Рішення

від 01.10.2024 по справі 278/2215/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2215/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вище вказаною позовною заявою, яку у процесі розгляду уточнила (а.с. 83-89), та яку мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 у віці 72 роки, якій належало право на земельну частку (пай) площею 2,76 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба».

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н. В. від 05.04.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в 1/3 частці на право на земельну частку (пай) КСП «Дружба» (колишньої Руднє-Городищенською сільської ради Житомирського району Житомирської області) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_4 , а у зв`язку з відсутністю оригіналу документу, який підтверджує право власності померлої на земельну частку (пай), для отримання свідоцтва про право на спадщину передбаченого пунктами 1-4 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з метою захисту своїх прав. Відтак просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 1/3 частки в умовних кадастрових гектарах із земель Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» в порядку спадкування після смерті матері.

У засіданні сторони або їх представники не з`явились.

Позивачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності; позовні вимоги підтримала та просить задовольнити (а.с. 113).

Від Новогуйвинської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, згідно чинного законодавства та за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності; позов визнав у повному обсязі (а.с. 114).

Представником Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області подано клопотання про розгляд справи без її участі; при вирішенні питання поклалась на розсуд суду (а.с. 47, 90).

Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 44, 110-111); причини неявки суду не відомі.

Розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка є донькою та спадкоємицею ОСОБА_4 (а.с. 15, 28, зворот. а.с. 57), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Згідно довідки, виданої старостою Руднє-Городищенського старостинського округу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (а.с. 13) ОСОБА_4 . На момент смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії І-ЖТ № 000149 від 20.12.1995 року, КСП «Дружба» передано у колективну власність 3112,3 га землі для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Руднє-Городищенської сільської Ради народних депутатів 5 сесії 22 скликання від 18.11.1995 року; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 90 (а.с. 30).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 1510/30-23 від 28.12.2023 року (а.с. 19), гр. ОСОБА_4 включена в «уточнений список громадян, які мають право на середню частку земельного паю по КСП «Дружба» Житомирського району Житомирської області за № 633, який затверджено рішенням зборів уповноважених КСП «Дружба» від 21.02.1997 року № 1 та входить до складу наявної у Відділі № 1 «Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Дружба» Руднє-Городищенської сільської ради народних депутатів Житомирського району Житомирської області» розробленої Житомирським філіалом інституту землеустрою в 1997 році.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 525/30-24 від 09.04.2024 року, відповідно до матеріалів, які входять до складу наявної у Відділі № 1 «Проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП «Дружба», Рудне-Городищенської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області» розробленої ТОВ «Земельні інформаційні системи» в 2005 році, а саме техніко-економічних показників: розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 2,76; вартість земельної частки (паю) 11607,57 грн. (а.с. 27).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н. В. від 05.04.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в 1/3 частці на право на земельну частку (пай) КСП «Дружба» (колишньої Руднє-Городищенською сільської ради Житомирського району Житомирської області) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю оригіналу документу, який підтверджує право власності померлої на земельну частку (пай), для отримання свідоцтва про право на спадщину передбаченого пунктами 1-4 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Також, даною постановою роз`яснено, що відмова може бути оскаржена в суд за правилами позовного провадження (а.с. 29, зворот. а.с. 71).

Як вбачається з копії спадкової справи (а.с. 54-72), позивач та відповідачі є спадкоємцями майна після смерті їх матері (а.с. 59 звор. стор.).

Відповідно до положень ст. ст.55,124 Конституції України,ст. 16 ЦК Українитаст. 4 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

До правовідносин, що виникли, необхідно застосувати нормиЦК УРСР від 18.07.1963 року, так як спадщина після померлої ОСОБА_4 відкрилась до 01.01.2004 року.

Відповідно дост. 548 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту її відкриття, у спадкоємця, який прийняв спадщину, право на спадкове майно виникає з моменту відкриття спадщини, а не з дня одержання свідоцтва про право на неї. Відповідно дост. 549 вказаного Кодексувизнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зіст. 524 ЦК УРСР 1963 рокуспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними правилами спадкування до складу спадщини входять усі права та обов`язки, а також майно, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7Указу Президента України № 720 /95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»/далі - Указ №720/95/, має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі, можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до пункту 2 Указу № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювати в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 р. №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

За змістом статей22,23 ЗК України(в редакції 1990 року) та Указу №720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах КСП на час паювання;

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;

- одержання КСП цього акта.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) державною адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Частиною 1ст. 321 ЦК Українивстановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост. 6 Європейської Конвенції з прав людинивизнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

За правилами статей 12, 13, 77-81, 89ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а оцінивши на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку надані докази, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) площею 2,76 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба», однак за життя не встигла оформити своїх прав; позивач в порядку спадкування за законом після смерті матері, також набула права на 1/3 частку земельної частки (паю) орієнтовним розміром 0,89 умовних кадастрових гектарах.

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивач є спадкоємцем своєї матері, яка померла, зважаючи на відсутність у позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на майно у нотаріуса або в уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву.

Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, відтак суд це питання не вирішує.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, ст. ст. 392, 1216, 1218, 1296 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 у порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як за колишнім членом КСП "Дружба", право на 1/3 частку земельної частки (паю), орієнтованим розміром 0,89 умовних кадастрових гектарів, за рахунок земель запасу у межах території села Рудне-Городище Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік