Постанова

від 11.11.2024 по справі 910/6741/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. Справа№ 910/6741/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

від позивача: Абросімов С.С. (в залі суду),

від відповідача: Зибунова Ю.О. (поза межами приміщення суду),

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 (повний текст складено 04.09.2024)

у справі № 910/6741/24 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія «Енерго-Тайм»

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 3 550 200,00 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

28.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Енерго-Тайм» (далі - ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм», Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», Укрзалізниця, Товариство) 3 550 200,00 грн заборгованості.

На обґрунтування заявлених вимог Компанія зазначає, що 17.12.2021 сторони уклали договір №П/Е-211341/НЮ (номер процедури закупівлі: UА-2021-08-31-001644-Ь) (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання надати послуги: Код ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з капітального ремонту силових трансформаторів) (далі - послуги) - за лотом №2 «Послуги з капітального ремонту силового трансформатору типу ТДТНГ-20000/110/35/10 кВ тягової підстанції Циганська».

Позивач зазначає, що виконав зобов`язання за договором в повному обсязі, однак АТ «Українська залізниця» надані за договором послуги не оплатило.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 позов задоволено. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» основну заборгованість за договором №П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 у розмірі 3 550 200,00 грн, судовий збір у розмірі 53 253,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що оскільки АТ «Українська залізниця» отримало від Компанії пакет документів для прийому-передачі наданих послуг з додатками та не повернуло його на доопрацювання, відсутні будь-які зауваження Товариства і Товариство не надало Компанії мотивованої відмови від прийняття робіт, то виконані позивачем відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 27.01.2022 №1 роботи вважаються виконаними належним чином, прийнятими замовником без зауважень та підлягають оплаті у встановленому договором №П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 порядку. Суд також врахував, що Товариство не спростувало доводів позовної заяви та не надало належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду. Крім того, у публічному доступі за посиланням https://www.dzo.com.ua/contracts/12053751 міститься інформація про те, основний договір (ідентифікатор укладеного договору UA-2021-08-31-001644-b- b2) виконано.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2024, АТ «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» про стягнення основної заборгованості за договором від 17.12.2021 №П/Е-211341/НЮ у розмірі 3 550 200,00 грн, судового збору у розмірі 53 253,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм».

Скаржник посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Апелянт вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що ухвалено не підставі неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, без системного аналізу чинного законодавства України.

Зокрема, Товариство вважає, що суд не врахував вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. На думку скаржника, оскільки Компанія не передала, а Товариство не прийняло виконані роботи і між ними не складався акт приймання-передачі виконаних робіт, складання та подання податкової накладної є порушенням податкового законодавства та законодавства щодо бухгалтерського обліку. Суд першої інстанції, на переконання апелянта, невмотивовано відхилив доводи Товариства в цій частині.

Крім того, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що умови для оплати наданих робіт настали, оскільки акт приймання-передачі робіт не підписано.

Скаржник також відзначає, що за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001644-b тендерна процедура не завершена.

В частині розподілу судом першої інстанції витрат скаржник зазначає, що у зв`язку з відсутністю доказів та документів на підтвердження реальності надання правової допомоги у визначеному договором №14/03/2020-01 від 14.03.2024 обсязі суд надав невірну оцінку доказам щодо вартості витрат на професійну правову допомогу, внаслідок чого стягнув надмірно завищену суму, яка не відповідає складності справи та обсягу наданих послуг.

Позиції учасників справи.

Компанія надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводі та вимог АТ «Українська залізниця» заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Також Компанія зазначила, що на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України докази понесення нею витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним судом постанови по суті апеляційної скарги.

Укрзалізниця надана відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами Компанії та просить задовольнити подану нею апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6741/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 до надходження матеріалів справи №910/6741/24.

10.10.2024 матеріали справи №910/6741/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 у справі №910/6741/24. Розгляд справи призначено на 11.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 заяву представника АТ «Українська залізниця» адвоката Зибунової Ю.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 11.11.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Відповідно до умов тендерних торгів на закупівлю (номер оголошення про проведення торгів UA-2021-08-31-001644-b, лот №2) 17.12.2021 АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» (замовник) та ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» (виконавець) уклали договір №П/Е-211341/НЮ (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання надати послуги: Код ДК 021:2015:50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Послуги з капітального ремонту силових трансформаторів), (далі - послуги) - за лотом №2 Послуги з капітального ремонту силового трансформатору типу ТДТНГ-20000/110/35/10 кВ тягової підстанції Циганська.

Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити послуги, надані виконавцем, відповідно до договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору склад та обсяги послуг, що є предметом договору, визначаються на підставі технічного завдання (додаток №3 до договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору визначається Плановою калькуляцією (додаток №1 до договору) і складає 3 550 200,00 грн, у т.ч. ПДВ - 591 700,00 грн.

За умовами п. 4.2 договору оплата за надані послуги здійснюється замовником не менше 45 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної на підставі наданого рахунка-фактури, після підписання акту приймання-передачі наданих послуг уповноваженими представниками сторін й за умови виконання вимог п. 5.20 договору сторонами в повному обсязі.

Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику фактичну калькуляцію за надані послуги з розшифровками по статтям витрат (матеріальних витрат, фактичний обсяг послуг, заробітної плати та накладних витрат), акт повернення бувших у використанні матеріалів та обладнання з силового трансформатору.

Роботи, надані виконавцем без узгодження з замовником, не оплачуються (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору строк надання послуг визначається календарним планом, що становить невід`ємну частину договору (додаток №2).

Місцезнаходження силового трансформатору за лотом №2 - Україна, 64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Іскра, вул. Залізнична, 9, тягова підстанція «Циганська» виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (п. 5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що послуги вважаються наданими після підписання акта приймання-передачі наданих послуг замовником, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Зі сторони замовника акт приймання-передачі наданих послуг підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: зі сторони замовника акт приймання-передачі наданих послуг підписується відповідними особами філії: директор виконавчої філії (особа, що виконує його обов`язки); перший заступник директора виконавчої філії (особа, що виконує його обов`язки); головний інженер філії (особа, що виконує його обов`язки); заступник директора виконавчої філії з інфраструктури (особа, що виконує його обов`язки); заступник директора виконавчого філії з рухомого складу (особа, що виконує його обов`язки); заступник директора філії виконавчого з фінансово-економічних питань (особа, що виконує його обов`язки); керівники служб, дирекцій та підпорядкованих їм підрозділів або керівники підрозділів регіональної філії, підпорядкованих безпосередньо директору виконавчому філії або його заступникам.

Замовник не несе відповідальності та обов`язку оплати за надані послуги за актом приймання-передачі наданих послуг, що підписані іншими особами.

Попередньо акт приймання-передачі наданих послуг зі сторони замовника візується представниками лінійного підрозділу та керівництвом служби електропостачання.

Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику завірені виконавцем копії документів, які підтверджують якість замінених матеріалів та обладнання.

Виконані послуги приймаються замовником з обов`язковим складанням відповідних актів приймання-передачі наданих послуг та наданням підрядником документів, які підтверджують якість використаних матеріалів (п. 5.11 договору).

Згідно з п. 5.20 договору виконавець та замовник після надання послуг складають та підписують акт повернення бувших у використанні матеріалів та обладнання з силового трансформатору, лом металу. Виконавець після надання послуг повертає замовнику згідно акту повернення впродовж 15 календарних днів, після його підписання, бувші у використанні матеріали та обладнання з силового трансформатору, лом чорного металу.

Відповідно до п. 6.2 договору замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити надані послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками (за наявності) і діє в частині надання послуг - до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1 договору).

Сторони не заперечують, що згідно з актом приймання-здавання в ремонт силового трансформатору типу ТДТНГ-20000/110/35/10 від 06.01.2022 Компанія прийняла в ремонт силовий трансформатор типу ТДТНГ-20000/110/35/10, потужністю 20МВА, Зав №32698, розташований ТП «Циганська» «Основ`янської дистанції електропостачання» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

27.01.2022 Компанія листом №27/01-1 повідомила Укрзалізницю про готовність до здачі результату наданих послуг за договором П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 та підписання актів прийому-передачі наданих послуг. Станом на 27.01.2022 роботи за договором П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 завершені повністю. Відповідний пакет документів для прийому-передачі наданих послуг додано до цього листа, зокрема паспорти якості, інструкції з експлуатації, методика повірки, сертифікати якості, декларації про відповідність, сертифікат походження, інструкція по монтажу, експлуатації та технічному обслуговуванню високовольтних вводів.

Зазначений супровідний лист з додатками уповноважений представник АТ «Українська залізниця» отримав нарочним, про що свідчить відповідна розписка внизу цього документа, що не заперечується відповідачем у цій справі.

Цього ж дня Компанія передала Укрзалізниця рахунок на оплату №7 від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн.

Зазначений акт АТ «Українська залізниця» не підписало.

Цього ж дня 27.01.2022 на виконання умов п. 5.20 договору уповноважені представники сторін підписали акт №2 прийому-передачі демонтованого обладнання силового трансформатора Т-2 ТДТНГ 20000/110/35/10, зав. №32698, на ТП «Циганська» ВП «Основ`янської дистанції електропостачання» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», у якому зазначено зокрема, що демонтоване обладнання (вживане) з ознаками сильних пошкоджень передається на складське приміщення ТЦ «Циганська», замовнику.

Вказані обставини сторони не заперечують.

Компанія склала податкову накладну№5 від 27.01.2022 на загальну суму 3 550 200,00 грн, згідно з якою отримувачем послуг з капітального ремонту силового трансформатору типу ТДТНГ 20000/110/35/10 кВ тягової підстанції Циганська є АТ «Українська залізниця».

Зазначена податкова накладна від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

25.03.2024 у зв`язку з неоплатою АТ «Українська залізниця» 3 550 200,00 грн за рахунком на оплату №7 від 27.01.2022 та не поверненням підписаного замовником акта здачі-приймання (надання послуг) №1 від 27.01.2022 Компанія з супровідним листом (вих. №23-03/1) повторно направила на адресу АТ «Українська залізниця» акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 27.01.2022 та рахунок на оплату №7 від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн.

27.03.2024 АТ «Українська залізниця» отримало зазначений лист з додатками, про що свідчить рекомендоване повідомленням про вручення.

Оскільки АТ «Українська залізниця» не надало мотивованої відмови від прийняття виконаних Компанією робіт та від підписання акта здачі-приймання робіт, будь-яких заперечень щодо виконаної роботи Компанії не пред`явило, 3 550 200,00 грн за надані йому послуги не сплатило, Компанія звернулась до суду та просить стягнути з АТ «Українська залізниця» 3 550 200,00 грн заборгованості.

АТ «Українська залізниця» проти заявлених до нього вимог заперечує та зазначає, що ненадання Компанією документів, які підтверджують якість використаних матеріалів, є простроченням зі сторони виконавця та позбавляє Товариство можливості здійснити приймання виконаних робіт.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГПК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Отже, закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення. Наявність підписаного замовником акта прийняття роботи не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Водночас можливість замовника висувати заперечення проти вимог підрядника про оплату виконаних робіт залежить від характеру претензій та поведінки сторін до та після прийняття робіт.

Якщо замовник у порушення вимог ст. 853 ЦК України ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ЦК України.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Суд встановив, що на виконання умов договору Компанія 27.01.2022 листом (вих. №27/01-1) повідомила АТ «Українська залізниця» про готовність до здавання результату наданих послуг за договором П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 та підписання актів прийому-передачі наданих послуг. Станом на 27.01.2022 роботи за договором №П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 завершені повністю. Відповідний пакет документів для прийому-передачі наданих послуг було додано до цього листа, в т.ч. паспорти якості, інструкції з експлуатації, методика повірки, сертифікати якості, декларації про відповідність, сертифікат походження, інструкція по монтажу, експлуатації та технічному обслуговуванню високовольтних вводів.

Зазначений лист з додатками до нього отримав уповноважений представник АТ «Українська залізниця» нарочним, про що свідчить відповідна розписка у нижній частині зазначеного листа, а також не заперечується Товариством.

Цього ж дня Компанія передала АТ «Українська залізниця» рахунок на оплату №7 від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 27.01.2022 АТ «Українська залізниця» не підписало; рахунок на оплату №7 від 27.01.2022 на суму 3 550 200,00 грн не сплатило.

27.01.2022 на виконання умов п. 5.20 договору уповноважені представники сторін також підписали акт №2 прийому-передачі демонтованого обладнання силового трансформатора Т-2 ТДТНГ 20000/110/35/10, зав. №32698, на ТП «Циганська» ВП «Основ`янської дистанції електропостачання» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», у якому зазначено зокрема, що демонтоване обладнання (вживане) з ознаками сильних пошкоджень передається на складське приміщення ТЦ «Циганська», замовнику.

Оскільки АТ «Українська залізниця» не повернуло Компанії отриманий пакет документів для прийому-передачі наданих послуг на доопрацювання; у матеріали справи не надано будь-яких зауважень Товариства, так само відсутня надана Товариством Компанії мотивована відмова від прийняття робіт, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконані Компанією відповідно до акта від 27.01.2022 №1 роботи вважаються виконаними належним чином, прийнятими замовником без зауважень та підлягають оплаті у встановленому договором №П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021 порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи АТ «Українська залізниця» про те, що додаток до листа №27/01-1 від 27.01.2022 не можна вважати достовірним доказом на підтвердження виконання позивачем положень п. 5.11 договору, а ненадання позивачем документів, які підтверджують якість використаних матеріалів, є простроченням зі сторони позивача та позбавляє відповідача можливості здійснити приймання виконаних робіт, спростовуються матеріалами справи.

Крім того, як доцільно зазначив місцевий суд, зазначені доводи відповідача не спростовують належного виконання робіт позивачем.

З огляду на положення ст. 857 та 858 ЦК України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, позивач (замовник), посилаючись на наявність у виконаних відповідачем (підрядником) підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовам договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19).

Будь-яких зауважень до якості виконаних робіт матеріали справи не містять.

Щодо незгоди АТ «Українська залізниця» у апеляційній скарзі з висновком суду про те, що у публічному доступі за посиланням ://www.dzo.com.ua/contracts/12053751 міститься інформація про те, основний договір (ідентифікатор укладеного договору UA-2021-08-31-001644-b- b2) виконано, оскільки за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001644-b тендерна процедура не завершена, колегія суддів зазначає таке.

За покликанням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-08-31-001644-b, на яке посилається скаржник, міститься інформація про те, що тендерна процедура завершена, водночас ця інформація стосується закупівлі послуг з ремонту на тягловій підстанції «Тополі»; переможцем визначено ТОВ «Смарт Енерджі Сервіс» з пропозицією 3 650 000 грн. Водночас за покликанням https://www.dzo.com.ua/contracts/12053751 міститься інформація щодо виконання саме договору, укладеного з позивачем.

Щодо доводів АТ «Українська залізниця» про те, що суд не врахував вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи і оскільки Компанія не передала, а Товариство не прийняло виконані роботи і між ними не складався акт приймання-передачі виконаних робіт, складання та подання податкової накладної є порушенням податкового законодавства та законодавства щодо бухгалтерського обліку, колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують висновку суду про надання Компанією послуг за договором та виникнення у Товариства обов`язку з оплати таких послуг. Як правомірно зазначив суд першої інстанції, доводи Товариства про те, що за відсутності факту вчинення господарської діяльності та первинних документів ним не було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за 2022 рік податковий кредит за договором від 17.12.2021 №П/Е-211341/НЮ, висновків суду не спростовують.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується звисновом суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 3 550 200,00 грн основної заборгованості за договором №П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021.

Щодо витрат на професійну (правничу) допомогу колегія суддів відзначає таке.

Суд встановив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн Компанія надала:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5332/10 від 29.04.2015;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9082/10 від 29.05.2020;

- платіжну інструкцію №34 від 15.03.2024 на суму 20 000,00 грн (призначення платежу: оплата за адвокатські послуги згідно з пп. 4.3.1 договору №14/03/2024-01 від 14.03.2024);

- платіжну інструкцію №61 від 17.05.2024 на суму 30 000,00 грн (призначення платежу: оплата за адвокатські послуги згідно з пп. 4.3.2 договору №14/03/2024-01 від 14.03.2024);

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1635359 від 17.06.2024;

- договір №14/03/2024-01 від 14.04.2024 про надання професійної правничої допомоги, укладений між ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Когнітор» (виконавець);

- акт приймання-передавання наданих адвокатських послуг №14/03/2024-01/001 від 22.03.2024;

- акт приймання-передавання наданих адвокатських послуг №14/03/2024-01/002 від 08.07.2024.

За умовами договору №14/03/2024-01 від 14.04.2024 про надання професійної правничої допомоги, клієнт (Компанія) доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобовязання з надання клієнту професійної правничої допомоги у вигляді юридичних/адвокатських послуг, на умовах передбачених цим договором.

Під послугами у межах цього договору розуміється правовий аналіз обставин спірних правовідносин у господарському спорі клієнта з АТ «Українська залізниця» про стягнення оплати за виконані роботи за договором від 17.12.2021 №П/Е-211341/НЮ.

За умовами п. 4.3.1 договору правовий аналіз обставин (в т.ч. і аналіз договорів, первинної документації, листування, інших документів, речових доказів, пов`язаних судових справ тощо) спірних правовідносин; визначення кола обставин, що підлягають доведенню або спростуванню певними доказами та визначення правових механізмів їх збирання в позасудовому порядку (замовлення експертиз, аудиторських висновків або висновків спеціалістів, звернення з адвокатськими або іншими запитами/листами тощо), а також складання (за необхідності) вказаних документів.

Вартість послуг за цим підпунктом договору разом становить 20 000,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 4.3.2 договору визначення правових механізмів збирання необхідних доказів в судовому порядку та доказування в суді (замовлення експертиз, залучення спеціалістів або свідків, постановка питань в першій заяві по суті спору тощо); аналіз чинної релевантної судової практики з огляду на предмет і підставу позову, зміст позовних вимог; визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням позовної заяви з іншими супутніми процесуальними документами та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції (з правом самостійного формування правової позиції; з правом (за необхідності) складання, підписання та подання відповідних заяв по суті спору (відповіді на відзив) та/або інших, в тому числі процесуальних, документів; реалізація інших процесуальних прав Клієнта як певного учасника відповідного процесу (за необхідності), а також безпосередня участь адвоката в судових засіданнях у якості представника Клієнта, яка (безпосередня участь) здійснюється тільки у разі проведення судового розгляду у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи і за відсутності об`єктивних причин, що перешкоджають участі адвоката Виконавця в конкретному судовому засіданні, або якщо неучасть виконавця як представника клієнта у відповідному судовому засіданні не відповідає стратегії захисту).

Подання відповіді на відзив та/або подання іншого процесуального документу в межах обсягу послуги, визначеної цим пунктом, не є обов`язковим, визначається стратегією захисту і таке неподання не є підставою для не оплати Клієнтом або оплати в меншому розмірі, визначеному цим підпунктом.

Вартість послуг за цим підпунктом договору разом становить 30 000,00 грн без ПДВ.

АТ «Українська залізниця» просила відмовити Компанії у задоволенні клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн; у разі задоволення клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу просив зменшити їх розмір до розміру, що відповідають критерію реальності їх понесення.

На обґрунтування своїх заперечень Укрзалізниця зазначила, що на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу були надані докази, однак без конкретизації змісту таких послуг, що унеможливлює проведення аналізу необхідності оплати послуг. У зв`язку із відсутністю доказів та документів в підтвердження реальності надання правової допомоги, неможливості встановлення обсягу такої допомоги, Товариство просило відмовити у їх стягненні.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм у оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованими та пропорційними до предмета спору у цій справі є 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Такий розмір гонорару відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є обґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

З огляду на доводи апеляційної скарги у відповідній частині колегія судів відзначає, що суд першої інстанції урахував кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом. Апеляційний суд відзначає, що у матеріалах справи наявні подані адвокатом заяви, пояснення тощо, адвокат брав участь у судових засіданнях. Водночас, Товариство стверджуючи про відсутність доказів та документів на підтвердження реальності надання правової допомоги у визначеному договором №14/03/2020-01 від 14.03.2024 обсязі не зазначає конкретних фактів щодо таких обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг витрати за їх подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 у справі №910/6741/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 у справі №910/6741/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника

4. Справу №910/6741/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.11.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова