Рішення
від 19.11.2024 по справі 916/3849/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3849/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання - Кафланової А.С.,

розглянувши справу № 916/3849/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Гроу Сідс /ЄДРПОУ 40884934, адреса 21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 2, оф. 304/

до відповідача: малого приватного виробничо-комерційного підприємства Нота-Бене /ЄДРПОУ 22482637, адреса 67663, Одеська обл., Біляївський р., сільрада Усатівська, за межами населеного пункту 463 км+600 Автодороги Київ-Одеса/

про стягнення у розмірі 526 554,99 грн

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» /позивач, поклажодавець/ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3938/24/ до малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Нота-Бене» про стягнення у розмірі 526 554,99 грн, з яких: 351 036,66 грн вартість неповернутого товару; 175 518,33 грн штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором відповідального зберігання від 18.04.2023 /Договір/.

Зазначає, що позивачем на зберігання відповідачу був переданий товар відповідно до актів приймання-передачі від 22.04.2023. Всупереч взятих на себе зобов`язань МПВКП «Нота-Бене» по закінченню строку дії Договору не повернуло ТОВ «Гроу Сідс» переданий на зберігання товар. ТОВ «Гроу Сідс» неодноразово зверталося з вимогами про повернення Товару. Після отримання МПВКП «Нота-Бене» чергової такої вимоги останнє 10 квітня 2024 року частково повернуло ТОВ «Гроу Сідс» Товар, що був переданий на зберігання згідно Акту приймання-передачі № 2 від 22 квітня 2023 року до Договору (про що між сторонами було укладено відповідний акт приймання-передачі), натомість Товар, переданий на зберігання згідно Акту приймання-передачі № 1 від 22 квітня 2023 року до Договору, залишився неповернутим. При цьому, МПВКП «Нота-Бене» надало ТОВ «Гроу Сідс» гарантійний лист за вих. № 1 від 10 квітня 2024 року, яким підтвердило наявність невиконаних зобов`язань за Договором в частині часткового повернення Товару та гарантувало у термін до 01 серпня 2024 року повернути відповідний Товар ТОВ «Гроу Сідс» або, у випадку неможливості повернення, відшкодувати вартість переданого на зберігання Товару у порядку та на умовах, погоджених сторонами у Договорі. Однак, станом на момент звернення з даним позовом до суду зобов`язання МПВКП «Нота-Бене» щодо повернення ТОВ «Гроу Сідс» переданого на зберігання Товару згідно Акту приймання-передачі № 1 від 22 квітня 2023 року до Договору залишаються невиконаними, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 22, 525-526, 530, 626, 629, 936, 950, 1166, 1193 ЦК України, ст. ст. 193, 224-225 ГК України.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3849/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду по справі № 916/3849/24 про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (67663, Одеська обл., Біляївський р-н, сільрада Усатівська, за межами населеного пункту 463 км +600 автодороги Київ-Одеса, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

23.09.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 09.09.2024 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "за закінченням терміну зберігання" від 18.09.2024.

Суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3849/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 18 квітня 2023 року між ТОВ «Гроу Сідс» як Поклажодавцем та МПВКП «Нота-Бене» як Зберігачем було укладено Договір відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1. Договору Зберігач зобов`язується на умовах, встановлених цим Договором, зберігати майно Поклажодавця протягом обумовленого Сторонами строку та повернути це майно Поклажодавцю в тому стані, в якому воно було прийняте на зберігання, або виконати письмове розпорядження Поклажодавця про видачу майна третій особі, яка має відповідно оформлене Доручення.

Згідно п. 1.2. Договору Об`єктом зберігання по цьому Договору є майно, передане Поклажодавцем на зберігання, вказане в Акті приймання-передачі до цього Договору, надалі - Товар.

П. 1.3. Договору передбачено, що право власності на Товар до Зберігача не переходить.

На виконання зобов`язань за Договором ТОВ «Гроу Сідс» передало на відповідальне зберігання МПВКП «Нота-Бене» наступне майно, зазначене в Акті приймання-передачі № 1 від 22 квітня 2023 року до Договору:

-Growstim Мікродобриво у кількості 500 л загальною вартістю 175 002,00 грн. з ПДВ;

-Growstim Premium Мікродобриво (TM RougeVert) у кількості 400 л загальною вартістю 140 001,60 грн. з ПДВ, а всього Товарів на загальну вартість 315 003,60 грн. з ПДВ, що становило еквівалент 7 617,98 ЄВРО.

Крім того, ТОВ «ГРОУ СІДС» передало на відповідальне зберігання МПВКП «Нота-Бене» наступне майно, зазначене в Акті приймання-передачі № 2 від 22 квітня 2023 року до Договору: Мас 87.ІR, насіння соняшника у кількості 10 міш загальною вартістю 152 430,08 грн. з ПДВ, що становило еквівалент 1 400,00 Дол. США.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Зберігач зобов`язаний повернути Поклажодавцю Товар по закінченні строку, обумовленого Договором або погодженого між Сторонами, в тому стані, в якому він був прийнятий на зберігання, або на першу письмову вимогу Поклажодавця. У випадку пред`явлення Поклажодавцем вимоги про повернення Товару (повністю або частково) до закінчення строку зберігання, обумовленого даним Договором, Зберігач зобов`язаний повернути Товар Поклажодавцю у вказаний в такій вимозі строк. У випадку неповернення Зберігачем Поклажодавцю Товару у строк, Поклажодавець набуває права звернення до суду з позовом про стягнення зі Зберігача варстості переданого на зберігання Товару, зазначеної в Акті приймання-передачі, та штрафних санкцій, передбачених даним Договором та чинним законодавством України.

За 3 (три) календарні дні до закінчення строку зберігання Товару, обумовленого даним Договором, а у випадку пред`явлення Поклажодавцем вимоги про повернення Товару (повністю або частково) до закінчення строку зберігання за 1 (один) календарний день до настання визначеного у такій вимозі строку Зберігач зобов`язаний письмово повідомити Поклажодавця про день, час та місце повернення Товару та надати проект Акту приймання-передачі (повернення) Товару з відповідального зберігання. Відсутність відповідного письмового повідомлення Зберігача за домовленістю Сторін визначається як відмова Зберігача повернути Товар, яка тягне за собою передбачені даним Договором наслідки неповернення Товару у вказаний строк.

У п. 8.1. Договору Сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року включно.

Позивач зазначає, що всупереч взятих на себе зобов`язань МПВКП «Нота-Бене» по закінченню строку дії Договору не повернуло ТОВ «Гроу Сідс» переданий на зберігання товар. ТОВ «Гроу Сідс» неодноразово зверталося з вимогами про повернення Товару. Після отримання МПВКП «Нота-Бене» чергової такої вимоги останнє 10 квітня 2024 року повернуло ТОВ «Гроу Сідс» Товар, що був переданий на зберігання згідно Акту приймання-передачі № 2 від 22 квітня 2023 року до Договору, натомість Товар, переданий на зберігання згідно Акту приймання-передачі № 1 від 22 квітня 2023 року до Договору, залишився неповернутим.

Судом досліджено наданий МПВКП «Нота-Бене» на адресу ТОВ «Гроу Сідс» гарантійний лист за вих. № 1 від 10 квітня 2024 року, яким відповідач підтверджує наявність невиконаних зобов`язань за Договором щодо повернення товару, зазначеного в Акті приймання-передачі №1, або, у випадку неможливості повернення, відшкодування вартості переданого на зберігання Товару у порядку та на умовах, погоджених сторонами у Договорі, а також гарантує виконання таких обов`язків у термін до 01.08.2024 року включно без будь-яких додаткових вимог зі сторони Поклажодавця. У випадку невиконання відповідних зобов`язань у вищевказаний термін, не заперечує проти звернення ТОВ «Гроу Сідс» з позовом до МПВКП «Нота-Бене» до суду з вимогами про стягнення вартості переданого на зберігання Товару, а також штрафних санкцій, передбачених Договором та чинним законодавством України.

Станом на момент звернення ТОВ «Гроу Сідс» до суду з позовом МПВКП «Нота-Бене» свої зобов`язання за договором відповідального зберігання не виконало.

Згідно з п. 3.2.6. Договору, якщо виконання цього Договору переривається або утруднюється внаслідок порушення Зберігачем своїх зобов`язань (у тому числі в разі виникнення ситуацій, передбачених п.п. 3.2.2. 3.2.5. даного Договору), останній повинен повністю компенсувати Поклажодавцю всі завдані у зв`язку з цим збитки (у тому числі в розмірі вартості переданого на зберігання Товару, зазначеної в Акті приймання-передачі) та понесені витрати і додатково сплатити Поклажодавцю штраф у розмірі 50 % вартості переданого на зберігання Товару за цим Договором, зазначеної в Акті приймання-передачі.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення вартості переданого за договором відповідального зберігання від 18.04.2023 та неповернутого товару в сумі 351 036,66 грн та 175 518,33 грн штрафу.

Судом досліджено наданий стороною позивача розрахунок заборгованості за Договором відповідального зберігання від 18.04.2023 року станом на 30.08.2024, відповідно до якого розрахована на підставі п. 5.1. Договору відповідального зберігання вартість неповернутого товару, що підлягає стягненню складає 351 036,66 грн, та розмір штрафу (п.3.2.6. Договору) складає 175 518,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 ст. 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Статтями 224, 225 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення прийнятого на зберігання товару, внаслідок чого позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Доказів на спростування розміру нарахованої позивачем заборгованості відповідачем не надано.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ГРОУ СІДС» підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 6318,66 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 5395 від 30.08.2024.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 6318,66 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Нота-Бене» /ЄДРПОУ 22482637, адреса 67663, Одеська обл., Біляївський р., сільрада Усатівська, за межами населеного пункту 463 км+600 Автодороги Київ-Одеса/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гроу Сідс /ЄДРПОУ 40884934, адреса 21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 2, оф. 304/ вартість переданого за Договором відповідального зберігання від 18 квітня 2023 року та неповернутого товару в сумі 351 036,66 грн. /триста п`ятдесят одна тисяча тридцять шість гривень 66 копійок/ та 175 518,33 грн. /сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 33 копійки/ штрафу та судовий збір у розмірі 6318,66 грн /шість тисяч триста вісімнадцять гривень 66 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 19 листопада 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення19.11.2024
Оприлюднено22.11.2024
Номер документу123155969
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань зберігання

Судовий реєстр по справі —916/3849/24

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 12.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Рішення від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні