобузька багатопрофільна лікарня".

В ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, що проводився 15.11.2024 на автомобільній дорозі Н-11 сполучення «Дніпро-Миколаїв» 183 км + 100 м. в напрямку від м. Новий Буг в бік м. Миколаїв було вилучено транспортний засіб - автомобіль марки MAN 8.224 реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі слідами пошкоджень та поміщено до вантажної стоянки на автомобільній дорозі Н-11 сполученням «Дніпро- Миколаїв» в АДРЕСА_2 .

15.11.2024 слідчим СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНІП в Миколаївській області автомобіль, марки MAN8.224реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучений транспортний засіб має значення речового доказу, є знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного майна з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст.171 КПК України

Слідчий суддя погоджується з думкою прокурора, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному проваджені і ці обставини доведено прокурором доданими до клопотання доказами, а відтак існують реальні підстави для накладення арешту на це майно, яке вилучене за результатами огляду місця події від 15.11.2024 року, з метою збереження такого і використання його як доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, необхідно зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Також, слідчий суддя, встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає вимогам ч.2 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника (володільця) майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

Отже, слідчий суддя, перевіривши вище зазначене майно, на яке прокурор просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно у вигляді заборони користування та розпорядження ним, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати наявність існування ризиків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.

Керуючись ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя

Постановила:

Клопотання прокурора Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони користування, розпорядження майном, вилученим 15.11.2024 в ході досудового розслідування кримінального провадження №12024152270000537 під час проведення огляду місця події, а саме на:

-вантажний автомобіль марки MAN 8.224 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , який зберігається на території ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: АДРЕСА_2 ;

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно ч. 1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя