Рішення

від 16.10.2015 по справі 688/3239/15-ц

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3239/15-ц

№ 2/688/938/15

Рішення

Іменем України

16 жовтня 2015 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Березової І.О.

при секретарі Грицак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки

цивільну справу за позовом військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А2007

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків, заподіяних злочином,

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону ОСОБА_2 у поданій до суду позовній заяві просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А2007 шкоду, яка заподіяна його злочинними діями у розмірі 465 173 грн., і посилається на те, що відповідно до наказу командира військової частини А2007 від 30 жовтня 2003 року № 232 № 209 (по стройовій частині) ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом, його зараховано до списків особового складу військової частини та постановлено на всі види забезпечення; згідно наказу командира військової частини А2007 від 02 грудня 2008 року №232 у зв'язку із виключенням зі штату відділу зберігання РАО та ведення до штату посади начальника сховища, ОСОБА_1 переведено на посаду начальника складу відділу зберігання війсьвово-технічного майна військової частини А2007 із усім майном, що за ним рахується, яку він обіймає по даний час. Відповідно до своїх функціональних обов'язків начальника сховища, ОСОБА_1 зобов'язаний точно знати номенклатуру і фактичну наявність озброєння, яке за ним зберігається, не допускати у сховище сторонніх осіб, кожен день перевіряти наявність озброєння та майна, наявність печаток на сховищах.

Однак в порушення своїх функціональних обов'язків, нормативно-правових документів, а також договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22 липня 2011 року старшина ОСОБА_1, будучи військовою посадовою особою, через злочинну недбалість у період з 04 серпня 2008 року по 12 червня 2014 року неналежно віднісся до виконання своїх службових обов'язків, не слідкував за комплектністю, наявністю за якісним станом військового майна у сховищі №11 військової частини А2007, не перевіряв фактичну наявність озброєння, яке за ним зберігається (переносних станцій наземної розвідки - виробів 1РЛ-133, радіолокаційних станцій ближньої розвідки - виробів 1РЛ-136, 1РЛ136А) , його комплектність, не дотримувався правил приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, самовільно вилучав акумуляторні батареї СЦ-25 із одних виробів та доукомплектовував інші, не вів належним чином документацію щодо вилучення, закладення, списання акумуляторних батарей, внаслідок чого у період з 04 серпня 2008 року по 12 червня 2014 року допустив недостачу військового майна - 1145 штук срібно-цинкових акумуляторних батарей СЦ-25, які входили у комплект переносних станцій наземної розвідки - виробів 1РЛ-133, чим завдав матеріальних збитків державі на загальну суму 465 800 грн., чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 425 КК України. За вказані дії ОСОБА_1 був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного злочину.

10 липня 2015 року Шепетівським міськрайонинм судом Хмельницької області винесено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 26 червня 2015 року, старшину ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання із випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 роки.

Разом з тим, цивільний позов про відшкодування збитків, які спричинені злочином, до ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не пред'являвся.

В судовому засіданні прокурор Жоган А.А позов підтримав, посилаючись на вказані у позовній заяві обставини, разом з тим, надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказує на те, що відповідно до витягу з Книги грошових стягнень і нарахувань військової частини А2007 ОСОБА_1 у період з березня по жовтень 2015 року сплатив 1287 грн. 00 к., у зв'язку з чим станом на 13 жовтня 2015 року розмір заподіяної ОСОБА_1 шкоди становить 464 513 грн. 00 к., а тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Міністерства оборони України в особі військової частини А2007 шкоду у вказаному розмірі.

Представник військової частини А2007 ОСОБА_4 просила задовольнити заявлені позовні вимоги, оскільки винними діями відповідача, старшини ОСОБА_1, спричинені збитки військовій частині, а тому вважає, що вина останнього повністю доведена.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав, не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.

Пред'явлення заступником військового прокурора позову в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А2007, як органу, що уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах, викликано винятково захистом порушених інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно наказу командира військової частини А2007 від 30 жовтня 2003 року №209 (по стройовій частині) ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом, зараховано до списків особового складу військової частини та постановлено на всі види забезпечення.

Згідно наказу командира військової частини А2007 від 02 грудня 2008 року №232, у зв'язку із виключенням зі штату відділу зберігання РАО та введення по штату посади начальника сховища ОСОБА_1 переведено на посаду начальника складу відділу зберігання військово-технічного майна військової частини А2007 із усім майном, що за ним рахується, яку він обіймає по даний час.

Під час проходження військової служби на зазначеній посаді старшина військової служби ОСОБА_1, як військова службова особа, на яку покладаються адміністративно-господарські обов'язки, у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, свято і непорушно додержуватися їх, знати та виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, поводитись з гідністю і честю та не вдаватися до негідних вчинків.

Згідно вимог п.п. 3.2.40, 3.2.41 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16 липня 1997 року, старшина ОСОБА_1, як начальник сховища, відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повноту, наявність та своєчасний облік матеріальних засобів. Крім того, зобов'язаний знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом, суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків псування або нестач, вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі, своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу із-під охорони перевіряти цілісність стін, даху, дверей, та вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відтисків печаток).

Також відповідно до своїх функціональних обов'язків начальника сховища, які затверджені командиром військової частини А2007 23 березня 2009 року старшина ОСОБА_1 зобов'язаний точно знати номенклатуру і фактичну наявність озброєння, яке зберігається у сховищі, не менше одного разу у квартал перевіряти фактичну наявність озброєння, яке за ним зберігається, не допускати у сховище сторонніх осіб, кожен день перевіряти наявність озброєння та майна, наявність печаток на сховищах.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.20 «Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 року, передбачено, що всі види військового майна являються державною власністю, підлягають обов'язковому обліку, правильному використанню, економному і законному витрачанню незалежно від призначення та джерел надходження; службова особа, яка безпосередньо веде облік військового майна, повинна твердо знати і неухильно виконувати положення наведеного Керівництва, а також несе відповідальність за правильне і законне оформлення всіх облікових документів, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку операцій, пов'язаних з рухом і змінами якісного (технічного) стану матеріальних засобів.

Згідно договору № 216 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22 липня 2011 року, укладеного між командуванням військової частини А2007 та старшиною ОСОБА_1, останній виконує обов'язки безпосередньо пов'язані із збереженням, обробкою, відпуском, перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених йому матеріальних цінностей, несе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей, зобов'язаний дбайливо ставитися до ввірених йому цінностей, не допускати втрат, вести облік, повідомляти про обставини, які загрожують не збереженню матеріальних цінностей.

04 серпня 2008 року старшина ОСОБА_1 за присутності комісії прийняв від попереднього начальника сховища ОСОБА_5 військове майно вироби 1РЛ-133 (переносні станції наземної розвідки), 1РЛ-136, 1РЛ136А (радіолокаційні станції ближньої розвідки), які зберігалися у сховищі №11 військової частини А2007.

Однак, у порушенням вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, п. п. 3.2.40, 3.2.41 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», п. п. 1.2, 1.3, 1.20 «Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 року, функціональних обов'язків начальника сховища, затверджених командиром військової частини 23 березня 2009 року, договору №216 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22 липня 2011 року старшина ОСОБА_1, будучи військовою посадовою особою, через злочинну недбалість, у період 04 серпня 2008 року по 12 червня 2014 року неналежно віднісся до виконання своїх службових обов'язків, не слідкував за комплектністю, наявністю та якісним станом військового майна у сховищі №11 військової частини А2007, не перевіряв фактичну наявність озброєння, яке за ним зберігається, (переносних станцій наземної розвідки - виробів 1РЛ-133, радіолокаційних станцій ближньої розвідки - виробів 1РЛ-136, 1РЛ136А), його комплектність, не дотримувався правил приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, самовільно вилучав акумуляторні батареї СЦ-25 із одних виробів та доукомплектовував інші, не вів належним чином документацію щодо вилучення, закладення, списання акумуляторних батарей, внаслідок чого у період 04 серпня 2008 року по 12 червня 2014 року допустив недостачу військового майна - 1145 штук срібно-цинкових акумуляторних батарей СЦ-25, які входили у комплект переносних станцій наземної розвідки - виробів 1РЛ-133 (зав. №7Г871, №7Г872, №185427, №01866, №07315, №283377, №01865, №383394, №02086, №383398, №385642, №383397, №36068, №283390, №02090, №283388, №02311, №02085, №02087), радіолокаційних станцій ближньої розвідки - виробів 1РЛ-136, (зав. №4К938, №4К752, №23323, №7В298, №6У299, №7Б280, №5Н305) та виробів 1РЛ136А (зав. №385456, №485639, №485627, №485635, №186357), чим завдав матеріальних збитків державі на загальну суму 465 тис. 800 грн., що у 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 425 КК України.

23 червня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.425 КК України.

26 червня 2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 направлено із угодою про визнання винуватості до Шепетівського міськрайонного суду Рівненської області для розгляду по суті.

Відповідно до вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2015 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 26 червня 2015 року, старшину ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 425 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання із випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 (два) роки.

Вказаний вище вирок набрав законної сили.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №3.2-674/15 від 16.06.2015 року підтверджено недостачу срібно-цинкових акумуляторних батарей СЦ-25 у матеріально-відповідальної особи начальника сховища відділу зберігання військово-технічного майна старшини ОСОБА_1 у розмірі 465 тис. 800 грн., яка виникла із вини останнього.

Згідно повідомлення командира військової частини А2007 вих. №1263 від 22.06.2015 року вбачається, що із ОСОБА_1 за період із березня2015 року по червень 2015 року стягнуто коштів за вищевказану нестачу майна у розмірі 627 грн.

Залишок нестачі станом на 01.07.2015 року становить 465 173 грн.

Наведене підтверджується оглянутими матеріалами кримінального провадження №688/2303/15-к, 1-кп/688/121/15.

Поряд із цим, цивільний позов про відшкодування збитків, які спричинені злочином до гр. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової шкоди.

Таким чином, заявлені до відшкодування суми є обгрунтованими, передбачені як рішенням суду, так і Цивільним Кодексом України, нормативними актами, що регламентують ведення бухгалтерського обліку та контролю. Крім того, суд бере до уваги, що відповідач, визнаючи свою вину, фактично не заперечує того факту, що державі спричинені збитки на вищевказану суму.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів з відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення покладених на нього службових обов'язків, є обґрунтованою по суті, оскільки факт заподіяння шкоди працівником, а також наявність умов, передбачених законодавством для покладення на винну особу матеріальної відповідальності за шкоду доведені. Доводи позивача відповідачем у передбачений цивільним процесуальним законом спосіб (ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України) не спростовані.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 неналежно виконував вище зазначені свої обов'язки, а за таких обставин суд вважає, що шкода стала наслідком винної поведінки останнього.

Суд вважає правильним покласти матеріальну відповідальність на ОСОБА_1 як матеріально-відповідальну особу, відповідно до якої начальник сховища несе повну матеріальну відповідальність .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 6967грн.70к.

На підставі ст.ст.11, 61,1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А 2007 (МФО 815013, р/р 31254273210205 ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) майнову шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину у розмірі 464 513 (чотириста шістдесят чотири тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 6 967 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 70 к.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя: