Ухвала

від 11.11.2024 по справі 278/391/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/391/24

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кривенької А. С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. Є. в інтересах Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває вище вказана цивільна справа.

11.11.2024 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кирилюком В. Л. подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування клопотань зазначено, що наразі існує необхідність у проведенні земельно-технічної експертизи, яка має суттєве значення для вирішення справи по суті. Проведення такої експертизи потребує спеціальних знань в дослідженні земельної ділянки та дозволить визначити, чи перебуває спірна земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги р. Тетерів.

Окрім того, зазначає, що є необхідність у залученні до участі у справі третьої особи, оскільки спір, у справі, яка розглядається, виник із земельних правовідносин; у межах вирішення цієї справи суд повинен з`ясувати правомірність набуття відповідачем у власність земельної ділянки із кадастровим номером 1822080600:02:001:0337, яка була придбана у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2016 року.

Ухвалене судом рішення може вплинути та права та обов`язки ОСОБА_2 , оскільки позивач просить скасувати права власності на земельну ділянку, яка була придбана саме у ОСОБА_2 .

Вчинення вказаних процесуальних дій може бути реалізоване лише на стадії підготовчого провадження, тому є необхідність у поверненні до стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кирилюк В. Л. подані клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у них.

Прокурор заперечував щодо задоволення вказаних клопотань.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи, відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1ст. 197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною першоюстатті 189 ЦПК Українипередбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другоїстатті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

При цьому,Цивільним процесуальнимкодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Верховний Суд (постанова від 16.12.2021 року у справі № 910/7103/21) зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Так, стороною відповідача не було наведено жодних нових вагомих обставин, які змінилися чи не були йому відомі на стадії проведення підготовчого засідання, тому його доводи щодо необхідності призначення експертизи та залучення третьої особи не можуть бути підставою для повернення до стадії підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, тривалість перебування справи в провадженні суду, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи та з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача адвоката Кирилюка В. В. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 189, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відмовити.

У задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено та підписано 20.11.2024 року.

СуддяО.М. Дубовік