Ухвала

від 18.11.2024 по справі 910/13873/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.11.2024Справа № 910/13873/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зміну кредитного договору

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", в якому просить суд:

- визнати обставини збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойові дії та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях, неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» (код ЄДРПОУ 34086384) на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами, які сторони кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 року під час укладання не могли передбачити та які призвели до неможливості здійснення основного виду господарської діяльності і як наслідок неможливості виконання зобов`язань за кредитним договором № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 року;

- внести зміни до умов кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 р. шляхом внесення до розділу 8 «Прикінцеві положення» додаткового пункту 8.12 у редакції, наведеній у позовній заяві.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у господарському процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує господарське судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням господарського судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування доказів в інших судових справах або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі. Недопустимим з огляду на завдання господарського судочинства є ініціювання окремого позовного провадження з метою створення передумов для визнання певного доказу у майбутньому судовому розгляді належним та допустимим або навпаки. Такі позови не підлягають судовому розгляду.

При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.

Отже, позовна вимога про визнання обставини збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойові дії та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях та неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами є вимогою про встановлення певних юридичних фактів, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Положеннями ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

З огляду на вказане позовна заява підлягає поверненню у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

За змістом ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 5 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівські надра" і додані до неї документи повернути заявнику.

2. Звернути увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов