Рішення

від 15.10.2024 по справі 910/9513/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2024Справа № 910/9513/17

За позовом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

до 1. Одеської обласної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс»

3. Державного реєстратора Коментернівського районного управління юстиції

Одеської області Гриба Максима Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Южненська міська рада Одеського району Одеської області

про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсним

договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідачів не з`явилися

від третьої особи не з`явився

Суть спору :

12.06.2017 на розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області до Одеської обласної державної адміністрації (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» (відповідач-2), Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської Області Гриба Максима Петровича (відповідач-3) про

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)»;

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 «Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-ІІлюс» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)»;

- визнання недійсним договору оренди землі від 10.12.2014, укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження № 192/А-2014 від 20.03.2014 діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та ТОВ «Лиман-Плюс», з моменту його укладення;

- скасування рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки № 9232574 від 25.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9513/17 та призначено справу до розгляду на 04.07.2017.

04.07.2017 позивачем у судовому засіданні подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2017, у зв`язку з нез`явленням представників відповідачів в засідання суду та невиконанням відповідачами вимог суду викладених в ухвалі суду від 15.06.2017, розгляд справи № 910/9513/17 відкладено на 11.07.2017.

11.07.2017 позивачем у судовому засіданні подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, для встановлення до земель якої адміністративно-територіальної одиниці відноситься спірна земельна ділянка та наведено перелік питань. Доручити проведення експертизи позивач просить Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

11.07.2017 позивачем подано клопотання про витребування у Одеської обласної державної адміністрації доказів в якому просить витребувати у Одеської обласної державної адміністрації наступні документи:

- правовстановлюючі документи та технічну документацію, розроблену при їх складанні на спірну земельну ділянку, загальною площею 2.7348 га (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) в повному об`ємі у тому числі з каталогами координат поворотних точок зовнішніх границь;

- дані індексно кадастрового плану ДП «ЦДЗК» щодо розмежування Одеської та Миколаївської областей, Комінтернівського та Березанського районів, з атрибутивною інформацією, каталогами координат поворотних точок, файлами форматів in 4, Shp.

Судом розглянуто клопотання позивача про витребування доказів в судовому засіданні 11.07.2017 та задоволено його.

11.07.2017 позивачем у судовому засіданні подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/9513/17 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 11.07.2017 продовжено строк вирішення справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.08.2017, витребувано у Одеської обласної державної адміністрації докази.

11.08.2017 від представника відповідача-2 Константінова Олексія Федоровича до відділу діловодства суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідно до якого представник просить обов`язок забезпечення проведення відеоконференції покласти на Господарський суд Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 14.08.2024 в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

14.08.2017 від відповідача-2 до суду надійшла заява про долучення документів до справи.

14.08.2017 від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

15.08.2017 позивачем у судовому засіданні подано заяву про долучення до матеріалів справи документів.

15.08.2024 відповідачем-1 у судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

15.08.2017 відповідачем-1 у судовому засіданні подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/9513/17 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1706/16 за позовом Одеської обласної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання незаконними та скасування рішень та визнання недійсними державних актів на право власності на землю.

Судом розглянуто дане клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі в судовому засіданні 15.08.2017 та відмолено в його задоволенні.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.08.2017 призначено по справі № 910/9513/17 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі № 910/9513/17 зупинено до надання висновку експерта.

14.11.2017 на адресу суду надійшло звернення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17-4094вих від 17.10.2017, в якому останній просив суд забезпечити виконання оплати експертизи. До зазначеного звернення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз додано рахунок за проведення експертизи (експертного дослідження) № 17-4094/52 від 19.09.2017.

Господарський суд міста Києва листом № 910/9513/17 від 15.11.2017 надіслав на адресу позивача для оплати рахунок за проведення експертизи (експертного дослідження) № 17-4094/52 від 19.09.2017.

26.02.2018 на адресу суду надійшло звернення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17-4094вих від 09.02.2018 щодо неможливості проведення експертизи, призначеної у справі № 910/9513/17, у визначені законодавством строки та повідомлення про можливість її проведення не раніше ІІ кварталу 2018 року.

26.02.2018 на адресу суду надійшло звернення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17-4094вих від 20.02.2018 про необхідність проведення оплати експертизи, вартість якої складає 10.982,40 грн. До зазначеного звернення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз додано рахунок за проведення експертизи (експертного дослідження) № 17-4094/52 від 12.02.2018.

Господарський суд міста Києва листом № 910/9513/17 від 27.02.2018 повідомив Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, що погоджується із зазначеним терміном проведення експертизи.

Господарський суд міста Києва листом № 910/9513/17 від 27.02.2018 надіслав на адресу позивача для оплати рахунок за проведення експертизи (експертного дослідження) № 17-4094/52 від 12.02.2018.

11.07.2018 від відповідача-2 до суду надійшла заява, в якій просить суд повідомити чи надходив до суду висновок від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі № 910/9513/17.

Господарський суд міста Києва листом № 910/9513/17 від 16.07.2018 повідомив відповідача-2 про те, що матеріали справи разом з висновком експерта до суду не повертались.

16.12.2020 на адресу суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз листом № 21196/17-42 від 06.04.2018 повернуто матеріали справи № 910/9513/17 разом з висновком експерта № 17-4094 від 17.11.2020.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 поновлено провадження у справі № 910/9513/17; справу № 910/9513/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.01.2021.

27.01.2021 від відповідача-2 на електрону пошту суду надійшли заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направити повноважного представника відповідача-2 та заява про надання часу для підготовки відзиву.

28.01.2021 від позивача на електрону пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з висновком експерта № 17-4094 від 17.11.2020.

28.01.2021 від відповідача-2 до суду надійшла заява про надання часу для підготовки відзиву на позов.

28.01.2021 від відповідача-1 на електрону пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направлення представника в судове засідання враховуючи погіршення погодних умов.

28.01.2021 від відповідача-2 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 28.01.2021 підготовче засідання, у зв`язку з нез`явленням сторін, відкладено на 16.02.2021.

08.02.2021 від відповідача-2 до суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

08.02.2021 відповідача-2 на електрону пошту суду надійшли клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

08.02.2021 від відповідача-2 до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.

15.02.2021 від позивача на електрону пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Коблівської сільської ради.

15.02.2021 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

16.02.2021 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.02.2021 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/9513/17 на 30 (тридцять) днів.

01.03.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

02.03.2021 у підготовчому засіданні відповідачем-2 подано до суду заяву, в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відзиву на позов.

02.03.2021 у підготовчому засіданні відповідачем-2 подано до суду відзив на позов.

02.03.2021 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу-2 пропущеного строку для подачі відзиву на позов та про залучення відповідного відзиву до матеріалів справи.

02.03.2021 у підготовчому засіданні відповідачем-2 заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому зсіданні, для надання можливості підготувати клопотання про призначення повторної судової експертизи.

02.03.2021 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.03.2021.

03.03.2021 від відповідача-3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 02.03.2021, без участі представника відповідача-3.

17.03.2021 від позивача до суду надійшло клопотання в якому останній просить: провести підготовче засідання за відсутності представника позивача; закрити підготовче провадження за відсутності будь-яких клопотань; у разі подання клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи не закривати підготовче засідання та надати строк для надання позивачем письмових міркувань щодо таких клопотань.

18.03.2021 у підготовчому засіданні відповідачем-2 подано до суду клопотання, в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, про призначення повторної земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи відноситься земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області?

- до земель якої адміністративно-територіальної одиниці відноситься земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11?

В обґрунтування клопотання про призначення повторної експертизи відповідач-2 зазначає, що попередня експертиза, проведена Одеським науково-дослідному інституту судових експертиз, викликає у відповідача-2 сумніви, є необґрунтованою та суперечить матеріалам справи, нормативно-правовим та нормативно-технічним актам. Відповідач-2 зазначає, що експертом було надано висновок з посиланням на документи, які не завірено належним чином, що суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а карти генштабу відносяться до військових карт, які не є правовстановлюючими та технічною документацією із землеустрою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 18.03.2021 підготовче засідання відкладено на 13.04.2021.

07.04.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання призначеного на 13.04.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».

08.04.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про виклик експерта для роз`яснення висновку № 17-4094 від 17.11.2020 у режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Одеської області.

13.04.2021 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 13.04.2021.

Підготовче засідання, призначене на 13.04.2021, не відбулося, у зв`язку з перебування судді на лікарняному.

19.04.2021 від Южненської міської ради Одеського району Одеської області надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 21.04.2021 сторін викликано у підготовче засідання, що відбудеться 13.05.2021.

11.05.2021 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить провести підготовче засідання за відсутності представника позивача; розглянути клопотання про виклик експерта.

12.05.2021 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 13.05.2021.

13.05.2021 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представники позивача та відповідачів в підготовче засідання 13.05.2021 не з`явились.

Суд розглянувши у підготовчому засіданні 13.05.2021 клопотання позивача про виклик експерта для надання пояснень відмовив в його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 13.05.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Южненську міську раду Одеського району Одеської області; призначено по справі № 910/9513/17 повторну судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі № 910/9513/17 зупинено на час проведення експертизи.

19.05.2021 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про долучення документів по справі.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 13.05.2021 позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9513/17 від 14.07.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/9513/17 залишено без змін.

31.10.2022 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли: лист № 7036/24012/22-41/41 від 29.09.2022 разом з клопотанням експерта від 28.09.2022 про надання додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 поновлено провадження у справі № 910/9513/17; зобов`язано позивача та відповідача-2 подати у строк до 30.11.2022 необхідні експерту документи; зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Проте, станом на 23.01.2023, позивач та відповідач-2 вимоги ухвали суду від 03.11.2022 не виконали, пояснень щодо причин неможливості подати у визначений судом строк витребувані документи також не подали.

Згідно листа Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 23.01.2023 з огляду на воєнний стан в Україні, періодичними ракетними обстрілами об`єктів інфраструктури, що має наслідком перебоїв з електропостачання та зв`язку суд дійшов висновку за можливе встановити позивачу та відповідачу-2 інший строк для надання документів необхідних експерту, а саме у строк до 01.03.2023.

01.03.2023 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи або зупинення провадження у справі до закінчення воєнного стану в Україні. У клопотанні відповідач-2 посилаючись на постійні обстріли зі сторони агресора та їх наслідки документацію, що знаходиться на базі відпочинку ТОВ «Лиман-Плюс» не можливо відсортувати або провести пошук необхідних документів. Також зазначає, що більшість документів, що просить експерт знаходяться у позивача, який теж розташований у містах ураження та у державних органів, які згідно вимог чинного законодавства про воєнний стан на даний момент не уповноважені надавати документи, які пов`язані з координатами меж населених пунктів та меж районів, і надають їх особам виключно з відповідним допуском.

Позивач вимоги суду щодо надання документів не виконав, пояснень щодо причин неможливості подати у визначений судом строк витребувані документи також не подав.

27.07.2023 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому повідомлено про те, що клопотання експерта від 28.09.2022 про надання додаткових матеріалів не задоволено, матеріали справи повторно до експертної установи не надходили, вартість експертизи не оплачена, у зв`язку з чим ухвала суду № 910/9513/17 від 13.05.2021 залишається без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 поновлено провадження у справі № 910/9513/17; підготовче засідання призначено на 22.08.2023, зобов`язано позивача подати письмові обґрунтовані пояснення із зазначенням об`єктивних причин неможливості виконання вимог суду щодо надання документів необхідних для проведення експертного дослідження.

14.08.2023 від позивача до суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів на вимогу суду (наведені у додатку) та повідомлено про відсутність у позивача іншої документації щодо предмет спору.

22.08.2023 від позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

22.08.2023 від відповідача-2 до суду надійшла заява, відповідно до якої просить суд відкласти розгляд справи або зупинити провадження у справі № 910/9513/17 до закінчення воєнного стану в Україні; повідомлено про відсутність заперечень щодо проведення експертизи за наявними матеріалами справи.

22.08.2023 від відповідача-2 до суду надійшла заява про долучення доказів оплати за проведення експертизи у справі № 910/9513/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 22.08.2023, у зв`язку з нез`явленням в судове засідання учасників справи, підготовче засідання відкладено на 05.10.2023.

05.10.2023 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача; у заяві позивач не заперечує проти повторного призначення експертизи.

05.10.2023 від відповідача-2 до суду надійшла заява, відповідно до якої просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача-2.

З огляду на те, що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/9513/17 повторна судова земельно-технічна експертиза не була проведена у зв`язку з ненаданням витребуваних експертом документів та за відсутності оплати експертизи, які наразі надійшли до матеріалів справи, суд дійшов висновку за можливе з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, знову призначити повторну судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити ті ж самі питання.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 призначено повторну судову земельно-технічну експертизу та провадження у справі № 910/9513/17 зупинено на час проведення експертизи.

06.12.2023 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли: лист № 19191/19783-4-23/41 від 01.12.2023 разом з клопотанням експерта про надання додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення дослідження. У клопотанні експерт зазначив, що у разі незадоволення цього клопотання у строк до 45 календарних днів ухвала суду від 05.10.2023 у частині питання № 2 буде залишена без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 поновлено провадження у справі № 910/9513/17; зобов`язано позивача та відповідача-2 у строк до 15.01.2024 надати витребувані експертом документи; провадження у справі № 910/9513/17 зупинено на час проведення експертизи.

16.01.2024 від відповідача-2 до суду надійшла заява, в якій останній зазначив, що наявні в нього документи були ним подані до матеріалів справи, інші документи крім вже переданих у відповідача-2 відсутні і отримання їх на даний час є неможливим (в зв`язку з ситуацією в країні).

Позивач вимоги ухвали суду від 11.12.2023 щодо надання документів не виконав, пояснень щодо причин неможливості подати у визначений судом строк витребувані документи також не подав.

16.02.2024 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли лист № 1816/19783-4-23/41 від 29.01.2024; повідомлення про неможливість надання висновку та справа № 910/9513/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 27.02.2024 поновлено провадження у справі № 910/9513/17; підготовче засідання призначено на 12.03.2024.

11.03.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача; до заяви надано координати поворотних точок.

12.03.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якій також просить суд не приймати до уваги висновок експерта № 17-4094 від 17.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 12.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/9513/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2024.

04.04.2024 від представника відповідача-1 - Кравцова Р.Р. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 910/9513/17 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».

05.04.2024 від представника відповідача-1 - Кравцова Р.Р. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 910/9513/17 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ); у даній заяві представник просить суд залишити заяву, подану 04.04.2024 з цього ж питання, без розгляду.

Суд, враховуючи дану заяву, вважає за можливе не розглядати подану представником Кравцовим Р.Р. заяву про участь у судових засіданнях по справі № 910/9513/17 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 08.04.2024 заяву представника відповідача-1 (подану 05.04.2024) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

09.04.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження.

09.04.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача.

09.04.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.04.2024.

11.04.2024 від представника позивача - Судакова В.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 910/9513/17 призначеному на 16.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 12.04.2024 заяву представника Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

16.04.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких також просить суд провести судове засідання за відсутності представника відповідача-2.

16.04.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.04.2024.

26.04.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що не проти проведення повторної судової експертизи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз; просить провести судове засідання за відсутності представника відповідача-2.

30.04.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.05.2024.

14.05.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про призначення повторної земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Позивач, відповідачі та третя особа у судове засідання 14.05.2024 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 14.05.2024 призначено по справі № 910/9513/17 повторну судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі № 910/9513/17 зупинено на час проведення експертизи.

13.09.2024 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріли справи № 910/9513/17 разом з висновком експертів № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9513/17 від 23.09.2024 провадження у справі № 910/9513/17 поновлено та призначено судове засідання на 15.10.2024.

14.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю.

14.10.2024 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направити повноважного представника, який перебуває у відпустці, а також необхідністю надання пояснень щодо висновку експертів.

14.10.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направити повноважного представника, а також необхідність ознайомлення з матеріалами справи та надання пояснень щодо висновку експертів.

14.10.2024 від третьої особи до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.10.2024 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи, як такі що є необґрунтованими з огляду на наступне.

Суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно зі ст.ст 58-61 ГПК України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73-77 ГПК України).

Відповідачами та третьою особою не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт відсутності у учасників справи, як юридичних осіб, можливості направити іншого представника у судове засідання.

Стосовно посилань відповідач-1 та відповідач-2 на необхідність надання пояснень щодо складеного експертами висновку суд відзначає, що відповідач-1 та відповідач-2 отримали ухвалу суду від 23.09.2024 у своїх Електронних кабінетах 23.09.2024, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а отже мали достатньо часу для їх підготування та подачі до суду.

Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

В судовому засіданні 15.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років орієнтовно площею 2,7348 га - кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток із земель, які не надані у власність або користування та перебувають у запасі для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтерного району Одеської області (за межами населеного пункту).

12.09.2023 Управлінням Держземагентства у Комінтернівському районі до Державного земельного кадастру було внесено відомості про межі земельної ділянки за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, Сичавська сільська рада, вул. 55 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 11 та присвоєно кадастровий номер - 5122785800:01:002:0618, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100516022013 від 12.09.2013.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку, яка розташована за адресою: вул. 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, на території Сичавської сільської ради Комінтерного району Одеської області (за межами населеного пункту); надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) площею 2,7348 га, в тому числі 0,1000 га - під капітальною одноповерховою забудовою, 0,4215 га - під тимчасовою забудовою, 0,0180 га - під спорудами, 0.4750 га - під проїздами, проходами та площадками та 1,7203 га - інші для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку (землі рекреаційного призначення) на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та доручено Комінтернівській районній державній адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» від імені обласної державної адміністрації.

10.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» (орендар, відповідач-2) та Одеською обласною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) від імені якої діяла Комінтернівська районна державна адміністрація укладено договір оренди землі б/н (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 надає, а орендар приймає в стокове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку, що розташована за адресою: 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, на території Сичавської сільської ради Комінтерного району Одеської області (за межами населеного пункту)

Згідно з п. 1 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 2,7348 га. В тому числі 0,1000 га - під капітальною одноповерховою забудовою, 0,4215 га - під тимчасовою забудовою, 0,0180 га - під спорудами, 0.4750 га - під проїздами, проходами та площадками та 1,7203 га - інші для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку (землі рекреаційного призначення) на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту). Кадастровий номер - 5122785800:01:002:0618.

Відповідно до п. 22 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 50-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її прийому-передачі, який стає невід`ємною частиною договору. Орендар приступає до використання земельної ділянки з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки б/н та без дати Одеська обласна державна адміністрація від імені якої діяла Комінтернівська районна державна адміністрація передала, а ТОВ «Лиман-Плюс» прийняло земельну ділянку загальною площею 2,7348 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:0618 у строкове платне користування (оренду) для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку, що розташована за адресою: автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 55-й км, буд. 11.

24.12.2014 Одеською обласною державною адміністрацією зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 2,7348 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:0618 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 541299551227, про що свідчить Інформаційна довідка № 86656320 від 10.05.2017.

25.03.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Лиман-Плюс» на підставі договору оренди землі б/н від 10.12.2014, номер запису: 9232574 від 25.03.2015, про що свідчить Інформаційна довідка № 86656320 від 10.05.2017.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача вищевказані розпорядження прийнято з порушенням норм чинного законодавства України та порушують права позивача, оскільки земельна ділянка, якій присвоєно адресу: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, знаходиться у межах адміністративно-територіальної одиниці Коблевської сільської ради, в межах населеного пункту Коблево Березанського району Миколаївської області, а тому розпорядження та укладений на підставі них договір підлягає визнанню недійсним, а здійснена реєстрація речового права - скасуванню.

Відповідачі в свою чергу заперечують обґрунтованість пред`явлених позивачем вимог у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

22 вересня 1937 року ЦВК СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької й Одеської областей. Одеська область була розділена на Одеську і Миколаївську область з центром у м. Миколаєві та Одеську з центром у м. Одесі.

До складу Миколаївської області увійшли три міста обласного підпорядкування - Миколаїв, Херсон і Кірово, а також 38 районів, у тому числі 29 районів зі складу Одеської області і 9 - зі складу Дніпропетровської. Складовою частиною Миколаївської області стали такі райони: Аджамський, Баштанський, Березнегуватський, Бериславський, Бобринецький, Варварівський, Великоолександрівський, Великолепетиський, Витязівський, Володимирівський, Голопристанський, Горностаївський, Долинський, Єланецький, Єлисаветградківський, Знам`янський, ім. Фріца Геккерта, Казанківський, Калініндорфський, Компаніївський, Каховський, Новгородківський, Новобузький, Нововоронцовський, Новоодеський, Новопразький, Новотроїцький, Олександрійський, Очаківський, Петрівський, Привільнянський, Скадовський, Снігурівський, Тилігуло-Березанський, Устинівський, Хорлівський, Цюрупинський і Чаплинський.

Указом Президії Верховної ради УРСР «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» № 1654-Х від 12.03.1981 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24.05.2012 № 4865-VI) було затверджено «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР».

Частинами 1, 2 ст. 1 цього Положення визначено, що утворення і ліквідація областей проводяться Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням на затвердження Верховної Радою Української РСР на черговій сесії. Районний поділ областей при їх утворенні встановлюється Президією Верховної Ради Української РСР. Встановлення і зміна меж, встановлення і перенесення адміністративних центрів областей проводяться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчих комітетів відповідних обласних Рад народних депутатів.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України» закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Згідно ч. 1 ст. 133 Конституції України систему територіального устрою України складають наступні адміністративно-територіальні одиниці: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

На даний час процедура визначення меж адміністративно-територіальних одиниць регламентується, насамперед, статтями 173-176 Земельного кодексу України.

Стаття 173 Земельного кодексу України встановлює, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проєктами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проєкти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Частина 1 ст. 174 Земельного кодексу України визначає, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 175 Земельного кодексу України встановлено, що межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Оскільки чинним, законодавством України не врегульовано питання щодо того, який орган уповноважений визначати межі областей та АРК, враховуючи положення п. 13 ч. 1 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається територіальний устрій України, можна дійти висновку, що визначення кордонів областей пов`язано з визначенням меж районів, які віднесені законодавством саме до компетенції Верховної Ради України.

На час розгляду даної справи Верховною Радою України закон щодо зміни межі між Одеською та Миколаївською областями не приймався.

Таким чином, з 1937 року межа між Одеською та Миколаївською областями не змінювалась.

Межа завізована на карті L-36-51 масштабу 1:100 000, головою Миколаївського виконкому Зайвим Ф.Ф. станом на 01.11.1981 та головою Одеського облвиконкому Похідним станом на 01.12.1981, що вбачається з фрагментів листів-документів Чергової довідкової карти L-36-51 Одеської та Миколаївської областей масштабу 1:100 000, та проходить по (живому урочищу) по воді Тилігульського лиману.

Межа нанесена згідно Указу ГІВП СРСР від 27.02.1932 «Про утворення Одеської області» та Указу ПВР СРСР від 22.09.1937 «Про утворення Миколаївської області», що вбачається з листа ДНВП «Картографія» № 646 від 30.05.2017.

Відповідно до Акту польового обстеження і погодження адміністративних меж Сичавської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 21.11.1991 встановлено, що межа між Сичавською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області проходить по воді Тилігульського лиману протяжністю 6,4 км і по відкритій місцевості пройми між вказаними сільськими радами - 1,8 км. Кордон проходить по лінії, яка є одночасно межею між Одеською та Миколаївською областями, як зазначено на топопланах видавництва ГУГК.

Акт польового обстеження і погодження адміністративних меж Сичавської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 21.11.1991 було погоджено без зауважень представниками Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за участю начальників відділів земельних ресурсів і земельної реформи Березанської та Комінтернівської районних рад народних депутатів та представника Одеського філіалу інституту «УкрНІІземпроект».

Згідно даним індексно-кадастрової межі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» по розмежуванню Комінтернівського району Одеської області та Березанського району Миколаївської області від 2013 року, межа між Комінтернівським районом Одеської області та Березанським районом Миколаївської області проходить по воді Тилігульського лиману.

Вказане також підтверджується наступними судовими рішеннями.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01,2016 у справі № 5017/250/2012 за позовом Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ТОВ «Пансіонат Лазурний берег» та до фізичної особи-підприємця Баритова Андрія Миколайовича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держкомзему у Одеській області та Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та до Головного управління Держкомзему у Миколаївській області про визнання недійсним договору оренди та договору суборенди, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

У рішенні № 5017/250/2012 від 11.01.2016 суд зазначив, що у Висновку судового експерта зазначено, що межа між Одеською та Миколаївською областями технічно не могла бути винесена в натуру закріпленням межовими знаками, тому що проходила по водному об`єкту.

Згідно п. 3.8. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками - «Межові знаки не встановлюються: у місцях, де їх установка неможлива (на водних об`єктах, при забороні проведення земляних робіт)».

У листопаді 1991 року при узгодженні меж Сичавскої сільської ради головами Сичавскої і Коблевської сільських рад межа була обстежена і узгоджена, при цьому проходження її вказано відповідно топографічним картам Головного управління геодезії і картографії.

У 2000 році Одеською філією інституту землеустрою УААН були проведені роботи з коригування планових матеріалів зйомок минулих років на території КСП «Сичавске».

У 2001 році вищевказані відкориговані матеріали були використані при проведенні робіт з виносу кордону в натуру Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Укрюжгіпроводхоз».

Частина кордону між областями була перенесена в натуру в односторонньому порядку без узгоджень з відповідальними особами Миколаївської області. Місцезнаходження і форма кордону передбачала проходження її через території баз відпочинку в т.ч. через існуючі будівлі та споруди, спочатку передбачені як цілісні об`єкти нерухомості.

При цьому, в ході зіставлень цифрових моделей встановлено, що сучасні кадастрові дані Управління Держземагенства у Комінтернівському районі по проходженню вищевказаного кордону не відповідають даним по місцю розташування кордону, перенесеного в натуру у 2001 році Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Укрюжгіпроводхоз».

Проектів землеустрою по визначенню (зміни) межі адміністративно-територіальних одиниць, оформлених відповідно до нормативних вимог до даних проектів, що враховують сучасні кордони кадастрового блоку 5122785800:01:002 за даними Управління Держземагенства у Комінтернівському районі і відповідні рішення Верховної Ради України із затвердження вищевказаних проектів в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги відсутність у матеріалах справи № 5017/250/2012 відповідних розпоряджень (законів Верховної Ради України) про визначення або зміну межі адміністративно-територіальних одиниць (областей), змінених топографічних карт, експерт дійшов до висновку, що спочатку розташування межі, яка відокремлює Одеську та Миколаївську області, вона була визначена по живому урочищу, природної водойми, що проходить по тілу пересипу - з`єднує акваторію Тилігульського лиману з акваторією Чорного моря з формою, що створює русло водойми.

Надалі кордон не був винесений в натуру і не закріплений межовими знаками, з підстав відсутності технічної можливості, тому що проходив по водному об`єкту.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2014 у справі № 5017/952/2012 за позовом Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Боско», за участю Прокуратури Миколаївської області про припинення дій, які порушують право на земельну ділянку, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

У рішенні № 5017/952/2012 від 12.06.2014 (залишеному без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2014) суд зазначив, що судом встановлено та вбачається з даних Акту польових обстежень і погодження адміністративних меж Сичавської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району від 21.11.1991, на яких посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як позивач, так і відповідач, межа між Сичавською сільською радою та Коблівською сільською радою пролягає по воді Тилігульського лиману протяжністю 6,4 км і по відкритій місцевості пойми між сказаними сільськими радами 1,8 км.

Відповідно до даних одержаного судом у справі № 5017/952/2012 висновку судового експерта № 10143 від 11.04.2014, досліджувана земельна ділянка площею 0,0326 га, яка знаходиться за адресою 55 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ будівля 1, 1а, 1б, 1в та десяти метрів від зрізу води відноситься до адміністративно-територіальної одиниці, населеному пункту Коблево, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

У зв`язку з тим, що наявні у матеріалах даної справи докази не давали суду можливості встановити всі обставини справи, а також існувала потреба у спеціальних знаннях щодо встановлення на території якої адміністративно-територіальної одиниці знаходиться спірна земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618), ухвалою суду від 15.08.2017 було призначено по справі № 910/9513/17 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

2.1. Чи відноситься земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області

2.2. До земель якої адміністративно-територіальної одиниці відноситься земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11?

За наслідками проведеної експертизи експертом у висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17-4094 від 17.11.2020 встановлено наступне:

1. В результаті досліджень адміністративно-територіальної належності земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташованої на 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 встановлено, що за публічними даними державного земельного кадастру та положенням розділової межі двох адміністративно-територіальних одиниць земельна ділянка не відноситься до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області.

Детально дослідження щодо положення спірної частини розділової межі між двома адміністративно-територіальними одиницями в районі курортних зон с. Коблево та с. Сичавка описано в дослідницькій частині висновку по першому та другому питаннях. Графічно результати зіставлень зображено в додатку № 1.

2. Досліджувана земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 відносяться до адміністративно-територіальній одиниці с. Коблево, Коблевської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області.

У зв`язку із заявленим відповідачем-2 клопотанням та наявністю у суду сумнівів у правильності проведення судовим експертом зазначеної вище судової експертизи, а також враховуючи подання відповідачем-2 нових документів, суд ухвалою від 13.05.2021 призначив повторну експертизу у справі № 910/9513/17, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставивши ті самі питання, які викладені в ухвалі суду від 15.08.2017.

Експертиза за даною ухвалою суду не була проведена з огляду на її не оплату.

В подальшому суд ухвалою від 14.05.2024 знову призначив повторну експертизу у справі № 910/9513/17, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставивши ті самі питання, які викладені в ухвалі суду від 15.08.2017.

За наслідками проведеної експертизи експертом у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024 встановлено наступне:

1. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122785800:01:002:0618, площею 2,7348 га, згідно із даними Державного земельного кадастру та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області не відноситься.

2. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122785800:01:002:0618, площею 2,7348 га, згідно із даними Державного земельного кадастру та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відноситься до земель державної власності в межах села Коблеве Миколаївського району Миколаївської області.

Отже, повторною експертизою також підтверджено, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га знаходиться в межах села Коблеве, Березанського району Миколаївської області.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Як зазначалось вище, Одеською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1186/А-2012 від 01.02.2012 «Про надання дозволу ТОВ «Лиман-Плюс» на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років орієнтованою площею 2,7348 га - кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток із земель, які не надані у власність або користування та перебувають у запасі для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)» та розпорядження № 192/А-2014 від 20.03.2014 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Лиман-Плюс» в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)».

Однак, наведені розпорядження прийнято Одеською обласною державною адміністрацією відносно земельної ділянки, яка відноситься до адміністративно-територіальної одиниці населеного пункту Коблево, Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності, у тому числі й надання їх у користування, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (абз. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (абз. 3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Найменування місцевих державних адміністрацій є похідними від назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зміна назви адміністративно-територіальної одиниці є підставою для перейменування відповідної місцевої державної адміністрації (абз. 3 ст. 4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня (абз. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, зокрема, належить вирішення питань використання землі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного розпорядження та укладення договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, якою встановлено (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 20.03.2014 та договору), що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 01.11.2012) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 20.03.2014).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 20.03.2014 та договору).

За ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Зі змісту ч. 5 статті 122 Земельного кодексу України вбачається, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто, розпорядження землями, які перебувають у державній власності належить до компетенції місцевих державних адміністрацій на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (на їхній території) шляхом прийняття відповідних розпоряджень.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області № 204 від 05.03.2012 розроблений проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж населеного пункту Коблеве в межах території Коблівської сільської ради, який затверджений рішенням № 2 VI сесії шостого скликання Миколаївської обласної ради від 23.09.2011, згідно якого спірна земельна ділянка знаходиться в рекреаційній зоні та входить в межі села Коблеве, Березанського району Миколаївської області.

Таким чином, при прийнятті розпоряджень № 1186/А-2012 від 01.11.2012 та № 192/А-2014 від 20.03.2014 Одеською обласною державною адміністрацією порушено вимоги статей 122, 123 Земельного кодексу України, оскільки прийняття таких розпоряджень виходить за межі її повноважень, а відноситься до повноважень Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Вищенаведені обставини, виключають наявність у Одеської обласної державної адміністрації прав на земельну ділянку (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташовану на 55-му км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, що також вказує на порушення прав та інтересів позивача відносно спірної земельної ділянки з боку відповідача-1.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою такий акт визнається недійсним.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсними розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 та № 192/А-2014 від 20.03.2014 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати у судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи той факт, що розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 є незаконним, то і відповідно договір оренди земельної ділянки б/н від 10.12.2014, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» на виконання вказаного розпорядження є таким, що суперечить вимогам законодавства, а відтак, підлягає визнанню недійсним.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Прикінцевими та перехідними положеннями якого передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до п. 9 Прикінцевими та перехідними положеннями наведеного закону державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент звернення до суду) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент вчинення запису про речове право на спірну земельну ділянку) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Абзацами 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

Отже, враховуючи те, що договір оренди землі підлягає визнанню недійсним вимога позивача про скасування рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис про право оренди земельної ділянки № 9232574 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, позовні вимоги Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню порівну з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)».

3. Визнати недійсним розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 «Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман-ІІлюс» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)».

4. Визнати недійсним договір оренди землі від 10.12.2014, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс».

5. Скасувати рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки № 9232574 від 25.03.2015.

6. Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585) на користь Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (57454, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Одеська, 4; код ЄДРПОУ 04375748) 3.200 (три тисячі двісті) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс» (67555, Одеська обл., Лиманський р-н, сільрада Сичавська, вул. 55 км Автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. № 11; код ЄДРПОУ 36415899) на користь Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (57454, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Одеська, 4; код ЄДРПОУ 04375748) 3.200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст складено 19.11.2024.

СуддяВ.В.Сівакова