Постанова

від 19.11.2024 по справі 727/4797/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року

м. Чернівці

справа № 727/4797/24

провадження №22-ц/822/929/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів:Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

секретар Скулеба А. І.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»

відповідачі Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1

апеляційна скарга Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Шевченкіського районного суду міста Чернівці від 03 вересня 2024 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Одовічен Я. В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (далі ТОВ «Гіпербуд») звернулося до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» (далі ОК ЖБК «Проспект») та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 квітня 2017 року між ОК ЖБК «Проспект» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого кооператив передав за плату, а ОСОБА_1 прийняла у власність нежитлове приміщення (торгове приміщення) АДРЕСА_1 .

Вказаним договором було порушено права позивача, у зв`язку з чим вважає, що він підлягає визнанню недійсним.

Вказує на те, що ТОВ «Гіпербуд» на підставі договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012 року є орендарем земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_2 .

29 серпня 2012 року Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області ТОВ «Гіпербуд» видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЧВ11412152339 на будівництво на вказаній земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга будівництво торгового центру).

ТОВ «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру та згідно з звітом приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» сума витрат на нього станом на 30 вересень 2016 року склала 47663752 гривень 69 копійок.

Після завершення будівництва позивач звернувся до Інспекції ДАБК у Чернівецькій області із заявою про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Проте, Інспекція у прийнятті в експлуатацію об`єкта відмовила з тих підстав, що ТОВ «Гіпербуд» надав недостовірні дані щодо земельної ділянки.

Вказуває на те, що ТОВ «Гіпербуд» право на будівництво нікому не передавало та про такі зміни органи державного архітектурно-будівельного контролю не повідомляло.

Рішенням Чернівецької міської ради №317 від 28 липня 2016 року було припинено в односторонньому порядку договір оренди землі №7800 від 04 травня 2012 року, укладений між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Гіпербуд».

Після цього, між Чернівецькою міською радою та ОК ЖБК «Проспект» було укладено договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, за умовами якого міська рада передала кооперативу в оренду земельну ділянку, що знаходиться на АДРЕСА_2 .

У подальшому, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06 лютого 2017 року у справі №926/4124/16, яке набрало законної сили, зазначене рішення міської ради визнано недійсним та скасовано, а договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між міською радою та ОК ЖБК «Проспект» визнано недійсним.

Однак, використовуючи договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, ОК ЖБК «Проспект» в незаконний спосіб отримав сертифікат готовності на закінчений будівництвом об`єкт: «будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом» за адресою м. Чернівці Проспект Незалежності, 131 (І черга будівництво торгового центру).

Крім того, використовуючи договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року та сертифікат, ОК ЖБК «Проспект» продав нежитлові приміщення в торговому центрі юридичним та фізичним особам, в тому числі і ОСОБА_1 .

Згодом зазначений вище сертифікат було скасовано постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі №926/1574/18.

Отже, ОК ЖБК «Проспект» неправомірно набув статус замовника будівництва та оформив право власності на торговий центр, в тому числі і на приміщення, яке є предметом оскаржуваного договору.

Тому вважає, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам статей 203, 658 ЦК України. Внаслідок укладення оспорюваного договору купівлі-продажу порушено права ТОВ «Гіпербуд» як замовника будівництва, оскільки позивач позбавлений права здати будівництво в експлуатацію та оформити право власності на новостворене нерухоме майно.

Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) №124, загальною площею 43,8 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , від 29 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОК ЖБК «Проспект», посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. за №6211.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 03 вересня 2024 року позов ТОВ «Гіпербуд» задоволено.

Визнано недійснимдоговір купівлі-продажунежитлового приміщення(торговогоприміщення)№124,загальною площею43,8кв.м.,яке розташованеза адресою АДРЕСА_2 ,укладений 29квітня 2017року між ОСОБА_1 таОК ЖБК«Проспект».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОК ЖБК «Проспект» просить рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 03 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Гіпербуд» про визнання недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) №124, яке розташоване за адресою м. Чернівці Проспект Незалежності, 131.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує на те, що ТОВ «Гіпербуд» не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна, однак оспорює його, вважаючи, що даний договір порушується право позивача, проте питання про віндикацію чи визнання права на такий об`єкт угоди перед судом не ставить.

ТОВ «Гіпербуд» не зазначає жодної з передбачених законом підстав для оспорювання договору, передбаченого статтями 203, 215 ЦК України.

ТОВ «Гіпербуд» вказує на порушення його права на введення об`єкта будівництва в експлуатацію, проте не зазначає, в чому саме є труднощі у введенні об`єкта в експлуатацію, оскільки з наданої відповіді Чернівецької міської ради вбачається недотримання ТОВ «Гіпербуд» ряду вимог щодо оформлення здачі об`єкта будівництва в експлуатацію.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, позивачем обрано неефективний спосіб захисту прав. Належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, яке відновить його становище, буде позов про визнання майнових прав на нежитлове приміщення (торгове приміщення) №124, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та витребування спірного майна.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, в свою чергу позивач не навів та не подав суду докази, які могли б дійсно підтвердити, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеній між ОСОБА_1 та ОК ЖБК «Проспект» якимось чином порушив його права.

Вважає, що тільки офіційна відмова ТОВ «Гіпербуд» про неможливість введення об`єкту в експлуатацію у зв`язку з наявністю договору купівлі-продажу нежитлового приміщення укладеного між ОСОБА_1 та ОК ЖБК «Проспект» є належним доказом порушеного права позивача про яке він зазначає.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Гіпербуд» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Зазначає, що ТОВ «Гіпербуд» не є стороною оскаржуваного договору купівлі-продажу нерухомого майна, однак оспорює його, вважаючи, що таким договором порушується право позивача, проте питання про віндикацію чи визнання права на такий об`єкт угоди перед судом не ставить.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Гіпербуд» зазначає, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення, ним буде подані докази на підтвердження понесених судових витрат в зв`язку з розглядом справи.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

04 травня 2012 року між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Гіпербуд» укладено договір оренди земельної ділянки № 7800, за умовами якого, на підставі рішення 22 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29 березня 2012 року № 457, Чернівецька міська рада надала, а ТзОВ «Гіпербуд» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,3000 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться на АДРЕСА_2 . Договір укладено строком на 10 років до 04 травня 2022 року (а.с.38).

29 березня 2012 року межі зазначеної земельної ділянки встановлено в натурі (а.с.40).

У подальшому, 29 серпня 2012 року Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області видано ТзОВ «Гіпербуд» дозвіл на виконання будівельних робіт

№ ЧВ11412152339 на будівництво на вказаній земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом

(І - черга: будівництво торгового центру) за адресою: АДРЕСА_2 . Генеральний підрядник дочірнє підприємство приватного підприємства «Капітал інвест груп «Чернівцібудінвест» (а.с.10).

Згідно зі звітом приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» «Про фактичні результати стосовно відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТзОВ «Гіпербуд» станом на 30 вересня 2016 року сума витрат ТзОВ «Гіпербуд» на будівництво об`єкту «будинок з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І - черга будівництво торгового центру)» за адресою АДРЕСА_2 , складає 47 663 752 грн. 69 коп. (а.с.13-15).

Однак, 05 січня 2017 року Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області було відмовлено ТзОВ «Гіпербуд» у видачі сертифіката № ЧВ 170170050382 у зв`язку з тим, що в акті готовності об`єкта до експлуатації від 14 листопада 2016 року наведено недостовірні відомості в пункті 13 про документ, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою (а.с.6).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06 лютого

2017 року у справі № 926/4124/16 встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради № 107 від 25 лютого 2016 року припинено в односторонньому порядку договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року на підставі пункту 9.5.2 вказаного договору.

Підставою для прийняття вказаного рішення від 25 лютого 2016 року було здійснення орендарем будівництва без письмової згоди орендодавця.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03 червня

2016 року визнано недійсним та скасовано рішення Чернівецької міської ради №107 від 25 лютого 2016 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 листопада

2016 року рішення господарського суду від 03 червня 2016 року залишено без змін.

У подальшому, рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року за № 317 «Про припинення договору оренди землі № 7800 від 04 травня

2012 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Гіпербуд» у зв`язку з порушенням статті 25 Закону України «Про оренду землі», пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 договору та надання в оренду земельної ділянки припинено договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року в односторонньому порядку на підставі підпункту 9.5.2 цього договору та надано ОК ЖБК «Проспект» земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) в оренду на три роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) після припинення договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Гіпербуд», відповідно до пункту 9.6 договору (а.с.40-44).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі № 926/1574/18 встановлено, що 24 жовтня 2016 року між Чернівецькою міською радою та ЖБК «Проспект» укладено договір оренди землі № 10303, за умовами якого Чернівецька міська рада надає, а ОК «ЖБК «Проспект» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022. Договір укладено строком на три роки (а.с.21-28).

20 лютого 2017 року ОК «ЖБК «Проспект» через Центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради подав пакет документів з метою одержання сертифіката (для об`єктів ІV категорії складності).

22 лютого 2017 року Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради видано

ОК «ЖБК «Проспект» сертифікат серії ЧВ № 164170531809 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом» (І черга - будівництво торгового центру) на АДРЕСА_2 .

Проте, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06 лютого 2017 року у справі № 926/4124/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 серпня 2017 року, визнано недійсним та скасовано рішення Чернівецької міської ради 10 сесії VII скликання від 28 липня 2016 року № 317 «Про припинення договору оренди землі від 04 травня 2012 № 7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Гіпербуд»; визнано недійсним договір оренди землі від 24 жовтня 2016 року № 10303, укладений між Чернівецькою міською радою та ОК «ЖБК Проспект».

Судами встановлено, що спірне рішення Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року № 317 прийняте за відсутності передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі» підстав для припинення договору оренди землі від 04 травня 2012 року № 7800 та з порушенням приписів частини другої статті 20, статті 123, частини 1 статті 124, статті 186 Земельного кодексу України та статті 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки з подальшою її передачею в оренду новому користувачу відбулася за відсутності проекту землеустрою.

Зазначені обставини висвітлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 липня 2021 року у справі № 926/1574/18.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі № 926/1574/18 визнано незаконним та скасовано сертифікат серії ЧВ №164170531809, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року.

Постановою Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №926/1574/18 касаційну скаргу Чернівецької міської ради задоволено частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 26 січня

2021 року у справі № 926/1574/18 у частині задоволення позовних вимог до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ № 64170531809, виданого 22 лютого 2017 року, скасовано. У цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого 22 лютого 2017 року, відмовлено.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 26 січня

2021 року щодо позовних вимог до ОК «ЖБК «Проспект» про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого

22 лютого 2017 року, залишено без змін.

Отже, сертифікат серії ЧВ № 164170531809, виданий 22 лютого 2017 року Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Проспект» на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом» (І черга - будівництво торгового центру) на АДРЕСА_2 визнано незаконним та скасовано.

29 квітня 2017 року між ОК «ЖБК «Проспект» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Проспект» (продавець) передав за плату, а покупець ОСОБА_1 прийняла у власність нежитлове (торгове) приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 43,8 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 (а.с.107).

Нежитлове приміщення, що є предметом цього договору, зареєстровано за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 квітня 2017 року на підставі сертифікату ДАБІ ЧВ №164170531809, виданого 22 лютого 2017 року, технічного паспорту, виданого ЧМКБТІ 24 лютого 2017 року, довідки №37, виданої Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-земельне бюро» 09 березня 2017 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого КП «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» 25 лютого 2017 року №81259676.

Продаж приміщення за погодженням сторін було здійснено за 423 098 гривень, які покупець зобов`язався сплатити продавцю у строк до 03 травня 2017 року (а.с.107).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 та 5статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК Українивизначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність правочину визначається статтями 203, 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 13, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 35 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 ЦК України).

Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Приписами статті 876 ЦК України встановлено, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 39 Закону передбачено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Таку правову позицію Верховний Суд України виклав у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі №727/7731/22 та у постанові від 23 липня 2024 року у справі №727/11510/23.

Враховуючи наведене, ОК «ЖКБ «Проспект» неправомірно набув статусу замовника будівництва та оформив право власності на торгівельний комплекс, який знаходиться на АДРЕСА_2 , в тому числі і на приміщення, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу, що в свою чергу, порушило права ТОВ «Гіпербуд» як замовника будівництва на закінчення будівництва, в тому числі на майно, що було предметом оспорюваних правочинів й оформлення права власності на спірне майно.

Колегія суддів враховує, що одними з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Ефективний захист прав особи має бути спрямованим на відновлення справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гіпербуд» на момент укладення договору купівлі-продажу не було власником нежитлового приміщення (торгового приміщення) № 124 загальною площею 43,8 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а тому не може звертатися до суду з позовом про витребування такого майна.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №199/4884/17.

Крім того, колегія суддів враховує, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 29 серпня 2012 року № ЧВ 11412152339, виданий Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області, яким ТОВ «Гіпербуд» надано право на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга - будівництво торгового центру, нове будівництво) за адресою: АДРЕСА_2 , не скасовувався, не визнавався недійсним та є чинним.

Встановивши, що оспорюваний правочин укладений з порушенням вимог статей 203, 658 ЦК України, оскільки ОК «ЖКБ «Проспект» неправомірно набув статус замовника будівництва, використовуючи який, у подальшому оформив право власності на торгівельний комплекс, врахувавши обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 926/4124/16, № 926/1574/18, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу, оскільки внаслідок укладення цього правочину порушено права ТОВ «Гіпербут», як замовника будівництва, на закінчення будівництва, здачу його в експлуатацію та оформлення права власності на новостворене майно.

Доводи апелянта, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту у спірних правовідносинах є необґрунтованими, оскільки оспорювати правочин може особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але претендує на те, щоб майно перейшло у її володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка у судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на захист її прав, приведення сторін недійсного правочину до того стану, який мав місце до вчинення правочину, і який дозволить заінтересованій особі реалізувати свої права. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі від 09 липня 2024 року при розгляді аналогічної справи № 727/6137/23.

Як було встановлено судом, позивач ТОВ «Гіпербуд», звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі продажу від 29 квітня 2017 року, посилався на те, що оспорюваним правочином було порушено права ТОВ «Гіпербуд» як замовника будівництва, позбавлено його права здати будівництво в експлуатацію та оформити право власності на новостворене нерухоме майно, оскільки ЖБК «Проспект» не був власником торгового центру та не мав права продажу нежитлових приміщень у ньому.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що ТОВ «Гіпербуд» наділений правом оспорювати договір купівлі-продажу від 29 квітня 2017 року.

При вирішенні даного спору, суд враховує роз`яснення надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 09 листопада 2009 року № 9, відповідно до яких, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана ВерховноюРадою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зібрані та досліджені судом докази беззаперечно підтверджують той факт, що ОК ЖБК «Проспект» не був власником майна, які було відчужено за договоромкупівлі-продажу нежитлового приміщення(торгового приміщення) №124, загальною площею 43,8 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , укладеного 29.04.2017 року, а отже відповідно до вимог ст.ст.203, 655, 656, 658 ЦК України не мав права укладати угоди по його відчуженню.

Оскільки ОК ЖБК «Проспект» розпорядився майном, власником якого він не був, так як неправомірно набув статус замовника будівництва, використовуючи який, у подальшому незаконно оформив право власності на торгівельний комплекс, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про невідповідність оспорюваного правочину вимогам закону та його недійсність.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів факт порушення відповідачами його законних прав та інтересів.

Внаслідок укладення оспорюваного правочину порушено права ТОВ «Гіпербуд» як замовника будівництва на закінчення будівництва, здачу його в експлуатацію та оформлення права власності на новостворене майно.

Такий висновок Верховний Суд зазначив у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 727/11510/23 та у постанові від 28 липня 2022 року у справі №727/3680/19.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оспорювані правочини укладені з порушенням вимог статей 203, 658 ЦК України.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення.

Колегія суддів вважає, що належних та допустимих доказів для спростування висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення відповідно до статті 376 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Проспект» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 03 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 20 листопада 2024 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді : Мирослава КУЛЯНДА

Наталія ПОЛОВІНКІНА