Рішення

від 01.08.2024 по справі 910/17190/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2024Справа № 910/17190/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, 1)до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Артс" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, кімната 8)проусунення перешкод у користуванні майномПредставники сторін:від позивачаХромеєв Д.С.від відповідачівВоробйова І.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" про усунення перешкод в користування майном, а саме позивач просить суд:

- усунути перешкоди в користуванні Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Укргазбанк" належним йому на праві власності нерухомим майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" з адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000) та складається з наступних складових частин: адміністративне приміщення (літ. А) загальною площею 4883,3 кв.м.; приміщення гаража цегляне (літ. Д) загальною площею 49,8 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (літ. Ж, літ. Е) загальною площею 716,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (літ. В) загальною площею 2791,2 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,1011,5) (літ. Г) загальною площею 4299,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (літ. Б) загальною площею 8167,3 кв.м.;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" звільнити усі приміщення адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б від належного йому майна;

- усунути перешкоди в користуванні Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Укргазбанк" належним йому на праві власності нерухомим майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Артс" з адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000) та складається з наступних складових частин: адміністративне приміщення (літ. А) загальною площею 4883,3 кв.м.; приміщення гаража цегляне (літ. Д) загальною площею 49,8 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (літ. Ж, літ. Е) загальною площею 716,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (літ. В) загальною площею 2791,2 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,1011,5) (літ. Г) загальною площею 4299,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (літ. Б) загальною площею 8167,3 кв.м.;

- зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Артс" звільнити усі приміщення адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000) від належного йому майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з 18.03.2019 по теперішній час Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" є єдиним законним власним адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,60 кв.м. розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 2-Б, що підтверджується актуальною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000, номер відомостей про речове право/право власності 30745646 від 18.03.2019). Проте, заявник не може належним чином користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності нерухомим майном з моменту набуття його у власність по теперішній час, оскільки попереднім власником даного майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" вчиняються перешкоди в реалізації Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" свої прав щодо майна.

07.11.2023 до Господарського суду міста Києва разом з позовною заявою від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд забороняти відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо спірного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

16.11.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/17190/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2023.

22.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про вступ у справу як представника.

08.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

08.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідачів надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

11.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

16.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

16.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив.

16.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

05.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2023.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача -1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 зупинено провадження у справі № 910/17190/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/6642/19.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/17190/23, матеріали справи № 910/17190/23 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 підготовче засідання призначено на 03.06.2024.

22.05.2024 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2024.

21.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли клопотання про долучення доказів, про витребування доказів та про проведення почеркознавчої та технічної експертизи документу.

24.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 24.06.2024 прокольною ухвалою суд оголосив перерву до 01.08.2024.

30.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів.

В судове засідання 01.08.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідачів заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 01.08.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (банк за договором, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг" (позичальник за договором) було укладено кредитний договір № 82 до якого в подальшому на підставі угод про внесення змін та доповнень № 1 від 27.10.2008, № 2 від 31.12.2008, № 3 від 21.01.2009, № 4 від 23.02.2009 сторонами було внесено зміни та доповнення до кредитного договору № 82 від 01.10.2008 (далі - кредитний договір-1) за змістом якого банк надав позичальнику кредит в сумі 86 851 700 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

25.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (банк за договором, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг" (позичальник за договором) було укладено кредитний договір № 3 до якого в подальшому на підставі угоди про внесення змін та доповнень № 1 від 03.03.2009 сторонами було внесено зміни та доповнення до договору (далі - кредитний договір-2) за змістом якого банк надав позичальнику кредит в сумі 150 000 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг" було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 9042, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень № 1, посвідченого 03.03.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованого в реєстрі за №472, договір наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідчений 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №449, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень № 1, посвідченого 03.03.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 473, за змістом яких позичальник передав в іпотеку банку нерухоме майно - адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20 732,5 кв.м., розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 2Б.

В травні 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Миронюком Тарасом Руслановичем були прийняті рішення за реєстраційним № 2657403 від 28.05.2013, за реєстраційним №2656572 від 28.05.2013, за реєстраційним № 2684553 від 29.05.2013, за реєстраційним № 2683877 від 29.05.2013, якими припинено зареєстровані за Акціонерного банку "Укргазбанк" речове право іпотеки та заборону відчуження нерухомого майна на адміністративний комплекс.

Вказані реєстраційні дії було вчинено за зверненням представника компанії за законодавством США Jupiter Service LLC та на підставі нібито укладеного між Акціонерного банку "Укргазбанк" компанією за законодавством США Jupiter Service LLC договору відступлення права вимоги від 01.04.2009, за умовами якого Акціонерного банку "Укргазбанк" відступило останній належне йому право вимоги за кредитними договорами № 82 від 01.10.2008 та №3 від 25.02.2009 та усіма договорами забезпечення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 по справі № 910/8060/19, яка була залишена в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023, вищезазначені рішення державного реєстратора про припинення іпотеки Акціонерного банку "Укргазбанк" та заборони відчуження нерухомого майна були визнані протиправними та скасовані, а також встановлено обставину неукладеності договору уступки від 01.04.2009.

Окрім того, за результатами розгляду справи № 910/25766/13 рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у задоволенні позовних вимог Акціонерного банку "Укргазбанк" про стягнення коштів з Компанії Jupiter Service LLC на підставі договору уступки прав вимоги від 01.04.2009 було відмовлено в повному обсязі по причині встановлення судом обставини, що договір уступки прав вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати припиненими правовідносини за кредитним договором № 82 від 01.10.2008 та кредитним договором № 3 від 25.02.2009, кредитором за якими є Акціонерний банк "Укргазбанк", а боржником Приватне акціонерне товариство "Київ-Одяг".

Також, обставина неукладеності договору уступки права вимоги від 01.04.2009 була встановлена судовими рішеннями по справі № 910/8060/19, якими було задоволено позовні вимоги Акціонерного банку "Укргазбанк" до компанії Jupiter Service LLC, Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про припинення права іпотеки та заборон відчуження нерухомого майна.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено пі обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16).

Отже, преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Важливим вбачається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації. (Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 ПГК України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19).

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18). Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, у часник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарського процесуального кодексу України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально- правових норм (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19).

Водночас, Верховний Суд відзначає, що безвідносно до встановлених у справі № 910/25766/13 обставин в частині неукладення договору уступки (які враховані апеляційним судом як преюдиційні), апеляційним судом в межах цієї справи також встановлені самостійні обставини (про які зазначалося в пунктах 39-58 цієї постанови), які, за висновком цього суду, свідчать про те, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 (з урахуванням якого державним реєстратором прийнято оспорювані рішення) не укладався, а у державного реєстратора були відсутні правові підстави для прийняття спірних рішень (про такі обставини зазначалося в пунктах 59-61 цієї постанови). Зазначені висновки суду апеляційної інстанції щодо неукладення договору уступки та відсутності правових підстав для прийняття державним реєстратором спірних рішень, яких суд дійшов на підставі обставин встановлених саме в даній справі (пункти 39-61 цієї постанови), не спростовані скаржником (ПрАТ "Київ-Одяг") під час касаційного розгляду справи з урахуванням підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду (постанова від 15.09.2020 по справі № 918/80/19), за змістом статей 3, 18 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі укладеного у письмовій формі і нотаріально посвідченого іпотечного договору, закону або рішення суду. Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто із виникненням іпотеки на законних підставах виникає обтяження нерухомого майна іпотекою, яке підлягає державній реєстрації. При цьому із врахуванням висновків Верхового Суду у справі № 910/10987/18 припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним та іпотека не припинена на законних підставах.

Стаття 9 Закону України "Про іпотеку" визначає, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя; зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

За частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Стаття 23 Закону України "Про іпотеку" передбачає; що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття тім права власності на предмет іпотеки.

Рішенням Конституційного Суду України від 14.07.2020 № 8-р/2020 за наслідком розгляду конституційної скарги ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV зазначену норму закону визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною). У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що: "Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання (іпотеки) є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказане нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що набувач предмета іпотеки не позбавлений можливості отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб та здатний виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від негативних наслідків, пов`язаних із набуттям статусу іпотекодавця, у тому числі і тих, що можуть настати у разі невиконання основного зобов`язання. Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб`єктів вказаних правовідносин".

Таким чином, іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення - виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки, Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на наведене, незважаючи на протиправне припинення в 2013 році державної реєстрації права іпотеки та обтяження, право іпотеки Акціонерного банку "Укргазбанк" щодо спірного нерухомого майна не було припинено та воно було чинним на момент набуття позивачем права власності на нього.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному .стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 922/2878/17 зазначено, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом

В той же час, враховуючи відсутність зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотеки Акціонерного банку "Укргазбанк" та заборони відчуження нерухомого майна, Приватне акціонерне товариство "Київ-Одяг" (без згоди іпотекодержателя - Акціонерного банку "Укргазбанк") на підставі договору купівлі-продажу адміністративно-виробничого комплексу від 01.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 994, було продано належний йому адміністративний комплекс Товариству з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп".

В подальшому, на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 по справі № 826/1709/16 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було відновлено записи про іпотеку Акціонерного банку "Укргазбанк" та заборону відчуження нерухомого майна щодо Адміністративного комплексу.

У зв`язку з невиконанням Приватним акціонерним товариством "Київ-Одяг" своїх зобов`язань за кредитним договором № 82 від 01.10.2008, за заявою Акціонерного банку "Укргазбанк" на підставі договору іпотеки від 27.10.2008 було звернуто стягнення на предмет іпотеки та рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни за індексним номером 45365429 від 05.02.2019 зареєстровано право власності на Адміністративний комплекс за Акціонерного банку "Укргазбанк".

Також, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни за індексним номером 45373078 від 05.02.2019 було змінено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно загальну площу адміністративного комплексу з 20 732,50 кв.м на 20 907,60 кв.м. Дану реєстраційну дію було вчинено на підставі обставин щодо здійснення Приватним акціонерним товариством "Київ-Одяг" реконструкції частини Адміністративного комплексу, в результаті чого загальна площа об`єкту збільшилася на 175,1 кв.м., які були встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 по справі № 826/14728/15, що була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018.

В подальшому, 13.02.2019 державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Шамілем Ахмедбашировичем та 20.02.2019 державним реєстратором Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області Кочумою Олесею Сергіївною були вчинені протиправні реєстраційні дії щодо припинення права власності Акціонерного банку "Укргазбанк" на Адміністративний комплекс та реєстрацію права власності на нього за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп".

Проте, наказом Міністерства юстиції України № 694/5 від 07.03.2019 вищевказані протиправні реєстраційні дії щодо припинення права власності Акціонерного банку "Укргазбанк" на адміністративний комплекс були скасовані.

Окрім того, за даними фактами протиправного позбавлення Акціонерного банку "Укргазбанк" права власності на належний йому адміністративний комплекс наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000054, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 127, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Враховуючи скасування протиправних реєстраційних дій від 13.02.2019 та від 20.02.2019, рішенням державного реєстратора комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни за індексним номером 46012152 від 18.03.2019 зареєстровано право власності на Адміністративний комплекс за Акціонерним банком "Укргазбанк".

В подальшому, 01.11.2019 державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоником Ярославом Івановичем було вчинено протиправну реєстраційну дію щодо припинення права власності Акціонерного банку "Укргазбанк" на адміністративний комплекс та реєстрацію права власності на нього за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп".

Проте, наказом Міністерства юстиції України № 3552/5 від 15.11.2019 вищевказану протиправну реєстраційну дію щодо припинення права власності Акціонерного банку "Укргазбанк" на Адміністративний комплекс було скасовано.

Таким чином, власником спірного нерухомого майна з 18.03.2019 Акціонерний банк "Укргазбанк", що додатково підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, за твердженнями позивача, останній не може належним чином користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності нерухомим майном з моменту набуття його у власність, оскільки попереднім власником даного майна вчиняються перешкоди Акціонерному банку "Укргазбанк" в реалізації ним даних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено договір оренди № 1/5-22, за умовами якого (пункт 1.1.) останньому передано в строкове платне користування адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 20 732,50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

Згідно пункту 3.1. договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 термін оренди складає 35 місяців з 01.04.2019 до 28.02.2022.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору оренди № 1/5-22 розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 1 020 000 грн 00 коп. за місяць з урахуванням індексації, та сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Положеннями пунктів 5.1., 5.2. договору оренди № 1/5-22 передбачалось, що орендар підписанням цього договору свідчить, що ним наперед оглянутий об`єкт, що орендується. Претензій щодо стану об`єкту, що орендується у орендаря немає. В дату початку користування об`єктом, що орендується, визначеною пунктом 3.1. цього договору, орендар фактично вступає в права користувача та здійснює користування об`єктом, що орендується, незалежно від факту підписання акту приймання-передачі об`єкту, що орендується.

У відповідності до пунктів 8.1., 8.2. договору оренди № 1/5-22, повернення об`єкта, що орендується, підтверджується актом здачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками сторін цього договору. Об`єкт, що орендується, вважається поверненим з моменту підписання акту здачі-приймання або з моменту направлення акту здачі-приймання об`єкту, що орендується, орендарем за місцезнаходженням орендодавця.

16.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додатковий договір до договору оренди № 1/5-22 адміністративно-виробничого комплексу від 01.05.2016, згідно якого доповнено договір пунктом 9.2.2. наступного змісту: у випадку ініціювання розірвання цього договору орендодавець сплачує орендарю штраф в розмірі 150 000 000,00 грн.

01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додатковий договір до договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 адміністративно- виробничого комплексу, згідно якого було внесено зміни до пункту 3.1. договору оренди № 1/5- 22 від 01.05.2016 в частині встановлення строку оренди з 01.08.2019 по 30.06.2022 та внесено зміни до пункту 4.1. договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 в частині встановлення розміру орендної плати за весь об`єкт, що орендується, в розмірі 100 000,00 грн разом з ПДВ за місяць з урахуванням індексації.

20.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додатковий договір № 2 до договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 адміністративно- виробничого комплексу, згідно якого було внесено зміни до пункту 4.1. договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 в частині встановлення розміру орендної плати за весь об`єкт, що орендується, в розмірі 150 000,00 грн разом з ПДВ за місяць з урахуванням індексації.

В той же час, також 01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено договір оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5, за умовами якого (пункт 1.1.) останньому передано в строкове платне користування адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 18 463,50 кв.м. за адресою: м, Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

Згідно пункту 3.1. договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 термін оренди складає 35 місяців.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 1 020 000,00 грн разом з ПДВ за місяць з урахуванням індексації, та сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Положеннями пунктів 5.1., 5.2. договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 передбачалось, що приймання-передача об`єкту, що орендується, підтверджується актом здачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками сторін цього договору. Об`єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

У відповідності до пунктів 8.1., 8.2. договору оренди № 1/5-22 від 01.05.2016, повернення об`єкта, що орендується, підтверджується актом здачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками Сторін цього Договору. Об`єкт, що орендується, вважається поверненим з моменту підписання акту здачі-приймання.

01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди № 1/5 від 01.05.2016, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" прийняв адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 18 463,50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо викладення пункту 4.2. в наступній редакції: орендна плата сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, а також в іншій формі, згідно норм діючого законодавства України (внесення готівки в касу орендодавця, розрахунок векселями та інше) не пізніше 10 числа кожного місяця.

01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо внесення змін в предмет договору про передачу в користування адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 18 928,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

Також, 01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додатковий договір до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 адміністративно-виробничого комплексу, згідно якого було внесено зміни до пункту 3.1. договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 в частині встановлення строку оренди з 01.05.2016 по 31.07.2019.

01.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо внесення змін в предмет договору про передачу в користування адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 19 283,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо доповнення пункту 4.1. наступним абзацом: сума орендної плати за об`єкт оренди за квітень місяць 2019 року становить 150 000,00 грн разом з ПДВ.

30.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо доповнення пункту 4.1. наступним абзацом: сума орендної плати за об`єкт оренди за травень місяць 2019 року становить 150 000,00 грн разом з ПДВ.

30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо доповнення пункту 4.1. наступним абзацом: сума орендної плати за об`єкт оренди за червень місяць 2019 року становить 150 000,00 грн. разом з ПДВ.

30.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 1/5 від 01.05.2016 щодо доповнення пункту 4.1. наступним абзацом: сума орендної плати за об`єкт оренди за липень місяць 2019 року становить 150 000,00 грн разом з ПДВ.

Крім того, 01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено договір оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5-25, за умовами якого (пункт 1.1.) останньому передано в строкове платне користування адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 20 732,50 кв.м. за адресою: м, Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

Згідно пункту 3.1. договору оренди № 1/5-25 від 01.05.2016 термін оренди складає 35 місяців з 01.03.2022 до 31.01.2025.

Таким чином, 01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" було укладено три різні договори оренди щодо одного й того ж предмету нерухомого майна - Адміністративного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

При цьому, з урахуванням додаткового договору від 01.08.2018 строк оренди Адміністративного комплексу за договором оренди № 1/5 від 01.05.2016 становив з 01.05.2016 по 31.07.2019 (первісно з 01.05.2016 по 31.03.2022), а строк оренди за договором оренди № 1/5-22 від 01.05.2016 (з урахуванням додаткового договору від 01.08.2018) становив з 01.08.2019 по 30.06.2022 (первісно з 01.04.2019 по 28.02.2022).

За твердженням позивача, за вищевказаними договорами оренди, які було укладено в один день та які стосуються одного й того ж предмета нерухомого майна, фактичний строк оренди, на який Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" було передано в користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" адміністративний комплекс становив з 01.05.2016 по 31.01.2025 та складає понад 5,8 років, що зумовлювало необхідність їх нотаріального посвідчення та здійснення відповідної державної реєстрації речового права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому такий правочин є нікчемним, не породжує будь-яких правових наслідків для його сторін та відповідно не надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" законного права користування адміністративним комплексом.

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку "Укргазбанк" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" з вимогами про усунення перешкод в користуванні, належним позивачу на праві власності, майном.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із таких способів захисту є припинення дії, яка порушує право.

Відтак, усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном як спосіб захисту цивільного права чи інтересу фактично передбачає покладення на Відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право.

Як встановлено судом, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" з 18.03.2019 та на даний час є власником нерухомого майна - адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 20 907,60 кв.м., розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, 2Б, яке є предметом даного спору.

За змістом частини 1 статті 316, частини 1 статті 317, статті 318 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (частини 1- 3 статті 319 Цивільного Кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 321 зазначеного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном у разі наявності порушень, не пов`язаних із позбавленням його права володіння.

Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

У відповідності до статті 793 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі відсутності нотаріального посвідчення договору найму нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, такий договір є нікчемним.

Оцінка дій учасників цих правочинів з метою встановлення підстав для визнання правочинів нікчемними повинна здійснюватися відповідно до усіх наданих доказів та встановлених фактичних обставин справи, а тому суди повинні робити висновки щодо наявності таких підстав, як у відповідності до загальних принципів цивільного права та принципів ділового обороту, так і усіх положень законодавства, у тому числі локального і індивідуального характеру в кожному конкретному випадку.

Наряду з викладеним судом все ж проаналізовано змістовне навантаження договорів оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5, № 1/5-22 та № 1/5-25 віл 01.05.2016 та додаткових угод до них, з чого суд дійшов висновку, що укладені таким чином та з таким змістом угоди взагалі не можна визнати вчиненим з дотриманням встановлених вимог та принципів ділового обороту.

Так, не можна визнати таким, що відповідає принципу розумності укладення в один день трьох різних договорів оренди щодо одного й того ж предмету нерухомого майна фактичний строк оренди якого складає понад 8,5 років. Крім того, додаткові угоди до договорів суперечать узгодженій в цих договорах істотним умовам щодо розміру орендної плати та терміну оренди.

За статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 по справі № 904/2357/20.

У вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Як вбачається з матеріалів справи договори оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5, № 1/5-22 та № 1/5-25 віл 01.05.2016 нотаріально не посвідчені, а тому є нікчемними.

Окрім того, з огляду на чинність права іпотеки Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", за договорами іпотеки без оформлення заставної від 27.10.2008 та від 27.02.2009, на спірне нерухоме майно та передачу його в користування без згоди іпотекодержателя, зазначені договори оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5, № 1/5-22, № 1/5-25 від 01.05.2016 є нікчемними в силу положень частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" та частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (частина третя статті 12 Закону України "Про іпотеку").

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували надання іпотекодержателем майна згоди на укладення договорів оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5, № 1/5-22, № 1/5-25 від 01.05.2016.

Частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В частині 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно частини 5 зазначеної статті вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Визначені статтею 216 Цивільного кодексу України правові наслідки недійсності правочину є загальними як для нікчемних, так і для оспорюваних правочинів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16 зазначила, що нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам даного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов`язані з його недійсністю. Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України такими наслідками будуть поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про усунення перешкод у користуванні належного йому на праві власні майна, підлягає задоволенню з підстав, передбачених статтею 391 Цивільного кодексу України, оскільки Акціонерний банк "Укргазбанк" є власником відповідного майна та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж АРТС" відсутні правові підстави для використання майна з огляду на нікчемність договорів оренди адміністративно-виробничого комплексу № 1/5, № 1/5-22, № 1/5-25 від 01.05.2016.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 39923021) з адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000) та складається з наступних складових частин: адміністративне приміщення (літ. А) загальною площею 4883,3 кв.м.; приміщення гаража цегляне (літ. Д) загальною площею 49,8 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (літ. Ж, літ. Е) загальною площею 716,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (літ. В) загальною площею 2791,2 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,1011,5) (літ. Г) загальною площею 4299,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (літ. Б) загальною площею 8167,3 кв.м..

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 39923021) звільнити усі приміщення адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б від належного йому майна.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Артс" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, кімната 8, ідентифікаційний код 40226976) з адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000) та складається з наступних складових частин: адміністративне приміщення (літ. А) загальною площею 4883,3 кв.м.; приміщення гаража цегляне (літ. Д) загальною площею 49,8 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (літ. Ж, літ. Е) загальною площею 716,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (літ. В) загальною площею 2791,2 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,1011,5) (літ. Г) загальною площею 4299,5 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (літ. Б) загальною площею 8167,3 кв.м.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Артс" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, кімната 8, ідентифікаційний код 40226976) звільнити усі приміщення адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20 907,6 кв.м., що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891837080000) від належного йому майна.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд Груп" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 39923021) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 703 (п`ять тисяч сімсот три) грн 50 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Артс" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, кімната 8, ідентифікаційний код 40226976) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 703 (п`ять тисяч сімсот три) грн 50 коп.

8. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 21.11.2024

Суддя Н.Плотницька