Рішення

від 20.11.2024 по справі 303/6850/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/6850/24

2/303/1341/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , яка є матір`ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на утримання дитини. В позові зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстрація народження дитини проведена виконавчим комітетом Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області у відповідності до частини 1 статті 135 СК України.

Дитину відповідачка народила ІНФОРМАЦІЯ_2 , пологи вдома, мати з дитиною була доставлена у пологове відділення КНП «Лікарня Святого Мартина» машиною екстренної медичної допомоги, у зв`язку із важкістю загального стану, обумовленого дихальним розладами, дитина одразу була переведена у відділення інтенсивної терапії новонароджених.

У лікарняному закладі жінка часто залишала дитину і поверталася через два-три дні, а 20.03.2024 року мати покинула заклад під приводом оформлення документів на дитину і з того часу перестала навідувати дитину, і цікавитися її станом, вона не приносила дитині дитяче харчування, не купувала ліків, які потребувала дитина, в результаті чого 22.05.2024 року було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України, про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я № 1040/01- 07.

Після повідомлення з лікарняного закладу працівники служби разом з поліцейським офіцером громади розшукали жінку та провели з нею бесіду, під час якої вона зазначила, що усвідомлює свої дії, відмовляється від своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що він народився із вадами здоров`я, потребує тривалого лікування та оперативного втручання, а коштів на лікування вона не має через важкий матеріальний стан, і забезпечити належний догляд, лікування дитині та умови для проживання не зможе. На питання жінка відповідала неохоче, виявляла сплутаність у відповідях, піти до нотаріуса й написати відповідну заяву відмовилася.

На підставі акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України, про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я № 1040/01- 07 від 22.05.2024 року, хлопчику рішенням виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради № 82 від 29.05.2024 року було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування і взято на первинний облік служби у справах дітей Чинадіївської селищної ради.

В подальшому, зазначена дитина влаштована до КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради терміном на 6 місяців, де наразі і перебуває.

З того часу, як мати покинула хлопчика у лікарняному закладі, вона ніяким чином не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не проявляє зацікавленості в його подальшій долі, не піклується про фізичний, моральний розвиток дитини, не намагається дізнатися його місце знаходження чи відвідувати його, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, хоча жодних перешкод в неї не має.

Згідно висновку органу опіки та піклування Чинадіївської селищної ради за № 106 від 22.07.2024 року орган опіки вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належними чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.03.2024 року. Відомості про батька дитини вказані згідно ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запис про народження ( а.с. 11-12).

З акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України, про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я № 1040/01- 07 від 22.05.2024 року вбачається, що 20.03.2024 року мати покинула заклад під приводом оформлення документів на дитину і з того часу перестала навідувати дитину, і цікавитися його станом, вона не приносила дитині дитяче харчування, не купувала ліків, які потребувала дитина (а.с. 14).

В подальшому, на підставі акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України, про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я № 1040/01- 07 від 22.05.2024 року, хлопчику рішенням виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради № 82 від 29.05.2024 року було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування і взято на первинний облік служби у справах дітей Чинадіївської селищної ради (а.с.15-16).

В подальшому, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштований до КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради терміном на 6 місяців, де наразі і перебуває (а.с. 17)

З висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини ОСОБА_3 , 01.02.2024 року вбачається, що в дитини наявні порушення нервової системи (а.с. 18).

Згідно з рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 09.10.2014 року, справа № 582/713/14-ц, та заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2017 року у справі № 303/5575/17 відповідач було позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх інших дітей (а.с.19-24).

Згідно із висновком органу опіки та піклування, затвердженого рішення виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради за № 106 від 22.07.2024 року, орган опіки вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватись про здоров`я дитини, її психічний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При постановлені законного та справедливого рішення, суд враховує положення Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року (набула чинності для України 27.09.1991 року), в ч. 2 ст. 6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач відзиву на позов не подала, а відтак не спростувавала обставини, які вказують на належне виконання батьківських обов`язків по відношенню до свого сина.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, тому у цій справі, з урахуванням встановлених фактичних обставин.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому суд вважає, що позов слід задовольнити та позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини.

Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує матеріальне становище відповідача, яка є працездатною, а позбавлені батьківських прав особи, не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідачів слід стягнути аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів її заробітку (доходу) на дитину щомісячно, починаючи з 16.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166, Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу) на дитину щомісячно, починаючи з 16.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок ) гривень судового збору в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, смт. Чинадієво, вул. Волошина,41, Мукачівського району.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .

Рішення виготовлено 20.11.2024 року.

Головуюча О.В.Гутій