Ухвала

від 14.11.2024 по справі 922/1703/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про розстрочку виконання рішення

14 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/1703/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши

заяву ФГ "Борова-Агро" про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 28191 від 08.11.2024) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорось" (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, буд. 39), до Фермерського господарства "Борова-Агро" (63830, Харківська область, Ізюмський район, с. Вище Солоне, вул. Молодіжна, буд. 49) про стягнення коштів у розмірі 11 518 470, 51 грн за участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фермерського господарства «Борова-Агро» (63830, Харківська область, Ізюмський район, с. Вище Солоне, вул. Молодіжна, буд. 49, код ЄДРПОУ 31936159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 21374294) 11 518 470, 51 грн основної заборгованості за поставлену продукцію, судовий збір у розмірі 172 777, 07 грн.

На виконання даного рішення, 25.07.2024 господарським судом видано відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача.

08.11.2024 до господарського суду від Фермерського господарства «Борова-Агро» надійшла заява (вх. № 28191) про розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/1703/24.

Ухвалою суду від 11.11.2024 заяву Фермерського господарства «Борова-Агро» про розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/1703/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2024 об 11:00 год.

12.11.2024 стягувачем надано до суду відзив на заяву боржника про розстрочку виконання рішення (вх. № 28442), в якому заперечував проти задоволення поданої боржником заяви про розстрочку виконання рішення суду від 27.06.2024 та просив суд відмовити у її задоволенні. Також надав клопотання про розгляд заяви за відсутності представника стягувача (вх. № 28443).

У судове засідання 14.11.2024 учасники судового розгляду не з`явились, про розгляд заяви повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, подану заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши докази в обґрунтування поданої заяви та заперечення стягувача, господарський суд виходить з наступного.

Ч. 1ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з приписами ч. 3ст. 331 ГПК України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Ч. 4ст. 331 ГПК Українивстановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку про те, що підставою відстрочення виконання рішення є наявність підстав, які унеможливлюють виконання рішення господарського суду, як то, стихійне лихо, загроза банкрутства чи то відсутність у боржника майна чи грошових коштів, на яке може бути звернуто стягнення.

Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Ч. 2ст. 193 ГК Українивстановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно дост. 42 ГК Українипідприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В ч. 1ст. 74 ГПК Українизазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування поданої заяви, боржник посилається на те, що його господарська діяльність здійснюється за двома напрямками, це вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД-2010 -01.11) (основний вид діяльності) та допоміжна діяльність у рослинництві (КВЕД-2010 -01.61) (допоміжний вид діяльності). Майже всі земельні ділянки розташовані на території Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області. Ізюмський район на сході Харківської області межує з Луганською областю, а на південному сході Харківської області межує з Донецькою областю, в зв`язку з чим знаходиться на близькій відстані до лінії зіткнення. З середини квітня 2022 по середину жовтня 2022 року Борівська селищна територіальна громада Ізюмського району Харківської області знаходилася під повною окупацією ворога, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 за № 1668/39004.

Внаслідок окупації відповідач не мав можливості здійснити посів озимої пшениці на весні 2022 року, в зв`язку з чим в сільськогосподарському циклі 2023 року відповідач мав лише посіви соняшника, які в зв`язку з замінуванням Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області були посіяні на 2 місці пізніше від необхідного строку. Пізній посів соняшника змістив строки збору соняшника врожаю 2023 року, і період дозрівання припав на середину листопада 2023 року. Пізнє збирання, призвело до 85 % втрат, а той врожай що вдалося зібрати не може бути реалізований за причини високої кислотності соняшника.

Заявник вказує, що навіть після звільнення території Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області від російських загарбників, Ізюмський район Харківської області є однією з гарячих точок, де ведуться запеклі бої. Систематичні обстріли унеможливлюють належним чином здійснювати обробіток земельних ділянок, внесення добрив, збирання зібраного врожаю, тощо, в зв`язку з чим протягом останніх 3-х років, господарство боржника несе колосальні збитки.

Після звільнення території Борівської СТГ Ізюмського району Харківської області було виявлено, що всі поля, під`їзні шляхи, ґрунтові дороги, тощо, заміновані ворогом в період окупації. Загальна площа земельних ділянок які доступні відповідачу до обробітку складає лише 640,0407 га, а решта земельних ділянок загальною площею 2070,0642 га не обробляються з моменту повномасштабного вторгнення, оскільки є непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що підтверджується розпорядженням Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області №46-од від 17 січня 2024 року.

В сукупності вищезазначені негативні обставини призвели до критично значних фінансових збитків підприємства боржника.

Зокрема, як свідчить фінансова звітність заявника, за результатами 2021 року відповідач мав чистий прибуток в сумі 38 314 400 грн, за результатами 2022 року чистий прибуток відповідача зменшився до 22 038 900 грн, а за результатами 2023 року - боржник поніс збитки в сумі 13 795 800 грн.

Отже, на думку заявника, наявність вищевикладених обставин не дає можливості відповідачу вчасно виконати рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/1703/24, у зв`язку з чим, останній звернувся до господарського суду з відповідною заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надання розстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

Суд зауважує, що розстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від відповідальності, натомість забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який на час розгляду справи не скасований.

Суд враховує, що сам по собі факт військової агресії рф проти України не визначений законодавчо, як підстава для звільнення від оплати.

Натоміссть, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану".

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відтак, режим воєнного стану свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення боржником.

Інститут відстрочення та розстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану боржника та стягувача, пропорційності їх інтересів, об`єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов`язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних форс-мажорних обставин, які наразі виникли через війну.

При вирішенні питання навності баланса інтересів сторін, суд також враховує ті обставини, що підприємство відповідача з самого початку військової агресії опинилося під окупацією, а частина Борівської селищної територіальної громади знаходилась в зоні активних бойових дій, що є загальновідомим фактом.

Вказані факти, на переконання суду, доводять надзвичайні обставини, в яких здійснення відповідачем господарської діяльності та негайне виконання зобов`язань значно ускладнене.

Суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед стягувачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача.

При цьому, позивачем не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду відповідачем.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан відповідача, з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства, суд дійшов висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення і доводи відповідача в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення заслуговують на увагу.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, предмет та напрями діяльності відповідача, розташування земельних ділянок відповідача на близькій відстані до лінії зіткнення з ворогом, що в сукупності призвело до критично значних фінансових збитків заявника, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, про задоволення заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення.

З цих підстав, суд не приймає заперечення позивача стосовно ненадання боржником жодних доказів на підтвердження наявності виняткових обставин та їх впливу не неможливість виконання останнім умов договору та судового рішення .

Що стосується строку надання розстрочки виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник просить суд розстрочити виконання рішення суду частинами: до 20.07.2025 та 22.07.2025.

За приписами ч. 5 ст.331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що рішення суду від 27.06.2024 у даній справі було ухвалено за відсутності учасників справи, датою ухвалення цього рішення є дата складення повного судового рішення, а саме 02.07.2024.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення частинами до 01.07.2025 та 03.07.2025, у зв`язку з чим заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 232-235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Борова-Агро" про розстрочку виконання судового рішення (вх. № 28191) - відмовити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 27 червня 2024 року по справі № 922/1703/24 про стягнення з Фермерського господарства «Борова-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» - 9 066 775, 68 грн основного боргу та 172 777, 07 грн судового збору, на загальну суму 9 239 552, 75 грн.

Затвердити наступний графік виконання рішення суду:

- 500 000, 00 (п`ятсот тисяч) грн - до 01 липня 2025 року;

- 8 739552, 75 грн (вісім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві грн 75 коп) - до 03 липня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2024

СуддяР.М. Аюповасправа № 922/1703/24

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.