Рішення

від 01.11.2024 по справі 911/1000/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2024 р. Справа № 911/1000/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства «Добробут ЮА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача: Приймак О.Ю. (ордер серії АА № 1160591 від 10.03.2023)

від відповідача: Прокопець О.М. (ордер серії АА № 1337335 від 09.08.2023)

від третьої особи: Супрун І.І. (ордер серії АІ № 1388436 від 02.05.2023)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області Фермерське господарство «Добробут ЮА» (далі ФГ «Добробут ЮА» / позивач) подало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» (далі ТОВ «Агрофірма «Березанка» / відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 через скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 61217934 від 28.10.2021 згідно договору оренди землі б/н від 22.10.2021 (орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Агрофірма «Березанка»), запис № 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами не укладення договору оренди землі від 22.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка», оскільки підпис ОСОБА_1 в означеному договорі підроблений, а проведена державна реєстрація права оренди за цим договором порушує права та законні інтереси позивача, як нового орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, згідно договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021.

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. ухвалою від 11.04.2023, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі № 911/1000/23, призначив підготовче засідання на 04.05.2023, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 / третя особа), запропонував відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзиву на позовну заяву.

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., з метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), зокрема, щодо витребування доказів, поновлення строків для подання додаткових доказів, призначення експертиз, підготовче засідання неодноразово відкладав, а також:

ухвалою від 04.05.2023 у цій справі зобов`язав ТОВ «Агрофірма «Березанка» надати до суду документи, які були укладені між ТОВ «Агрофірма «Березанка» та гр. ОСОБА_1 , а саме: оригінал угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021 з кадастровим № 3224088600:03:012:0017 та оригінал договору оренди землі від 22.10.2021;

ухвалою від 21.06.2023 зобов`язав Відділ поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надати до суду оригінал договору оренди землі від 22.10.2021, щодо оренди земельної ділянки з кадастровим 3224088600:03:012:0017, який був укладений між ТОВ «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 ;

ухвалою від 11.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 11.10.2023 у справі № 911/1000/23, відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи.

12.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області Відділ поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, на виконання вимог ухвали суду від 21.06.2023, надіслав витребувані судом документи.

15.11.2023 через канцелярію суду ФГ «Добробут ЮА» подало заяву про відвід судді Сокуренко Л.В. від розгляду справи № 911/1000/23.

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. ухвалою від 15.11.2023 відмовив у задоволенні заяви ФГ «Добробут ЮА» про відвід судді Сокуренко Л.В. від розгляду справи № 911/1000/23.

Водночас 15.11.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області суддею Сокуренко Л.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 911/1000/23.

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. ухвалою від 15.11.2023 задовольнив заяву судді Сокуренко Л.В. про самовідвід від розгляду справи № 911/1000/23 та відвів суддю Сокуренко Л.В. від розгляду цієї справи, а також передав означену справу до автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області для визначення складу, замість відведеного судді в порядку, встановленому п.п. 17.2-17.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

17.11.2023 згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 17.11.2023, матеріали справи № 911/1000/23 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Горбасенку П.В.

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. ухвалою від 30.11.2023, зокрема, прийняв справу № 911/1000/23 до розгляду та призначив підготовче засідання на 22.12.2023.

20.12.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області ФГ «Добробут ЮА» подало клопотання про призначення експертизи, згідно якого просило суд, зокрема, призначити почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз», та винести на її вирішення питання: чи виконано підпис від імені орендодавця ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 22.10.2021 з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 ОСОБА_1 , чи іншою особою?

26.01.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області ФГ «Добробут ЮА» подало заяву про зміну експертної установи, згідно якої просило суд доручити проведення судово-почеркознавчої експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Крім того 26.01.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області ТОВ «Агрофірма «Березанка» також подало клопотання про призначення експертизи, згідно якого просило суд, зокрема, призначити судову почеркознавчу експертизу у справі № 911/1000/23, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та винести на її вирішення такі питання:

1)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2)чи виконані підписи у документах, а саме:

договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 ;

заяві-повідомленні № 1 ОСОБА_1 від 03.08.2021;

заяві-повідомленні № 2 ОСОБА_1 від 03.08.2021;

акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21;

акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021;

акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021;

заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 однією особою?

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.01.2024, з урахуванням ухвали від 05.04.2024 про задоволення клопотання судового експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» б/н від 15.03.2024 в частині уточнення питань, винесених на вирішення судової почеркознавчої експертизи, задовольнив частково клопотання позивача та відповідача про призначення у цій справі судової експертизи, призначив у справі № 911/1000/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» та на вирішення експертизи виніс такі питання:

1)чи виконано підпис від імені орендодавця - ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка», ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

3)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 1 ОСОБА_1 від 03.08.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

4)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 2 ОСОБА_1 від 03.08.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

5)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

6)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

7)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

8)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Цією ж ухвалою, з урахуванням ухвали від 07.06.2024 про задоволення клопотання судового експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 186 від 10.05.2024 в частині виключення з переліку умовно-вільних зразків почерку та підписів ОСОБА_1 підписи в деяких документах, суд дозволив використовувати як умовно-вільні зразки підписів наявні в матеріалах справи підписи ОСОБА_1 у заяві свідка від 13.02.2023 (том 1 а.с. 18), акті № 1 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 (том 1 а.с. 37), договорі оренди землі від 22.10.2021 (том 1 а.с. 42-43), угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021 (том 1 а.с. 44), довіреності від 21.01.2022 (том 1 а.с. 92), договорі оренди землі від 22.10.2021 (том 1 а.с. 115-119), договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 (том 2 а.с. 51-55), заяві-повідомленні № 1 від 03.08.2021 (том 2 а.с. 56), заяві-повідомленні № 2 від 03.08.2021 (том 2 а.с. 57), акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 (том 2 а.с. 58), акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 (том 2 а.с. 59), акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 (том 2 а.с. 60), у документі в томі 1 а.с. 125. Водночас суд зупинив провадження в справі № 911/1000/23 до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів.

10.09.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області Київське відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» повернуло матеріали справи № 911/1000/23 разом із листом № 689/16/169-16-24-21/24 від 05.09.2024, до якого долучило висновок експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи № 186 від 04.09.2024.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.09.2024, зокрема, поновив провадження у справі № 911/1000/23, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 27.09.2024.

27.09.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області представник третьої особи адвокат Супрун І.І. подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно змісту якої, просив стягнути з ТОВ «Агрофірма «Березанка» на користь ОСОБА_1 54 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, докази понесення яких, як заявив представник третьої особи в означеній заяві, будуть подані до суду відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Також 27.09.2024 ФГ «Добробут ЮА» через канцелярію суду подало заяву про стягнення судових витрат, згідно якої останнє, з метою вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору, витрат на судову почеркознавчу експертизі та витрат на правничу допомогу, просило суд долучити до матеріалів справи документи, які підтверджують надання адвокатом правничої допомоги позивачу.

У підготовчому судовому засіданні 27.09.2024 суд долучив до матеріалів справи заяви позивача разом з доданими до неї додатками та третьої особи і відклав підготовче засідання на 04.10.2024.

04.10.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області позивач та представник третьої особи подали клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу, а відповідач подав клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 для допиту.

У судовому засіданні 04.10.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Агрофірма «Березанка» про виклик свідка для допиту та закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 01.11.2024.

01.11.2024 через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу.

01.11.2024 представник третьої особи адвокат Супрун І.І. подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом якої останній просить стягнути з відповідача на користь третьої особи загалом 63 000, 00 грн та долучає до означеної заяви, зокрема акти виконаних робіт від 04.10.2024 та 01.11.2024.

01.11.2024 відповідач подав через канцелярію суду промову в судових дебатах в письмовій формі, згідно змісту якої відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вимог позивача і третьої особи про стягнення судових витрат.

Водночас суд зауважує, що відповідач не скористався наданим ст. 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не надав, тоді як суд вчинив передбачені процесуальними приписами дії також з повідомлення останнього про розгляд цієї справи, що підтверджується присутністю його представника у судових засіданнях з розгляду цієї справи.

В розрізі зазначеного судом враховано, що згідно положень ч. 4 ст. 13, ч. 9 ст. 165, що кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 178 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 01.11.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до викладених у позові доводів, 25.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0016 площею 3,691 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, договір укладено строком на 7 років.

Також 30.09.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 площею 3,6915 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області строком на 7 років.

Із інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна випливає, що речове право оренди за означеними договорами оренди земельних ділянок було зареєстровано в державному реєстрі, зокрема, за № 7066384 від 20.09.2014 та № 7511548 від 29.10.2014.

Як зауважив позивач, по закінченню терміну дії зазначених вище договорів, ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок, не бажаючи продовжувати договірні відносини з ТОВ «Агрофірма «Березанка», у серпні 2021 року надіслав на адресу товариства повідомлення № 1 та № 2 від 03.08.2021 про припинення договірних відносин щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224088600:03:012:0016 та 3224088600:03:012:0017.

В підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви долучено копії заяв-повідомлень № 1 та № 2 від 03.08.2021 та копію опису вкладення у цінний лист від 04.08.2021 щодо направлення цих заяв.

Після закінчення терміну дії означених вище договорів оренди, ОСОБА_1 уклав новий договір оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 з ФГ «Добробут ЮА» та, як стверджує позивач, на підставі актів № 1 та № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 23.09.2021, третя особа передала йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3224088600:03:012:0016 та 3224088600:03:012:0017 в оренду на 10 років.

Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору оренди землі № 01/21, 23.09.2021 між ФГ «Добробут ЮА» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір, за умовами п.п. 1, 3, 4, 8, 10, 15 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в стокове платне користування дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224088600:03:012:0016, площею 3,691 га та 3224088600:03:012:0017, площею 3,6915 га, які розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області.

На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

По вказаним земельним ділянкам існуючих договорів оренди немає.

Договір укладено на 10 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, та погоджена сторонами у розмірі 22 148, 00 грн.

Орендна плата вноситься за кожен виробничий рік до 29 грудня кожного року, починаючи з першого року збору урожаю орендарем, але в будь-якому разі за кожен календарний рік з моменту укладення договору.

Земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарських культур ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Копія цього правочину, що підписаний орендарем та засвідчений його печаткою, а також підписаний орендодавцем, наявна в матеріалах справи.

Водночас, згідно викладених у позові обставин, під час державної реєстрації договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 зареєстрована за ТОВ «Агрофірма «Березанка» на підставі нового договору оренди землі від 22.10.2021 та угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021, які начебто укладено між ТОВ «Агрофірма «Березанка» та ОСОБА_1 .

Поряд з тим, як випливає з матеріалі справи, ОСОБА_1 не підписував договір оренди землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 із ТОВ «Агрофірма «Березанка».

В розрізі викладеного позивач зауважив на тому, що договір оренди землі від 22.10.2021 підроблений (ймовірно шляхом монтажу), оскільки сам ОСОБА_1 категорично заперечив підписання цього договору. Також позивач зазначив, що підпис в договорі оренди землі від 22.10.2021 та угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021 візуально відрізняється від підпису ОСОБА_1 , реквізити підписів ОСОБА_1 та директора ТОВ «Агрофірма «Березанка» разом із печаткою товариства розміщені ідентично на обох документах, крім того в договорі зазначено паспортні дані ОСОБА_1 , який був ним втрачено та відповідно був недійсним на момент укладення правочину, що підтверджується копією листа Сквирського відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 80.3243-79/80.3243.1-23 від 13.04.2023.

Більше того, з усних пояснень представника третьої особи й клопотання, поданого 08.06.2023 через канцелярію суду, щодо долучення документів, зокрема копії довідки ЛКК № 176 від 28.04.2023 КНП Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня», вбачається, що у 2020 році ОСОБА_1 травмував праву руку, через що протягом 2020-2022 років його права верхня кінцівка не працювала належним чином, а тому підпис ОСОБА_1 змінився, оскільки він виконував його лівою рукою.

Як зазначив позивач, вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 та ФГ «Добробут ЮА» до Відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення злочину, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116260000294 від 18.11.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, однак державна реєстрація права оренди відповідача на спірну земельну ділянку порушує права та законні інтереси позивача, що стало причиною звернення з цим позовом до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 161, ч. ч. 3, 4, 9 ст. 165 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відзив повинен містити, зокрема, у разі повного або часткового визнання позовних вимог вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також ч. 1, 2 ст. 178 ГПК України унормовано, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відзиву на позовну заяву у вказаному вище процесуальному порядку, як і будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті спору, разом з відзивом та / або у мотивований поважними причинами строк відповідачем не надано, тоді як усні доводи представника відповідача, оголошені у судових засіданнях під час розгляду цієї справи, не відповідають приписам ч. 1 ст. 161, ч. ч. 3, 4, 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 178 ГПК України щодо подання відзиву як заяви по суті справи, суд дійшов висновку про здійснення розгляду цієї справи за наявними у ній матеріалами, тобто прийнятими судом до розгляду.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї самої статті).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Приписами ч. 1 cт. 627, ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Згідно із ч. 1 ст. 205, ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За правилами ст. 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України), право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, який врегульовує процедуру укладення, виконання та припинення договору оренди землі є Закон України «Про оренду землі» (далі ЗУ «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 1, 6, 13, 14, 19 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору) оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

У матеріалах справи наявний договір оренди землі б/н від 22.10.2021, об`єктом якого є земельна ділянка з кадастровий номер 3224088600:03:012:0017, орендодавцем за яким є ОСОБА_1 , а орендарем ТОВ «Агрофірма «Березанка».

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що 23.10.2021 проведено державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017.

Вказана державна реєстрація проведена державним реєстратором Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук С.А., через внесення запису про інше речове право право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61217934 від 28.10.2021 15:36:19, згідно договору оренди землі б/н від 22.10.2021 (орендодавець ОСОБА_1 , орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка»), номер запису про інше речове право: 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.

Натомість, як випливає з матеріалів справи, позивач та третя особа заперечують щодо підписання ОСОБА_1 договору оренди землі б/н від 22.10.2021 з ТОВ «Агрофірма «Березанка».

Згідно із ч. 1 ст. 98, ч. 1 ст. 99, ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі, який підлягає оцінці судом на загальних підставах.

В процесі розгляду цієї справи, за клопотаннями ФГ «Добробут ЮА» та ТОВ «Агрофірма «Березанка», для правильного розгляду справи та з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, без яких встановити обставини справи неможливо, а саме: без встановлення того, чи підписував ОСОБА_1 спірний договір оренди, суд, ухвалою від 26.01.2024 призначав по справі № 911/1000/23 судову почеркознавчу експертизу та виніс на її вирішення такі питання:

1)чи виконано підпис від імені орендодавця - ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка», ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

3)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 1 ОСОБА_1 від 03.08.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

4)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 2 ОСОБА_1 від 03.08.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

5)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

6)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

7)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

8)чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно із п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи № 186 від 04.09.2024 судовим експертом на поставлені судом питання надано такі відповіді:

1)Підписи від імені ОСОБА_1 в заяві-повідомленні № 1 ОСОБА_1 від 03.08.2021 в графі «підпис» (т. 2, а.с. 82), заяві-повідомленні № 2 ОСОБА_1 від 03.08.2021 в графі «підпис» (т. 2, а.с. 83), акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )» (т. 2, а.с. 95), виконані ОСОБА_1 лівою рукою;

встановити виконавця підписів в акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )» (т. 2, а.с. 99), акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )» (т. 2, а.с. 100), заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 в графі «підпис» (т. 1, а.с. 18), не надається за можливе по причинам, вказаним в дослідницькій частині.

2)Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» на 5 аркуші в графі «Орендодавець, підпис, прізвище, ініціали», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

3)Підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством «Добробут ЮА» та ОСОБА_1 на 5 аркуші в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ (В.Р. Майок)» (т. 2, а.с. 88), виконаний ОСОБА_1 лівою рукою.

Приписами статей 73, 74, 76, 79, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вказане, наданий висновок експерта № 186 від 04.09.2024 судом приймається як належний та допустимий доказ в частині встановлення експертом, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Березанка» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спірний договір ОСОБА_1 не підписував та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувався, а тому спірний договір не є укладеним.

Натомість, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 проведена на підставі договору оренди землі від 22.10.2021, коли угода, як правочин, є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

В розрізі викладеного, суд зазначає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Приписами ст. 2, 3, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

У пункті 46.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19) визначено, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі N 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

Оскільки договір оренди землі б/н від 22.10.2021 є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017.

З огляду наведеного, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з тим позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн, витрати за надання правової (правничої) допомоги у розмірі 75 000, 00 грн та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 30 291, 20 грн.

Згідно приписів ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомог та проведення експертизи.

Суд встановив, що при зверненні до суду з означеним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 599 від 21.02.2023.

Також Господарський суд Київської області ухвалою від 26.01.2024, з урахуванням ухвали суду від 05.04.2024, зокрема, за клопотання позивача, призначив у справі № 911/1000/23 судову почеркознавчу експертизу та за її проведення позивачем було сплачено 30 291, 20 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 777 від 04.04.2024.

За загальним правилом судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача (пункти 1, 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Також при вирішенні питання про розподіл витрат пов`язаних з проведенням експертизи суд враховує висновки щодо застосування норми права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, зокрема, про те, що витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат, водночас, при їх розподілі, суд повинен враховувати, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Оскільки позовні вимоги позивача належать до задоволення, а в основу рішення суду покладено висновок експерта, відповідно судові витрати, в частині судового збору та витрат на проведення експертизи належить покласти на відповідача.

Щодо витрат позивача на правову (правничу) допомогу в розмірі 75 000, 00 грн, суд зазначає таке.

Приписами ч. 1-3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, у передбачений приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України строк до закінчення судових дебатів у справі, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу адвоката, із відповідно поданими клопотаннями, позивач надав до суду копії: договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.01.2023, додаткового договору від 30.04.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023, актів виконаних робіт № 1ФГ/23 від 30.04.2023, № 2ФГ/23 від 01.11.2023, № 3ФГ/23 від 15.11.2023, № 1ФГ/24 від 24.09.2024, № 2ФГ/24 від 24.09.2024, № 3ФГ/24 від 27.09.2024, № 4ФГ/24 від 04.10.2024, № 5ФГ/24 від 01.10.2024, № 6ФГ/24 від 01.11.2024 та платіжні інструкції.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії договору, 12.01.2023 між Адвокатським бюро «Приймак та партнери» (далі Бюро) та ФГ «Добробут ЮА» (далі клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 4.1, 9 якого, бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з наступних питань та у таких обсягах:

надавати послуги з правового консультування клієнта з питань захисту інтересів клієнтом щодо захисту прав на оренду землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 в спорі з ТОВ «Агрофірма «Березанка»;

представляти за захищати інтереси клієнта в усіх державних органах, в т.ч. (але не виключно) у судах всіх інстанцій, органах Державної виконавчої служби, органах та структурних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, органах Прокуратури, органах Державної фіскальної служби, органах дозвільної системи, органах статистики, банківських установах, а також в інших державних органах, установах, організаціях, підприємствах усіх форм власності і перед фізичними особами у справах, що виникають з цивільних, господарських, адміністративно-правових, кримінально-правових відносин з питань здійснення клієнтом господарської діяльності.

Клієнт надає адвокату (бюро) право ознайомлюватися з матеріалами справи (провадження); подавати (з правом підпису) заяви, скарги, клопотання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у всіх процесуальних діях як за участю клієнта (заявника, свідка, потерпілого), так і без нього (в його інтересах), брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України.

Визначений цим договором об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений / зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткового письмового договору.

За надання правової допомоги клієнт сплачує на користь бюро гонорар з розрахунку3 000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката за фактично виконаний об`єм роботи.

За підготовку позовної заяви до Господарського суду Київської області клієнт сплачує на користь бюро 15 000, 00 грн та 3 000, 00 грн за одне судове засідання.

Клієнт має право у будь-який час відмовитися від правової допомоги адвоката за чинним договором та припинити його дію, попередивши про це бюро не пізніше як за 5 робочих днів письмовим повідомленням.

В подальшому, 30.04.2023 між Адвокатським бюро «Приймак та партнери» та ФГ «Добробут ЮА» було укладено додатковий договір до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023, згідно умов якого сторони погодили додаткові умови оплати правової (правничої) допомоги за представництво інтересів клієнта в суді у справі № 11/1000/23, а саме:

клієнт сплачує по 3 000, 00 грн за кожне судове засідання. Сторони узгодили, що у випадку, якщо судове засідання не відбулося та розгляд справи відкладено з підстав, незалежних від адвоката бюро (хвороба, навчання, відрядження, відпустка судді, перебування судді у нарадчій кімнаті в іншій справі, відсутність в суді електропостачання, повітряна тривога тощо), і адвокат не був завчасно повідомлений про цю інформацію та прибув до суду, вартість послуг адвоката у зв`язку з явкою до суду становить 3 000, 00 грн, що враховується при подальших розрахунках;

3 000, 00 грн ознайомлення з матеріалами справи в суді;

за підготовку та подання процесуальних документів до суду та інших органів, підприємств, установ, організацій тощо, що пов`язано з розглядом справи, клієнт оплачує правову (правничу) допомогу адвоката з розрахунку 3 000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката.

В розрізі викладеного, суд зазначає, що Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Приписами ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Суд встановив, що вартість наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.01.2023 обчислюється погодинною оплатою.

Також суд встановив, що у період з 30.04.2023 по 01.11.2024 між Адвокатським бюро «Приймак та партнери» та ФГ «Добробут ЮА» підписано акти виконаних робіт: № 1ФГ/23 від 30.04.2023 на суму 15 000, 00 грн (підготовка і подання позовної заяви), № 2ФГ/23 від 01.11.2023 на суму 30 000, 00 грн (представлення інтересів позивача в 7-ми судових засіданнях, підготовка та подача заяви про відвід судді, клопотання про призначення експертизи), № 3ФГ/23 від 15.11.2023 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 15.11.2023), № 1ФГ/24 від 24.09.2024 на суму 12 000, 00 грн (представлення інтересів у судових засіданнях 22.12.2023, 26.01.2024, 05.04.2024, 07.06.2024), № 2ФГ/24 від 24.09.2024 на суму 3 000, 00 грн (ознайомлення з матеріалами справи), № 3ФГ/24 від 27.09.2024 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 27.09.2024), № 4ФГ/24 від 04.10.2024 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 04.10.2024), № 5ФГ/24 від 01.10.2024 на суму 9 000, 00 грн (підготовка та подання клопотання про долучення доказів, про витребування доказів з поліції, про доручення доказів оплати експертизи, заяви про зміну експертної установи), № 6ФГ/24 від 01.11.2024 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 01.11.2024).

Водночас за результатами здійсненого судом аналізу актів виконаних робіт та арифметичного підрахунку сум, визначених в цих актах, судом встановлено, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 81 000, 00 грн, разом з тим судом враховано, що позивач у позовній заяві та заяві про стягнення судових витрат заявляв, що остаточна сума судових витрат залежить від кількості судових засідань, а тому кінцевий розрахунок судових витрат та докази їх понесення будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно із викладеним, суд зауважує, що за приписами ч. 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отже, суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та / або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

За змістом ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень зазначеної вище норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Натомість загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до згаданого припису під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що включені до загального розміру таких витрат, витрати, зокрема, на ознайомлення з матеріалами справи (3 000, 00 грн), на вивчення висновку експерта, на підготовку та подання клопотань про долучення документів, зокрема, доказів оплати експертизи, витребування доказів та заяви про заміну експертної установи (9 000, 00 грн) не відповідають принципу доцільності та розумності.

При цьому, суд виснує, що такі витрати, як вивчення висновку експерта, підготовка та подання клопотання про долучення доказів оплати експертизи, а також заяви про заміну експертної установи, спрямовані на штучне збільшення дійсного обсягу правничої допомоги, наданої позивачу.

Також, в цілому суд не оспорює права сторін самостійно визначати вартість послуг правової допомоги, однак у цьому випадку вважає, що сума судових витрат у розмірі 45 000, 00 грн (1 судове засідання 3 000, 00 грн) за участь представника позивача в судових засіданнях, при тому, що явка в судові засідання, зокрема, 21.06.2023, 09.08.2023, 13.09.2023, 27.09.2023, 26.01.2024, 05.04.2024, 07.06.2024 судом обов`язковою не визнавалася, є завищеною та не співмірною зі складністю цієї справи.

Щодо посилань позивача на те, що умовами договору про надання правової (правничої) допомоги та додаткового договору до нього передбачено, що у випадку, коли судове засідання не відбулося або розгляд справи відкладено з підстав, незалежних від адвоката, вартість послуг адвоката враховується при подальших розрахунках, суд зазначає, що клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд враховує, що позивач прийняв без заперечень надану йому правову допомогу, без зауважень та погодив її розмір, що заявлений до стягнення.

При цьому суд виходить із того, що розмір гонорару, визначений ФГ «Добробут ЮА» та його адвокатом, є завищеним щодо відповідача, зважаючи на витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду викладеного, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, суд дійшов висновку, що доказово обґрунтованими, доведеними та співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг адвокатом, є судові витрати на надання професійної правової допомоги у розмірі 40 650, 00 грн (підготовка та подання позовної заяви, клопотання про призначення експертизи, участь у судових засіданнях).

Стосовно заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом якої третя особа просить стягнути з ТОВ «Агрофірма «Березанка» 63 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, в підтвердження понесення яких до матеріалів справи додано, зокрема, копії додаткового договору від 01.05.2023 до договору про надання правової допомоги від 27.07.2021, актів виконаних робіт від 30.09.2024, від 04.10.2024, від 01.11.2024, суд зазначає таке.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних із розглядом справи (п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України), при цьому положеннями ст. 124 та 129 ГПК України установлений порядок, алгоритм дій сторони, яка бажає, щоб її витрати на правничу допомогу були компенсовані за рахунок іншої сторони. Так, спочатку разом із першою заявою по суті кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести (ч. 1 ст. 124 ГПК України), а у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

У свою чергу, докази в підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Поряд з цим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Застосування механізму «попереднього визначення судових витрат» фактично забезпечує можливість іншій стороні належним чином відреагувати та сам факт поданого позову, а також підготуватися до спростування витрат, які сторона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а тому забезпечує дотримання принципу змагальності.

Відтак, ГПК України визначає певні етапи механізму розподілу судових витрат, а саме урегульовує, що з метою їх розподілу (у тому числі і на правничу допомогу) зацікавлена сторона повинна спочатку з першою заявою по суті спору подати попередній їх розрахунок, а у процесі розгляду справи (до закінчення судових дебатів) зробити заяву про компенсацію, із одночасним наданням відповідних доказів понесених витрат або подати такі докази протягом п`яти днів після судового рішення. Недотримання процесуальних вимог щодо кожного з етапів має відповідний наслідок можливу відмову у їх розподілі. Безпосередньо відмова (при відсутності попереднього розрахунку) застосовується судом із використанням дискреційних повноважень суду.

У цьому контексті, першою процесуальною заявою по суті спору для третьої особи є її пояснення щодо позову або відзиву. Зокрема, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 161 ГПК України). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Суд встановив, що матеріали справи не містять письмових пояснень третьої особи, а тому ОСОБА_1 не дотримано наведених вимог ч. 2 ст. 124 ГПК України у питанні подачі орієнтовного розрахунку суми судових витрат разом з першою процесуальною заявою.

Посилання третьої особи на усні пояснення у справі не заслуговують на увагу в розумінні положень процесуального закону, який чітко врегульовує питання механізму визначення та розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Висновки про право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі, коли учасник справи під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позовні вимоги.

2.Усунути перешкоди у користуванні Фермерському господарству «Добробут ЮА» (вул. Ювілейна, буд. 10, с. Шапіївка, Сквирський р-н, Київська обл., 09041, ідентифікаційний код 31295447) земельною ділянкою з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 через скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61217934 від 28.10.2021 15:36:19, згідно договору оренди землі б/н від 22.10.2021 (орендодавець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» (ідентифікаційний код 38713642), номер запису про інше речове право: 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Березанка» (вул. Шолом Алейхема, буд. 16, офіс 2, м. Сквира (з), Сквирський р-н, Київська обл., 09001, ідентифікаційний код 38713642) на користь Фермерського господарства «Добробут ЮА» (вул. Ювілейна, буд. 10, с. Шапіївка, Сквирський р-н, Київська обл., 09041, ідентифікаційний код 31295447) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору, 40 650 (сорок тисяч шістсот п?ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 30 291 (тридцять тисяч двісті дев?яносто одну) грн 20 коп. витрат, пов?язаних з проведенням судової почеркознавчої експертизи.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 19.11.2024.

Суддя П.В.Горбасенко