Ухвала

від 19.11.2024 по справі 127/7492/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/7492/24

Провадження № 1-кп/127/221/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці, в режимі відеоконференції з представником потерпілої юридичної особи, клопотання захисника про зміну обраного запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення розміру застави у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001106 від 18.07.2023,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд змінити обвинуваченому застосовану до нього міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, або розглянути можливість зменшення розміру застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання мотивував тим, що обвинувачений надто довго утримується під вартою, а визначений у 2000000 (два мільйони) розмір застави є надмірним для нього. Вважає, що ризики, які зазначені прокурором у клопотаннях про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, жодним чином не доведені та не обґрунтовані. ОСОБА_4 раніше несудимий, перебуває у зареєстрованому шлюбі, також на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, відтак у нього наявні стійкі родинні зв`язки, має постійне місце проживання звідки, до взяття під варту, не відлучався.

Не внесення з січня 2024 року по листопад 2024 року застави у визначеному судом розмірі говорить про те, що дана сума для ОСОБА_4 є надмірною. На переконання захисника, застава не має бути каральним інструментом, а її надмірний розмір може перетворити її на безальтернативне ув`язнення.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор заперечував проти заявленого захисником клопотання.

Вислухавши клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Згідно з ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені 63 епізодів злочинної діяльності. Кожен з інкримінованих йому злочинів відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким. Тому, у випадку доведення його вини, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з відповідним додатковим покаранням.

Таким чином, існують ризики, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти умисні корисливі злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінальних правопорушень та загальною сумою матеріального збитку, яка становить 4588971,31 грн.

Окрім того, обвинувачений без застосування дієвого запобіжного заходу може переховуватись від суду. Також ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків з метою зміни останніми своїх показань на його користь, чи іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження судом.

На переконання суду, застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого, запобіжного заходу буде недостатньо суворим запобіжним заходом, з огляду на вищезазначені обставини.

Домашній арешт є малоефективним запобіжним заходом для переконання, що обвинувачений не буде переховуватися від суду, усвідомлюючи можливість відбування покарання в місцях позбавлення волі. Жодного переконливого аргументу на спростування цих обставин стороною захисту у своєму клопотанні не наведено.

Крім того, застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов`язання не тільки на обвинуваченого, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого, а саме на заставодавця.

Так, застава забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, покладених на нього як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених судом, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За змістом ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 182 КК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованих йому злочинів, їх кількість, значний розмір шкоди, завданої цими злочинами, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а також стадію судового розгляду, суд приходить до переконання про відсутність наразі підстав для задоволення клопотання захисника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисникапро зміну ОСОБА_4 обраного запобіжногозаходу надомашній арештабо зменшеннярозміру застави залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: