Рішення

від 19.11.2024 по справі 907/609/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р. м. УжгородСправа № 907/609/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауреліа», м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 30 450,99 грн

За участю представників:

позивача Крисевич В.П., в порядку самопредставництва;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауреліа» 21 887,74 грн заборгованості по тілу кредиту 3036,58 грн заборгованості по відсоткам, 4080,67 грн інфляційних втрат та 1446,00 грн 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання за додатковим договором від 20 квітня 2017 року про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» до договору № 1М-061/11 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг від 21 грудня 2011 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/609/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 червня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03 липня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Надалі, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 09 вересня 2024 року призначив справу №907/609/24 до розгляду у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 26 вересня 2024 року, а також зобов`язав позивача надати суду, в строк до 25 вересня 2024 року, докази надання відповідачу грошових коштів за договором про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 1М-061/11 від 21 грудня 2011 року.

У зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 09.09.2024 щодо надання витребуваних судом документів ухвалою від 26.09.2024 відкладено судове засідання у справі на 09.10.2024, повторно зобов`язано позивача надати суду, в строк до 05 жовтня 2024 року докази надання відповідачу грошових коштів за договором про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг № 1М-061/11 від 21 грудня 2011 року, явку позивача у судове засідання визнано обов`язковою та роз`яснено ТОВ «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» правові наслідки невиконання ухвали суду в частині надання доказів та наслідки неявки в судове засідання без поважних причин.

01 жовтня 2024 року від позивача у справі надійшли витребувані судом відповідно до ухвал від 09.09.2024 та від 26.09.2024 документи.

В судовому засіданні 09.10.2024 за участю представників сторін оголошено перерву до 15.10.2024 у зв`язку з виникненням технічних причин, що унеможливлювали участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Надалі, в судовому засіданні 15.10.2024 судом заслухано вступні слова представників сторін та, з урахуванням заслуханих заперечень відповідача проти задоволення позову, в судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2024, зі встановленням учасникам справи строку до 14.11.2024 для подання доказів на підтвердження надання грошових коштів за додатковим договором від 20 квітня 2017 року про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний».

13 листопада 2024 року від позивача у справі надійшло клопотання від 13.11.2024, до якого долучено копії меморіального ордеру № АСОА0009 від 06.05.2019 про видачу відповідачу кредитних коштів в розмірі 21 887,74 грн та банківську виписку АТ «ОТП Банк» по рахунку ТОВ «Ауреліа» 20634010355131 за період з 20.04.2017 року по 05.06.2019 року.

Присутній в судовому засіданні 19.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з визначених в позовній заяві підстав, надав суду додаткові пояснення щодо ініційованого ТОВ «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» позову.

Відповідач в судове засідання 19.11.2024 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується розпискою керівника ТОВ «Ауреліа» Плеша Ю.Ю. про ознайомлення з датою наступного судового засідання, що надана після закінчення судового засідання 15.10.2024 року.

Правом надати додаткові докази на спростування факту отримання грошових коштів за додатковим договором від 20 квітня 2017 року про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» у встановленій в протокольній ухвалі від 15.10.2024 строк відповідач не скористався.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатньо часу та можливості надати докази, які мають значення для розгляду справи по суті, а його неявка в судове засідання 19.11.2024 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Додатковим договором про надання банківської послуги овердрафт «Гостинний» від 20.04.2017 до Договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг №1М-061/11 від 21.12.2011 зобов`язань по поверненню отриманого овердрафту у визначений договором строк, сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого в Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауреліа» утворилася заборгованість в розмірі 21 887,74 грн за кредитом, 3036,58 грн по сплаті відсотків за користування кредитом, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 4080,67 грн інфляційних втрат та 1446,00 грн 3% річних.

Позивач, з посиланням на укладені 12.12.2019 Договори про відступлення права вимоги за №12/12/19/1 та №12/12К зазначає, що право вимоги належного виконання відповідачем зобов`язань за договором овердрафту належить ТОВ «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», а відтак Товариством подано до Господарського суду позов про стягнення з відповідача зазначених сум заборгованості.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем не подано суду відзив на позов в розумінні ст.ст. 165, 178 ГПК України. Водночас, згідно з наданими представником відповідача в судовому засіданні 15.10.2024 поясненнями позовні вимоги ТОВ «Ауреліа» заперечує в повному обсязі, зазначаючи про неналежність ОСОБА_1 як представника позивача, відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження надання кредитних коштів відповідачу, невідповідність та суперечність поданих позивачем банківських виписок.

Крім того, згідно з поданою суду заявою від 09.10.2024 відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

21 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», як Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ауреліа», як Клієнтом укладено Договір №1М-061/11 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково - касового обслуговування та надання інших банківських послуг (далі - Договір №1М-061/11), відповідно до п. 1.1. якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок(и) (далі - Рахунок), а також виконує за Рахунком операції відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору №1М-061/11, клієнт та банк погодились, що дія цього Договору рівною мірою поширюється на всі рахунки (крім карткових та депозитних рахунків), відкриті клієнтом у Банку.

В подальшому, 20 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», як Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ауреліа», як Клієнтом укладено Додатковий договір про надання банківської послуги Овердрафт «Гостинний» до Договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково - касового обслуговування та надання інших банківських послуг (надалі Кредитний договір).

У відповідності до п.1.1 Кредитного договору, банк надає клієнту банківський кредит Овердрафт у валюті UAH, що є Банківською послугою, а Клієнт отримує його та зобов`язується повертати використану суму Овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим Овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначені цим договором та Правилами надання та користування банківського послугою овердрафт «Гостинний» (надалі - Правила). Банківська послуга надається у розмірі Ліміту Банківської послуги, та який визначений у Правилах. На момент укладення цього Договору Доступний Ліміт Банківської послуги становить 51 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, за користування Банківською послугою Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі Стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами. На дату укладення цього договору Стандартний розмір процентної ставки становить 25 % річних. Клієнт також сплачує банку комісійну винагороду, порядок нарахування та строк оплати якої визначається тарифами банку. Банківський рахунок, що використовується для надання Банківської послуги: 26008101355131.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору, підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Правилами, що розміщені на Інтернет сайті Банку (www.otpbank.com.ua), погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно виконувати свої обов`язки, визначені ними. Правила є невід`ємною частиною договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами.

Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом Строку дії Ліміту Банківської послуги, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У відповідності до п. 2.3. Кредитного договору, банк має право відступити, повністю чи частково свої права вимоги за договором третій особі. Підписанням цього договору клієнт надає свою згоду на таке відступлення права вимоги за Договором третій особі.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ауреліа» №10 від 18.04.2017 директору надано право підпису від імені ТОВ «Ауреліа» Додаткового договору до договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг про надання банківської послуги овердрафт з Банком, а відповідно до клопотання від 19.04.2018 за №0403/2017 керівник відповідача просив Банк розглянути можливість надання овердрафту в розмірі 1 000 000,00 грн для поповнення обігових коштів.

Матеріали справи, а саме виписки по розрахунковому рахунку відповідача №20634010355131 за період з 20.04.2017 року по 05.06.2019 року, меморіальний ордер № АСОА0009 від 06.05.2019 свідчать, що на виконання умов Кредитного договору Банком надано Клієнту кредит (овердрафт) в сумі 21 887,74 грн.

При цьому, як свідчать надані позивачем виписки по розрахункових рахунках відповідача №20634010355131, №206310000491, №206890010671, 20688000355131, на яких здійснювався облік строкової та простроченої заборгованості по тілу кредиту, нарахованих та прострочених відсотків за період з 06.05.2019 по 12.12.2019 свідчать, що відповідачем як Позичальником за Кредитним договором неналежним чином виконувалися зобов`язання по повернення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 12.12.2019 допущено заборгованість по Кредитному договору, яка за позицією позивача становить 24 924,32 грн., з яких:

- 21 887,74 грн прострочена заборгованість за кредитом;

- 3036,58 грн прострочена заборгованість по процентах.

У подальшому, 12 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк», як Первісним кредитором та Товариством з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», як Новим кредитором було укладено Договір відступлення права вимоги №12/12/19/1 (надалі - Договір відступлення 1).

Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення 1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі, а Новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього договору, та які укладені між Первісним кредитором та боржниками, а саме: Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в реєстрі вимог (згідно Додатку 1 до цього договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов`язків та зобов`язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом - Право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього договору.

Згідно з п. 2.4 Договору відступлення 1 Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

У відповідності до п. 2.5 Договору відступлення 1, права вимоги за кредитними договорами переходять до Нового кредитора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п. 3 цього договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору відступлення 1 Новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов`язання за цим договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги без згоди Первісного кредитора.

Пунктом 2.7 Договору відступлення 1 визначено, що передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі реєстру вимог. Укладення цього договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.

У відповідності до п. 3.1 Договору відступлення 1, сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги, згідно цього договору зазначена в додатку № 5 до цього договору.

Згідно з п. 3.2 Договору відступлення 1, Новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1. цього договору, до 18 години дня в день підписання акту приймання-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок Первісного кредитора.

Відповідно до п. 3.3 Договору відступлення 1, у випадку, якщо після переходу до Нового кредитора права вимоги, Первісний кредитор отримає від боржників/ майнових поручителів та поручителів за договорами забезпечення/або будь-яких третіх осіб будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості за кредитними договорами, Первісний кредитор спрямовує ці кошти за наступними реквізитами Нового кредитора. Перерахування грошових коштів буде здійснюватися тільки протягом 12 місяців з дати підписання договору. Після спливу 12 місяців, якщо від боржників будуть надходити кошти, то вони не будуть перераховуватись за вказаними вище реквізитами, а будуть повертатися на рахунок звідки прийшов платіж.

Пунктом 7.1 Договору відступлення 1 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до підписаних сторонами Договору відступлення 1 Додатку №1 «Реєстр вимог», Додатку № 2 «Акт № 1 прийому - передачі кредитних документів» та Додатку №3 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог» до Договору відступлення права вимоги №12/12/19/1 від 12.12.2019 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв згідно з вимогами п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги №12/12/19/1 від 12.12.2019 документацію боржників, перелічених в Таблиці №1 Реєстру вимог та Актів прийому-передачі, зокрема ТОВ «Ауреліа» (п. 4 Реєстру вимог та Актів прийому-передачі).

При цьому, відповідно до п. 2 Додатку №3 до Договору відступлення 1 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог» Новий кредитор у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо здійснення оплати Первісному кредитору вартості Права вимоги, у сумі, у строки та за реквізитами, визначеними у Договорі.

Надалі, 12.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», як Новим кредитором було укладено Договір про відступлення права вимоги №12/12/К (надалі - Договір відступлення 2).

Згідно з п. 2.1 Договору відступлення 2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а Новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі вимог, наведеному у додатку 1 до цього договору, та за яким право вимоги належить Первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги № 12/12/19/1 від 12.12.2019, укладеного між Первісним кредитором та AT «ОТП Банк, а саме: Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань, які виникли за кредитними договорами, в розмірах, зазначених в Реєстрі вимог (згідно додатку 1 до цього договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов`язків та зобов`язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом - право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору відступлення 2 Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Права вимоги за кредитними договорами переходять до Нового кредитора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п. 3 цього договору (п. 2.5. Договору відступлення 2).

Згідно з п. 2.6 Договору відступлення 2 Новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов`язання за цим договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги без згоди Первісного кредитора.

Пунктом 2.7 Договору відступлення 2 визначено, що передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту приймання- передачі Реєстру вимог. Укладення цього договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.

У відповідності до п. 3.1 Договору відступлення 2, сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги згідно цього договору, зазначена в додатку №5 до цього договору.

За умовами п. 3.2 Договору відступлення 2 Новий кредитор зобов`язується сплатити Первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1. цього договору, до 18 години дня в день підписання акту приймання-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок Первісного кредитора.

Відповідно до п. 3.3 Договору відступлення 2 у випадку, якщо після переходу до Нового кредитора права вимоги, Первісний кредитор отримав від боржників/ майнових поручителів та поручителів за договорами забезпечення/або будь-яких третіх осіб будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості за кредитними договорами, Первісний кредитор спрямовує ці кошти за реквізитами Нового кредитора. Перерахування грошових коштів буде здійснюватися тільки протягом 12 місяців з дати підписання договору. Після спливу 12 місяців, якщо від боржників будуть надходити кошти, то вони не будуть перераховуватися за вказаними вище реквізитами, а будуть повертатися на рахунок звідки прийшов платіж.

Згідно з п. 4.1 Договору відступлення 2 після здійснення оплати, передбаченої Розділом 3 цього договору, Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору кредитні документи, а також інші документи, які засвідчують права, що відступаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за актом прийому-передачі кредитних документів (додаток 3 до цього договору) в день внесення оплати. Розкриття банківської таємниці у зв`язку з передачею кредитного портфелю та, зокрема, кредитних договорів Новому кредитору вважається дозволеним розкриттям банківської таємниці та не є порушенням чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.2 Договору відступлення 2 Первісний кредитор зобов`язаний підготувати та передати по два примірники письмових повідомлень (листи) боржникам та поручителям/майновим поручителям про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення за формою, погодженою сторонами в додатку 5 до цього договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати внесення оплати у відповідності до п.3.2. цього договору. Новий кредитор самостійно не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі Первісним кредитором повідомлень (листів) про відступлення права вимоги здійснює таке повідомлення за власний рахунок. Сторони погодились, що письмові повідомлення (листи) боржникам та поручителям про відступлення права вимоги за кредитними договорами, зареєстроване місце проживання яких на непідконтрольній українській владі території зони проведення АТО, Новий кредитор направить не пізніше 20 робочих днів з моменту відновлення роботи УДППЗ «Укрпошта» на вказаній території.

Пунктом 7.1 Договору відступлення 2 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до підписаних сторонами Договору відступлення 2 Додатку №1 «Реєстр вимог», Додатку № 2 «Акт № 1 прийому - передачі кредитних документів» та Додатку №3 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог» до Договору відступлення права вимоги №12/12/К від 12.12.2019 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв згідно з вимогами п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги №12/12/К від 12.12.2019 документацію боржників, перелічених в Таблиці №1 Реєстру вимог та Актів прийому-передачі, зокрема ТОВ «Ауреліа» (п. 4 Реєстру вимог та Актів прийому-передачі).

При цьому, відповідно до п. 2 Додатку №3 до Договору відступлення 1 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог» Новий кредитом у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо здійснення оплати Первісному кредитору вартості Права вимоги, у сумі, у строки та за реквізитами, визначеними у Договорі.

На виконання умов Договору відступлення 2 позивач 25.01.2020 направив відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги вимогу-претензію № 12/12/К-16 від 19.12.2019, яким повідомив про відступлення права вимог та вимагав сплатити заборгованість у розмірі 24 924,32 грн.

Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем до Господарського суду з позовом, предметом якого визначено стягнення з ТОВ «Ауреліа» 21 887,74 грн за кредитом, 3036,58 грн по сплаті відсотків за користування кредитом, за несвоєчасну сплату якої позивачем за період з 12.12.2019 по 23.02.2022 нараховано 4080,67 грн інфляційних втрат та 1446,00 грн 3% річних.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи, а саме: виписки по розрахункових рахунках відповідача №20634010355131, №206310000491, на яких здійснювався облік заборгованості по тілу кредиту за період з 20.04.2017 по 12.12.2019 свідчать, що правопопередником позивача у спірних правовідносинах АТ «ОТП Банк» належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором щодо надання відповідачу строкового кредиту (овердрафту) в розмірі 51 000,00 грн, з яких ТОВ «Ауреліа» використано 21 887,74 грн грошових коштів, в той же час відповідачем порушено умови Договору щодо своєчасного (в строк, що зазначений в 2.1. Кредитного договору) погашення заборгованості за отриманим кредитом, у зв`язку з чим станом на 12.12.2019 року заборгованість Позичальника перед Банком по тілу кредиту становить 21 887,74 грн, що не заперечено відповідачем у справі належними та допустимими доказами.

Суд, при цьому, приймає до уваги, що наданими позивачем доказами, зокрема, банківськими виписками за період з 20.04.2017 по 12.12.2019, меморіальним ордером № АСОА0009 від 06.05.2019 підтверджується надання Банком на підставі Кредитного договору грошових коштів відповідачу в розмірі 21 887,74 грн, а ТОВ «Ауреліа», в свою чергу, не спростовано факту їх отримання чи погашення отриманого кредиту, незважаючи на надану судом можливість подання таких доказів відповідно до протокольної ухвали від 15.10.2024 року.

Критично оцінюються судом також заперечення відповідача з приводу неналежного представника позивача тимчасово виконуючого обов`язки директора Крисевич В.П., позаяк відповідні відомості про керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» ОСОБА_1 містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як на час пред`явлення позову в даній справі (виписка з реєстру від 28.07.2023), так і станом на дату прийняття рішення у справі.

Відповідно до п. 13) ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, вказаними положенням Закону встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР та, за відсутності доказів на спростування відомостей реєстру, в суду відсутні підстави вважати ОСОБА_1 неналежним представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, суд констатує, що Цивільним кодексом України встановлено можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України).

За встановленими у справі обставинами, з укладенням 12 грудня 2019 Договорів відступлення 1 та 2 відбулася зміна Кредитодавця за Кредитним договором з Банку (АТ «ОТП Банк») на позивача у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс», яким на час розгляду справи в суді у встановленому законом порядку набуто право вимоги належного виконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі й право звернення до суду за захистом порушеного права.

При цьому, суд враховує, що позивачем надано суду належні докази виконання сторонами Договорів відступлення 1 та 2 в частині оплати Новими кредиторами набутого від Первісних кредиторів права вимоги, про що переконливо свідчать пункти 2 Додатків №3 до Договорів відступлення 1, 2 «Акт приймання-передачі Реєстру вимог».

За таких обставин, прострочена заборгованість відповідача за Кредитним договором по поверненню отриманого кредиту (овердрафту) становить 21 887,74 грн, що не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо вимог про стягнення процентів.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування та на умовах, що визначені Кредитним договором.

За встановленими у справі обставинами в п. 1.2. Кредитного договору визначено право Банку нараховувати проценти на підставі Стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами надання та користування банківською послугою овердрафт «Гостинний», ознайомлення відповідачем з якими підтверджено в п. 1.3. Кредитного договору.

При цьому, позивачем не надано суду відповідних Правил надання та користування банківською послугою овердрафт «Гостинний», як і відсутня відповідна редакція Правил, яка була чинна на час укладення Кредитного договору або надання кредиту не веб-сайті АТ «ОТП Банк» (https://www.otpbank.com.ua/smb/products-financing/welcome-overdraft/arkhiv-dokumentiv/).

Відсутність в матеріалах справи означених Правил спростовує підставність аргументів позивача про стягнення з відповідача нарахованих Банком 3036,58 грн відсотків за користування кредитором, позаяк в такому разі не доведеним є ні розмір процентної ставки, ні порядок оплати процентів, ані строк їх нарахування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Також, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що суду не надано доказів встановлення сторонами Кредитного договору розміру процентної ставки, порядку оплати процентів, строку їх нарахування, а безпосередньо умовами Кредитного договору від 20.04.2017 не визначено обов`язку відповідача сплачувати проценти за користування кредитом в конкретному розмірі за отриманим в травні 2018 року кредитом та, зокрема, після закінчення строку кредитування в розмірі, передбаченому п. 1.2. Кредитного договору, а відтак, не можуть вважатися правомірними вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим, в задоволенні позовних вимог про стягнення 3036,58 грн процентів за користування кредитом слід відмовити.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, за несвоєчасну сплату тіла кредиту відповідачу за період з 12.12.2019 року по 23.02.2022 року нараховано 3% річних в розмірі 1446,00 грн та інфляційні втрати на суму 4080,67 грн.

В той же час, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в частині нарахованих відсотків річних, судом встановлено, що їх розмір за означений позивачем період є більшим та становить 1446,39 грн.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача нарахованих позивачем за період з 12.12.2019 року по 23.02.2022 року 3% річних в сумі 1446,00 грн.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу втрат від інфляції за період з 12.12.2019 року по 23.02.2022 року в сумі 4080,67 грн, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовної давності.

Надаючи оцінку заяві відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд враховує таке.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України, зокрема, за приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки, яка за приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням викладеного, в спірних правовідносинах початок перебігу для позивача строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором пов`язується зі спливом строку виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту, що за відсутності в матеріалах справи Правил зі встановленим Строком дії Ліміту Банківської послуги, пов`язується з винесенням кредиту на прострочку відповідно до банківських виписок по розрахункових рахунках відповідача №20634010355131, №206310000491, на яких здійснювався облік заборгованості по тілу кредиту за період з 20.04.2017 по 12.12.2019, тобто з 05.06.2019 та, відповідно до ст. 257 ЦК України такий строк для позивача триває до 04.06.2022 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон України набрав чинності 02.04.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами та доповненнями) на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин, який з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) неодноразово продовжувався, востаннє до 30.06.2023 року.

Окрім того, відповідно до п.п. 2) п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022 (який набрав чинності 17.03.2022) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

В подальшому, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» 3450-IX від 08.11.2023 (який набрав чинності 30.01.2024) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 01 травня 2023 №254/2023, затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023, Указом №451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України №3275-ІХ від 27.07.2023, Указом №734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, Указом №49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, Указом №271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, Указом №469/2024 від 23.07.2024, затвердженим Законом України № 3891-IX від 23.07.2024 та Указом №740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України № 4024-IX від 29.10.2024, востаннє з 10.11.2024 строком на 90 діб.

З урахуванням викладеного, з 12.03.2020 встановлені в ст. 257 ЦК України строки позовної давності на підставі п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) тобто до 30.06.2023, а з 17.03.2022 такі строки продовжені на підставі п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану») до 30.01.2024, а в подальшому, тобто з 30.01.2024, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» перебіг позовної давності зупиняється на підставі нової редакції п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що з 12 березня 2020 року перебіг строків позовної давності продовжено спершу відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (до 30.06.2023), а з 17.03.2022 такі строки продовжено вже на підставі п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, слід вважати, що позаяк позивач звернувся з даним позовом до суду 18.06.2024, тобто в межах продовжених законом строків позовної давності, у зв`язку з чим в задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності належить відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауреліа» (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Чернишевського, буд. 38, кв. 8, код ЄДРПОУ 37958026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Прайм Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 41677971) 21 887,74 грн (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят сім гривень 74 копійок) заборгованості, 1446,00 грн (одну тисячу чотириста сорок шість гривень 00 копійок) 3% річних, 4080,67 грн (чотири тисячі вісімдесят гривень 67 копійок) втрат від інфляції та 2726,05 грн (дві тисячі сімсот двадцять шість гривень 05 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 листопада 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.