Рішення

від 14.11.2024 по справі 756/16112/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 756/16112/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат

у справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

ОСОБА_1

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "САННАКОД АУТСОРСИНГ"

про стягнення авансу у сумі 70874,52 доларів США

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Яценко С.А.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (відповідача-1), ОСОБА_1 (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про стягнення авансу, у якому просив:

- стягнути зі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_2 авансовий внесок у розмірі 70 000,00 доларів США та 3% річних, що складає 874,52 долари США, що в сумі - 70 874,52 долари США.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.08.2023 у справі №756/16112/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про стягнення авансу задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 70 000,00 доларів США, 3 % річних у розмірі 874,52 долари США, витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 350,00 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.04.2024 у справі №756/16112/21 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 серпня 2023 року - задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про стягнення авансу скасовано та ухвалено нове судове рішення. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про стягнення авансу - закрито, вказано позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Роз`яснено ОСОБА_2 про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідного судового рішення звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

15.05.2024 представник ОСОБА_2 - адвокат Гук Андрій Русланович подав клопотання про передачу справи за підсудністю, у якому просив передати справу до відповідного суду першої інстанції, якому віднесено розгляд такої справи - Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.06.2024 клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Гука Андрія Руслановича про направлення за встановленою підсудністю цивільної справи - задоволено. Постановлено передати справу №756/16112/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про стягнення авансу, за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва для вирішення в порядку господарського судочинства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024 справу №756/16112/21 передано на розгляд судді Турчину С.О.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 756/16112/21; постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі; залучив до участі у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "САННАКОД АУТСОРСИНГ".

У судовому засіданні 17.10.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) доларів США 00 (нуль) центів, 3 % річних у розмірі 840 (вісімсот сорок) доларів США 00 (нуль) центів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 27990 (двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 90 (дев`яносто) коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

22.10.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.10.2024 розгляд клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат призначено на 14.11.2024.

14.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення щодо заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 14.11.2024 прибув представник відповідачки-2, заяву підтримав.

Представник інших учасників справи у судове засідання не з`явилися.

Згідно із ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві ОСОБА_1 наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно із яким, очікувані витрати відповідача-2 на правову допомогу орієнтовно становлять 30000,00 грн.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 фактично понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24600,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачкою-2 надано копії: договору № 01-08/24 від 14.08.2024 про надання правової допомоги, акт про надання правової допомоги від 21.10.2024; рахунок №1 від 21.10.2024; платіжні інструкції від 21.10.2024.

Так, 14.08.2024 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатське бюро "Сергія Яценка" (Адвокатське бюро) уклали договір№ 01-08/24 про надання правової допомоги (надалі - договір). Договір підписаний електронними цифровими підписами сторін.

Відповідно до п.1.1. договору Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту за його дорученням на умовах і в порядку, визначених даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правову допомогу.

Згідно пп.1.2.1. п.1.2. договору вказана у п.1.1. правова допомога включає в тому числі, але не виключно, надання наступних послуг - представництва у встановленому законом порядку інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва під час розгляду господарської справи № 756/16112/21 на стадії розгляду справи судом першої інстанції з будь-якими та усіма правами Клієнта, наданими Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами для сторони, третьої особи з або без самостійних вимог на предмет спору, заявника, скаржника, зацікавленої особи, свідка, а також інших учасників справи (спору).

Згідно із п.4.1. договору вартість послуг (гонорару) за цим договором становить орієнтовно 30000 грн. Фактична вартість послуг (гонорару) за цим договором буде визначена на підставі Акту(ів) наданих послуг.

У пункті 4.2. договору передбачено, що сторони погодили погодинну оплату наданої правової допомоги за цим договором у розмірі, що становить 4 100,00 грн за одну годину, витрачену на надання правової допомоги.

Відповідно до п.4.3. договору обсяг витраченого часу на надання правової допомоги, що надається клієнту Адвокатському бюро згідно з цим договором, попередньо очікується сторонами у розмірі, що не перевищуватиме 8 (восьми) годин.

Згідно із актом про надання правової допомоги за договором від 21.10.2024 загальна сума правової допомоги за період з 14.08.2024 по 21.10.2024 становить 24600,00 грн.

21.10.2024 на підставі виставленого Адвокатським бюро клієнту рахунку ОСОБА_1 було сплачено на користь Адвокатського бюро 24600,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.

Отже, на виконання умов договору про надання правової допомоги Адвокатське бюро надало відповідачці передбачені договором послуги з надання правової допомоги у сумі 24600,00 грн.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач проти заяви про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат заперечив, посилаючись на таке:

відповідачка-2 та Яценко Сергій Анатолійович (адвокат відповідачки-2), були відсутні на останньому судовому засіданні у справі 17 жовтня 2024 року, на якому здійснювався розгляд справи по суті та до до закінчення судових дебатів відповідачка-2 або її адвокат не зробили заяву про розподіл судових витрат та не зробили заяву про те, що докази на підтвердження їх понесення будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як передбачено ч.8 ст.129 ГПК України;

відзив було подано відповідачкою-2 самостійно через кабінет у системі "Електронний суд";

присутність адвоката відповідачки-2 потрібна була в судовому засіданні, де розглядалась справа по суті, проте він був відсутній;

судове засідання 15.08.2024 тривало 7 хвилин та судове засідання 19.09.2024 - 5 хвилин, а тому необґрунтованими є визначення заявником витрат за участь у судових засідання тривалістю (з урахуванням часу очікування) 1 година кожне;

процесуальні клопотання, окрім клопотання про розгляд справи за відсутності представника адвокатом відповідачки-2 не подавались, у матеріалах справи відсутні підтвердження надання послуг з вивчення матеріалів справи та розроблення процесуальної стратегії по справі №756/16112/21;

письмові пояснення, підготовлені адвокатом відповідачки-2 є дублюванням відзиву, який відповідачка-2 подала до Господарського суду міста Києва самостійно.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, додані до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, суд встановив наступне.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 26.07.2024, ОСОБА_1 повідомила, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку та в строки, встановлені ч. 8 ст.129 ГПК України.

За таких обставин клопотання про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат подано ОСОБА_1 у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. При цьому суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність, обґрунтованість, фактичність та неминучість.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Отже, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до акту про надання правової допомоги за договором від 21.10.2024 загальна сума правової допомоги за період з 14.08.2024 по 21.10.2024 становить 24600,00 грн та складається з:

підготовка до судового засідання та участь в судовому засіданні у справі №756/16112/21 (з урахуванням часу очікування) 15.08.2024 - 1 година

вивчення матеріалів справи та розроблення процесуальної стратегії по справі №756/16112/21 - 1 година;

підготовка письмових пояснень по справі № 756/16112/21 та їх направлення учасникам справи та до суду - 2 години;

підготовка до судового засідання та участь в судовому засіданні у справі №756/16112/21 (з урахуванням часу очікування) 19.09.2024 - 1 година

підготовка до судового засідання та участь в судовому засіданні у справі №756/16112/21 (з урахуванням часу очікування) 03.10.2024 - 1 година

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства тощо.

Проаналізувавши ухвали суду, якими сторін повідомлено про судові засідання 15.08.2024, 19.09.2024 та 03.10.2024, протоколи судових засідань, розписки сторін про наступну дату судового засідання, судом зазначає наступне:

судове засідання у справі №756/16112/21 було призначено на 15.08.24 о 14:15 год. (що підтверджується ухвалою від 11.07.2024), проте фактично розпочалось о 15:45, що вбачається з протоколу судового засідання від 15.08.2024 та завершилось о 15:52;

судове засідання у справі №756/16112/21 було призначено на 19.09.24 о 14:45 год (що підтверджується протоколом судового засідання від 15.08.2024, розпискою сторін про наступну дату судового засідання та ухвалою від 15.08.2024), проте фактично розпочалось о 16:18, що вбачається з протоколу судового засідання від 19.09.2024 та завершилось о 16:23;

судове засідання у справі №756/16112/21 було призначено на 03.10.24 о 15:45 год (що підтверджується протоколом судового засідання від 19.09.2024, розпискою сторін про наступну дату судового засідання та ухвалою від 19.09.2024), проте фактично розпочалось о 16:30, що вбачається з протоколу судового засідання від 03.10.2024 та завершилось о 17:01

Отже, виходячи з часу призначення, початку та закінчення судових засідань, суд вважає обґрунтованим визначений заявником розмір витрат за підготовку до судового засідання та участь в зазначених вище судових засіданнях.

З урахуванням категорії, характеру спірних правовідносин та складності справи, оскільки адвокат відповідачки-2 не приймав участі в розгляді справи в суді цивільної юрисдикції, суд вважає обґрунтованим розмір витрат щодо вивчення матеріалів справи та розроблення процесуальної стратегії по справі №756/16112/21.

Щодо витрат з підготовки письмових пояснень по справі № 756/16112/21 та їх направлення учасникам справи та до суду, то виходячи зі змісту пояснень, приймаючи до уваги, що відповідачкою-2 вже був поданий відзив на позов, суд вважає, що підготовка пояснень по справі не потребували дві години на їх складання. Суд вважає, що співмірним з послугами наданими адвокатом буде вартість адвокатських витрат у розмірі 4100,00 грн за 1 год часу адвоката.

За таких обставин, на переконання суду розмір витрат на правничу допомогу, який відповідає принципу співмірності витрат, що понесені відповідачкою-2 становить 20500,00 грн.

У вирішенні питання щодо покладення на позивача витрат відповідачки-2 на правничу допомогу, суд також враховує, що положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв; скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 911/2410/13).

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, оскільки у задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовлено, суд дійшов висновку про те, що з позивача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правової допомоги у сумі 20500,00 грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у сумі 20500,00 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 20.11.2024.

Суддя С.О. Турчин