Ухвала

від 13.11.2024 по справі 914/3374/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2024 Справа № 914/3374/23

За позовом: Малого підприємства Каскад, м. Кам`янка Бузька Львівської області

до відповідача 1: Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО, м. Київ

про визнання безпідставним боргу на суму 3 640 872, 42 грн та зобов`язання відповідачів списати таку заборгованість, зобов`язання відповідача 1 провести коригування обсягів спожитої позивачем електричної енергії шляхом списання 654 345 кВт/год, донарахованих після технічної перевірки 22.05.2023

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Смітюх С.В.

За участю представників:

від позивача: Білик П.Б. - представник;

від відповідача 1 (в режимі відеоконференції): Гаврилова І.А. представник;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: ОСОБА_1 представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Малого підприємства Каскад до відповідача 1: Акціонерного товариства Українська залізниця, до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО про визнання безпідставним боргу на суму 3 640 872, 42 грн та зобов`язання відповідачів списати таку заборгованість, зобов`язання відповідача 1 провести коригування обсягів спожитої позивачем електричної енергії шляхом списання 654 345 кВт/год (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2023 відкрито загальне позовне провадження.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2024 постановлено зупинити провадження у справі № 914/3374/23 для проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 03.09.2024 провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням висновку експерта, в якому такий дійшов висновку, що остання цифра розрахункового механізму електричного лічильника ЦЭ6803В, заводський номер №2725171 обліковується як десята частина.

28.10.2024 відповідач 1 подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив про проведене коригування обсягів спожитої позивачем електричної енергії шляхом списання 654 345 кВт/год, донарахованих після технічної перевірки 22.05.2023, враховуючи висновок експерта.

30.10.2024 відповідач 2 подав клопотання про долучення доказів, в якому зазначив, що 23.09.2024 він звернувся до відповідача 1 та третьої особи з листом щодо корегування обсягів спожитої позивачем електричної енергії у травні 2023 року; 09.10.2024 відповідач 1 звернувся до третьої особи з проханням відкрити канали для завантаження даних комерційного обліку за спірний період; 29.10.2024 третя особа відкрила відповідачу 1 доступ до зміни обсягів, тому вони були скориговані останнім 29.10.2024; відповідач 2, отримавши відкориговані дані здійснив відповідне коригування нарахованої до сплати суми та виставив рахунок.

13.11.2024 від позивача надійшла заява про відмову від позову, оскільки відповідач 1 добровільно виконав свій обов`язок коригування обсягів спожитої позивачем електричної енергії шляхом списання 654 345 кВт/год, донарахованих після технічної перевірки 22.05.2023.

Позивач ствердив, що його права безпідставно та необґрунтовано були порушені саме відповідачем 1, а відповідач 2, враховуючи юридичні та технічні регламенти не міг діяти по-іншому. Тому вважає, що судові витрати слід покласти на відповідача 1. Крім того, просив повернути йому з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, решту стягнути з відповідача 1.

Також позивач просив призначити додаткове засідання у справі для ухвалення додаткового рішення з метою вирішення питання про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 13.11.2024 представник позивача підтримав подану заяву про відмову від позову.

Представник відповідача 1 просила у задоволенні заяви про відмову від позову відмовити та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Також зазначила про відсутність правових підстав для покладення на них судового збору та заперечила доводи позивача стосовно недобросовісної поведінки.

Представник третьої особи підтвердив надання можливості відповідачам скоригувати та списати заборгованість, у вирішенні процесуальних питань поклався на розсуд суду.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд вбачає підстави для її прийняття, враховуючи таке.

Положення частини 2 статті 46, частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що позивач може відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Заява про відмову від позову підписана адвокатом Біликом П.Б. Такий представляв інтереси довірителя на підставі довіреності та ордера на надання правничої (правової) допомоги № 124817 від 12.12.2023, в якому зазначено, що договором про надання правничої (правової) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Отже позивач, розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням певних процесуальних дій, та будучи ознайомленим із наслідками відмови від позову та закриття провадження, просив суд закрити провадження у справі. Суд звертає увагу, що подана заява не суперечить приписам Господарського процесуального кодексу України та процесуальним правам позивача, підписана повноважною особою. Інших вимог щодо заяви про відмову від позовних вимог законом не передбачено. Тому суд не вбачає підстав для неприйняття поданої позивачем заяви про відмову від позову.

Суд відхиляє твердження відповідача 1 стосовно необхідності закриття провадження у справі, враховуючи відсутність предмета позову, оскільки позивач вправі розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд. Більше того, суд враховує, що крім задоволення відповідачами позовних вимог про списання заборгованості та коригування обсягів спожитої електричної енергії, позивач також заявляв і вимогу про визнання безпідставним боргу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", як і частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач подав заяву про відмову від позову до початку розгляду справи по суті.

При поданні позову позивач сплатив 2 147, 20 грн судового збору, що підтверджується квитанцією про сплату № 0730-7501-0861-4567 від 10.11.2023. При поданні заяви про зміну предмета позову позивач сплатив 2 422, 40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3430995520.1 від 22.01.2024. Тому 50% сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню йому з державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач зазначив, що не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем 1 та просив покласти решту судового збору саме на АТ Українська залізниця.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що усі судові витрати слід покласти лише на відповідача 1, оскільки позивач заявив 2 немайнові вимоги до відповідача 1, та 1 немайнову вимогу до відповідача 2.

Тому з відповідача 2 в дохід державного бюджету України підлягає стягненню 50% від судового збору (за 1 немайнову вимогу), який мав сплатити позивач при поданні позову.

Керуючись статтями 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти відмову Малого підприємства Каскад від позовних вимог у справі № 914/3374/23.

2. Закрити провадження у справі № 914/3374/23.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.11.2024 об 11:00 год.

4. Встановити позивачу строк для подачі доказів, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу до 15.11.2024.

5. Повернути з державного бюджету України на користь Малого підприємства Каскад (місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, місто Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, будинок 43, код ЄДРПОУ: 06953617) 2 284, 80 грн судового збору.

6. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь Малого підприємства Каскад (місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, місто Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, будинок 43, код ЄДРПОУ: 06953617) 2 284, 80 грн судового збору.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 18.11.2024.

Суддя Никон О.З.