Ухвала

від 15.11.2024 по справі 127/23113/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23113/23

У Х В А Л А

15 листопада 2024 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,

за участю помічника судді Кулявця О.С.,

представника скаржника ТОВ «Інфокарсервіс» адвоката Гасера Х.В.,

особи, дії якої оскаржуються старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинського В.І.,

стягувача ОСОБА_1 та її представника адвоката Слабого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокарсервіс», особа, дії якої оскаржуються старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинський Владислав Іванович, стягувач ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

30.08.2024 представник скаржника ТОВ «Інфокарсервіс» - Кірімов Ш.Р. звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинського В.І., стягувач ОСОБА_1 , в якій просить визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Дейдиша С.І. від 02.08.2024 про накладення штрафу на ТОВ «Іінфокарсервіс» за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн. та головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинського В.І. від 19.08.2024 про накладення штрафу на ТОВ «Інфокарсервіс» за невиконання рішення суду в розмірі 10 200 грн.

Скарга мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2024 у справі 127/23113/23 зобов`язано ТОВ «Інфокарсервіс» усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю шляхом звільнення нежитлових приміщень.

На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким було відкрито виконавче провадження №75548294.

В постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2024 державний виконавець надав боржнику 10 днів для виконання рішення суду, перевірка виконання призначена на 01.08.2024.

Вказана постанову боржником отримана 25.07.2024, таким чином, останнім строком виконання зобов`язання було 08.08.2024.

При цьому вже 02.08.2024 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на ТОВ «Інфокарсервіс» штрафу за невиконання рішення суду у сумі 5100 грн. У вказаній постанові боржнику знов було надано строк у десять днів для виконання рішення суду, зазначено, що перевірка виконання рішення відбудеться 19.08.2024.

Постанова від 02.08.2024 була отримана боржником 08.08.2024, і 18.08.2024 боржник надіслав на електронну адресу відділу заяву про безпідставність накладення штрафу та про ознайомлення з матеріалами провадження.

19.08.2024 представник боржника ознайомився з матеріалами провадження та повідомив виконавця про неможливість виконання рішення суду, оскільки нежитлові приміщення, які ТОВ «Інфокарсервіс» повинно звільнити за рішенням суду, 08.02.2024 опечатані слідчим в межах кримінального провадження №12023025040000167 від 01.09.2023.

Таким чином, боржник не міг виконати рішення суду без дозволу слідчого.

19.08.2024 боржник, стягувач та державний виконавець прибули до приміщень, зазначених у рішенні суду, які були опечатані. Стягувач, яка мала ключі від приміщення, надала виконавцю і представнику боржника доступ до приміщення.

При цьому, представнику боржника було запропоновано вивезти з приміщення наявне там майно, на що той відмовився, оскільки у нього не було дозволу слідчого.

Після цього виконавець описав та передав на зберігання стягувачу наявне в приміщенні майно, та склав акт про невиконання рішення суду.

20.08.2024 боржник отримав постанову виконавця від 19.08.2024 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

На думку скаржника, вказані постанови є безпідставними та неправомірними, оскільки існували об`єктивні причини, які не дозволяли боржнику виконати рішення суду.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2024, прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження у справі. Витребувано в старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинського В.І. належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 75548294. (а.с.44)

Представника скаржника ТОВ «Інфокарсервіс» адвокат Гасер Х.В. в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити, з підстав, викладених у скарзі. Зазначив, що про скасування арешту на приміщення він дізнався лише під час розгляду даної справи від стягувача та її представника. До цього ТОВ «Інфокарсервіс» неодноразово зверталось до слідчого з метою знятття арешту на майно та звільнення приміщення на виконання рішення суду, проте такі звернення результатів не дали. Також слідчий не надавав жодної інформації щодо подальшої долі майна після накладення арешту, оскільки ТОВ «Інфокарсервіс» не було стороною (учасником) кримінального провадження.

Особа, дії якої оскаржуються головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинський В.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги, оскільки викладені у ній обставини не відповідають дійсності, наголосив на тому, що боржник пропустив строк на оскарження постанови від 02.08.2024.

Стягувач ОСОБА_1 та її представник адвокат Слабий О.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог скарги, оскільки викладені у ній обставини не відповідають дійсності. Представник ТОВ «Інфокарсервіс» мав змогу вивезти з приміщення належне йому майно, так як до цього вивозив автомобілі, які там знаходилися. Крім того, арешт на нежитлові приміщення було знято ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.07.2024, тобто на дату відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваних постанов у боржника не було перешкод для виконання рішення суду. Боржник, як особа, на чиє майно був накладений арешт, мав право дізнатись у слідчого про зняття арешту, але не скористався цим правом.

Заслухавши поясненняучасників справи,дослідивши матеріалискарги таматеріали цивільноїсправи №127/23113/23,суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року в справі №466/948/19 зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Таким чином, суд до початку розгляду скарги по суті зобов`язаний перевірити, чи було дотримано скаржником процесуальні строки для звернення до суду зі скаргою.

Судом встановлено, що оскаржувані постанови було винесено 02.08.2024 (а.с.31) та 19.08.2024 (а.с.20)

Постанову від 02.08.2024 боржнику було надіслано рекомендованим листом 06.08.2024 (а.с.32), та як зазначає представник боржника, була отримана ТОВ «Інфокарсервіс» 08.08.2024.

З огляду на викладене, перебіг десятиденного строку для оскарження вказаної постанови почався з наступного дня після отримання боржником її копії, тобто з 09.08.2024.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки закінчення строку на оскарження (18.08.2024) припадало на вихідний день, останнім днем строку на оскарження постанови від 02.08.2024 було 19.08.2024.

Скаргу на дії державного виконавця було подано до суду 30.08.2024 за допомогою системи електронний суд (а.с.1-4).

З огляду на викладене, ТОВ «Інфокарсервіс» звернулося до суду зі скаргою поза межами строку, встановленого законом.

При цьому, в заяві про усунення недоліків від 16.09.2024 представник ТОВ «Інфокарсервіс» заявив клопотання про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця від 02.08.2024. (а.с.17-18)

Клопотання мотивоване тим, що після отримання боржником даної постанови, його представник 18.08.2024 звернувся до виконавчої служби з заявою, в якій зазначав про безпідставність винесення оскаржуваної постанови. При цьому, 19.08.2024 при ознайомленні представника боржника з матеріалами виконавчого провадження виконавець повідомив йому, що штраф від 02.08.2024 буде переглядатись начальником відділу після дослідження обставин, викладених в заяві. Оскільки станом на 30.08.2024 боржник не отримав відповіді на свою заяву, він звернувся до суду з даною скаргою. Отже, пропуск строку на оскарження відбувся з поважних причин.

Судом встановлено, що 18.08.2024 директором ТОВ «Інфокарсервіс» Шамілем Кірімовим за допомогою кваліфікованого електронного підпису були підписані заява про безпідставність накладення штрафу (а.с.26-28) та заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.29-30) Хоча представником скаржника не надано докази відправлення вказаних документів на електронну адресу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд звертає увагу на те, що державний виконавець Макушинський А.І. в судовому засіданні не заперечував проти вказаної обставини.

Дослідивши клопотання представника скаржника про поновлення строку, суд дійшов висновку про те, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ч. 2 ст. 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Строк на оскарження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є процесуальними,можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Виходячи з принципу змагальності, прав та обов`язків сторін у справі суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Суд звертає увагу представника скаржника на те, що скасування постанови, виданої органом державної виконавчої служби, чітко врегульований нормами законодавства, а саме ст.447 ЦПК України та ст.74 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаними нормами визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою.

Частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, оскарження рішень та дій державного виконавця шляхом подання скарги до начальника відділу якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, не передбачено для боржника.

Тобто, єдиним способом для ТОВ «Інфокарсервіс» скасувати постанову про накладення штрафу від 02.08.2024 було звернення до суду зі скаргою в порядку, встановленому законом.

При цьому, представник боржника, знаючи про наявність постанови, яка на його думку, порушує його права, свідомо не звертався зі скаргою до суду, замість цього обрав не передбачений законом спосіб захисту своїх прав, та звернувся з заявою до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Отже, пропуск строку на звернення зі скаргою до суду було допущено виключно внаслідок дій ТОВ «Інфокарсервіс».

Доказів того, що скаргу не було подано у встановлений законом строк внаслідок обставини, що не залежали від волі ТОВ «Інфокарсервіс» суду надано не було.

З огляду на викладене, суд визнає причини пропуску строку на оскарження постанови від 02.08.2024 неповажними, а тому клопотання про поновлення строку на оскарження цієї постанови задоволенню не підлягає.

В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск строків, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії, у даному випадку на подання скарги.

Відповідно до ч.2 ст.126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, чуд дійшов висновку, що скарга ТОВ «Інфокарсервіс», в частині оскарження постанови, винесеної старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиш Сергієм Івановичем від 02.08.2024 у виконавчому провадженні №75548294 підлягає залишенню без розгляду.

Щодо дотримання строків на оскарження постанови від 19.08.2024, то суд дійшов висновку, що вона подана в межах встановленого законом строку.

Вказана постанова була отримана боржником 20.08.2024 на його електронну пошту. (а.с.34 на звороті) Отже, перебіг десятиденного строку для оскарження вказаної постанови почався з наступного дня після отримання боржником її копії, тобто з 21.08.2024.

Таким чином, останнім днем строку на оскарження постанови від 19.08.2024 був 30.08.2024.

Скаргу на дії державного виконавця подано до суду 30.08.2024 за допомогою системи електронний суд (а.с.1-4).

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Інфокарсервіс» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження користування нежитловим приміщенням. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов`язання ТОВ «Інфокарсервіс» звільнити нежитлові приміщення, а саме 1/2000 частки нежитлових приміщень загальною площею 350,2 кв.м., що складається з: літ. «Б-1» на 1-му поверсі приміщення №1; з №1 по №12, №41, №42, №13 загальною площею 321,5 кв.м., кабінет №14 площею 21,3 кв.м., комори №15 площею 5,9 кв.м., туалету №40 площею 1,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.158-160 справи №127/23113/23) В судовому засіданні були присутні представника відповідача ТОВ «Інфокарсервіс» Воронцова О.В. та ОСОБА_3 .

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.05.2024 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інфокарсервіс» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2024 у справі №127/23113/23 відмовлено. (а.с.225-227 справи №127/23113/23)

27.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з заявою про видачу виконавчого листа. (а.с. 66 справи №127/23113/23) Богачук отримала виконавчий лист 8.04.2024, про що свідчить її підпис на вказаній заяві.

24.05.2024 адвокат Слабий О.В. звернувся до ТОВ «Інфокарсервіс» з листом, в якому запропонував зв`язатись директору ОСОБА_4 з ОСОБА_1 та слідчим СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні ОСОБА_5 в строк до 10.06.2024 з метою вирішення питання про отримання особистих речей чи майна, яке не арештоване під час досудового розслідування, з метою виконання рішення суду від 07.02.2024 у справі №127/23113/23. (а.с.41-42)

Вказаний виконавчий лист було пред`явлено на виконання, та постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинського В.І. від 17.07.2024 відкрито виконавче провадження №75548294. У вказаній постанові зазначено, що боржник повинен виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. (а.с.70-71)

Відповідно до акту державного виконавця від 01.08.2024, при виїзді за адресою: м. Вінниця, вул. С.Зулінського, 46, встановлено, що рішення суду не виконано, хоча боржник належним чином повідомлений про час та місце проведення виконавчої дії. (а.с.77)

02.08.2024 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдишом С.І. було винесено постанову про накладення на ТОВ «Інфокарсервіс» штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду у встановлений строк. Зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, зазначено, що 19.08.2024 о 10:00 год. буде проведено повторну перевірку виконання рішення боржником та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. (а.с.80-81)

Як було встановлено судом, дана постанова була отримана боржником 08.08.2024.

19.08.2024 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинським В.І. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, оскільки при виході за місцем вчинення виконавчих дій виявлено майно, яке підлягає опису у зв`язку зі звільненням приміщення. Описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_1 . При вчиненні виконавчих дій був присутній представник боржника ОСОБА_3 (а.с.90-99)

У судовому засіданні встановлено, що станом на 19.08.2024 ТОВ «Інфокарсервіс» не виконало рішення суду. Вказана обставина визнається представником скаржника.

19.08.2024 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинським В.І. винесено постанову, якою на ТОВ «Інфокарсервіс» накладено штраф у сумі 10200 грн. за невиконання рішення суду. (а.с.20)

Крім цього, 19.08.2024 головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинський В.І. направив до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення в порядку ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с.101-103)

Статтею 124 Конституції Українивизначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1, 16, 22 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цьогоЗакону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частин 1, 2статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»,за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно достатті 75 Закону України «Про виконавче провадження»,у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені вище нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас, обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов`язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.

Як встановлено судом, прийняттю спірної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі 10 200 грн. від 19.08.2024 передувало прийняття постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100 грн. від 02.08.2024.

Вказана постанова від 02.08.2024 не була скасована у визначеному законом порядку, скарга в частині визнання вказаної постанови протиправною та її скасування була залишена без розгляду.

Щодо підстав невиконання боржником рішення суду, суд дійшов наступного висновку.

Скаржник у даній скарзі зазначає, що невиконання ТОВ «Інфокарсервіс» рішення суду було викликано незалежними від нього обставинами - приміщення, які ТОВ «Інфокарсервіс» мав звільнити на виконання рішення суду, були арештовані та опечатані в межах кримінального провадження. При цьому, скаржнику не було відомо про те, що станом на дату відкриття виконавчого провадження вказаний арешт був скасований в частині заборон розпорядження і використання.

Така необізнаність, як стверджує представник скаржника, виникла у зв`язку з тим, що слідчий у кримінальному провадженні не повідомив ТОВ «Інфокарсервіс» про скасування арешту та відмовлявся надавати інформацію про статус арештованого майна, оскільки ТОВ «Інфокарсервіс» не є стороною (учасником) кримінального провадження.

Суд критично ставиться до вказаних тверджень, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2023 у справі №127/31836/23 задоволено клопотання дізнавача СД ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Хавари Н.І. про арешт майна. Накладено арешт на майно, а саме: на 1/2000 частки нежитлових приміщень загальною площею 350,2 кв.м., що складається з літ. «Б-1» на 1-му поверсі приміщення №1; з №1 по №12, №41, №42, №13 загальною площею 321,5 кв.м., кабінет №14 площею 21,3 кв.м., комори №15 площею 5,9 кв.м., туалету №40 площею 1,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно належить ОСОБА_1 , яке на підставі договору оренди від 01.09.2017 перебуває в оренді ТОВ «Інфокарсервіс» (раніше ТОВ «Смерічка СТО») із забороною його відчуження, розпорядження та використання. (а.с.23 на звороті-25)

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2024 у справі №127/37606/23 клопотання ТОВ «Інфокарсервіс» в особі керівника ОСОБА_4 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2023 (справа №127/31836/23) в рамках кримінального провадження №12023025040000167, внесеного до ЄРДР 01.09.2023 залишено без задоволення. (а.с.32 на звороті-34)

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що нежитлове приміщення, яке належить ОСОБА_1 та яке повинно звільнити ТОВ «Інфокарсервіс», було опечатане слідчим в межах кримінального провадження №12023025040000167.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі №127/21033/24 клопотання адвоката Слабого О.В. задоволено та скасовано арешт майна, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2023 (справа №127/31836/23) в рамках кримінального провадження №12023025040000167 від 01.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ст.356 К України, а саме:1/2000 частки нежитлових приміщень загальною площею 350,2 кв.м., що складається з літ. «Б-1» на 1-му поверсі приміщення №1; з №1 по №12, №41, №42, №13 загальною площею 321,5 кв.м., кабінет №14 площею 21,3 кв.м., комори №15 площею 5,9 кв.м., туалету №40 площею 1,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в частині його розпорядження та використання. (а.с.64-65)

Відповідно доч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зч.1,2,3ст.64-2КПК України,третьою особою,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,може бутибудь-якафізична абоюридична особи. Правата обов`язкитретьої особи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,виникають змоменту зверненняпрокурора досуду ізклопотанням проарешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.14, 15 ч.3 ст.42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 221цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зістаттею 290цього Кодексу; одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення.

Таким чином, твердження представника скаржника про те, що ТОВ «Інфокарсервіс» не могло отримати інформацію про скасування арешту не відповідає дійсності.

Також судом було встановлено, що ТОВ «Інфокарсервіс» зверталось до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про зняття арешту з майна, і що в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Суд звертає увагу на те, що підставою для відмови в задоволенні клопотання стала його необгрунтованість, а не те, що ТОВ «Інфокарсервіс» не має права звертатися з вказаним клопотанням.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Отже, судом встановлено, що ТОВ «Інфокарсервіс» було відомо як про існування арешту, так і про обов`язок виконати рішення суду.

Проте, представником скаржника не надано, та в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ТОВ «Інфокарсервіс» зверталось до слідчого у кримінальному провадженні №12023025040000167 з метою отримання інформації про статус накладеного арешту на майно (зокрема, чи не був він знятий) або з метою отримати дозвіл на виконання рішення суду від 07.02.2024 у справі №127/23113/23. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ТОВ «Інфокарсервіс» вчиняло дії, спрямовані на узгодження порядку виконання рішення з ОСОБА_1 .

Таким чином, невиконання рішення суду від 07.02.2024 у справі №127/23113/23 відбулося внаслідок бездіяльності ТОВ «Інфокарсервіс», тобто не через обставини, які не залежали від його волі.

Враховуючи викладене, постанова, винесена 19.08.2024 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинським В.І. у виконавчому провадженні №75548294 про накладення на ТОВ «Інфокарсервіс» штрафу за невиконання рішення суду винесена правомірно і скасуванню не підлягає.

З огляду на викладене, в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючисьст. 183 СК України, ст.11,18,26, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 42, 64-2, 174 КПК України, ст. 12, 13, 76, 80, 81, 120, 126, 127, 258, 259, 260, 263, 447, 449, 450, 451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокарсервіс» Кірімова Шаміля Руслановича про поновлення строку на оскарження постанови старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиш Сергія Івановича від 02.08.2024 у виконавчому провадженні №75548294 відмовити.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокарсервіс», особа, дії якої оскаржуються старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинський Владислав Іванович, стягувач ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов в частині оскарження постанови, винесеної старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиш Сергієм Івановичем від 02.08.2024 у виконавчому провадженні №75548294 залишити без розгляду.

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокарсервіс», особа, дії якої оскаржуються старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинський Владислав Іванович, стягувач ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, винесеної старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинський Владислав Іванович від 19.08.2024 у виконавчому провадженні №75548294 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя