Постанова
від 13.11.2024 по справі 916/1230/24
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1230/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Принцевська Н.М.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників учасників у справі:

Від Херсонської міської ради Табаков В.С.

Від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Гостєв А.В.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» - Кудим О.В., адвокат Брящей Р.І.

Прокурор Пластун Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024, суддя суду першої інстанції Пінтеліна Т.Г., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 01.08.2024

по справі №916/1230/24

за позовом Керівника Херсонської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі

1) Херсонської міської ради

2) Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»

та відповідача-2: Міського комунального підприємства «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС»

про визнання недійсними додаткових угод до договору № 11 від 23.10.2021 та стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Керівник Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» та Міського комунального підприємства «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» про визнання недійсними додаткових угод до договору № 11 від 23.10.2021 та стягнення безпідставно отриманих коштів, в якому просив:

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 07.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 08.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 28.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на користь Херсонської міської ради надмірно сплачені грошові кошти в сумі 499 288,78 грн.

Обґрунтовуючи позов, прокурор вказує, що порушення сторонами положень ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору при укладанні додаткових угод, на переконання прокурора, вказує на їх недійсність. За такого додаткові угоди № 3 від 07.12.2021, № 4 від 08.12.2021, № 6 від 28.12.2021 є недійсними через їх укладення з порушенням умов договору та ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та в силу положень ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України повинні бути визнані судом недійсними, а тому є всі підстави вважати, що кошти відповідно до таких угод отримані безпідставно.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 позов задоволено повністю; визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 07.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»; визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 08.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»; визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 28.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на користь Херсонської міської ради надмірно сплачені грошові кошти в сумі 499 288,78 грн; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» та Міського комунального підприємства «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» 16 573,33 грн витрат на сплату судового збору на користь Херсонської обласної прокуратури.

Приймаючи рішення в частині визнання недійсними додаткових угод, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами договору не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання оспорених додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Суд першої інстанції також вказав, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем коштів за поставлену електричну енергію, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення надмірно сплачених коштів, а відтак вимоги прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24.

Апелянт вказав, що місцевий господарський суд дійшов висновків щодо відсутності коливання цін у бік збільшення, навіть не здійснюючи порівняльного аналізу інформації із сайту ДП «Оператор ринку», не враховуючи чинної на момент виникнення спірних правовідносин норми Закону України «Про публічні закупівлі» та норм законодавства, що регулює ринок електричної енергії.

Апелянт зазначив, що у розумінні норми Закону України «Про публічні закупівлі» сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів зміни до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару, за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Тобто під час дії договору про закупівлю електричної енергії сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю).

Апелянт вказує, що при укладанні спірних угод № 3, 4, якими сторонами збільшено ціну за електричну енергію на підставі договору, було дотримано вимоги ч.5 ст.41 Закону, оскільки зазначену ціну збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару на ринку. Більше того, за період з 23.10.2021 по 09.11.2021 ціна електричної енергії збільшилась на 25,75 %, у той час як внаслідок внесених до договору змін початкову ціну збільшено лише на 24,06% та на 14,07% від угоди №2, як результат різниця (збитки) між фактичним збільшенням ціни та тим, що було погоджено додатковими угодами, була покладена на Відповідача.

Апелянт зазначив, що єдиною підставою для визнання недійсною додаткової угоди №5 прокурор визначав те, що укладаючи додаткову угоду № 6, сторони керувалися попередньою додатковою угодою (№4 від 08.12.2021), яка є недійсною, у зв`язку з чим дана угода в частині ціни за 1 кВт-год є також недійсною. Однак, на думку апелянта, жодних обґрунтованих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину - додаткової угоди №6, суд першої інстанції не навів.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам ТОВ «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» щодо необґрунтованості розрахунків прокурора.

На думку апелянта, встановивши недійсність додаткових угод, згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України суд повинен був не тільки стягнути з відповідача отримані ним за майно кошти, але й зобов`язати іншу сторону правочину повернути відповідачу майно (у цьому випадку електричну енергію, яка була поставлена відповідачем та спожита МКП «Херсонелектротранс»), або відшкодувати вартість переданого.

Апелянт також вказав, що у відзиві на позов відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, однак, суд першої інстанції клопотання відповідача не розглянув, висновків суду щодо відхилення/відмови у задоволенні вказаного клопотання рішення суду не містить, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Апелянт зазначив, що в даній справі неможливо солідарно стягнути витрати зі сплати судового збору, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення солідарно з відповідачів витрат зі сплати судового збору у сумі 16 573,33 грн.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 у справі №916/1230/24 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Керівника Херсонської окружної прокуратури відмовити повністю.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24.

Прокурор зазначив, що експертний висновок №Ц-285 від 01.04.2024 не містить відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, у ньому відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії за період з дати укладання договору у порівнянні з аналогічним наступним періодом, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на ринку до дати укладання додаткової угоди або набрання нею чинності, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору.

Прокурор вказує, що укладаючи у грудні 2021 року додаткові угоди №3 та №4, сторони намагалися приховати порушення вимог Закону, оскільки мали на меті зміну ціни в сторону збільшення, яке в сукупності перевищує 10% за поставлений об`єм електроенергії в минулому місяці. Додаткові угоди №3 та №4 суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 628, 629, 653 Цивільного кодексу України, вимогам умов Договору №11, а тому правомірно визнані судом недійсними.

Прокурор вказує, що додаткову угоду №6 укладено з урахування змін, внесених попередніми додатковими угодами до договору №11, якими підвищено ціну на товар з порушенням положень ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим позовна вимога щодо визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 28.12.2021 до Договору від 23.10.2021 №11 в частині визначення ціни за 1 кВт/год, є обґрунтованою.

Керуючись викладеним вище, прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1230/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Принцевська Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1230/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1230/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1230/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.09.2024; призначено справу №916/1230/24 до розгляду на 17.10.2024 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 визначено розглянути справу №916/1230/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи №916/1230/24 на 13 листопада 2024 року о 13:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

13.11.2024 у судовому засіданні прийняли участь представник Херсонської міської ради Табаков В.С., представник Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Гостєв А.В., представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» - Кудим О.В., адвокат Брящей Р.І. та прокурор Пластун Т.А.

Представник Міського комунального підприємства «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024, якою відкладено розгляд справи №916/1230/24 на 13 листопада 2024 року о 13:30, була отримана в електронному кабінеті Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» - 18.10.2024, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 13.11.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24 по суті, не дивлячись на відсутність представника МКП «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС», повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У вересні 2021 року міським комунальним підприємством "Херсонелектротранс" (далі - МКП «Херсонелектротранс», Замовник) проведено закупівлю електричної енергії шляхом проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою. Ідентифікатор закупівлі - UA-2021-09-01-004215-b.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

1. ТОВ "Стейбл Енерджі" з ціновою пропозицією 3 886 200,00 грн. з ПДВ (ціна за 1 кВт-год 3,06 грн);

2. ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ"» з ціновою пропозицією 3 873 500,00 грн. з ПДВ (ціна за 1 кВт-год 3,05 грн).

Відповідно до п. 1 розділу "Оцінка тендерної пропозиції" Тендерної документації визначено, що єдиним критерієм оцінки згідно даної процедури відкритих торгів є ціна (питома вага критерію - 100%).

До оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить загальну вартість тендерної пропозиції кожного окремого учасника, розрахована з урахуванням вимог щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, визначених цією документацією, в тому числі з урахуванням включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник є платником ПДВ, інших податків та зборів, що передбачені чинним законодавством, та мають бути включені таким учасником до вартості товарів, робіт або послуг, про що у складі тендерної пропозиції надається лист згода (п. 1 розділу "Оцінка тендерної пропозиції" Тендерної документації).

За результатами розгляду пропозицій визначено переможця ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ", з яким 23.10.2021 укладено договір №11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" (далі - Постачальник) зобов`язується у 2021 році поставити МКП "Херсонелектротранс" (далі - Споживач) товар, зазначений в Договорі про постачання електричної енергії Споживачу, код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (далі - Товар), а Споживач - прийняти та оплатити Постачальнику вартість використаної електричної енергії на умовах Договору.

Предметом вказаного Договору є: ДК 021:2015: 09310000-5 - електрична енергія.

Строк поставки (передачі) Товару з 01 листопад 2021 року до 31 грудня 2021 року.

Очікуваний обсяг постачання Товару становить 1 270 000 кВт-год. Джерело фінансування закупівлі - кошти місцевого (міського) бюджету. Ціна цього Договору становить 3 873 500,00 грн з урахуванням ПДВ - 645 583,33 грн. Ціна за 1 кВт-год складає - 3,05 грн., в тому числі ПДВ - 0,50 грн., що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії на відповідний розрахунковий період, затверджений Постановою НКРЕКІ. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.4.1 Договору).

Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду на підставі рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії (п.4.2 Договору).

Споживач обов`язково здійснює посилання на даний Договір про постачання електричної енергії. Застосування встановлених або змінених тарифів проводиться шляхом укладання додаткових угод до Договору щодо визначення та врахування відповідних тарифів у розрахунках між Сторонами (п. 4.2.3 Договору).

Постачальник видає Споживачу належним чином оформлений рахунок та Акт прийому-передачі електричної енергії, який має бути сплаченим у строк, встановлений Договором.

Пунктом 4.4 встановлено, що Споживач здійснює оплату вартості обсягу електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку на оплату та Акту прийому-передачі електричної енергії, підписаного обома Сторонами.

При здійсненні платежу Споживач обов`язково повинен вказувати у платіжному доручені призначення платежу: за електричну енергію, номер та дату рахунку та акту прийому-передачі електричної енергії, номер та дату Договору та період, за який здійснюється оплата (п 4.5. Договору).

Підпунктом 2 пункту 11.1 Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Таким чином, на момент підписання договору сторонами погоджені всі істотні умови: предмет, ціну та строк виконання зобов?язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Протягом жовтня - грудня 2021 року до вказаного договору вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод:

- додатковою угодою від 25.10.2021 №1 внесено зміни в частині дати початку постачання Товарів (змінено на 23.10.2021) та включено до Договору додатковий пункт щодо домовленості сторін, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України;

- додатковою угодою від 26.10.2021 №2 змінено умови договору в частині збільшення з 01.11.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,354 грн, в т.ч. ПДВ 0,671 грн (+ 9,99 % від початкової ціни) без змін очікуваного обсягу поставки;

- додатковою угодою від 07.12.2021 №3 змінено умови договору в частині збільшення з 03.11.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,681 грн, в т.ч. ПДВ 0,6135 грн (+ 20,68 % від початкової ціни закупівлі), очікуваний обсяг поставки зменшено до 1 082 744,765 кВт/год;

- додатковою угодою від 08.12.2021 №4 змінено умови договору в частині збільшення з 09.11.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,84 грн, в т.ч. ПД 0,64 грн (+ 25,90 % від початкової ціни закупівлі), очікуваний обсяг поставки зменшено до 1 066 790,5326 кВт/год.

- додатковою угодою від 28.12.2021 №5 продовжено строк дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі у 2022 році в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, а саме до 28.02.2022;

- додатковою угодою від 28.12.2021 №6 змінено умови договору в частині збільшення обсягу закупівлі енергії до 1 471 744,79 кВт/год (з них на період з 01.01.2022 по 28.02.2022 (включно) - 201 744,79 кВт/год) та ціни Договору до 4 648 200,00 грн (з них на період з 01.01.2022 по 28.02.2022 (включно) - 774 700,00 грн). Та встановлено, що ціна електроенергії за1 кВт/год становить 3,84 грн, в т.ч. ПД 0,64 грн.

Поставка електричної енергії за договором №11 від 23.10.2021 підтверджується:

-Актом №0332863521111 від 30.11.2021, відповідно до якого у листопаді 2021 року було поставлено 34 696 кВт/год за тарифом 3,354 за 1 кВт/год на загальну суму 116 370,38 грн;

-Актом №0332863521111/2 від 08.12.2021, відповідно до якого у листопаді 2021 року було поставлено 104 088 кВт/год за тарифом 3,681 за 1 кВт/год на загальну суму 383 147,93 грн;

-Актом №0332863521111/3 від 08.12.2021, відповідно до якого у листопаді 2021 року було поставлено 381 655 кВт/год за тарифом 3,840 за 1 кВт/год на загальну суму 1 465 555,20 грн;

-Актом №0332863521121 від 22.12.2021, відповідно до якого у грудні 2021 року було поставлено 330 406,628 кВт/год за тарифом 3,840 за 1 кВт/год на загальну суму 1 268 761,45 грн;

-Актом №03328635212 від 31.12.2021, відповідно до якого у грудні 2021 року було поставлено 366 418,372 кВт/год за тарифом 3,840 за 1 кВт/год на загальну суму 1 407 046,55 грн.

Таким чином, загалом було поставлено 1 217 264 кВт/год електричної енергії.

На виконання умов договору №11 від 23.10.2021, МКП «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» сплатило на користь ТОВ «Євро Трейд Енерджі» грошові кошти 4 648 200,00 грн, що підтверджується наступними платіжним дорученнями: №177 від 18.11.2021 про сплату 152 738,64 грн, №176 від 18.11.2021 про сплату 486 926,40 грн, №208 від 16.12.2021 про сплату 115 370,38 грн, №209 від 16.12.2021 про сплату 383 147,93 грн, №210 від 16.12.2021 про сплату 1 465 555,20 грн, №215 від 24.12.2021 про сплату 1 268 761,45 грн, №26 від 25.01.2022 про сплату 774 700,00 грн.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковій зміні, виходячи з таких підстав.

1. Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі: порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

У даному випадку порушення інтересів держави полягають у наступному.

Так, правовідносини, пов`язані із використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

При цьому наведені вище порушення вимог законодавства мають характер не формального дотримання таких вимог, а навпаки, шляхом укладення додаткових угод порушені вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів у сумі 499 288,78 грн.

Так, ст.1 Закону України Про запобігання корупції органи прокуратури віднесено до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Законом України Про публічні закупівлі встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Конвенцією ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18.10.2006р. № 251-V) визначено пріоритетні завдання держави, зокрема, в частині забезпечення проведення ефективної скоординованої політики протидії корупції (ч.1 ст.5), надання такому органу (створеному з метою протидії корупції) можливості виконувати свої функції ефективно (ч.2 ст.6), запобігання зловживанню процедурами, які регулюють діяльність приватних юридичних осіб ( ч.2 ст.12), та попередження, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень в публічній і приватній сферах суспільних відносин, а відтак наявність ознак 'такого правопорушення у відповідному правочині є порушенням інтересів держави.

Європейська комісія за демократію через право або ж Венеціанська комісія на 63-му пленарному засіданні 10-11.06.2005р. дійшла висновку, що держави уповноважені наділяти прокурорів правом захисту державного інтересу (принцип захисту державного інтересу); прокурори можуть бути наділені правом порушення процедур, або вступу в існуючі процедури, чи застосування різних способів правового захисту для забезпечення законності (принцип законності).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції, прийнятій 19.09.2012р. на 1151-му засіданні заступників міністрів, визначено, що якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021р. у справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України Про публічні закупівлі спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт та послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України Про публічні закупівлі вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 2 1.03.2019р. по справі № 912/989/18.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

У даному спорі уповноваженим суб?єктом владних повноважень є Херсонська міська рада, повноваження якої на даний час виконує Херсонська міська військова адміністрація з огляду на наступне.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

На території міста Херсон інтереси Херсонської міської територіальної громади представляє Херсонська міська рада. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, засновником МКП "Херсонелектротранс" є Херсонська міська рада, а в силу ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» МКП "Херсонелектротранс" є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Херсонській міській раді.

Відповідно до статті 1 Статуту МКП "Херсонелектротранс" належить до комунальної власності територіальної громади м. Херсона, утворено Херсонською міською радою в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і підпорядковано органу, до сфери управління якого входить Підприємство.

Власником MKП "Херсонелектротранс" є територіальна громада м. Херсона в особі Херсонської міської ради.

Відповідно до п. 5.2. статті 5 Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади і закріплено за ним на праві господарського відання. Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (доходи), бюджетне фінансування, амортизаційні відрахування та інші кошти, включаючи капітальні вкладення та кредити.

Херсонська міська рада виступає в якості суб?єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Згідно з річним планом закупівлі UA-2021-09-01-004215-b джерелом фінансування закупівлі "Електрична енергія", затверджений рішенням тендерного комітету протокол від 01.09.2021 - 1270000 кіловат-година ДК021 - 2015: 09310000-5 Електрична енергія", є кошти місцевого бюджету. Таким чином, Херсонська міська рада є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня по відношенню до МКП "Херсонелектротранс", яке в свою чергу є одержувачем вказаних коштів, які в подальшому були сплачені Замовником на користь ТОВ "Євро Трейд Енерджі" в порядку виконання Договору з постачання електричної енергії від 23.10.2021 №11.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 5 статті 22 указаного кодексу головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет). Однак, стаття 5 «Структура бюджетної системи України» Бюджетного кодексу визначає, місцевими бюджетами, а саме бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об?єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об?єднаних територіальних громад. Видатки Херсонської міської ради здійснюються на підставі розпорядження про виділення коштів фінансового відділу Херсонської міської ради на рівні місцевого бюджету.

Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 Бюджетного Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Одночасно, ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Згідно умов закупівлі розрахунок з постачальником електричної енергії за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.

У п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров?я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.

Отже, правовідносини, пов?язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, та витрачання бюджетних коштів на їх виконання, такому суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, тому захист такого законодавства відповідає функціям прокурора.

З урахуванням наведеного, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару понесла саме Херсонська міська рада, як засновник МКП "Херсонелектротранс" та особа, яка здійснює його бюджетне фінансування.

Отже, Херсонська міська рада є органом, який наділений повноваженнями реагувати, у тому числі заходами цивільно-правового характеру, на порушення вимог законодавства, які впливають на інтереси територіальної громади, тобто уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Водночас правильність зазначення у якості позивача органу місцевого самоврядування, який є засновником підприємства та головним розпорядником бюджетних коштів, підтверджується позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.08.2023 (справа №924/1283/21).

Зокрема, як зазначено у вказаній постанові, суд касаційної інстанції керувався висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.09.2022 у справі №126/2157/19, згідно з якими у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок № 228).

Згідно з абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

Установи мають право брати бюджетні зобов?язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, касаційний суд дійшов висновку, що навчальний заклад у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (природного газу) в обсязі та в межах видатків, визначених селищною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Згідно з ч.4 ст.48 Бюджетного кодексу України зобов?язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов?язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Взяття таких зобов?язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов?язань не здійснюються. Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав на те, що у цій справі апеляційний суд дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь селищної ради з тих підстав, що остання не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а школа є окремою юридичною особою, що має власні рахунки і самостійно здійснює свою фінансово-господарську діяльність.

Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Також, у постанові ВП ВС у справі № 905/1907/21 від 21.06.2023, суд зазначив, що, оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов?язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов?язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Таким чином, з огляду на актуальну судову практику та, враховуючи, що фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади м. Херсон, належним позивачем у зазначеній справі є територіальна громада м. Херсон в особі Херсонської міської ради.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє по даний час.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.3 вказаного Закону визначено, що у разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та ч. 12 ст. 3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" визначено, що повноваження військових (військово-цивільних) адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій, та органів - місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, визначених цими законами.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Указом Президента України № 658/2022 від 19.09.2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" створено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.

У зв?язку з цим, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, представляти територіальну громаду Херсонського району та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, права суб?єкта комунальної власності, в даному випадку також виступає Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області.

Херсонська окружна прокуратура листом № 55-6129 вих-23 від 15.09.2023 повідомила Херсонську міську військову адміністрацію про наявність порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час виконання договору про постачання електричної енергії до МКП «Херсонелектротранс», з пропозицією вжити заходів щодо захисту порушених інтересів держави.

Прокурором встановлено, що не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Херсонська міська рада, Херсонська міська військова адміністрація, не вживали заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні додаткових угод до договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Вказане свідчить про нездійснення Херсонською міською радою, Херсонською міською військовою адміністрацією (з моменту її створення) захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб?єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади.

Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальника, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов?язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Звертаючись до суду з позовом прокурор має обгрунтувати та довести підстави для представництва, зокрема, бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Так, з урахуванням висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у п. 43 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

В той же час, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позов у даному випадку мав подаватися саме в інтересах Держаудитслужби.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Отже, доводи відповідача стосовно того, що саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, не приймаються до уваги, оскільки з урахуванням висновків, викладених у справі №927/491/19, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

2. Щодо недійсності додаткових угод, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 по справі №922/2321/22.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон України "Про публічні закупівлі" було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу», коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Описана вище можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції, зловживань та корупційних дій робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, встановлених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує на тому, що загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, безпідставними є посилання апелянта на можливість підняття ціни товару невизначену кількість разів на 10 %, адже такі посилання повністю спростовуються сталою судовою практикою.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

За умовами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі, невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Як було встановлено вище, ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" та МКП "Херсонелектротранс" уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Колегією суддів встановлено, що станом на момент підписання договору №11 від 23.10.2021 у Постачальника (Відповідача) на суму 3 873 500,00 грн, обсягом електричної енергії: 1 270 000 кВт-год, сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Тобто, укладаючи вказаний Договір, сторонами визначено ціну за продукцію (електричну енергію) у розмірі 3,05 грн за 1 кВт-год.

Додатковою угодою від 25.10.2021 №1 внесено зміни в частині дати початку постачання Товарів (змінено на 23.10.2021) та включено до Договору додатковий пункт щодо домовленості сторін, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України;

Додатковою угодою від 26.10.2021 №2 змінено умови договору в частині збільшення з 01.11.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,354 грн, в т.ч. ПДВ 0,671 грн (+ 9,99 % від початкової ціни) без змін очікуваного обсягу поставки.

За такого, сторонами внесено зміни до істотних умов Договору шляхом підняття ціни за одиницю товару до 3,354 грн з ПДВ, тобто ціну було збільшено на 9,99%.

Додатковою угодою від 07.12.2021 №3 змінено умови договору в частині збільшення з 03.11.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,681 грн, в т.ч. ПДВ 0,6135 грн (+ 20,68 % від початкової ціни закупівлі), очікуваний обсяг поставки зменшено до 1 082 744,765 кВт/год;

Таким чином, сторонами внесено зміни до істотних умов Договору шляхом підняття ціни за одиницю товару до 3,681 грн з ПДВ, тобто ціну було збільшено на 20,68 % від початкової ціни закупівлі та таке збільшення ціни відбулося щодо вже поставленої електричної енергії.

Додатковою угодою від 08.12.2021 №4 змінено умови договору в частині збільшення з 09.11.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,84 грн, в т.ч. ПД 0,64 грн (+ 25,90 % від початкової ціни закупівлі), очікуваний обсяг поставки зменшено до 1 066 790,5326 кВт/год.

Отже, сторонами внесено зміни до істотних умов Договору шляхом підняття ціни за одиницю товару до 3,84 грн з ПДВ, тобто ціну було збільшено на 25,90 % від початкової ціни закупівлі та таке збільшення ціни відбулося щодо вже поставленої електричної енергії.

Додатковою угодою від 28.12.2021 №5 продовжено строк дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі у 2022 році в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, а саме до 28.02.2022.

Додатковою угодою від 28.12.2021 №6 змінено умови договору в частині збільшення обсягу закупівлі енергії до 1 471 744,79 кВт/год (з них на період з 01.01.2022 по 28.02.2022 (включно) - 201 744,79 кВт/год) та ціни Договору до 4 648 200,00 грн (з них на період з 01.01.2022 по 28.02.2022 (включно) - 774 700,00 грн). Було повторно зафіксовано підвищення ціни на електричну енергію на 3,84 грн за 1 кВт-год, що на 25,90% перевищує початкову вартість закупівлі.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному 16.02.2023 у справі № 903/366/22 зазначено, що при звернені до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також мас довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його не можливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Крім того, відповідно до правової позиції, що викладена у висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати, викладеного у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар проколивалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020р. у справі № 912/1580/18 зазначено, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення та і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання ціни, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Обгрунтовуючи підстави для підписання додаткових угод та збільшення ціни товару, відповідач посилався на експертні висновки та цінові довідки торгово-промислової палати. Однак, вказані документи не підтверджують коливання ціни електроенергії на ринку, оскільки не містять інформації за весь період між датами укладання додаткових угод, а також з наступних підстав.

В підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку та наявності підстав для внесення відповідних змін до договору, відповідач надає інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідач посилається на експертний висновок №Ц-285 від 01.04.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний експертний висновок у жодному разі не обґрунтовує коливання ціни на ринку, оскільки містить період коливання ціни на ринку електричної енергії до укладання Договору про закупівлю електричної енергії №11 від 23.10.2021, у той час як згідно висновків Верховного Суду України обґрунтування (документ) підвищення ціни повинно підтверджувати, що вона поколивалася саме з дати укладання договору 1 до дати звернення Постачальником до Споживача з проханням збільшити ціну на тариф або до дати укладання додаткової угоди.

Більше того, вказані зміни щодо збільшення тарифу внесені додатковими угодами до Договору з дати укладання та набуття ним чинності, а саме з 23.10.2021. Тобто ціну, визначену за результатами проведеного тендеру, у жодному разі не застосовано, що свідчить про умисне заниження ціни Постачальником під час участі у відкритих торгах, оскільки жодних перепон в одержанні інформації про ціну на ринку на електричну енергію на час участі у тендерні та укладанні Договору у нього не було, та у нього були всі можливості надати пропозицію із ціною, більшою ніж ним було запропоновано на відкритих торгах.

Подання відповідачем при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників, та у подальшому звернення до Споживача із пропозицією погодити більшу ціну за товар саме з дати укладання Договору, ціна у якому встановлена за результатами проведеного тендеру, не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та свідчить про штучне заниження (демпінг) цін при поданні пропозиції, та як наслідок порушує принцип максимальної економії та ефективності, спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання договору.

Наданий Постачальником зазначений експертний висновок не містить будь-якої інформації про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару або датою укладання додаткових угод. Висновок про середньозважену ціну на ринку на електричну енергію зроблений експертом в результаті вивчення аналітичних матеріалів, розміщених на інтернет-сайті Оператору ринку (http:www.oree.com.ua), про що зазначено у ньому.

Суд першої інстанції вказав, що вказаний документ (експертний висновок) не можна вважати експертним висновком, оскільки він не зроблений фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсудком. У ньому міститься інформація про ціну на електричну енергію, розміщену на інтернет-сайті Оператора ринку (http:www.oree.com.ua), яка перебуває у вільному доступі для будь-яких осіб та її одержання не потребує спеціальних знань, навичок та проведення експертних досліджень. Тобто вказаний експертний висновок не містить даних щодо розгляду та аналізу фактів, які покладено в основу його висновку.

Крім того, вказаний експертний висновок не підтверджує коливання ціни, оскільки містить констатування діапазону цін на електричну енергію, за відсутності підтвердження ринкової вартості електричної енергії на момент укладення договору, що позбавляє можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін останньою додатковою угодою.

Отже, вказаний висновок за своїм змістом та суттю є лише документом довідково-інформаційного характеру та фактично дублює дані із сайту ДП «Оператор ринку», в якому не міститься точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди. Разом з тим, він не відображає об`єктивну картину щодо зміни ціни на електроенергію на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно вказав, що вказаний експертний висновок не підтверджує коливання ціни на електричну енергію у бік збільшення та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару.

Таким чином, експертний висновок № Ц-285 від 01.04.2024 не містить відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, у ньому відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії за період з дати укладання договору у порівнянні з аналогічним наступним періодом, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на ринку до дати укладання додаткової угоди або набрання нею чинності, у зв`язку з чим не містить належного обгрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (тут і надалі у редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; представляти і захищати законні інтереси торгово-промислової палати або за дорученням її членів їх інтереси; надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов`язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України; звертатися за дорученням осіб, права яких порушені, до Антимонопольного комітету України із заявами про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов`язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.

Торгово-промислова палата України та торгово-промислові палати України залучаються до надання експертних висновків про походження товарів в тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється Кабінетом Міністрів України; здійснювати декларування зовнішньоторговельних вантажів у випадках, передбачених законом; організовувати міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, забезпечувати підготовку і проведення виставок українських товарів в Україні та за її межами; організовувати семінари, конференції, ділові переговори з економічних питань за участю українських підприємців та іноземних фірм як в Україні, так і за її межами; укладати необхідні для виконання функцій палат зовнішньоекономічні та інші угоди з українськими та іноземними суб`єктами підприємницької діяльності, а також з окремими громадянами: видавати інформаційні, довідкові, рекламні та методичні матеріали з питань своєї діяльності, а також газети, журнали та інші друковані матеріали для забезпечення підприємницької діяльності; створювати, реорганізовувати і ліквідовувати підприємства та інші організації з метою виконання статутних завдань у порядку, встановленому законом; самостійно визначати методи здійснення своєї діяльності, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їхньої праці згідно з законодавством України; створювати за ініціативою учасників спору третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів; здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, і що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Отже, зазначений Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі експертних висновків та цінових довідок на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19, від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19 та від 10.09.2020 у справі № 910/13459/18, від 26.10.2021 у справі № 910/18402/20.

З огляду на викладене вище, надані відповідачем документи не відображають інформацію, яка надає можливість стверджувати про коливання, оскільки не відображено дослідження динаміки цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та підтвердити факт наявності коливання ціни.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє посилання відповідача на підтвердження факту коливання цін на електричну енергію.

Крім того, відповідно до правової позиції, що викладена у висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати, викладеного у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що додатковими угодами №3 від 07.12.2021 та №4 від 08.12.2021 до Договору зміни щодо збільшення ціни застосовані не на майбутнє, а з 03.11.2021 та 09.11.2021, відповідно, тобто для товару який вже був поставлений на дату узгодження змін до договору. Вказане підтверджується актами прийняття-передавання.

В свою чергу, додатковою угодою №6 від 28.12.2021, окрім іншого, було повторно зафіксовано на електричну енергію підвищення ціни на 3,84 грн за 1 кВт-год, що на 25,90% перевищує початкову вартість закупівлі.

Таким чином, сторонами внесено зміни до істотних умов Договору шляхом підняття ціни за одиницю товару до 3,84 грн з ПДВ, тобто ціну було збільшено на 25,90 % від початкової ціни закупівлі та таке збільшення ціни відбулося щодо вже поставленої електричної енергії.

Отже, оспорювані додаткові угоди №3 від 07.12.2021, №4 від 08.12.2021, №6 від 28.12.2021 було укладено без належного обґрунтування та документального підтвердження, всупереч умовам договору та нормам Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, при укладенні додаткових угод до договору порушено ч.5 ст.41 Закону, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі, причиною якого не було урахування фактичного обсягу видатків.

Ціна на електричну енергію, зазначена у Договорі № 11 від 23.10.2021 про постачання електричної енергії споживачу, є відображенням ціни, запропонованої під час проведення процедури відкритих торгів Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» та сформована вільно за домовленістю сторін на час підписання договору.

Отже, сторонами, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди до договору, якими збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості закуповуваного товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.

Відповідна правова позиція щодо незаконності укладення додаткових угод за відсутності коливання цін на ринку викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при укладенні додаткових угод №3 від 07.12.2021 та №4 від 08.12.2021 до Договору №11 від 23.10.2021 про постачання електричної енергії споживачу сторонами порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення більше ніж на 10 % за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі, причиною якого не було урахування фактичного обсягу видатків.

В свою чергу, укладаючи додаткову угоду №6 від 28.12.2021 до Договору №11 від 23.10.2021 про постачання електричної енергії споживачу, сторонами порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме повторно змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення більше ніж на 10 % за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення. В той же час, в іншій частині додаткова угода №6 відповідає вимогам закону.

При цьому судом враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20).

Так, позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару, підписав оспорену додаткову угоду, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, сторонами договору не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

Зазначені дії призвели до повного нівелювання результатів проведеної закупівлі, адже цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво.

Таким чином, територіальна громада втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла. Натомість була змушена оплачувати поставку за ціною значно вищою, ніж встановлена договором, укладеним внаслідок проведення відкритих торгів.

З урахуванням наведеного, виходячи з аналізу правової процедури закупівлі за бюджетні кошти, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що при укладенні додаткових угод до договору порушено ч.5 ст.41 Закону, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також визначену пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" неможливість збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, Південно-західний апеляційний господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними:

- додаткової угоди № 3 від 07.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021;

- додаткової угоди № 4 від 08.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021;

- додаткової угоди № 6 від 28.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 в частині встановлення у п. 3.1. Договору, ціни за 1 кВт/год у розмірі 3,84 грн, в т.ч. ПДВ 0,64 грн.

Правовою підставою для визнання таких додаткових угод недійсними є те, що вказані правочини суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

3. Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, колегія суддів зазначає таке.

За приписами ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням наведеного слід вважати, що розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в додатковій угоді №2 до Договору, тобто виходячи з тарифу 3,354 грн за 1 кВт/год.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи наведене, а також те, що додаткові угоди №3 від 07.12.2021, № 4 від 08.12.2021, № 6 від 28.12.2021 до Договору судом визнано недійсними, а відповідно зобов`язання сторін в частині визначення ціни за одиницю товару регулюються Договором №11 від 23.10.2021 в редакції Додаткової угоди №2 від 26.10.2021.

Як було встановлено вище, на виконання умов договору №11 від 23.10.2021 за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 ТОВ «Євро Трейд Енерджі» було поставлено на користь МКП «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» електричну енергію 1 217 264 кВт/год. Дані обставини підтверджуються Актами приймання передачі та посилання ТОВ «Євро Трейд Енерджі».

В свою чергу, на виконання умов договору №11 від 23.10.2021, МКП «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» сплатило на користь ТОВ «Євро Трейд Енерджі» грошові кошти 4 648 200,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученнями та звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-09-01-004215-b.

Разом з цим, як встановлено судом при розгляді даної справи, підвищення ціни електричної енергії додатковими угодами №3 від 07.12.2021, № 4 від 08.12.2021, № 6 від 28.12.2021 проведене з порушенням чинного законодавства.

Тобто, вартість електричної енергії за Договором у період з листопада по грудень 2021 року залишалася незмінною та становила 3,354 грн за 1 кВт*год.

З урахуванням вищезазначеного, фактична вартість електричної енергії, отриманої Міським комунальним підприємтсвом ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС згідно Договору становить 4 082 703,46 грн (1 217 264 кВт/год х 3,354 грн за 1 кВт*год), що на 565 496,54 грн (4 648 200,00 грн - 4 082 703,46 грн) менше суми коштів, перерахованих МКП ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС на рахунок ТОВ «Євро Трейд Енерджі» згідно платіжних доручень.

З огляду на викладене, суд вважає, що отримані відповідачем грошові кошти у сумі 565 496,54 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Євро Трейд Енерджі», підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України на користь розпорядника бюджетних коштів, тобто Херсонської міської ради.

В свою чергу, прокурор заяви вимогу про стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 499 288,78 грн, а суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на користь Херсонської міської ради надмірно сплачених грошових коштів в сумі 499 288,78 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання на обставини проведення закупівлі електричної енергії іншими державними органами, оскільки це жодним чином не відноситься до предмету доказування у даній справі.

В той же час, вірним є посилання апелянта на неможливість солідарного стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України Судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку, до суду першої інстанції було заявлено 3 вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсними додаткових угод, відповідачами за якими є сторони таких додаткових угод ТОВ «Євро Трейд Енерджі» та МКП «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС». Враховуючи задоволення даних вимог, витрати позивача на сплату судового збору за подачу позову в частині цих вимог покладаються на відповідачів порівну.

В той же час вимога про стягнення грошових коштів була заявлена саме до ТОВ «Євро Трейд Енерджі», тому витрати прокурора на сплату судового збору в частині майнової вимоги покладаються саме на ТОВ «Євро Трейд Енерджі».

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи в частині визнання недійсною додаткової угоди №6 у повному обсязі та неправильно застосував норми матеріального права при розподілі судових витрат, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції частковій зміні.

В той же час, часткове задоволення апеляційної скарги не змінило суті оскаржуваного рішення, тому витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 по справі №916/1230/24 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 07.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 12, код ЄДРПОУ 03328635) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення №4, код ЄДРПОУ 42819343).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 08.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 12, код ЄДРПОУ 03328635) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення №4, код ЄДРПОУ 42819343).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 28.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії №11 від 23.10.2021 між Міським комунальним підприємством «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 12, код ЄДРПОУ 03328635) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення №4, код ЄДРПОУ 42819343) в частині встановлення у п. 3.1. Договору, ціни за 1 кВт/год у розмірі 3,84 грн, в т.ч. ПДВ 0,64 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення №4, код ЄДРПОУ 42819343) на користь Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, пр. Незалежності, 37, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 26347681) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 499 288,78 грн.

6. Позов в іншій частині залишити без задоволення

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення №4, код ЄДРПОУ 42819343) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 12 031,33 грн.

8. Стягнути з Міського комунального підприємства «ХЕРСОНЕЛЕКТРОТРАНС» (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 12, код ЄДРПОУ 03328635) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 4 542,00 грн.»

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.11.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

Н.М. Принцевська

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення13.11.2024
Оприлюднено21.11.2024
Номер документу123152047
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —916/1230/24

Ухвала від 19.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 13.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 17.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 10.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 04.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 23.08.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Рішення від 22.07.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Пінтеліна Т.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні