Повістка

від 20.11.2024 по справі 727/6973/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Чернівці

Справа № 727/6973/23

Провадження № 22-з/822/92/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,

секретар - Бугай В.М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»,

відповідач - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Проспект", ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проспект", ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Гіпербуд» у липні 2023 року звернулося до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проспект" (далі - ОК «ЖБК «Проспект»), ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 січня 2024 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) №146 загальною площею 38.7 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 14 березня 2017 року між ОК Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №3823.

Визнано недійсним договір дарування нежитлового приміщення (торгового приміщення ) №146 загальною площею 38.7 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 12 травня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №2437.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 січня 2024 року - без змін.

22 жовтня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява представника ТОВ «Гіпербуд» - адвоката Стороженка Ю.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

У заяві зазначає, що ТОВ «Гіпербуд» понесло судові витрати з оплати послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав клопотання, в якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 2-3 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону).

Відповідно до статей 1, 26, 27 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Тобто з аналізу викладеного слід зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Оскільки підставою для ухвалення додаткового рішення, визначеною пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, є невирішення судом такого питання, то вказане може мати місце лише за умови дотримання загального порядку надання стороною, яка ставить питання про відшкодування судових витрат, - подання не лише такого клопотання, але й відповідних доказів судових витрат.

Аналіз вказаних норм вказує на те, що для наявності підстав щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник повинен дотриматись вимог, визначених статтями 133, 134, 137, 141 ЦПК України, а саме: подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи та до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити відповідну заяву про подачу відповідних доказів для стягнення судових витрат.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Гіпербуд» в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Стороженко Ю.В. на підставі Ордеру, Серія №1076535, який виданий на підставі Договору про надання правової допомоги у Чернівецькому апеляційному суді від 23 серпня 2024 року (т.2, а.с.23).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Гіпербуд», в інтересах якого діє адвокат Стороженко Ю.В., вказав попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в сумі 10 000 грн. Також у поданому відзиві на апеляційну скаргу зроблено відповідну письмову заяву про те, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції будуть ним надані протягом п`яти днів після винесення рішення у справі.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

22 жовтня 2024 року адвокат Стороженко Ю.В. в інтересах позивача звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокатом Стороженком Ю.В. надано опис наданих послуг та договір про надання правової допомоги від 23 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Гіпербуд» та Стороженком Ю.В . Пунктом 5 зазначеного договору визначено, що плата за виконання виконавцем доручень довірителя складає 10 000 грн.

Отже, ТОВ «Гіпербуд» документально доведено, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З опису наданих послуг у справі №727/6973/23 вбачається, що адвокатом Стороженком Ю.В. на надання послуг з правничої допомоги ТОВ «Гіпербуд» було витрачено 4 години. Такий час був витрачений на ознайомлення з повним текстом судового рішення, складення відзиву на апеляційну скаргу, здаванням на пошту копії відзиву на апеляційну скаргу для відповідача.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Сторона відповідача скористалася своїм процесуальним правом та 23 жовтня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вказавши, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи.

Відповідач ОК «ЖБК «Проспект» не скористалося своїм процесуальним правом звернутись до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу чи заперечення щодо неспівмірності цих витрат.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, а тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача підготував відзив на апеляційну скаргу, подавав заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза приміщенням суду та брав участь у судовому засіданні, яке тривало 22 хвилини.

Колегія суддів вважає, що заявлена сума відшкодування судових витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу, є неспівмірною зі складністю даної справи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, на розгляді Чернівецького апеляційного суду перебувають аналогічні справи, в яких ТОВ «Гіпербуд» є позивачем, щодо оспорювання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . А тому, враховуючи однотипність справ, наявні підстави для висновку про їх шаблонність, що, у свою чергу, ставить під сумнів витрачання адвокатом значного часу на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Зокрема, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, ураховуючи принципи співмірності, а також наявність клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 щодо зменшення судових витрат з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, колегія суддів вважає, що відшкодування ТОВ «Гіпербуд» понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 грн відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

За відсутності заперечень з боку відповідача ОК «ЖБК «Проспект» щодо розміру витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що з ОК «ЖБК «Проспект» на користь ТОВ «Гіпербуд» слід стягнути судові витрати за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житловий-будівельний кооператив «Проспект» (ЄДРПОУ - 39619685, юридична адреса: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (ЄДРПОУ - 37825109, юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, будинок 6/2) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (ЄДРПОУ - 37825109, юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, будинок 6/2) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Б. Перепелюк