Ухвала

від 12.11.2024 по справі 930/1239/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1239/24

Провадження №1-кп/930/218/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024020180000124 від 11.04.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Коржівка, Немирівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, не одруженої, раніше судимої: 22.03.2019 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненої 18.11.2022 за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024020180000124 від 11.04.2024 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України.

04.10.2024 від прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та надали згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачених, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX(далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексуУкраїни передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст.7Закону України «Про Державнийбюджет Українина 2024рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028,00 грн., а 50% від його розміру становило 1514 грн., 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3028 грн.

Таким чином, відповідно до статті 51КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3028, 00 грн. З викладеного вбачається, що втратила чинність норма закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, а саме розмір крадіжки 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто - 302, 80 грн., яка діяла до 09 серпня 2024 року.

Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

З матеріалів справи вбачається, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані по епізоду від 27.03.2024 як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені в умовах воєнного стану, тобто за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, по епізодам від 29.03.2024, 02.04.2024, 03.04.2024, 04.04.2024 як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та дії ОСОБА_5 кваліфіковані по епізоду від 31.03.2024 як як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, в умовах воєнного стану, тобто за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, по епізодам від 29.03.2024, 02.04.2024, 03.04.2024, 04.04.2024 як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Всі епізоди крадіжок, які інкримінуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були вчинені у 2024 році, а сума викраденого майна по кожному з епізодів не перевищує 3028 гривень.

Відповідно до п.4-1 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абз.5 ч.7ст.284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Таким чином, встановивши, що на час здійснення судового провадження втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діянь, норму ч.1ст.5 КК Українищодо зворотної дії Закону у часі, згоду обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, врахувавши думку прокурора, суд вважає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185 КК Українислід закрити на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України- у зв`язку з втратою чинністю закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст.284,369, 371, 372, 395, 479-2 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинностізакону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.

Кримінальне провадження № 12024020180000124 від 11.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК Українизакрити на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинностізакону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Копію ухвали направити до Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за наявності в їх діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 51 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1