ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2025 р. Справа№ 911/1000/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Приймак О.Ю. - адвокат
від відповідача: Прокопець О.М. - адвокат
від третьої особи: Супрун І.І. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка", ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Добробут ЮА"
на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 (повний текст складено 19.11.2024)
у справі № 911/1000/23 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом Фермерського господарства "Добробут ЮА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У квітні 2023 року до Господарського суду Київської області звернулось Фермерське господарство "Добробут ЮА" (далі - позивач, ФГ "Добробут ЮА") з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка" (далі - відповідач, ТОВ "Агрофірма "Березанка") про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 через скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 61217934 від 28.10.2021 згідно договору оренди землі б/н від 22.10.2021 (орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ "Агрофірма "Березанка"), запис № 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами не укладення договору оренди землі від 22.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Березанка", оскільки підпис ОСОБА_1 в означеному договорі підроблений, а проведена державна реєстрація права оренди за цим договором порушує права та законні інтереси позивача, як нового орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, згідно договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 задоволено позовні вимоги.
Присуджено усунути перешкоди у користуванні ФГ "Добробут ЮА" земельною ділянкою з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 через скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61217934 від 28.10.2021 15:36:19, згідно договору оренди землі б/н від 22.10.2021 (орендодавець - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка" (ідентифікаційний код 38713642), номер запису про інше речове право: 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.
Присуджено до стягнення з ТОВ "Агрофірма "Березанка" на користь ФГ "Добробут ЮА" 2 684,00 грн судового збору, 40 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 30 291,20 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової почеркознавчої експертизи.
Мотивуючи ухвалене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що доказами у даній справі підтверджено обставини того, що спірний договір ОСОБА_1 не підписував, та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувався, а тому спірний договір не є укладеним. Враховуючи, що спірний договір оренди землі б/н від 22.10.2021 є неукладеним, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Агрофірма "Березанка" та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Агрофірма "Березанка" 10.12.2024 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що:
- позивачем у даній справі не надано суду доказів, що його права чи законні інтереси були порушенні порушені, зокрема, не на надано рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації права оренди;
- позивач та третя особа уклали договір оренди землі №01/21 від 23.09.2021, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку, тобто час дії договору оренди землі укладеного між відповідачем та третьою особою;
- висновок експерта на який посилається місцевий господарський суд у рішенні є неналежним та недопустимим доказом, оскільки містить інформацію про те, що представник третьої особи спілкувався з експертом, експертом взято доводи третьої особи, за основу під час проведення експертизи, зокрема, щодо тих обставин у якому документі, якою рукою і у який час третя особа здійснювала підпис;
- адвокат Приймак О.Ю. не надав місцевому господарському суду доказів на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів позивача у суді першої інстанції;
- обставина відмови у задоволенні клопотання відповідача про допит свідка, за твердженням апелянта, є такою, що викликає сумнів в об`єктивності та упередженості суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 11.12.2024 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 скасувати в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу з відповідача у сумі 63 000,00 грн; ухвалити нове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка" на користь ОСОБА_1 63 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 залишити без змін.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги третя особа зазнає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що відсутність попереднього розрахунку не є обов`язковою підставою для відмови у стягненні адвокатських витрат, витрати на правничу допомогу у розмірі 63000,00 грн є реальними, співмірними з витратами часу, обсягами виконаної роботи, відповідають ринковим цінам, складності справи, документально підтверджені відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ФГ "Добробут ЮА" та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФГ "Добробут ЮА" 11.12.2024 звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 40 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 63 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 залишити без змін; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазнає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано вартість послуг за підготовку клопотання про призначення експертизи, при розрахунку вартості адвокатських послуг за частину судових засідань неправильно встановив їх вартість. За твердженням позивача правильною сумую вартості задоволених витрат на послуги адвоката є 26500,00 грн.
Також позивач зазначає про передчасність висновку місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні витрат на ознайомлення з матеріалами справи та вивчення висновку експерта (3000,00 грн - 1 год), на підготовку та подання клопотань про долучення документів, зокрема, доказів оплати експертизи, витребування доказів та заяви про заміну експертної установи (9000,00 грн - 3 год по 3000,00 грн), витрат за підготовку заяви про відвід судді Сокуренко Л.В. (4500,00 грн).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу № 911/1000/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1000/23.
Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23 до надходження до суду матеріалів справи.
02.01.2025 матеріали справи №911/1000/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 30.12.2024 по 03.01.2025 включно, з 06.01.2025 по 10.01.2025 включно, з 13.01.2025 по 17.01.2025 включно, з 20.01.2025 по 24.01.2025 включно, участю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у семінарі Національної школи суддів України 27.01.2025, тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025 по 07.02.2025 включно, процесуальні дії по справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 клопотання ТОВ "Агрофірма "Березанка" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23 задоволено, поновлено ТОВ "Агрофірма "Березанка" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрофірма "Березанка" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23, справу № 911/1000/23 призначено до розгляду на "18" березня 2025 року о 14 год 00 хв.
Згідно Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 12.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 в одне провадження для спільного розгляду у справі № 911/1000/23, справу № 911/1000/23 призначено до розгляду на "18" березня 2025 року о 14 год 00 хв.
Згідно Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.12.2024 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Добробут ЮА" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 клопотання Фермерського господарства "Добробут ЮА" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23 задоволено, поновлено Фермерському господарству "Добробут ЮА"строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Добробут ЮА" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі № 911/1000/23, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка", ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Добробут ЮА" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 в одне провадження для спільного розгляду у справі № 911/1000/23, справу №911/1000/23 призначено до розгляду на "18" березня 2025 року о 14 год 00 хв.
Позиція інших учасників справи.
27.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого відповідач заперечує вимоги позивача, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заперечуючи доводи відповідача у поданій апеляційній скарзі, позивач вказує, що:
- договір оренди землі від 30.09.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Березанка" укладений на строк 7 років. Оскільки він укладений після 01.01.2013, то відповідно до висновків Верховного Суду строк його дії обчислюється з дати підписання 30.09.2014 закінчується 30.09.2021, реєстрація права оренди 29.10.2014 не впливає на строк дії цього договору. Твердження ТОВ "Агрофірма Березанка" про те, що цей договір діяв до 29.10.2021 не ґрунтуються на нормах законодавства, що було чинним на дату укладення договору;
- Верховний Суд у постановах ВП ВС від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 та постанові КЦС ВС від 02.06.2023 у справі №357/9105/18 роз`яснив момент набрання чинності Договору оренди землі, що укладений після 01.01.2013, і вказав, що такий договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі;
- після закінчення дії договору між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Березанка" позивач намагався зареєструвати своє право оренди ділянки кадастровий номер 3224088600:03:012:0017, але реєстрація не відбулася, оскільки ТОВ "Агрофірма Березанка" зареєструвало за собою право оренди цієї ділянки на підставі підробленого договору оренди від 22.10.2021 начебто підписаного з ОСОБА_1 , який ОСОБА_1 в дійсності не укладав і який був підроблений шляхом монтажу;
- не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що позивач не зареєстрував право оренди за Договором оренди землі №01/21 від 23.09.2021 нібито через те, що договір між Позивачем та ОСОБА_1 незаконний. Законність Договору оренди землі №01/21 від 23.09.2021 Відповідач не оскаржував. Додатково його законність підтверджує той факт, що за договором передано в оренду 2 ділянки: кадастровий номер 3224088600:03:012:0016 та кадастровий номер 3224088600:03:012:0017, і 01.10.2021 реєстратор зареєстрував право оренди на ділянку кадастровий номер 3224088600:03:012:0016 (додаток 21 до позову - Інформаційна довідка з ДРРП №278443389 від 06.10.2021). Відтак право оренди на ділянку кадастровий номер 3224088600:03:012:0017 не зареєстровано за позивачем так як 28.10.2021 було зареєстровано його за Відповідачем на підставі підробленого договору оренди від 22.10.2021;
- експерт не збирав матеріали для експертизи і не долучав до справи жодних матеріалів. Експерт взяв до уваги лише ті документи, котрі суд приєднав до матеріалів справи та надав їх експерту. Експерт не спілкувався з представником ОСОБА_1 адвокатом Супруном І.І.;
- клопотання представника відповідача від 04.10.2024 про виклик ОСОБА_1 для
Допиту в засіданні суд обґрунтовано відхилив, оскільки умови для виклику, що визначені частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України, були відсутні.
Явка представників сторін.
У судове засідання 18.03.2025 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.
Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог; щодо апеляційної скарги третьої особи - просив відмовити у задоволенні, вважає рішення суду першої інстанції в цій частині законним; щодо апеляційної скарги позивача - просив відмовити, вважає витрати на правничу допомогу надмірними та недоведеними.
Представник третьої особи у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційні скарги ОСОБА_1 та ФГ "Добробут ЮА", залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Агрофрма "Березанка".
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу ФГ "Добробут ЮА", відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Агрофрма "Березанка".
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 25.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Березанка" було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0016 площею 3,691 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, договір укладено строком на 7 років.
Також 30.09.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Березанка" було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 площею 3,6915 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області строком на 7 років.
Із інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна випливає, що речове право оренди за означеними договорами оренди земельних ділянок було зареєстровано в державному реєстрі, зокрема, за № 7066384 від 20.09.2014 та № 7511548 від 29.10.2014.
Як зазначав позивач, по закінченню терміну дії зазначених вище договорів, ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок, не бажаючи продовжувати договірні відносини з ТОВ "Агрофірма "Березанка", у серпні 2021 року надіслав на адресу товариства повідомлення № 1 та № 2 від 03.08.2021 про припинення договірних відносин щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224088600:03:012:0016 та 3224088600:03:012:0017.
В підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви долучено копії заяв-повідомлень № 1 та № 2 від 03.08.2021 та копію опису вкладення у цінний лист від 04.08.2021 щодо направлення цих заяв.
Після закінчення терміну дії означених вище договорів оренди, ОСОБА_1 уклав новий договір оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 з ФГ "Добробут ЮА" та, як стверджує позивач, на підставі актів № 1 та № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 23.09.2021, третя особа передала йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3224088600:03:012:0016 та 3224088600:03:012:0017 в оренду на 10 років.
Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору оренди землі № 01/21, 23.09.2021 між ФГ "Добробут ЮА" (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір, за умовами п.п. 1, 3, 4, 8, 10, 15 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224088600:03:012:0016, площею 3,691 га та 3224088600:03:012:0017, площею 3,6915 га, які розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області.
На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.
По вказаним земельним ділянкам існуючих договорів оренди немає.
Договір укладено на 10 років.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, та погоджена сторонами у розмірі 22 148, 00 грн.
Орендна плата вноситься за кожен виробничий рік до 29 грудня кожного року, починаючи з першого року збору урожаю орендарем, але в будь-якому разі за кожен календарний рік з моменту укладення договору.
Земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарських культур - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Копія цього правочину, що підписаний орендарем та засвідчений його печаткою, а також підписаний орендодавцем, наявна в матеріалах справи.
Водночас, згідно викладених у позові обставин, під час державної реєстрації договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 зареєстрована за ТОВ "Агрофірма "Березанка" на підставі нового договору оренди землі від 22.10.2021 та угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021, які начебто укладено між ТОВ "Агрофірма "Березанка" та ОСОБА_1 .
Поряд з тим, як випливає з матеріалі справи, ОСОБА_1 не підписував договір оренди землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 із ТОВ "Агрофірма "Березанка".
В розрізі викладеного позивач зауважив на тому, що договір оренди землі від 22.10.2021 підроблений (ймовірно шляхом монтажу), оскільки сам ОСОБА_1 категорично заперечив підписання цього договору. Також позивач зазначив, що підпис в договорі оренди землі від 22.10.2021 та угоді про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.10.2021 візуально відрізняється від підпису ОСОБА_1 , реквізити підписів ОСОБА_1 та директора ТОВ "Агрофірма "Березанка" разом із печаткою товариства розміщені ідентично на обох документах, крім того в договорі зазначено паспортні дані ОСОБА_1 , який був ним втрачено та відповідно був недійсним на момент укладення правочину, що підтверджується копією листа Сквирського відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 80.3243-79/80.3243.1-23 від 13.04.2023.
Більше того, з усних пояснень представника третьої особи й клопотання, поданого 08.06.2023 до місцевого господарського суду, щодо долучення документів, зокрема копії довідки ЛКК № 176 від 28.04.2023 КНП Сквирської міської ради "Сквирська центральна міська лікарня", вбачається, що у 2020 році ОСОБА_1 травмував праву руку, через що протягом 2020-2022 років його права верхня кінцівка не працювала належним чином, а тому підпис ОСОБА_1 змінився, оскільки він виконував його лівою рукою.
Як зазначив позивач, вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 та ФГ "Добробут ЮА" до Відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення злочину, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116260000294 від 18.11.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, однак державна реєстрація права оренди відповідача на спірну земельну ділянку порушує права та законні інтереси позивача, що стало причиною звернення з цим позовом до господарського суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до частини 1 статті 202, статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї самої статті).
Приписами частини 1 cтатті 627, частини 1 статті 638 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини 1 статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині 1 статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).
Згідно з частиною 1 статті 205, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
За правилами статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Спеціальним законом, який врегульовує процедуру укладення, виконання та припинення договору оренди землі є Закон України "Про оренду землі" (далі - ЗУ "Про оренду землі").
Відповідно до статей 1, 6, 13, 14, 19 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина 1 статті 407 ЦК України).
У матеріалах справи наявний договір оренди землі б/н від 22.10.2021, об`єктом якого є земельна ділянка з кадастровий номер 3224088600:03:012:0017, орендодавцем за яким є ОСОБА_1, а орендарем - ТОВ "Агрофірма "Березанка".
Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що 23.10.2021 проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017.
Вказана державна реєстрація проведена державним реєстратором Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Шевчук С.А., через внесення запису про інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, проведеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61217934 від 28.10.2021 15:36:19, згідно договору оренди землі б/н від 22.10.2021 (орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка"), номер запису про інше речове право: 44714564, дата та час державної реєстрації: 23.10.2021 17:25:51.
Разом з цим, позивач та третя особа заперечували щодо підписання ОСОБА_1 договору оренди землі б/н від 22.10.2021 з ТОВ "Агрофірма "Березанка".
Згідно з частиною 1 статті 98, частини 1 статті 99, частини 1 статті 104 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі, який підлягає оцінці судом на загальних підставах.
В процесі розгляду цієї справи, за клопотаннями ФГ "Добробут ЮА" та ТОВ "Агрофірма "Березанка", для правильного розгляду справи та з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, без яких встановити обставини справи неможливо, а саме: без встановлення того, чи підписував ОСОБА_1 спірний договір оренди, місцевий господарський суд, ухвалою від 26.01.2024 призначав по справі № 911/1000/23 судову почеркознавчу експертизу та виніс на її вирішення такі питання:
1) чи виконано підпис від імені орендодавця - ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка", ОСОБА_1 , чи іншою особою?
2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством "Добробут ЮА" та ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
3) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 1 ОСОБА_1 від 03.08.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
4) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві-повідомленні № 2 ОСОБА_1 від 03.08.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
5) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
6) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
7) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
8) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно із пунктом 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи № 186 від 04.09.2024 судовим експертом на поставлені судом питання надано такі відповіді:
1) Підписи від імені ОСОБА_1 в заяві-повідомленні № 1 ОСОБА_1 від 03.08.2021 в графі "підпис" (т. 2, а.с. 82), заяві-повідомленні № 2 ОСОБА_1 від 03.08.2021 в графі "підпис" (т. 2, а.с. 83), акті № 2 прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.09.2021 № 01/21 в графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )" (т. 2, а.с. 95), - виконані ОСОБА_1 лівою рукою;
встановити виконавця підписів в акті прийому-передачі наданих послуг № 11 від 11.12.2022 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 в графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )" (т. 2, а.с. 99), акті прийому-передачі наданих послуг № 13 від 02.02.2023 до договору оренди землі № 01/21 від 23.09.2021 в графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )" (т. 2, а.с. 100), заяві свідка ОСОБА_1 від 13.02.2023 в графі "підпис" (т. 1, а.с. 18), - не надається за можливе по причинам, вказаним в дослідницькій частині.
2) Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка" на 5 аркуші в графі "Орендодавець, підпис, прізвище, ініціали", - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
3) Підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі № 01/21 від 23.09.2021, укладеному між Фермерським господарством "Добробут ЮА" та ОСОБА_1 на 5 аркуші в графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ ( ОСОБА_1 )" (т. 2, а.с. 88), - виконаний ОСОБА_1 лівою рукою.
Приписами статей 73, 74, 76, 79, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на вказане, наданий висновок експерта № 186 від 04.09.2024 обгрунтовано прийнято місцевим господарським судом як належний та допустимий доказ в частині встановлення експертом, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди від 22.10.2021 землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Березанка" виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спірний договір ОСОБА_1 не підписував та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувався, а тому спірний договір не є укладеним.
Натомість, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 проведена на підставі договору оренди землі від 22.10.2021, коли угода, як правочин, є неукладеним, не відповідає вимогам закону.
Приписами статей 2, 3, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
У пункті 46.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19) визначено, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі N 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).
Оскільки договір оренди землі б/н від 22.10.2021 є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017.
З огляду на вищевикладене місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню у повному обсязі.
Щодо витрат позивача на правову (правничу) допомогу в розмірі 75 000, 00 грн,колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Приписами частинами 1-3 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, у передбачений приписами частини 8 статті 129 ГПК України строк до закінчення судових дебатів у справі, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу адвоката, із відповідно поданими клопотаннями, позивач надав до суду копії: договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.01.2023, додаткового договору від 30.04.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023, актів виконаних робіт № 1ФГ/23 від 30.04.2023, № 2ФГ/23 від 01.11.2023, № 3ФГ/23 від 15.11.2023, № 1ФГ/24 від 24.09.2024, № 2ФГ/24 від 24.09.2024, № 3ФГ/24 від 27.09.2024, № 4ФГ/24 від 04.10.2024, № 5ФГ/24 від 01.10.2024, № 6ФГ/24 від 01.11.2024 та платіжні інструкції.
Як слідує з наявної в матеріалах справи копії договору, 12.01.2023 між Адвокатським бюро "Приймак та партнери" (далі - Бюро) та ФГ "Добробут ЮА" (далі - клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 4.1, 9 якого, бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з наступних питань та у таких обсягах:
- надавати послуги з правового консультування клієнта з питань захисту інтересів клієнтом щодо захисту прав на оренду землі з кадастровим номером 3224088600:03:012:0017 в спорі з ТОВ "Агрофірма "Березанка";
- представляти за захищати інтереси клієнта в усіх державних органах, в т.ч. (але не виключно) у судах всіх інстанцій, органах Державної виконавчої служби, органах та структурних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, органах Прокуратури, органах Державної фіскальної служби, органах дозвільної системи, органах статистики, банківських установах, а також в інших державних органах, установах, організаціях, підприємствах усіх форм власності і перед фізичними особами у справах, що виникають з цивільних, господарських, адміністративно-правових, кримінально-правових відносин з питань здійснення клієнтом господарської діяльності.
Клієнт надає адвокату (бюро) право ознайомлюватися з матеріалами справи (провадження); подавати (з правом підпису) заяви, скарги, клопотання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у всіх процесуальних діях як за участю клієнта (заявника, свідка, потерпілого), так і без нього (в його інтересах), брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України.
Визначений цим договором об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений / зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткового письмового договору.
За надання правової допомоги клієнт сплачує на користь бюро гонорар з розрахунку3 000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката за фактично виконаний об`єм роботи.
За підготовку позовної заяви до Господарського суду Київської області клієнт сплачує на користь бюро 15 000, 00 грн та 3 000, 00 грн за одне судове засідання.
Клієнт має право у будь-який час відмовитися від правової допомоги адвоката за чинним договором та припинити його дію, попередивши про це бюро не пізніше як за 5 робочих днів письмовим повідомленням.
В подальшому, 30.04.2023 між Адвокатським бюро "Приймак та партнери" та ФГ "Добробут ЮА" було укладено додатковий договір до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2023, згідно умов якого сторони погодили додаткові умови оплати правової (правничої) допомоги за представництво інтересів клієнта в суді у справі № 11/1000/23, а саме:
- клієнт сплачує по 3 000, 00 грн за кожне судове засідання. Сторони узгодили, що у випадку, якщо судове засідання не відбулося та розгляд справи відкладено з підстав, незалежних від адвоката бюро (хвороба, навчання, відрядження, відпустка судді, перебування судді у нарадчій кімнаті в іншій справі, відсутність в суді електропостачання, повітряна тривога тощо), і адвокат не був завчасно повідомлений про цю інформацію та прибув до суду, вартість послуг адвоката у зв`язку з явкою до суду становить 3 000, 00 грн, що враховується при подальших розрахунках;
- 3 000, 00 грн - ознайомлення з матеріалами справи в суді;
- за підготовку та подання процесуальних документів до суду та інших органів, підприємств, установ, організацій тощо, що пов`язано з розглядом справи, клієнт оплачує правову (правничу) допомогу адвоката з розрахунку 3 000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката.
Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Приписами частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Вартість наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.01.2023 обчислюється погодинною оплатою.
У період з 30.04.2023 по 01.11.2024 між Адвокатським бюро "Приймак та партнери" та ФГ "Добробут ЮА" підписано акти виконаних робіт: № 1ФГ/23 від 30.04.2023 на суму 15 000, 00 грн (підготовка і подання позовної заяви), № 2ФГ/23 від 01.11.2023 на суму 30 000, 00 грн (представлення інтересів позивача в 7-ми судових засіданнях, підготовка та подача заяви про відвід судді, клопотання про призначення експертизи), № 3ФГ/23 від 15.11.2023 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 15.11.2023), № 1ФГ/24 від 24.09.2024 на суму 12 000, 00 грн (представлення інтересів у судових засіданнях 22.12.2023, 26.01.2024, 05.04.2024, 07.06.2024), № 2ФГ/24 від 24.09.2024 на суму 3 000, 00 грн (ознайомлення з матеріалами справи), № 3ФГ/24 від 27.09.2024 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 27.09.2024), № 4ФГ/24 від 04.10.2024 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 04.10.2024), № 5ФГ/24 від 01.10.2024 на суму 9 000, 00 грн (підготовка та подання клопотання про долучення доказів, про витребування доказів з поліції, про доручення доказів оплати експертизи, заяви про зміну експертної установи), № 6ФГ/24 від 01.11.2024 на суму 3 000, 00 грн (представлення інтересів в судовому засіданні 01.11.2024).
Водночас за результатами здійсненого судом аналізу актів виконаних робіт та арифметичного підрахунку сум, визначених в цих актах, судом встановлено, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 81 000, 00 грн, разом з тим судом враховано, що позивач у позовній заяві та заяві про стягнення судових витрат заявляв, що остаточна сума судових витрат залежить від кількості судових засідань, а тому кінцевий розрахунок судових витрат та докази їх понесення будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
За приписами частини 3 статті 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та / або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.
За змістом частин 4-6 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень зазначеної вище норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Натомість загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до згаданого припису під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що включені до загального розміру таких витрат, витрати, зокрема, на ознайомлення з матеріалами справи (3 000, 00 грн), на вивчення висновку експерта, на підготовку та подання клопотань про долучення документів, зокрема, доказів оплати експертизи, витребування доказів та заяви про заміну експертної установи (9 000, 00 грн) не відповідають принципу доцільності та розумності.
Також місцевим господарським судом зазначено, що такі витрати, як вивчення висновку експерта, підготовка та подання клопотання про долучення доказів оплати експертизи, а також заяви про заміну експертної установи, спрямовані на штучне збільшення дійсного обсягу правничої допомоги, наданої позивачу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сума судових витрат у розмірі 45 000, 00 грн (1 судове засідання - 3 000, 00 грн) за участь представника позивача в судових засіданнях, при тому, що явка в судові засідання, зокрема, 21.06.2023, 09.08.2023, 13.09.2023, 27.09.2023, 26.01.2024, 05.04.2024, 07.06.2024 судом обов`язковою не визнавалася, є завищеною та не співмірною зі складністю цієї справи.
Щодо посилань позивача на те, що умовами договору про надання правової (правничої) допомоги та додаткового договору до нього передбачено, що у випадку, коли судове засідання не відбулося або розгляд справи відкладено з підстав, незалежних від адвоката, вартість послуг адвоката враховується при подальших розрахунках, суд зазначає, що клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд враховує, що позивач прийняв без заперечень надану йому правову допомогу, без зауважень та погодив її розмір, що заявлений до стягнення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що розмір гонорару, визначений ФГ "Добробут ЮА" та його адвокатом, є завищеним щодо відповідача, зважаючи на витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на вищезазначене, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обґрунтованими, доведеними та співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг адвокатом, є судові витрати на надання професійної правової допомоги у розмірі 40 650, 00 грн (підготовка та подання позовної заяви, клопотання про призначення експертизи, участь у судових засіданнях).
Щодо заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, за змістом якої третя особа просить стягнути з ТОВ "Агрофірма "Березанка" 63 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, в підтвердження понесення яких до матеріалів справи додано, зокрема, копії додаткового договору від 01.05.2023 до договору про надання правової допомоги від 27.07.2021, актів виконаних робіт від 30.09.2024, від 04.10.2024, від 01.11.2024, колегії суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних із розглядом справи (п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України), при цьому положеннями ст. 124 та 129 ГПК України установлений порядок, алгоритм дій сторони, яка бажає, щоб її витрати на правничу допомогу були компенсовані за рахунок іншої сторони. Так, спочатку разом із першою заявою по суті кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести (ч. 1 ст. 124 ГПК України), а у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).
У свою чергу, докази в підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Поряд з цим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).
Застосування механізму "попереднього визначення судових витрат" фактично забезпечує можливість іншій стороні належним чином відреагувати та сам факт поданого позову, а також підготуватися до спростування витрат, які сторона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а тому забезпечує дотримання принципу змагальності.
Відтак, ГПК України визначає певні етапи механізму розподілу судових витрат, а саме урегульовує, що з метою їх розподілу (у тому числі і на правничу допомогу) зацікавлена сторона повинна спочатку з першою заявою по суті спору подати попередній їх розрахунок, а у процесі розгляду справи (до закінчення судових дебатів) зробити заяву про компенсацію, із одночасним наданням відповідних доказів понесених витрат або подати такі докази протягом п`яти днів після судового рішення. Недотримання процесуальних вимог щодо кожного з етапів має відповідний наслідок - можливу відмову у їх розподілі. Безпосередньо відмова (при відсутності попереднього розрахунку) застосовується судом із використанням дискреційних повноважень суду.
У цьому контексті, першою процесуальною заявою по суті спору для третьої особи є її пояснення щодо позову або відзиву. Зокрема, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 161 ГПК України). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Суд встановив, що матеріали справи не містять письмових пояснень третьої особи, а тому ОСОБА_1 не дотримано наведених вимог частини 2 статті 124 ГПК України у питанні подачі орієнтовного розрахунку суми судових витрат разом з першою процесуальною заявою.
Посилання третьої особи на усні пояснення у справі не заслуговують на увагу в розумінні положень процесуального закону, який чітко врегульовує питання механізму визначення та розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене в сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Висновки про право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі, коли учасник справи під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.
У зв`язку з наведеним, доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційних скарг позивача, відповідача та третьої особи відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задовлення позовних вимог та розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Березанка", ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Добробут ЮА" на рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2024 у справі №911/1000/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/1000/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 02.04.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2025 |
Оприлюднено | 08.04.2025 |
Номер документу | 126391331 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них щодо усунення порушення прав власника |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Кравчук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні