Рішення

від 20.11.2024 по справі 914/3374/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Справа № 914/3374/23

За позовом: Малого підприємства Каскад, м. Кам`янка Бузька Львівської області

до відповідача 1: Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО, м. Київ

про визнання безпідставним боргу на суму 3 640 872, 42 грн та зобов`язання відповідачів списати таку заборгованість, зобов`язання відповідача 1 провести коригування обсягів спожитої позивачем електричної енергії шляхом списання 654 345 кВт/год, донарахованих після технічної перевірки 22.05.2023

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Смітюх С.В.

За участю представників:

від позивача: Білик П.Б. - представник;

від відповідача 1 (в режимі відеоконференції): Гаврилова І.А. представник;

від відповідача 2: Денько М.В. представник

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Малого підприємства Каскад до відповідача 1: Акціонерного товариства Українська залізниця, до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО про визнання безпідставним боргу на суму 3 640 872, 42 грн та зобов`язання відповідачів списати таку заборгованість, зобов`язання відповідача 1 провести коригування обсягів спожитої позивачем електричної енергії шляхом списання 654 345 кВт/год (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 прийнято відмову Малого підприємства Каскад від позовних вимог у справі № 914/3374/23; закрито провадження у справі; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.11.2024; повернуто позивачу з державного бюджету України 2 284, 80 грн судового збору; присуджено до стягнення з відповідача 1 на користь позивача 2 284, 80 грн судового збору.

Представник позивача 15.11.2024 подав суду заяву про стягнення 144 000, 00 грн судових витрат.

19.11.2024 від відповідача 1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки з наданих документів не вбачається необхідність усних консультацій тривалістю 3 години, беручи до уваги відсутність будь-яких доказів їх проведення, тем, предмету, тощо; послуга збирання доказів не підтверджена, оскільки на етапі досудового врегулювання спору представник позивача не надавав правову допомогу МП «Каскад», а також відсутні докази, з яких би вбачалось, що адвокат самостійно збирав докази для подання позову та відповіді на відзив відповідача 1, а не отримав їх просто від клієнта; витрачений час для підготовки заяви про зміну предмета позову не може бути більшим однієї години, в той час, як зазначено 5 год, оскільки заява є лаконічною та зводиться до доповнення позову ще однією вимогою, що не потребує докладного правового обґрунтування; відповідь на відзив відповідача 2 змістом на одну сторінку також не може бути підготовлена за 3 год, такий час є неспівмірним з обсягом роботи. Тому відповідач 1 доводив невідповідність заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу критеріям розумності їхнього розміру, реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та неспіврозмірністю зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Крім того, відповідач 1 наполягав на стягненні витрат на професійну правничу допомогу з обох відповідачів та зазначив про невідповідність тверджень позивача про його недобросовісну та необґрунтовану поведінку.

Тому відповідач просив зменшити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 40 000, 00 грн та покласти їх на відповідачів у рівних частинах.

У судовому засіданні 20.11.2024 представник позивача підтримав заяву про стягнення 144 000, 00 грн судових витрат, щодо розподілу поклався на розсуд суду.

Представник відповідача 1 підтримав доводи, викладені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Також представник звернув увагу, що саме позивач у відповіді на відзив відповідача 2 зазначав про належне визначення ТОВ Львівенергозбут відповідачем у справі; дата укладення договору про надання професійних правничих послуг підтверджує те, що адвокат позивача не збирав самостійно докази до його подання.

Представник відповідача 2 просив врахувати, що він не є уповноваженим суб`єктом на ринку електричної енергії для визначення обсягу спожитої електричної енергії, тому мав обов`язок виставити рахунок згідно з визначеним відповідачем 1 та третьою особою обсягом, а також те, що саме він ініціював звернення про суперечку щодо обсягу спожитої електричної енергії позивачем та провів коригування обсягів впродовж 24 год. Крім того, відповідач 2 звернув увагу, що позов містить три вимоги, з яких до нього заявлена лише одна.

Третя особа явку повноважного представника не забезпечила, хоча повідомлена належним чином.

Розглянувши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/3374/23, суд встановив таке.

В позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді професійної правничої допомоги на суму 200 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 прийнято відмову Малого підприємства Каскад від позовних вимог у справі № 914/3374/23; закрито провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач не підтримав свої вимоги внаслідок їх задоволення відповідачами на етапі підготовчого засідання.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат позивач долучив договір про надання професійних правничих послуг № 1-24/10/2023 від 24.10.2023; детальний опис виконаних робіт та наданих послуг адвокатом Біликом Павлом Богдановичем в межах надання професійних правничих послуг МП «Каскад» у справі № 914/3374/23 на суму 144 000, 00 грн; акт виконаних робіт/приймання наданих послуг № 03-11/01/24 від 11.01.2024 (складено з метою оплати авансу вартістю 40 000, 00 грн); акт виконаних робіт/приймання наданих послуг (підсумковий) № 03-13/11/24 від 13.11.2024, в якому відображено виконані роботи, загальний час 36 год та вартість 144 000, 00 грн; платіжна інструкція № 313 від 14.02.2024 на суму 40 000, 00 грн (аванс).

У пункті 7 договору сторони погоди вартість послуг 4 000, 00 грн за годину.

У акті про виконані роботи зазначено про надані послуги:

- усні консультації у справі 3 год, вартістю 12 000, 00 грн;

- підготовка позовної заяви та збір доказів з урахуванням часу на їх подання 10 год вартістю 40 000, 00 грн;

- підготовка заяви про зміну предмету позову шляхом доповнення вимогою з урахуванням часу на їх подання 5 год вартістю 20 000, 00 грн;

- аналіз відзиву ТОВ «Львівенергозбут» та надання відповіді на такий з урахуванням часу на їх подання 3 год вартістю 12 000, 00 грн;

- аналіз відзиву АТ «Укрзалізниця», надання відповіді на такий, підготовка додаткових доказів з урахуванням часу на їх подання 7 год, вартістю 28 000, 00 грн;

- підготовка пояснень щодо клопотання про призначення експертизи з урахуванням часу на їх подання 2 год вартістю 8 000, 00 грн;

- підготовка до участі, доїзд, очікування та участь у засіданнях 13.12.2023 (1 год), 21.02.2024 (1 год), 06.03.2024 (1 год), 18.09.2024 (1 год), 13.11.2024 (1 год);

- підготовка відмови від позову у зв`язку з задоволенням вимог позивача і заяви про відшкодування судових витрат з урахуванням часу на їх подання 1 год вартістю 4 000, 00 грн.

Разом вартість наданих послуг становить 144 000, 00 грн.

Позивач оплатив аванс на суму 40 000, 00 грн.

Суд встановив, що представник позивача представляв інтереси останнього на підставі довіреності від 10.11.2023 та ордеру на надання правової допомоги № ВС 1247817 від 12.12.2023.

Отже, позивач довів надання адвокатом Біликом П.Б. послуг в Господарському суді Львівської області.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд не має обов`язку відшкодувати усі заявлені витрати, а зобов`язаний перевірити їх розумність, дійсність, неминучість та співмірність.

Проаналізувавши акт та детальний опис виконаних робіт, суд погоджується з твердженнями відповідача 1, що надання усних консультацій та підготовка додаткових доказів, тобто їх самостійне здобуття адвокатом, не підтверджується поданими доказами; суд враховує, що довіреність видана позивачем адвокату лише 10.11.2023, тобто у день подачі позову. Також суд погоджується, що час для підготовки заяви про зміну предмета позову та відзиву на позов відповідачів є неспівмірним з обсягом виконаної роботи.

Крім того, при вирішенні питання про розподіл судових витрат між відповідачами, суд враховує, що до відповідача 1 заявлено дві вимоги, а до відповідача 2 одну; також суд враховує і висловлені заперечення відповідача 2, який самостійно не визначає обсяги спожитої електричної енергії та його поведінку, яка передувала поданню позову (ініціювання спору) та впродовж розгляду справи (здійснення коригування впродовж 24 год).

Тому керуючись принципами співмірності, розумності та необхідності витрат, враховуючи обсяг фактично наданих послуг, час, необхідний для їх надання, фактичне задоволення вимог позивача під час підготовчого засідання, клопотання про зменшення розміру витрат, суд вважає, що справедливим та співмірним буде покладення на відповідача 1 26 666, 67 грн для відшкодування витрат позивача за надання правничої допомоги, а з відповідача 2 13 333, 33 грн. Решта витрат покладається на позивача.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В описовій частині ухвали суду про закриття провадження у справі вказано про необхідність стягнення з відповідача 2 в дохід державного бюджету України 50% від судового збору (за одну немайнову вимогу), який мав сплатити позивач при поданні позову, однак зазначене не відображено в резолютивній частині.

Тому суд присуджує до стягнення з відповідача 2 в дохід державного бюджету України 1 073, 60 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут (місцезнаходження: 79016, місто Львів, вул. Шевченка, будинок 1, ідент. код: 42092130) в дохід державного бюджету України 1 073, 60 грн судового збору.

2.Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідент. код: 40075815) на користь Малого підприємства Каскад (місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, місто Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, будинок 43, ідент. код: 06953617) 26 666, 67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут (місцезнаходження: 79016, місто Львів, вул. Шевченка, будинок 1, ідент. код: 42092130) на користь Малого підприємства Каскад (місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, місто Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, будинок 43, ідент. код: 06953617) 13 333, 33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4.Накази видати в порядку статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024.

Суддя Никон О.З.