Рішення

від 07.11.2024 по справі 920/766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2024м. СумиСправа № 920/766/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/766/24

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 136, м. Конотоп, Сумська область, 41600) в інтересах держави в особі позивачів:

1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби (пл. Свободи, Держпром, буд. 5, м. Харків, 61022),

2) Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Сумській області (вул. Сергія Табали, буд. 70, м. Суми, 40009)

до відповідачів: 1) 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Сумській області (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 92, м. Конотоп, Сумська область, 41600),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010)

про визнання недійсними договору, стягнення 29 064 грн 20 коп.,

представники учасників справи:

прокурор - Хащина Т.П.;

від позивачів - не з`явилися;

від першого відповідача - не з`явився;

від другого відповідача - Коробейник А.В.;

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати недійсним договір постачання природного газу для не побутових споживачів від 06.04.2023 №41АВ200-1154-2, укладений між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України у Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на користь 4 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Сумській області 29 064 грн 20 коп. безпідставно сплачених коштів, а з 4 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Сумській області одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 29 064 грн 20 коп. стягнути в дохід держави.

Ухвалою від 02.07.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/766/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.08.2024, 11:45; надав відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

16.07.2024 другий відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2076 від 16.07.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що товариство не є юридичною особою, на яку накладалася санкція у виді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг. Будь-які документи, які б підтверджували накладення цієї санкції на відповідача, відсутні. Відповідно, підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» не було.

24.07.2024 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 2170 від 24.07.2024), в якій підтримує позовні вимоги. Прокурор зазначає, що відповідно до п.п. 11 п. 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції». Виконання зобов`язань за оспорюваним договором призводить до отримання прибутку ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», яке контрольоване особою, щодо якої застосовані персональні санкції, а відтак до збагачення цієї особи, що кардинально суперечить меті та завданню застосування таких санкцій. Відмежування юридичної особи від її кінцевого бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника. Північно-східний офіс Держаудитслужби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах. Прокурор не може бути самостійним позивачем у справах зазначеної категорії, оскільки Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи є ключовими суб`єктами, якими виявляються порушення вимог бюджетного законодавства та фінансової дисципліни. Лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Конотопською окружною прокуратурою листом від 03.05.2024 повідомлено Управління в Сумській області Північно-східного офісу Держаудитслужби з викладом порушень законодавства при проведенні закупівлі та пропозицією вжити заходів державного фінансового контролю за вказаним фактом. Окружною прокуратурою 13.05.2024 на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби скеровано лист з проханням надати інформацію щодо вжитих і запланованих заходів стосовно визнання недійсним договору як такого, що суперечить інтересам держави з умислу однієї сторони (товариства), застосування наслідків такої недійсності правочину згідно зі ст. 228 ЦК України. Листом від 16.05.2024 Північно-східний офіс Держаудитслужби повідомив, що не планує звернення до суду щодо визнання договору за наслідками закупівлі недійсним, оскільки ним за вказаною закупівлею не вживалися заходи державного нагляду та контролю, а тому відсутні підстави для представництва ним інтересів держави в суді. Із такою позицією не можна погодитися з огляду на норми Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про публічні закупівлі», Положення про Державну аудиторську службу України. Уповноваженим суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах також є ГУ ДСНС в Сумській області, оскільки саме цей орган зобов`язаний відреагувати на порушення законодавства при укладенні спірного договору та звернутися до суду з метою захисту інтересів держави. Відповідно до п. 2, 3 п. 5 Положення, ГУ ДСНС України у Сумській області, з метою організації своєї діяльності, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організовує планово-фінансову роботу, в тому числі у підпорядкованих підрозділах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку. Як вказано у позовній заяві джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти державного бюджету, а тому їх використання становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Головне управління зобов`язане контролювати законність та ефективність використання підпорядкованими підрозділами бюджетних коштів за договорами про закупівлю товарів, а тому є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів.

30.07.2024 другий відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. 2253 від 30.07.2024), в якому підтримує заперечення проти позову. Відповідач зазначає, що у рішенні РНБО відсутня санкція у вигляді заборони на здійснення у ОСОБА_1 публічних закупівель; рішенням РНБО до ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» будь-яких санкцій не застосовано; учасник процедури закупівлі (ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ») не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

У судовому засіданні 22.08.2024 господарський суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 19.09.2024, 14-30. Про дату, час та місце розгляду справи по суті сторони повідомлені ухвалою від 23.08.2024.

17.09.2024 другий відповідач подав додаткові пояснення в обґрунтування заперечень проти позову (вх. № 2753 від 17.09.2024). Другий відповідач зазначає, що прокурором не доведено бездіяльності позивачів у захисті інтересів держави. Такий вид санкцій як «заборона на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг» згідно із Законом України "Про санкції", ні до ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», ні до кінцевого бенефіціарного власника товариства ОСОБА_1 рішенням РНБО, введеним в дію указом Президента, не застосовувався. У санкційному переліку вказаний вид санкції відсутній. Суб`єкт, уповноважений приймати рішення про застосування санкцій в межах своїх дискреційних повноважень визначив, які види санкцій слід застосовувати до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ».

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 14 год. 15 хв. до 17 год. 48 хв. 19.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 19.09.2024 не відбулось.

Ухвалою від 20.09.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 10.10.2024, 15:00.

04.10.2024 другий відповідач подав додаткові пояснення в обґрунтування заперечень проти позову (вх. № 3022 від 04.10.2024) щодо застосування наслідків недійсності правочину з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21.

04.10.2024 другий відповідач подав клопотання (вх. № 5677 від 04.10.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання уповноваженого представника.

У судовому засіданні 10.10.2024, за участю прокурора, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 07.11.2024, 14-30, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумській області. Про дату, час та місце розгляду справи по суті сторони повідомлені ухвалою від 11.10.2024.

06.11.2024 прокурор подав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог (вх. № 3438 від 06.11.2024), в якому просить суд врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23.

Прокурор просить суд задовольнити позов.

Другий відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

У березні 2023 року першим відповідачем було оголошено публічну закупівлю (відкриті торги з особливостями) робіт - ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо (Природний газ). Предметом закупівлі є постачання природного газу.

Єдиним учасником, яким було подано тендерну пропозицію, є ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ».

У протоколі розкриття тендерних пропозицій UA-2023-03-22-012415-a від 31 березня 2023 року зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами відкритих торгів 06.04.2023 між відповідачами укладений договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ200-1154-23, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ обсягом 3,185 тис.куб.м. у квітні-грудні 2023 року. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 64 230 грн. 83 коп. Договір набирає чинності з 06.04.2023 і діє в частині поставки газу до 31.12.2023.

28.08.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 1 до договору за умовами якої, у зв`язку з ініціюванням споживачем процедури зміни постачальника, сторони дійшли згоди достроково припинити постачання природного газу за договором шляхом його розірвання з 06.09.2023. Відповідно до п. 2.1. в редакції додаткової угоди постачальник передає споживачу замовлений обсяг природного газу у періоді з квітня по вересень 2023 року (включно) в кількості 1,201 тис.куб. метрів.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю сума оплат за договором становить 29 064 грн 20 коп.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Твій Газзбут» є громадянин України ОСОБА_1 , який знаходиться під санкціями Ради національної безпеки і оборони України відповідно до Державного реєстру санкції, наслідком чого мало бути відхилення замовником тендерної пропозиції другого відповідача та відмова в участі у процедурі закупівлі відповідно до підпункту 11 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості).

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор в обґрунтування звернення до суду з позовом зазначив, що порушення законодавства про публічні закупівлі та укладення договору порушує принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання. Зазначене також підриває фінансово-економічні основи держави, оскільки введені в дію указами Президента України рішення РНБО України про запровадження персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) відносно окремих фізичних та юридичних осіб переслідують мету створення механізму невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, експропріацію власності на території України, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби, як уповноваженого органу у спірних правовідносинах відповідно до ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» та Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Сумській області, до сфери управління та підпорядкування якого належить 4 державний пожежно-рятувальний загін, з урахуванням того, що джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету, а ГУ ДСНС в Сумській області є органом, який зобов`язаний забезпечувати ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організовувати планово-фінансову роботу, в тому числі у підпорядкованих підрозділах, а також здійснювати контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів відповідно до Положення про ГУ ДСНС в Сумській області.

Прокурор повідомив позивачів про виявлені порушення листами від 13.05.2024 № 50-3288вих-24, № 50-3287вих-24. ГУ ДСНС України у Сумській області у листі від 17.05.2024 повідомило, що за результатами службового розслідування порушень не встановлено, позивач відносить на розгляд прокуратури питання захисту інтересів держави. Листом від 16.05.2024 Північно-східний офіс Держаудитслужби повідомив, що не планує звернення до суду щодо визнання договору за наслідками закупівлі недійсним, оскільки по вказаній закупівлі не вживалися заходи державного нагляду та контролю, а тому відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді. Листами від 13.06.2024 прокурор повідомив позивачів про звернення з позовом до суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивачів, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст. 17 Закону в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Відповідно до підпункту 11 пункту 44 Особливостей, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Відповідно до інформації з ЄДРПОУ, яка подавалась другим відповідачем у складі тендерної пропозиції, ТОВ «Твій газзбут» зареєстровано 10.11.2020, кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1, громадянин України, м. Київ, Україна.

У довідці від 28.03.2023 про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій газзбут» зазначило, що рішенням РНБО України введено персональні санкції виключно щодо фізичної особи із зазначенням переліку санкції. У гарантійному листі від 28.03.2023 ТОВ «Твій газзбут» підтвердило, що не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України «Про санкції», чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-22-012415-a).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про санкції», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (ст. 2 Закону).

Згідно зі ст. 4 Закону видами санкцій згідно з цим Законом є:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;

16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;

21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України;

22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;

24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок;

25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Таким чином перелік видів санкцій, визначений у статті 4 Закону України «Про санкції» не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.»

Згідно зі ст. 5 Закону пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Заява щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1, 2-5, 13-15, 17-19, 24-1, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов`язковим до виконання.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Як вже зазначив суд відповідно до підпункту 11 пункту 44 Особливостей, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 1 до рішення персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) застосовані до ОСОБА_1 (№ з/п 538), а саме:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;

9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.

Санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 не застосована.

Також в матеріалах справи відсутні докази застосування такої санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".

Щодо посилання прокурора на застосування до ОСОБА_1 інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції'', а також санкцій у вигляді обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про санкції» застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності.

За приписами ст. 2, 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) знайшов своє застосування принцип правової визначеності. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа «Санді Таймз проти Сполученого Королівства» The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France) ЄСПЛ зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Велика Палата Верховного Суду врахувала правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про санкції» серед видів санкцій визначено також інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Водночас, розкриття поняття «інших санкцій» Закон не містить. Також, які саме інші санкції застосовані до кінцевого бенефіціарного власника відповідача не вказано у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеному в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021.

Поряд з цим, п. 11 п. 44 Особливостей, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко визначає підставою для відмови замовником учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та виникнення обов`язку відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано конкретно визначену санкцію - у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг.

Оскільки у санкційному переліку застосованих до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі санкція «у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" відсутня, суд вважає відсутнім порушення п. 11 п. 44 Особливостей під час проведення відкритих торгів, за результатами яких між сторонами укладений оспорюваний договір.

Суд зауважує, що інакший підхід свідчив би про застосування до відповідача виду санкції, якого не застосовано уповноваженим на те органом.

Допоки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель «іншим санкціям що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції», у суду відсутні підстави вважати що це і є «інша санкція», про що стверджує прокурор. Позаяк, враховуючи норми спеціального закону, та дискреційні повноваження суб`єктів, які приймають рішення про застосування санкцій - у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись «іншою санкцією» у розумінні п. 25 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції».

Щодо посилання прокурора на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які подані суду разом з відповіддю на відзив, суд зазначає, що ці рішення не стосуються спірної закупівлі. Водночас положення ГПК України не зобов`язують господарський суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у рішеннях Антимонопольного комітету України.

За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 20.11.2024.

Суддя Д.В. Вдовенко