Ухвала

від 20.11.2024 по справі 579/1083/22

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/1083/22

1-кс/579/486/24

У Х В А Л А

"20" листопада 2024 р. Кролевецький районний суд Сумської області

в складі судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

заявника адвоката ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в Кролевець заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_5 ,-

в с т а н о в и в:

Заява про відвід судді ОСОБА_5 мотивована пунктом 4 ст.75 КПК України з наступних підстав: заявник вважає, що сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 викликають:

- всупереч ч.4 статті 286 КПК України, яка вимагає, щоб клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд розглянув невідкладно, суд був ініціатором відкладання судового засідання на 7 днів і розглянув подане клопотання лише через 7 днів після подання його в судовому засіданні 07.10.2024 року;

- за змістом ухвали від 14.10.2024 суд першої інстанції фактично в ній визнав ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України та вину її доведеною, хоча на час її ухвалення судове слідство не закінчено, включаючи допит свідків, виступу обвинуваченої, дебати, що свідчить про можливе упереджене ставлення до обвинуваченої ще до постановлення вироку у даній справі;

- попри принцип favor defensionis (сприяння захисту), судом не забезпечено реалізацію права сторони захисту на допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме, 14 жовтня 2024 року було відмовлено стороні захисту в допиті свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- судом не забезпечено виклик свідка ОСОБА_7 у порядку, встановленому для вручення повісток особам, які проживають за кордоном;

- при цьому суд взяв на себе обов`язок щодо виклику свідків обвинувачення, що підтверджується рапортами, що містяться в томах кримінальної справи, що викликає знову ж таки сумнів щодо неупередженості суду;

- суд, змінюючи порядок дослідження та об`єм дослідження доказів та перейшовши до допиту обвинуваченої, не взяв до уваги, що в судовому засіданні 14 жовтня 2024 року був відсутній представник потерпілої сторони по справі, про неявку якого суд не проголошував та не з`ясовував думку про можливість розгляду справи без його участі;

- крім того, суд фактично змінив порядок дослідження та об`єм дослідження доказів, не ухвалюючи такого рішення ані окремим документом, ані протокольно, всупереч ст.349 КПК України;

- ухваливши розпочати допит потерпілої без присутності представника потерпілого, суд порушив ст. 351 КПК, яка вимагає надання можливості ставити питання обвинуваченому потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями;

- судом стороні захисту для ознайомлення з усіма матеріалами справи, включаючи відео та аудіо записи, було надано час із 12 год. до 13 год. 15 хв., а по факту таке ознайомлення фактично тривало з 12.40 до 13.15 14 жовтня 2024 року, що фактично не давало можливості ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні заявник суду доповнив, що вважає, що при розгляді справи неодноразово повідомляв головуючого суддю про те, що стороні захисту не було в повному обсязі відкрито матеріали досудового розслідування, про що ним особисто зроблено було застереження у протоколі ознайомлення. Попри це, суд вважав достатнім з`ясувати у прокурора факт наявності протокола по ст.290 КПК України, і лише на письмове клопотання захисту 28.08.2023 року витребував протокол, який містить вказані застереження захисника та підзахисної ОСОБА_4 .

В судове засідання суддя ОСОБА_5 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, пояснення стосовно заявленого відводу давати не бажає.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні наполягала на задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 .

Суд, вивчивши надані матеріали заяви, дійшов до наступних висновків.

В Кролевецькому районному суді Сумської області перебуває кримінальне провадження за №12021200510000273 від 07.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом.

Незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах

Згідно п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою

Зі змісту п. 2.5 застосування другого показника (об`єктивність) Бангалорських принципів поведінки суддів, прийнятих 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй 27.07.2006 року № 2006/23, вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до вимог ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з п.13 частини третьої статті 42 КПК України, заявлення відводів є правом підозрюваного, обвинуваченого по справі. Згідно з частиною першою статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

В судовому засіданні встановлено наступне:

1) у відповідності до ч.4 статті 286 КПК України, яка вимагає, щоб клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд розглянув невідкладно, суд розпочав розгляд клопотання сторони захисту невідкладно. Прокурор клопотала про надання їй часу для ознайомлення зі змістом клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, зокрема, аргументації захисника ОСОБА_3 , після чого захисник повідомив, що у найближчі два дні не має можливості взяти участь в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні. Після узгодження дати із учасниками кримінального провадження судове засідання було відкладено на 7 днів. Твердження про роль суду як ініціатора відкладення розгляду не знайшло підтвердження при дослідженні звукозапису судового засідання 07.10.2024 року.

2) за змістом ухвали від 14.10.2024 суд першої інстанції питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України та доведеності вини не розглядав, натомість виклав зміст обвинувачення у відповідності до обвинувального акту, що жодним чином не свідчить про упереджене ставлення до обвинуваченої ще до постановлення вироку у даній справі.

3) що стосується права сторони захисту на допит свідка ОСОБА_6 , то вказаний свідок належав до свідків сторони обвинувачення і з урахуванням її виїзду за кордон сторона обвинувачення відмовилася від даного свідка, у чому у відповідності до ст.22, 26 КПК України не могла бути обмежена.

4) твердження про те, що суд взяв на себе обов`язок щодо виклику свідків обвинувачення, що підтверджується рапортами, що містяться в томах кримінальної справи, як підставу вважати суд упередженим спростовується нормою ч.6 ст.135 КПК України, яка дозволяє вручення повісток працівником правоохоронного органу.

5) дійсно, в судовому засіданні 14 жовтня 2024 року суд поставив питання про зміну порядку дослідження та об`єму дослідження доказів, не ухвалив рішення з цього питання. Однак не погодження учасників кримінального провадження з процесуальними діями судді у цій та інших судових справах та провадженнях не свідчить про особисту заінтересованість або упередженість судді та не ставить під сумнів його об`єктивність і не дає підстави вважати заявлений відвід обґрунтованим, оскільки в такому разі не дотримується норма щодо наявності об`єктивних чи суб`єктивних критеріїв для такого відводу.

Водночас у судовому засіданні встановлено, що дійсно 07.10.2024 року судом було ухвалено відмовитися від допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , всупереч думці сторони захисту, яка клопотала про допит свідка ОСОБА_7 . Крім того, за протоколом судового засідання від 14.10.2024 року підтверджується, що час на ознайомлення стороні захисту було надано о 12:12 год, а вже о 13:15 год продовжилося судове засідання. За поясненнями захисника ОСОБА_3 за цей час він встиг ознайомитися лише із першим томом кримінального провадження із наявних на даний час 12 томів. При цьому дійсно згідно із протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 18.08.2022 року, як обвинувачена ОСОБА_4 , так і захисник ОСОБА_3 зробили застереження щодо відкриття матеріалів не у повному обсязі, наданні матеріалів лише перших трьох томів справи, у непідшитому, не пронумерованому вигляді. В подальшому під час розгляду кримінального провадження у суді час для ознайомлення з матеріалами справи стороні захисту надавався, однак завжди дуже стислий і в умовах, коли власне матеріали кримінального провадження не містили, по-перше, усіх необхідних матеріалів досудового розслідування, а по-друге, всіх матеріалів у принципі, оскільки жодних протоколів звукозапису судових засідань у матеріалах кримінального провадження ніколи не надавалося стороні захисту.

Попри відсутність будь-яких ознак особистої зацікавленості судді ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, суд змушений констатувати наступне.

«Права на захист», невичерпний перелік яких міститься у п.«b» §3 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, були запроваджені насамперед для встановлення рівності, наскільки це можливо, між стороною обвинувачення та захисту. Засоби, які повинні бути надані обвинуваченому, обмежуються лише тими, які надають або можуть надати допомогу в підготовці захисту (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Mayzit v. Russia», п.79).

Пункт «b» §3 ст.6 Конвенції стосується двох складових справжнього захисту питань можливостей і часу. Це положення передбачає, що дії, пов`язані з ґрунтовним захистом обвинуваченого, можуть включати усе, що «необхідне» для підготовки до судового розгляду. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист у належний спосіб і без обмежень щодо можливостей вживати усіх засобів захисту під час судового розгляду, а також впливати на його результат («Can v. Austria», звіт комісії, п.53; «Gregaиeviж v. Croatia», п.51). Питання щодо належного характеру наданих обвинуваченому можливостей і часу слід вивчати з огляду на обставини кожної справи («Іглін проти України», п.65; «Galstyan v. Armenia», п.84).

До речі, Верховний Суд у постанові від 6.04.2021 (справа №520/2598/17) вказує на те, що хоча ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, але полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб.

ЄСПЛ також наголошував, що поміж засобів, які мають бути надані обвинуваченому, є можливість ознайомлюватись із результатами слідства, накопиченими протягом усього часу його провадження, з метою підготувати свій захист («Huseyn and Others v. Azerbaijan», п.175; «OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», п.538).

Відмова суду у забезпеченні виклику свідка захисту, не надання достатнього часу для ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження з огляду на значний його обсяг, можуть справляти враження упередженості суду щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .

Таким чином, з метою запобігання виникнення сумнівів щодо об`єктивності чи неупередженості судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України, гарантування виключення будь-якого вагання з боку учасників провадження стосовно безсторонності головуючого, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді.

Відповідно до положень ст. 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього Кодексу

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за № 579/1083/22 провадження 1-кп/579/17/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України, - задовольнити.

Кримінальне провадження № 579/1083/22 провадження 1-кп/579/17/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України, передати до розгляду в тому самому суді іншому судді, згідно ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1