Ухвала

від 20.11.2024 по справі 478/1572/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1572/24 пров. №1-в/478/487/2024

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо засудженого ОСОБА_4 у відповідність доЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX,

В с т а н о в и в:

ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо ОСОБА_4 у відповідність до Закону України від 18.07.2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Подання обґрунтоване тим, що у ДУ «Казанківськавиправна колонія(№93)» відбуває покарання ОСОБА_4 засуджений: 1) 16.02.2023 року вироком Братського районного суду Миколаївської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1і п.2ч.1ст.76КК України; 2) 19.03.2024 року вироком Братського районного суду Миколаївської області за ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

Однак, 09.08.2024 року набрав чинностіЗакон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни дост.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністрація ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» посилаючись на те, що відповідно до ч.1ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але судимість не знято і не погашено, просить вирішити питання щодо приведення вироків відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX.

Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали суду письмові заяви про розгляд подання в їх відсутності, просили задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання.

Суд, вивчивши подання та перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно із ч.1ст.539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 2 ч.2ст.539 КПК Українипередбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Відповідно до п.13 ч.1ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Частинами 2 і 3ст.74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Братського районного суду Миколаївської області від 16.02.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1і п.2ч.1ст.76КК України.

Вирок набрав законної сили 20.03.2023 року.

Вироком Братського районного суду Миколаївської області від 19.03.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок набрав законної сили 19.04.2024 року.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон №3886-ІХ).

Цим Законом ст.51Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6ст.3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX від 02.12.2021 рокувстановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі2481 грн, а отже сума соціальної пільги становить 1240 грн 50 коп., тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 2481 грн.

Таким чином, згідно з Законом №3886-ХІ, кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2481 грн, вчинене у 2022 році.

Відповідно до вироку Братського районного суду Миколаївської області від 16.02.2023 року ОСОБА_4 своїми протиправними діями, що мали місце: 09.12.2022 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 800 грн; 11.12.2022 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 3760 грн, що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481 грн); 12.12.2022 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на суму 650 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 рокувстановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі2684 грн, а отже сума соціальної пільги становить 1 342 грн, тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 2684 грн.

Таким чином, згідно з Законом №3886-ХІ, кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2684 грн, вчинене у 2023 році.

Згідно вироку Братського районного суду Миколаївської області від 19.03.2024 року ОСОБА_4 своїми протиправними діями, що мали місце: 26.10.2023 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на суму 2747 грн 20 коп., що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн); 26.10.2023 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на суму 2100 грн; 30.10.2023 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на суму 3040 грн 96 коп., що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн); 16.11.2023 року таємно, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку завдавши матеріальну шкоду потерпілій на суму 3300 грн, що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).

Відповідно до ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК Україникримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1ст.5 КК України)

Таким чином, з наведеного вбачається, що, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення наведеної вище ч.2 ст.4ККУкраїни та ч.1 ст.5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 2481 грн та до 2684 грн на час, до якого відносяться інкримінованізасудженому діяння, кваліфікувалися б за ч.1 ст.51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад вказаної суми - за ч.1 ст.185ККУкраїни (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, за попередньою змовою групою осіб,поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище) - за відповідною частиноюстатті 185 КК України.

Відповідно до положення абз.2 п.20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення покарання»за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктамистатті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

За таких обставин, враховуючи, що суд саме звільняє засудженого від відбування покарання відповідно до ч.2 ст.74 КК Україниі не має повноважень змінювати вирок на стадії його виконання, у суду відсутні підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання за вироком Братського районного суду Миколаївської області від 16.02.2023 року окремо за епізодом крадіжки від 09.12.2022 року на суму 800 грн, та за епізодом крадіжки від 12.12.2022 року на суму 650 грн, так як покарання судом призначалось не окремо за кожним епізодом крадіжок, а за всіма епізодами з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України, і вчинена ОСОБА_4 крадіжка за епізодом від 11.12.2022 року на день розгляду подання відповідає цій правовій кваліфікації, та за вироком Братського районного суду Миколаївської області від 19.03.2024 року окремо за епізодом крадіжки від 26.10.2023 року на суму 2100 грн, так як покарання судом призначалось не окремо за кожним епізодом крадіжок, а за всіма епізодами з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України, і вчинені ОСОБА_4 крадіжки за епізодами від 26.10.2023 року, 30.10.2023 року, та 16.11.2023 року на день розгляду подання відповідають цій правовій кваліфікації, тому суд не знаходить підстав для звільнення засудженого від відбування покарання або пом`якшення покарання, призначеного вироками суду від 16.02.2023 року та від 19.03.2024 року, на підставіст.74 КК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст.ст. 537-539 КПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо засудженого ОСОБА_4 у відповідність доЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1