Рішення

від 19.11.2024 по справі 484/6992/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/253/24

Справа № 484/6992/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання Туркалової І.В.

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Болквадзе Бесікі до ОСОБА_2 , третя особа Первомайський відділ ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Первомайський відділ ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказала, що 2020 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина, з громадянином Сирії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На п`ятому місяці її вагітності, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 так і не побачивши свого ненародженого сина ОСОБА_4 . Проте, за життя останній визнавав себе батьком дитини, щодня надавав їй матеріальну допомогу, вони підтримували один одного, як сім`я. За життя ОСОБА_3 мав намір подати до органу ДРАЦС заяву про визнання себе батьком дитини, проте не встиг, так як помер. У зв`язку з тим, що вони не перебували в зареєстрованому шлюбі та була відсутня спільна заява батьків, запис про батька у свідоцтві про народження сина був вчинений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Після спливу одного року, між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який є братом померлого ОСОБА_3 , виник спір щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті останнього, в зв`язку з чим, вона вимушена звернутись до суду із даним позовом.

Позивачка та її представник адвокат Болквадзе Б. в судове засідання не з`явились, проте адвокат Болквадзе Б. направив до суду заяву про розгляд даної справи за його відсутності та відсутності позивачки. Заявлені позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Крім того, надав до суду нотаріально - засвідчені повідомлення свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які просив долучити до матеріалів справи та врахувати при прийнятті рішення у справі.

Відповідач та його представник адвокат Ткач І.І. в судове засідання також не з`явились, просили провести розгляд справи за їх відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві, посилаючись зокрема на те, що наведені позивачкою обставини не відповідають дійсності, оскільки відповідач повністю заперечує той факт, що його брат - ОСОБА_3 проживав разом з позивачкою однією сім`єю, без реєстрації шлюбу. В останні місяці свого життя, його брат хворів, він здійснював за ним догляд, а після смерті здійснив його поховання. При цьому, за життя, брат не розповідав йому про близькі відносини з позивачкою, про її вагітність, майбутнє батьківство та не робив жодних розпоряджень щодо дитини позивачки. Крім того, адвокат Ткач І.І. просила надані від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , письмові повідомлення визнати недопустимими доказами, оскільки останні отримані з порушенням процесуального порядку допиту свідка, передбаченого ст.ст.90-93, 230 ЦПК України.

Від представника третьої особи - Первомайського відділу ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності представника відділу, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, дійшов наступного висновку.

За змістом ч. 1ст. 7 Конвенції «Про права дитини», дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Приписами ч. 1ст.52Конституції України передбачено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

За змістом ч. 1ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

За правиламист. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема,за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,3 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

За вимогами ч.ч. 1, 2ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України.

За змістомст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як вбачається з роз`яснень у абзаці 1 пункту 15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

З огляду на роз`яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що відповідно до статей213,215 ЦПК Українирішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Тобто, у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

В пункті 13 вищевказаної Постанови Пленум Верховного Суду України зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, тоСК Українибудь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другоїстатті 128 СК Україниможливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.05.2023 відділом ДРАЦС у м. Первомайську Первомайського району Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайську Миколаївської області, його матір`ю є ОСОБА_1 , а батьком зазначено - ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внесені за вказівкою матері, відповідно до ч. 1 ст.135СК України (а.с.10,11).

Відповідо до акту про факт проживання в квартирі, складеного: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , з 2020 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу з громадянином Сирії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 і по день смерті останнього. Вони проживали як сім`я, мали взаємні права та обов`язки, як подружжя, чекали на народження ОСОБА_4 (а.с.14).

Згідно наданих суду нотаріально-засідчених повідомлень про відомі свідку обставини, які мають значення для справи за ст.63 ЦПК України, ОСОБА_5 повідомила, що знайома з ОСОБА_1 з 2018. Їй відомо, що з 2020 ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 і по день смерті останнього. Мала тісні стосунки з чоловіком, проживала із ним, як повноцінна родина. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_10 . За життя ОСОБА_11 визнавав батьківство ненародженої дитини, а позивачка неодноразово повідомляла, що брат померлого ОСОБА_2 , підтримує з нею родинні стосунки, фінансово забезпечує та допомагає виховувати сина. ОСОБА_6 повідомив, що працював водієм у ОСОБА_3 та був із ним в гарних відносинах. Повідомив, що ОСОБА_11 дійсно з 2020 року проживав із ОСОБА_1 не перебуваючи у шлюбі та чекав народження спільної дитини, яку хотів назвати ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 26.01.2022 року (а.с.7).

На даний час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , виник спір щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті останнього, в зв`язку з чим, вона вимушена звернутись до суду із даним позовом.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

За змістом положень ст.ст.102,103 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Згідно з ч.4 п.п.3-5 ч.5 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій ст.44ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч1. ст.109 ЦПК України,у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Ухвалою від 21.03.2024, судом було частково задоволене клопотання представника позивачки - адвоката Болквадзе Бесікі та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої було поставлене питання, чи наявна спорідненість між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як між дядьком по батькові та племінником.

Проте, експертиза не проведена через відсутність біологічного матеріалу відповідача, який двічі викликався, але не з`явився для відбору експериментальних зразків.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 достовірно знав про наявність в суді спору, щодо встановлення факту батьківства його покійного брата ОСОБА_3 та призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проте двічі ухилився від явки для проведення експертизи і не довів наявності поважних причин, які перешкоджали йому з`явитися до експертної установи для забору відповідних зразків.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивачки про батьківство ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_7 та свідоме розуміння неможливості проведення судової експертизи без його фізичної участі, що порушує розумні строки розгляду справи та принцип рівності сторін та йде в розріз з інтересами малолітньої дитини.

Оцінивши процесуальну поведінку відповідача ОСОБА_2 , з точки зору дотримання ним критерію добросовісності використання процесуальних прав, суд дійшов висновку, що він навмисно ухилився від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка двічі призначалась за клопотанням позивачки саме для встановлення батьківства ОСОБА_3 або спростування цього факту.

Така поведінка відповідача надає суду можливість визнати факт, для встановлення або спростування якого призначалась судова молекулярно-генетична експертиза, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а наданіпозивачкою докази,суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують обставини про те, що що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

В силу вимог ст.. 141 ЦПК України, понесені позивачкою судові витрати, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Болквадзе Бесікі до ОСОБА_2 , третя особа Первомайський відділ ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору, в сумі 1073 (однієї тисяч сімдесяти трьох) грн. 60 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки: адвокат Болквадзе Бесікі, вул. Корабельна, 5/36 в м. Первомайську Миколаївської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якого: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Ткач Ірина Іванівна, вул. Героїв України, 18, м. Бершадь Вінницької області.

Третя особа: Первомайський відділ ДРАЦС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 33201223, місцезнаходження якого: вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ Миколаївської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 19.11.2024.

С У Д Д Я: І.А.ШИКЕРЯ