Ухвала

від 19.11.2024 по справі 320/7074/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

справа №320/7074/22

адміністративне провадження № К/990/43574/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Жук А.В., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року у справі №320/7074/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Білоцерківська виправна колонія №35» Міністерства юстиції України, яка виразилась у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - лютий 2016 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія №35» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - лютий 2016 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Білоцерківська виправна колонія №35» Міністерства юстиції України, яка виразилась у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язано Державну установу «Білоцерківська виправна колонія №35» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року касаційну скаргу Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України повернуто скаржнику.

31 жовтня 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України.

Ухвалою Верховного Суду від 6 листопада 2024 року касаційну скаргу Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України повторно повернуто скаржнику.

13 листопада 2024 року відповідачем подано втретє касаційну скаргу до Верховного Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства.

За таких обставин, оскільки пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судових рішень, що не підлягають касаційному оскарженню судом касаційної інстанції лише у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї правової норми, проте відповідачем таких винятків не зазначено, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року у справі №320/7074/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Міністерства юстиції України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду