Ухвала

від 19.11.2024 по справі 494/1459/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

19.11.2024

Справа № 494/1459/24

Провадження № 2-а/494/16/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Березівка Одеської області

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участі секретаря судових засідань Авдєєвої С. В.,

представника позивача Торлупи Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області суду із вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 864 від 30 липня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою про адміністративне правопорушення № 864 від 30 липня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що він зареєстрований у с. Заводівка Березівського району Одеської області, працює водієм у ТОВ «Глобал Оушененд Ленд» та здійснює рейси по території України та за кордон. З початку військового стану в Україні він не отримував повісток з викликом до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Зазначає, що з набранням чинності 16 травня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» він вчасно, 27 червня 2024 року, в Березівському ЦНАПі оновив свої дані, про що отримав витяг № 652044-27062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За результатами наданої послуги у розшуку не перебував. 29 липня 2029 року він самостійно, без повісток звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оформлення необхідних документів та надав витяг № 652044-27062024. У зв`язку з відсутністю у нього військово-облікового документу його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, який він сплатив відразу.

Позивач вказує, що на даний час за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 проходить медичний огляд.

Вважає, що ним дотримано вимоги Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та інших нормативно-правових актів. Відтак, складений на нього протокол про адміністративне правопорушення є незаконним, оскільки він не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, так як норма цієї статті введена в дію 19 травня 2024 року. При цьому звертає увагу на положення пункту 2 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, у якому зазначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Стверджує, що його не викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 210 КУпАП. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2024 року справу передано головуючому судді Рябчун А. В.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 16 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 20 серпня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 12 вересня 2024 року.

08 жовтня 2024 року та 09 жовтня 2024 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 09 жовтня 2024 року, у зв`язку із неможливістю явки через перебування у відрядженні.

Ураховуючи подану позивачем заяву про відкладення розгляду справи, 09 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 05 листопада 2024 року.

05 листопада 2024 року представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи, 05 листопада 2024 року розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 19 листопада 2024 року.

Доводи особи, яка подала відзив на позовну заяву

04 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Посилається на те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у жодному ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги частин 3, 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Звертає увагу суду на те, що Витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 отримав 27 червня 2024 року, але в порушення вимог рідпункту 7 пункту 1 частини 1Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, протягом семи днів не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив на позовну заяву

14 жовтня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову є необгрунтованими, позов містить мотивоване обгрунтування наявності підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та задоволення позову.

Фактичні обставини справи

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Витягу № 652044-27062024 від 27 червня 2024 року з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття а військовий облік. При цьому зазначено, що ОСОБА_1 не перебуває у розшуку.

Судом встановлено, що постановою т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення № 864 від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

У вказаній постанові зазначено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , в порушення вимог ч. 3, 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та п. 1 ч. 1 Додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів У країни від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження порядку організації та в військового обліку призовників і військовозобов?язаних», станом на 29.07.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на облік, крім того у військовозобов?язаного ОСОБА_1 взагалі відсутній бу військово-обліковий документ.

Крім того, громадянин ОСОБА_1 27 червня 2024 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Березівської міської ради Одеської області для оновлення даних, на що отримав відповідь, що на обліку не перебуває та йому було запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік.

Відповідно до довідки № 193 від 07 серпня 2024 року, виданої ТОВ «Глобал Оушен Енд Ленд», ОСОБА_1 на підставі наказу №2-к/тр від 08 січня 2024 року працює в товаристві з 09 січня 2024 року.

Участь сторін у розгляді справи

Позивач ОСОБА_1 у судових засіданнях 12 вересня 2024 року, підтримав позовну заяву, з підставі наведених у ній. Додатково зазначив, що притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, проте повісток з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, самостійно з`явився до ЦНАП для оновлення даних, а пізніше самостійно з`явився до органу ІНФОРМАЦІЯ_2 , правопорушення не вчиняв, чому згідно з інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває на обліку йому не відомо, оскільки змінював паспорти громадянина України та для виїзду за кордон та надавав військові документи уповноваженим органам. При цьому вказав, що з моменту оновлення даних у ЦНАП та звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував у відрядженнях, про що надав підтверджуючі документи.

Представник відповідача у судовому засіданні 12 вересня 2024 року позов заперечив та зазначив, що позивач, як військовозобов`язаний, зобов`язаний дотримуватися правил військового обліку. Позивач не став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 на облік після реєстрації місця проживання у с. Заводівка. При цьому відсутність у позивача документів про військовий облік свідчить про те, що він не з`являвся до військомату чи ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на облік.

Представник позивача у судовому засіданні 19 листопада 2024 року підтримав позов та просив його задовольнити.

Суд, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені під час судового розгляду письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтями 258 цього Кодексу.

За приписами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК.

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частина 3 статті 210 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на 18 травня 2023 року в Україні введений воєнний стан та загальна мобілізація.

З 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 47 Порядку № 1487 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

За статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (стаття 256 КУпАП).

Згідно зі статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

В цій же справі судом встановлено, що позивач відповідно до Витягу № 652044-27062024 від 27 червня 2024 року з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з`явився до Центу надання адміністративних послуг Березівської міської ради Одеської області з метою оновлення даних. При цьому встановлено, що повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу не направлялося, ним не отримувалися. ОСОБА_3 самостійно без попереднього виклику ІНФОРМАЦІЯ_2 30 липня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо нього було складено постанову № 864 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП за недотримання правил військового обліку.

Оскаржувана постановапро адміністративнеправопорушення від30липня 2024року міститьпосилання напункт 7частини 1Додатку 2«Правил військовогообліку призовників,військовозобов`язанихта резервістів»Порядку №1487,відповідно доякого призовники,військовозобов`язані тарезервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18 вересня 1996 року.

При цьому норма частини 3 статті 210 КУпАП з`явилась лише 19 травня 2024 року, оскільки набув чинності Закон України № 3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На момент, коли відбулась подія адміністративного правопорушення, такого складу адміністративного правопорушення як частина 3 статті 210 КУпАП не існувало. Отже, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, а відтак, немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення, за яке позивача піддано стягненню у розмірі 17 000 грн штрафу.

Крім того, суд врахував наявність недоліків оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим на його підставі неможливе винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з дотриманням норм КУпАП. Так, в даному протоколі, не зазначений час скоєння правопорушення, протокол та постанова не відображає дату, з настанням якої, рахується строк звернення ОСОБА_1 до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік. Отже, відсутня можливість встановити початок перебігу строку вчиненого правопорушення. Таким чином, з протоколу та постанови не вбачається час вчинення, а відтак, і суть адміністративного правопорушення.

Відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, на спростування вимог позивача будь-яких належних та допустимих доказів чи пояснень не надано.

Судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень скасовує постанову і закриває справу.

Аналізуючи зібрані по справі докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутня належна доказова база, яка б об`єктивно підтверджувала факт порушення позивачем приписів частини 3 статті 210 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню, з закриттям провадження.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Встановивши дані обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, постанову від 30 липня 2024 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрити.

Щодо судового збору

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Тому, позивачу необхідно було здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає по 605 грн. 60 коп.

З урахуванням викладеного, відповідно до статті 139 КАС України, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати в розмірі 605, 60 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем надміру сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн (1 211,20 грн -605,60 грн), що підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, статтями 19,77,159-163 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 864 від 30 липня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з державного бюджету сплачений судовий збір при зверненні до суду з позовом у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення направити учасникам справи.

Суддя А. В. Рябчун