Ухвала

від 19.11.2024 по справі 285/5658/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

справа № 285/5658/24 провадження у справі № 2/0285/1825/24

19 листопада 2024 року м. Звягель

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й., вивчивши позовну заяву

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Звягельської міської ради,

про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просила визначити спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши можливість забирати дітей до себе у родину для спілкування та проведення спільного часу по одному тижню не менше чотирьох разів на календарний рік за попередньо визначеним та погодженим часом.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогамстатей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.

Так, статтями 15,16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Тобто, фактичною передумовою судового розгляду справи є наявність спору про право (для справ позовного провадження). Спір повинен мати правовий характер, тобто стосуватися прав, обов`язків, свобод чи інтересів конкретної особи.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, суд може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Так позивач у позовній заяві просить про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

В порушення пункту 5 частини 3статті 175 Цивільного процесуального кодексу Україниу позовній заяві відсутнє посилання на докази, що підтверджують вказані у заяві обставини, а саме щодо того, що відповідач умисно чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми та їх вихованні.

Суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).

Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Крім того, згідно із ч. ч. 4, 5ст. 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, за місцем проживання (перебування) дитини

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про охорону дитинства»у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст.158,159 СК Україниза заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Разом із тим, звертаючись з цим позовом до суду, позивачем залучену третю особу Служба усправах дітейЗвягельської міськоїради та не зазначено про висновок відповідного органу опіку та піклування щодо розв`язання спору між батьками про визначення способу виховання неповнолітніх дітей.

Всупереч положенням п. 6 ч. 3ст. 175 ЦПК України,ст. 19 СК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а саме, в матеріалах позовної заяви відсутні докази звернення позивача до органу опіки та піклування для встановлення порядку його участі у спілкуванні та вихованні дітей.

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року по справі № 638/18531/16-ц.

За таких обставин, оскільки сторона, яка ініціювала дану справу зобов`язана була дотриматись усіх вимог процесуального закону при складанні позовної заяви, цього не зробила, приходжу до висновку про залишення позову без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 185, 258-261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Звягельської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позов буде повернутий.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Й. Васильчук