Справа № 462/8976/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2024 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі
судді Постигач О.Б.
секретаря Кмошик С.І.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідачки ОСОБА_4
представників третьої особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЛКП «Левандівка» про усунення перешкод у користуванні квартирою, підключення до мережі водовідведення та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
Позивачка звернуласядо судуз позовом,в якомупросить зобов`язативідповідачку усунутиїй перешкодиу користуванніквартирою АДРЕСА_1 ,які полягаютьв обмеженнікористування внутрішньобудинковимимережами водовідведення(каналізаційнимстояком),шляхом наданняпозивачці доступудо внутрішньобудинковихмереж водовідведення(каналізаційногостояку),що проходитьчерез квартиру АДРЕСА_2 ,яка належить ОСОБА_3 ,для підключеннядо загальнобудинковогоканалізаційного стоякуводовідведення мийкиквартири АДРЕСА_1 ,за рахуноквідповідача,стягнути звідповідачки накористь позивачки20000грн відшкодуванняморальної шкодита судовівитрати.Свої позовнівимоги мотивуєтим,що вонапроживає уналежній їйна правівласності квартирі АДРЕСА_1 ,загальною площею32,3м.кв.Відповідачка ОСОБА_3 є власницеюквартири АДРЕСА_3 ,яка розташованапоруч надругому поверсіцього жбудинку.Більше як30років їїквартира булаобладнана двомастояками водовідведення-одним дляванної кімнатита однимдля водовідведеннямийки вкухні,якими вонабезперешкодно користувалисядо червня2023року.Згідно зтехнічним паспортомна їїквартиру від26квітня 2000року вкухні розташованамийка ізоснащенням водовідведенням,під`єднаним дозагальнобудинкового стояка,що такожпідтверджується технічнимпаспортом квартиривід 1966року.Протягом усьогочасу користуванняквартирою жоднихзмін їїсім`єю неробилось.Водночас,підключення мийкиїї квартирибуло черезсуміжну стінуквартири АДРЕСА_3 ,у якійпроходить загальнобудинковийканалізаційний стояк.12червня 2023року позивачкоювиявлено,що водовідведеннямийки вкухні їїквартири пересталофункціонувати,у зв`язкуз чимвона зверталасьдо Залізничноїрайонної адміністраціїм.Львовата ЛКП«Левандівка» ізпроханням виявитита усунутинесправність. За наслідкаминеодноразових звернень14червня 2023року та22червня 2023року проведенокомісійне обстеженняквартири АДРЕСА_1 за участюпредставників Залізничноїрайонної адміністраціїта ЛКП«Левандівка».У ходіпроведеного обстеженнявиявлено,що уприміщенні кухніводовідведення мийкавід`єднана відканалізаційної мережі.Підключення мийкиквартири АДРЕСА_4 було здійсненочерез суміжнустіну квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .Проведеною перевіркоювстановлено,що водовідведеннямийки вкухні квартириможе бутивідновлено призгоді співвласниківквартири АДРЕСА_3 або наданнядоступу дляпроведення відповіднихробіт працівникамиЛКП «Левандівка».Додатково працівникамирайонної адміністраціїта ЛКП«Левандівка» роз`ясненообв`язокмешканцям квартири АДРЕСА_3 щодо необхідностіпід`єднання водовідведеннямийки квартири АДРЕСА_4 до каналізаційногостояка,який проходитьчерез квартиру АДРЕСА_3 . За встановленимфактом мешканціквартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 надано попередження щодо необхідностівідновлення водовідведення.Отже,за наслідкамипроведеного обстеженнявстановлено,що відповідачкасамоуправно,без одержаннябудь-якоїдозвільної документації,без узгодженняз позивачкоючи управителембудинку,від`єднала водовідведеннямийки позивачкивід загальнобудинковогостояка,чим створилаїй перешкодиу користуваннікухонним приладдям-мийкою,яка єчастиною квартири,чим позбавилаїї правана нормальніумови користуванняквартирою.Про продовженняпротиправної поведінкивідповідачки тапорушення правпозивачки вчастині доступудо мережіводовідведення свідчитьтакож накладенняадміністративною комісієюна ОСОБА_3 адміністративного стягненняу видіпопередження завчинення адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.150КУпАП.Станом начас подачіпозовної заявивідповідачка ОСОБА_3 ,незважаючи нанаявність численнихпопереджень пронеобхідність припиненнянезаконної поведінки,якою останняпорушує правапозивачки,як власниціквартири АДРЕСА_4 ,не вжилазаходів,спрямованих наприпинення тавідновлення порушеногонею права,та ненадала доступудо своєїквартири уповноваженимпрацівникам ЛКП«Левандівка» зметою підключеннядо каналізаційногостояка. З огляду на те, що внаслідок несанкціонованого від`єднання відповідачкою квартири АДРЕСА_4 від каналізаційної мережі, позивачці заподіяно побутові незручності, пов`язані з позбавленням можливості повноцінної експлуатації та використання за призначенням мийки кухні, адже протягом усього цього часу вона вимушена мити посуд у мисках та носити воду, зливати її у ванній кімнаті, це завдало їй чималих страждань й переживань, та призвело до погіршення її психологічного стану, постійної нервової та психологічної напруги, і, як наслідок, призвело до об`єктивної неможливості продовжувати свій звичний спосіб і режим життя. Ураховуючи характер і тривалість її страждань, зокрема пройшов тривалий час з моменту порушення її прав, зухвалість поведінки відповідачки, яка незважаючи на виявлене порушення, не має наміру відновити підключення до каналізаційного стояка, який проходить у її квартирі, в силу вимог розумності та справедливості, вважає належним грошовим відшкодуванням заподіяної позивачці моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С. від 02.01.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
17.01.2024представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав досуду відзивна позовнузаяву,в якомузазначив,що жоднаіз квартиру будинкуне обладнанадвома стоякамиводовідведення,натомість позивачкасамовільно зробилаврізку уводовідведення відповідачкита користуваласяїї стоякомводовідведення безналежних правовихпідстав. Позивачка самовільнопереобладнала своюквартиру (кухню),перенесла самовільномийку татепер вимагаєаби відповідачканадала їйдоступ достояка водовідведення. Отже,твердження позивачкипро законнекористування трубамиквартири відповідачкиє нічиміншим,як фантомнеуявлення позивачата свавільніїї дії. Як слідує із акту від 27.09.2023, який позивачка долучила до позову, комісія виявила, що позивачка встановила мийку в коридорі та вимагає приєднання її до стояка сусідньої квартири. Це повністю нівелює твердження позивачки про порушення її прав, оскільки самовільне перенесення мийки з кухні в коридор не тягне за собою обов`язку в інших квартир на переобладнання каналізаційних труб та надання доступу до мережі водовідведення. Вказаний факт також підтверджується листом Залізничної РА від 22.08.2023, який долучила позивачка, оскільки там теж зазначено, що мийку ОСОБА_1 встановила у коридорі. Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то такі є необгрунтовані, оскільки позивачкою не надано жодних доказів нанесення їй моральної шкоди. Зазначає, що задоволення позову позивачки буде прямим порушенням пункту 2 статті 8 Конвенції, оскільки таке втручання у право приватної власності відповідачки не несе легітимної мети. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С. від 25.01.2024 задоволено частково клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.05.2024 представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 09 лютого 2024 року у справі №462/563/24 скасовано постанову адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради № 230 від 15.08.2023 року відносно ОСОБА_3 . Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення. Відтак, посилання позивачки на те, що відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за недопуск її до системи водовідведення іншої квартири на увагу не заслуговують. Крім цього, звертає увагу на те, що відповідно до п.19.6. розділу 19 Системи внутрішньої каналізації ДБН В.2.5-64:2012 - приєднувати санітарні прилади, розташовані в різних квартирах на одному поверсі, до одного трубопроводу не допускається. Відтак, це вчергове підтверджує безпідставність та незаконність вимог позивачки.
04.07.2024представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала досуду письмовіпояснення,в якихзазначила,що зізмісту рішенняЗалізничного районногосуду м.Львовавід 09лютого 2024року усправі №462/563/24вбачається,що підставоюдля скасуванняпостанови тазакриття провадженняу справіза ст.150КУпАП відносно ОСОБА_3 стала невідповідністьпротоколу проадміністративне правопорушеннявимогам ст.256КУпАП,що малонаслідком порушеннявимог ст.283КУпАП,а самев постановіне вказаночасу вчиненняадміністративного правопорушення,опису обставин,установлених підчас розглядусправи,та відсутностідоказів.Таким чином,постанову адміністративноїкомісії приЗалізничній районнійадміністрації Львівськоїміської ради№230від 15серпня 2023року відносно ОСОБА_3 по сутібуло скасованоз процесуальнихпідстав,а самененалежного оформленняадмінматеріалів напідтвердження обставин,викладених впротоколі проадміністративне правопорушення.Саме собоюскасування постановипро притягнення ОСОБА_3 до адміністративноївідповідальності неспростовує тогофакту,що підключеннямийки квартири АДРЕСА_4 було здійсненочерез суміжнустіну квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ,а доступдо такогопідключення можливийлише зквартири АДРЕСА_3 . Наголошує натому,що жодниміз проведенихобстежень уповноваженимиособами невстановлено фактусамовільного підключенняпозивачки доканалізаційного стояка,та доказівпротилежного стороноювідповідача ненадано.Поміж тим,відповідачка неє уповноваженимсуб`єктом навідключення позивачкивід центральногостояка водовідведення,відтак увипадку,якщо ОСОБА_3 вважає,що їїсусідка -позивачка ОСОБА_1 ,несанкціоновано підключиласядо стоякаводовідведення,така повиннабула викликатиуповноважений орган,який бимав зафіксуватифакт самовільногоприєднання,скласти відповіднийакт тавід`єднати останню.Щодо покликаньпредставника позивачкина нормиДБН,то згідноз п.1.1ДБН В.2.5.-64:2012«Внутрішній водопровідта каналізація.Частина І.Проектування.Частина ІІ.Будівництво»,які набраличинності 01березня 2013року,то цінорми встановлюютьвимоги допроектування табудівництва системвнутрішнього холодногота гарячоговодопостачання,каналізації іводостоків приновому будівництві,реконструкції,капітальному ремонті,технічному переоснащенніта реставраціїбудинків,будівель,споруд різногопризначення.Таким чином,вказані нормипоширюються нанові будівництва,реконструкції,капітальні ремонти,технічні переоснащеннята реставраціїбудинків з01березня 2013року тав данійсправі непідлягають дозастосування. Будинок заадресою: АДРЕСА_5 належить достарого житловогофонду,збудований вперіод до1950років,конструкція якогоне передбачалаіндивідуальних вигод,таких яквбиральня (туалет),душова таванна,такі знаходилисяв кінцікоридору поверхубудинку длязагального користування.В подальшому,приблизно в1960-хроках,для покращеннясвоїх житловихумов,мешканці будинкупочали переобладнюватисвої квартири,оснащуючи такіокремими санітарно-технічнимиприладами.На моментреконструкції житловихприміщень даногобудинку позивачкане булавласником вказаноїквартири.З часунабуття прававласності навказану квартиружодних зміну розташуванні,зокрема,санітарно-технічнихприладів неюне вносилося. Ураховуючи те,що будинок АДРЕСА_5 амістить дерев`янеперекриття,зобов`язання позивачкипровести черезусю квартирутрубопровід додругого каналізаційногостояка,до якогоприєднана ванна,як проце наголошуєсторона відповідача,буде нелише затратнимта ставитьпід сумнівфінансову спроможність ОСОБА_1 на проведеннятаких робіт,а йможе ставитипід загрозуцілісність перекриттябудинку.Окрім цього,таке проведеннятрубопроводу доіншого каналізаційногостояка потребуєдотримання відповіднихтехнічних умов,кута нахилу,тощо. ОСОБА_1 ,яка справносплачує комунальніплатежі,як співвласникбагатоквартирного будинкуна рівніз іншимивласниками квартир,у томучислі звідповідачкою ОСОБА_3 ,має правокористуватися каналізаційнимстояком,який,як вбачаєтьсяз поверховогоплану,проходить міжквартирами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Відповідачкою не доведено, що таке користування порушує її право як співвласника багатоквартирного будинку, відтак дії відповідачки в частині від`єднання позивачки є неправомірними, а отже порушене право останньої підлягає захисту та поновлення судом.
Розпорядженням керівника апарату Залізничного районного суду м. Львова від 25.09.2024, у відповідності до ст. 179 КЗпП України, ст. 17 ЗУ «Про відпустки», наказом голови суду від 26.08.2024 № 253/В судді ОСОБА_7 надано відпустку в зв`язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до Розділу II пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл для розгляду справи №462/8976/23 провадження 2/462/28/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 для розгляду вказаної справи визначено суддю Постигач О.Б.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б. від 26.09.2024 дану цивільну справу прийнято до свого провадження.
28.10.2024 позивачка подала до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідачка ОСОБА_3 обгрунтовувала від`єднання її мийки від стояка тим, що через таке підключення водостік у її квартирі постійно забивався, при цьому не надала жодного доказу, який би підтверджував факт звернення до уповноважених органів з цього приводу, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між її підключенням та непрохідністю водостоку у квартирі відповідачки. Також зазначає, що жодними ДБН та стандартами не заборонено та не обмежено право особи користуватися двома та більше стояками. Просить позов задоволити.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, дали пояснення аналогічно наведеним у позовній заяві, просять позов задоволити.
В судовому засіданні відповідачка та її представник проти задоволення позову заперечили, дали пояснення аналогічно наведеним у відзиві на позовну заяву, просять в задоволенні позову відмовити.
Представники третьої особи в судовому засіданні при вирішенні спору поклались на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
У ст. 41 Конституції України закріплено права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Такі положення відображено в національному законодавстві нормами ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 391 ЦК України, регламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 21.06.2000 /а.с. 41/.
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 26.04.2000 квартира розташована на 2 поверсі двоповерхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею 15,7 кв.м., кухні площею 9,6 кв.м., ванної кімнати площею 3,5 кв.м., коридору площею 3,5 кв.м. Загальна площа квартири 32,3 кв.м. Квартиру обладнано водопроводом (холодним, гарячим), каналізацією, газопостачанням, опаленням (пічне), електроосвітленням, радіотрансляційною мережею, сміттєвідводом, ліфтом /а.с. 29/.
Відповідно до поверхового плану другого поверху будинку АДРЕСА_6 та відповідачки № НОМЕР_1 знаходяться поруч на одному поверсі, що підтверджується інвентаризаційною справою на будинок.
Згідно договору №190 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.03.2020 ЛКП «Левандівка» зобов`язалась надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 /а.с. 12-28/.
З пояснень позивачки встановлено, що відповідачка від`єднала її кухонну мийку від каналізаційної мережі, у зв`язку з чим остання зверталась до ЛКП Левандівка з відповідними письмовими зверненнями.
Листом від 15.06.2023 ЛКП «Левандівка» повідомило відповідачку ОСОБА_3 про те, що ЛКП «Левандівка» просить її в термін до 25.06.2023 привести до попереднього стану каналізаційні мережі та підключити каналізацію квартири АДРЕСА_4 до загального каналізаційного стояка, який проходить у квартирі ОСОБА_3 № 13, або надати доступ для виконання робіт працівниками ЛКП попередньо узгодивши час та дату /а.с. 33/.
Листами від 11.07.2023, 07.08.2023 та 08.08.2023 ОСОБА_8 повідомлено, що 14.06.2023 та 22.06.2023 проведено комісійне обстеження за участю представників районної адміністрації та ЛКП «Левандівка» у присутності ОСОБА_11 , мешканця квартири АДРЕСА_1 . При візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_4 виявлено, що у приміщенні кухні водовідведення від мийки від`єднано від каналізаційної мережі. Про факт обстеження складено відповідні акти. Підключення мийки квартири АДРЕСА_4 було здійснено через суміжну стіну квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 навпроти кухні розташований поєднаний санвузол, в якому знаходиться каналізаційний стояк. Працівниками районної адміністрації та ЛКП «Левандівка» роз`яснено мешканцям квартири АДРЕСА_3 даного будинку стосовно під`єднання водовідведення мийки квартири АДРЕСА_4 до каналізаційного стояка, який проходить через квартиру АДРЕСА_2 . Також ЛКП «Левандівка» дано попередження мешканці квартири АДРЕСА_3 щодо відновлення водовідведення мийки квартири АДРЕСА_4 до каналізаційного стояка квартири АДРЕСА_2 , що водовідведення мийки в кухні квартири може бути відновлено при згоді співвласників квартири АДРЕСА_3 або надання доступу для проведення робіт працівниками ЛКП /а.с. 34, 35, 36/.
Листом від 22.08.2024 заступник голови з питань житлово-комунального господарства ЗРА ЛМР ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_1 про те, що 22.06.2023 за участю представників районної адміністрації та ЛКП «Леванідвка» у її присутності було проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 , яка розміщена на 2-му поверсі двоповерхового житлового будинку. При візуальному обстеженні виявлено, що мийка, яка встановлена у приміщенні коридору, від`єднана від каналізаційної мережі, яка проходить через суміжну стіну квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 у загальнобудинковий каналізаційний стояк, що розміщений у квартирі АДРЕСА_3 . Також встановлено, що у квартирі АДРЕСА_4 у приміщенні поєднаного санвузла проходить загальнобудинковий каналізаційний стояк. При спілкуванні з мешканцями квартири АДРЕСА_3 встановлено, що вони заперечують у відновленні каналізаційної мережі квартири АДРЕСА_4 , яка проходить через їхню квартиру, оскільки квартира АДРЕСА_4 має свій каналізаційний стояк, до якого технічно можливо підключити водовідведення мийки /а.с. 38-39/.
Актом ЛКП Левандівка» від 27.09.2023 встановлено, що мийка, яка розтошована у квартирі АДРЕСА_1 та яка встановлена у приміщенні коридору, від`єднана від каналізаційної мережі, яка проходить через суміжну стіну квартири АДРЕСА_8 у загальнобудинковий каналізаційний стояк, що проходить у квартирі АДРЕСА_3 , та встановлено, що у квартирі АДРЕСА_4 в приміщенні поєднаного санвузла проходить загальнобудинковий каналізаційний стояк /а.с. 40/.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, додержуватись чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України власник (власники) квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.
Згідно з п. 1 розділу ІІІ Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року, приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання.
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Правил передумовою для приєднання об`єктів до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення є визначена виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення технічна можливість доступу споживачів до відповідних послуг на основі оцінки впливу, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта за умови дотримання належного рівня надання послуг з урахуванням наявності мереж, їх пропускної здатності, параметрів тиску, спроможності очисних споруд.
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Правил за наявності технічної можливості для приєднання об`єкта споживача до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення видає технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Згідно з п. 1 розділу ІV Правил не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Як на підставу позовних вимог, позивачка посилається на те, що відповідачкою самовільно, без одержання будь-якої дозвільної документації, без узгодження своїх дій з нею, як власницею суміжної квартири, та з управителем будинку ЛКП «Левандівка», здійснено від`єднання мийки позивачки від каналізаційної мережі.
Разом з тим, судом встановлено, що у приміщенні квартири АДРЕСА_1 знаходиться загальнобудинковий каналізаційний стояк, до якого під`єнано санвузол позивачки, чого не заперечує й сама позивачка. При цьому, жодних доказів на підтвердження неможливості під`єднання її кухонної мийки до каналізаційного стояка, який проходить у її квартирі, позивачкою не надано.
З дослідженої інвентаризаційної справи по будинку АДРЕСА_5 вбачається, що станом на 1951р. квартири мешканців будинку , в тому числі квартири сторін, не були обладнані індивідуальними вигодами, не мали водовідведення чи водопостачання, а мали лише пічне опалення ( а.с.8 інвентаризаційної справи). Натомість, санвузли були розміщені в загальному коридорі на кожному поверсі будинку. В подальшому, вказані квартири піддавались змінам та перепланування, зокрема у 1967 р. у квартирі АДРЕСА_9 , де встановлено санвузол та умивальник. (а.с.33 інвентаризаційної справи). При цьому, із вказаного акту біжучих змін вбачається, що у ньому станом на 1967р. відсутня мийка у приміщені коридору під №14-2. Аналогічні перепланування відбулись і у квартирі АДРЕСА_3 .
З поверхневого плану 2 поверху вказаного будинку вбачається, що станом на 31.08.1993р. ( а.с. 8 інвентаризаційної справи) у квартирі позивачки АДРЕСА_10 є наявною мийка. В той же час, з цього ж плану видно, що лише квартира позивачки № НОМЕР_2 обладнана мийкою у приміщені коридору і такі мийки в аналогічних коридорах в інших квартирах відсутні. При цьому, водовідведення цієї мийки проходить по суміжній із відповідачкою стіні та під`єднане до стояка у квартирі відповідачки. Матеріали справи не містять доказів під`єднання вказаної мийки в установленому законом порядку. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що вказане підключеня мийки було встановлено самовільно, кустарним способом, без дотримання санітарно-епідеміологічних норм, технічних вимог щодо проходження мережі каналізаційних та водопровідних труб у будинку. Крім того, встановлення мийки було без погодження із надавачами послуг водопостачання та водовідведення, так як відповідних дозволів позивачкою суду не представлено.
Також позивачкою не доведено, що єдиним технічно можливим варіантом підключення її кухонної мийки до каналізаційної мережі є під`єднання до каналізаційного стояка, який проходить через вкартиру відповідачки.
Вказане водовідведення не відноситься до внутрішньобудинкових мереж і позивач належно забезпечується водою та водовідведенням, що було підтверджено нею особисто в судовому засіданні, й дослідженими під час розгляду справи письмовими доказами, й поясненнями відповідачки та представниками третьої особи. При цьому, суд зазначає, що бажання позивачки мати труби водопостачання та водовідведення через квартиру відповідачки, на підставі складених ЛКП актів, повинні відповідати встановлених технічним умовам і правилам. Той факт, що відповідачкою було демонтовано труби, не свідчить про порушення прав позивача, і така не позбавлена у встановленому законом порядку здійснити певне розведення від внутрішньобудинкових мереж по своїй квартирі з дотриманням норм права.
Крім того, обов`язок щодо утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій слід відносити до обов`язків виконавця послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно законодавчих актів, існує чітке розмежування між виконавцем і організацією, що обслуговує будинок. Так, виконавець відповідає за постачання води до фундаменту будинку. Далі, від фундаменту до квартири абонента наступає відповідальність власника квартири. Відтак, відповідачка про справі не має статусу виконавця комунальної послуги з водопостачання та водовідведення.
З пояснень позивачки вбачається, що мийка в коридорі була встановлена попередніми власниками даної квартири. З часу заселення сім`ї позивачки вона жодних перепланувань не робила. Однак, як вбачається з матеріалів справи та отриманих пояснень, водовідведення мийки було проведено за домовленістю колишніх власників квартир, на умовах добросусідських відносин, за відсутності технічних умов на їх встановлення, що призвело до збільшення навантаження на каналізаційні труби відповідачки та залиття її квартири (що не заперечувалось позивачкою) , що, в свою чергу, спонукало відповідачку демонтувати їх у своїй квартирі, яка є її власністю.
З врахуванням вищенаведеного, беручи до уваги, що під`єднання позивачки своєї кухонної мийки до каналізаційного стояка, який проходить у квартирі відповідачки не було передбачене технічною та/або проектною документацією на будинок, суд приходить до переконання, що сама по собі зручність для позивачки у проходженні каналізаційної труби через квартиру відповідачи не може бути підставою для задоволення позову, відтак позовні вимоги про зобов`язання відповідачку усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , які полягають в обмеженні користування внутрішньобудинковими мережами водовідведення (каналізаційним стояком) є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частиною 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 цієї постанови передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З врахуванням наведеного, позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження понесених нею моральних страждань, які б мали місце через неправомірні дії відповідачки. Крім цього, суд зазначає, що оскільки в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідачки усунути їй перешкоди у користуванні квартирою відмовлено в повному обсязі, враховуючи, що відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою, відтак в задоволенні такої також слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачкою.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 78, 81, 89, 259, 263-265 ЦП України, ст.ст. 319, 321, 382-383, 391 ЦК України, суд
у х в а л и в :
в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_11 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_12 .
Третя особа: Львівське комунальне підприємство «Левандівка», ЄДРПОУ 20809229, адреса: 79052, м. Львів, вул. Широка, 86б.
Повний текст рішення складено 20.11.2024.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/8976/23. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123161878 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: усунення перешкод у користуванні майном |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Постигач О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні