Ухвала

від 19.11.2024 по справі 688/3239/15-ц

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3239/15-ц

№ 4-с/688/5/24

Ухвала

Іменем України

19 листопада 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника та державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Короткий зміст заявлених вимог та заперечень.

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника та державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування скарги посилався на те, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2015 року у справі № 688/3239/15-ц 2/688/938/15 з нього стягнуто на користь держави - Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину у розмірі 464 513 грн.

На виконанні у Шепетівському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист, виданий за вищенаведеним судовим рішенням, про стягнення з ОСОБА_1 на користь в/ч НОМЕР_1 грошових коштів, за наслідком чого 19.11.2015 року відділом відкрите виконавче провадження № НОМЕР_5.

08.07.2024 року в ході примусового виконання вказаного рішення постановою державного виконавця було накладено арешт на його карткові рахунки: ІВАN НОМЕР_2 ; ІВАN НОМЕР_3 ; ІВАN НОМЕР_4 .

На даний час виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні у державного виконавця Давидюк В.В .

На даний час він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , отримує стабільний щомісячний дохід, який дає змогу у перспективі погасити борг за виконавчим провадженням № НОМЕР_5.

Відповідно до постанови державного виконавця від 29.02.2016 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2014 р. № 464 проводиться утримання коштів в рахунок погашення заборгованості. Станом на 11.07.2024 залишок до стягнення становить 350 152,06 грн.

Місце служби, на якому проводяться стягнення є в/ч НОМЕР_1 , фактично є стягувачем по справі, що забезпечує додатковий контроль за виконанням рішення і стягнення коштів.

Карткові рахунки, на які накладено арешт у процесі примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_5, призначені для виплати грошового забезпечення та соціальних виплат, тож їх арешт перешкоджає реалізацію ним конституційного права на працю та отримання заробітку, передбаченого статтею 43 Конституції України.

Разом з тим, він не заперечує проти звернення стягнення на його доходи шляхом здійснення з них відсоткових відрахувань, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", а стягувач в/ч НОМЕР_1 - проти звільнення всіх його карткових рахунків з-під арешту.

12.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогою звільнити з-під арешту усі карткові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідна заява була зареєстрована у відділі 15.07.2024 року за № 8429.

Відповідно до листа від 24.07.2024 № 25.20-28-50506/10 Шепетівський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не може зняти арешт з коштів скаржника у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав. Лист підписаний начальником Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репецькою Ю.Л.

Рахунки на які накладено арешт мають спеціальний режим використання і звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, а тому просив визнати протиправною бездіяльність начальника Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репецької Ю.Л. та головного державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Давидюк В.В. щодо відмови звільнити всі належні ОСОБА_1 карткові рахунки з-під арешту та зобов`язати начальника Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репецьку Ю.Л. звільнити з-під арешту, накладеного при примусовому виконанні виконавчого провадження № НОМЕР_5, усі карткові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 : ІВАN НОМЕР_2 ; ІВАN НОМЕР_3 ; ІВАN НОМЕР_4 .

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про розгляд скарги. В матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направила суду заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити у задоволенні скарги.

Застосовані норми права.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону №1404-VIII одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За змістом пункту 1 частини другої, пункту 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

В силу частин першої, другої статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 Закону України «Про теплопостачання», статті 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, десятою статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Із положень пункту першого частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII слідує, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Як передбачено частиною першою статті 73 Закону №1404-VIII, стягнення не може бути звернено на вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; допомогу при усиновленні дитини; допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; допомогу на лікування; допомогу на поховання; щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум: неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження ( ч. 2 ст. 73 цього Закону).

Пунктами 463-464 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року №89, визначено, що рахунки 2620 відносяться до групи 262 «Кошти на вимогу фізичних осіб» і призначені для обліку вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточних рахунків фізичних осіб та рахунків за ними, надання кредитів овердрафт.

В силу статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що в порядку примусового виконання рішень державний виконавець вправі накладати арешт на кошти боржника, розміщені у банках та інших фінансових установах, крім коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Про арешт коштів боржника державний виконавець виносить постанову, копія якої надсилається банкам або іншим фінансовим установам, у яких розміщені рахунки, для виконання.

Державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з грошових коштів на рахунку за певних умов. Зокрема, підставами для зняття арешту з грошових коштів є: отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа до суду, який його видав (відповідно до статті 39 Закону №1404-VIII).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року (справа №905/361/19) зазначила, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що таке зняття арешту здійснюється виконавцем на підставі поданих боржником документів, які підтверджують заборону накладення арешту на ці кошти.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Шепетівському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП НОМЕР_5, на виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь в/ч НОМЕР_1 майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину у розмірі 464 513 грн.

Боржник ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , з його заробітної плати (грошового забезпечення) стягуються грошові кошти в рахунок погашення шкоди в розмірі 200 грн щомісячно.

Станом на 11.07.2024 залишок до стягнення становить 350 152,06 грн.

Постановою державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Давидюк В.В. від 08.07.2024 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , на виконання якої накладено арешт на кошти, розміщенні на рахунках боржника ІВАN НОМЕР_2 ;ІВАN НОМЕР_3 ; ІВАN НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк».

Ці рахунки не відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання, а є поточними рахунками, призначеними для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, у тому числі для отримання заробітної плати.

ОСОБА_1 не надав державному виконавцю відомостей про те, які кошти на рахунках відносяться до коштів на які є законодавча заборона звернення стягнення.

За таких обставин, оскільки зазначені боржником арештовані рахунки з грошовими коштами не мають спеціального режиму використання, рішення суду не виконано, державний виконавець правомірно керувався тим, що підстави для скасування арешту з грошових коштів на рахунках ОСОБА_1 відсутні.

Оскільки оскаржувана бездіяльність була вчинена відповідно до закону та в межах повноважень начальника відділу ДВС та головного державного виконавця, а право боржника у виконавчому проваджені не було порушено, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 449-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника та державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі постановлення ухвали поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту підписання ухвали суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Суддя Алла ЦІДИК