Рішення

від 20.11.2024 по справі 909/668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/668/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКА",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛ КОМЕРЦ",

про стягнення 197 517, 37 грн, з яких 190 658, 30 грн - заборгованості за поставлений товар, 3 842, 83 грн інфляційні втрати, 3 016 грн 3% річних,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. ТОВ "Лука" звернулось з позовом до ТОВ "Крістал Комерц" про стягнення 197 517 грн, з яких 190 658, 30 грн - заборгованості за поставлений товар, 3 842, 83 грн інфляційні втрати, 3 016 грн 3% річних.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 24.07.2024).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2. Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. В ч. 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач не має електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з ЄДРЮОФОПГФ від 16.07.2024. Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованим списком розсилки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

відсутність особи за адресою місцезнаходження.На адресу суду повернулося поштове відправлення 0600944424536 із відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

2.3. Суд в ухвалі про відкриття провадження повідомив відповідачу, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач відзив на позов не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

2.4. Позивач подав заяву від 27.08.2024 (вх.№ 30.08.2024) про визначення позовних вимог.

Вказану заяву обґрунтовує тим, що ним заявлено суму до стягнення у розмірі 197 517, 37 грн, з яких 190 658, 30 грн - заборгованості за поставлений товар, 3 842, 83 грн інфляційні втрати, 3 016 грн 3% річних. Проте в прохальній частині позовної заяви було допущено описку, а саме помилково вказано стягнути 3% річних у розмірі 2 781, 82 грн. Відповідно до поданого розрахунку 3% річних та в самій позовній заяві вказана сума до стягнення 3 % річних 3 016, 24 грн. Просить поновити строк для подання цієї заяви та викласти позовні вимоги в такій редакції - стягнути 190 658, 30 грн заборгованості за поставлений товар, 3 842, 83 грн інфляційних втрат та 3 016 грн 3% річних.

Суд відповідно до Суд відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку на подання заяви та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України прийняв до розгляду заяву позивача від 27.08.2024 (вх. №13713/24 від 30.08.2024) про визначення позовних вимог.

ч. 1 ст. 119 ГПК України суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку на подання заяви та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України прийняв до розгляду заяву позивача від 27.08.2024 (вх. №13713/24 від 30.08.2024) про визначення позовних вимог.2.5. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді та її перебуванням у черговій річній відпустці рішення ухвалено 20.11.2024.

3. Зміст заяв по суті справи.

3.1. Позовна заява від 09.07.2024 (вх.№ 6347/24).

Позовні вимоги мотивує тим, що за період 2023 року позивач поставив відповідачу товар на суму 324 658 грн згідно з видатковими накладними № 0046 від 14.09.2023 на суму 84 000 грн, № 0050 від 19.10.2023 на суму 50 021, 10 грн, № 0069 від 07.12.2023 на суму 190 637, 20 грн. Відповідач здійснив оплату частково в сумі 134 000 грн. Заборгованість в розмірі 190 658, 30 грн підтверджується актом звірки розрахунків від 31.12.2023 і відповідачем не оплачена. За прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 30.12.2023 до 09.07.2024 нарахував інфляційні втрати та 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 193, 265 ГК України, ст. 207, 530, 610, 625, 626, 639 ЦК України.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між ТОВ "Лука" як постачальником та ТОВ "Крістал Комерц" як покупцем було укладено договір поставки у спрощений спосіб (далі - Договір) шляхом прийняття замовлення покупця та фактичної поставки товару за видатковими накладними.

4.2. Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 324 658, 30 грн, що підтверджується видатковою накладною від 14.09.2023 №0046 на загальну суму 84 000 грн, видатковою накладною від 19.10.2023 №0050 на загальну суму 50 021, 10 грн, видатковою накладною від 07.12.2023 № 0069 на загальну суму 190 637, 20 грн.

4.3. Відповідач частково оплатив поставлений товар, оплату у розмірі 190 658, 30 грн не здійснив, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 2023 року.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Суд встановив, що між сторонами був укладений договір поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.3. Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як передбачено в ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відсутні докази домовленості сторін щодо строку оплати товару, а факт його поставки підтверджено видатковими накладними, то застосовуються положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, згідно з якими відповідач був зобов`язаний оплатити товар одразу після його прийняття.

5.4. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар на суму 324 658, 30 грн, а відповідач оплату товару у розмірі 190 658, 30 не здійснив.

5.5. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, позивач за період з 31.12.2023 до 09.07.2024 визначив суму інфляційних втрат 3 842, 83 грн та 3% річних - 3 016, 24 грн.

Суд здійснив перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановив, що сума інфляційних втрат за період прострочення 31.12.2023 до 09.07.2024 становить 8 121.85 грн.

[Період прострочення №1]: 30.12.2023 09.07.2024.

[Сума заборгованості] = 190 658. 30 грн.

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: січ. 2024 = 100.4, лют. 2024 = 100.3, бер. 2024 = 100.5, квіт. 2024 = 100.2, трав. 2024 = 100.6, черв. 2024 = 102.2;

[Сукупний індекс інфляції] = 100.4:100 (січ. 2024) * 100.3:100 (лют. 2024) * 100.5:100 (бер. 2024) * 100.2:100 (квіт. 2024) * 100.6:100 (трав. 2024) * 102.2:100 (черв. 2024) = 1.04259900.

[Інфляційне нарахування] = 190 658.30 * 1.04259900 190 658. 30 = 8 121.85 грн.

Проте суд вирішує спір в межах позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат, що визначена позивачем, - 3 842, 83 грн.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача щодо 3% річних і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно.

6. Висновок суду.

6.1. Позов належить задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 197 517, 37 грн, з яких 190 658, 30 грн заборгованості за поставлений товар, 3 842, 83 грн інфляційні втрати, 3 016 грн 3% річних.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн, що підтверджується квитанцією ID 0389-5825-9176-0177 від 09.07.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

7.3. Крім того, в позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 15 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наведених доказів позивач не надав. А тому відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛ КОМЕРЦ" (вул. Руставелі Шота, буд. 1, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 43138123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКА" (вул. Побутова, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 78501, ідентифікаційний код 22179465) 197 517, 37 грн (сто дев`яносто сім тисяч п`ятсот сімнадцять гривень тридцять сім копійок), з яких 190 658, 30 грн заборгованість за поставлений товар, 3 842, 83 грн інфляційні втрати, 3 016 грн 3% річних, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.11.2024.

Суддя О. В. Малєєва